Рятуйте українську літературу!

Драматичні розбірки в Спілці письменників нібито завершились. Яворівський таки пішов з посади її голови. Вірніше, Яворівського пішли, незважаючи на запеклий спротив його бойових побратимів. Щирі поціновувачі української літератури нібито можуть спати спокійно: війна за крісло головного письменника скінчилась. Але чи скінчилась?

Ця війна почалась не сьогодні, а тоді, коли запеклий ворог українства товариш Сталін щедро обдарував Спілку санаторіями, будинками творчості, та іншою всілякою нерухомістю. Зробив він це не просто так, а щоб посіяти розбрат в середовищі красного письменства. І демонічний план генералісимуса спрацював: за кількістю сварок та інтриг на квадратний метр нерухомості Спілка давно обігнала оспіваний Булгаковим МАССОЛІТ.

Особливо запеклою стала ця війна, коли Спілка перетворилась на Національну, а її майно почало приносити цілком відчутні дивіденди від оренди. І casus belli нікуди не зник. Ми з вами спостерігаємо не закінчення війни, а тимчасову паузу в бойових діях. Вона скоро продовжиться, хіба зміняться прізвища генералів. Всім зрозуміло, що боротьба йшла і йтиме не за стільки за крісло голови, скільки за контроль над цим майном і грошима від його оренди. Якби не ця нерухомість, Баранов і Пантюк не воювали би з Яворівським і Шкляром. Кожен би собі створив альтернативну спілку, і насолоджувався тим, що він вождь...

Така ситуація не може не хвилювати національно свідому громадськість. Адже нікого не порадує той факт, що, наприклад такий майстер слова, як Василь Шкляр витрачатиме свій талант на інтриги, а не на розвій романтичного сюжету про Цілю та її потужний струмінь… І це ще не найстрашніше: на війні не обходиться без покійників!

Державо, рятуй українську літературу! Наполягаю на тому, що влада має конфіскувати у спілки письменників подароване Сталіним майно. Якщо спілку не позбавити нерухомості, то письменники повбивають один одного в боротьбі за неї. І залишиться Україна без письменників. Хто ж тоді сіятиме розумне, добре, вічне? Хто нагадає нам про оманливість земного буття та нетлінні цінності? Хто вкаже Україні шлях до духовного оновлення?