Юрко Банзай

Літературний герой

Два тижні літа: місто у хмарах

мнения

16 Марта 2017, 05:23

Поки крила новенького Боїнгу несли нас у столицю Малайзії, я думав, що якби AirAsia працювала в Україні, я забув би, що таке Інтерсіті, а про Хундай думав би, що то такі дешеві мікрохвилівки. Я обожнюю літати – кожного разу коли літак підіймається в повітря мені здається справжньою магією. Треба таки буде вивчитися на пілота коли виросту)

Дайош безвіз!

Ну, давати прямо отак, нічого не треба – безвіз із Малайзією у нас і так є. Прилетів, штампик у паспорт – хряць! – і гуляй, вальса. От тільки нам потрібно було повертатися до Тайланду, на острови, а туди віза потрібна. Робить ся вона в посольстві заздалегідь, або по прильоту-приїзду-припливу. Якщо, звісно є де робити. Бо на окремих островах ахвицерам в собачій будці "іммігрейшин охвис" красиві голографічні наліпки не довіряють. Тому їхати на ці острови, потрібно з готовою візою, про котру подумати потрібно – як? – правильно. Наперед. На щастя є варіант, котрий гарно вирішує це питання.

Візи до Тайланду бувають одноразові та багаторазові. Імміграційні служби, людей, які часто туди-сюди шаряться, тому багаторазову візу зробили дорогою – 200 баксів, а одноразову – відчутно дешевшою. Нам із М взагалі пощастило – потрапили на акцію і зробили її безкоштовно.

Так от. Якщо візу робити в Києві (зібрати зрозумілий перелік документів, віднести у посольство біля Палацу спорту та кілька днів почекати), існує можливість ре-ентрі. Це коли вам, наприклад, приспічить з’їздити в сусідню Камбоджу, чи Малайзію на пару днів, а потім повернутися в Тайланд. Для цього не потрібно буде знову збирати весь набір документів та чекати скількись-там днів. А перед виїздом зайти в імміграційну службу і заповнити анкети. За 40 баксів вони відкриють вам ще один в’їзд по тій же візі. Тільки фотки не забутьте.

Близнюки-гіганти

Кажуть, що якщо в Куала-Лумпур вилізти на найвищий поверх Петронас Тауерс і підскочити, можна побачити екватор. Я на Петронас не лазив, тому точно сказати, правда це, чи брешуть не можу. Можу тільки сказати, що так близько до екватору раніше не був. Ну, але є ще Сінгапур, котрий ближче, тому є чого прагнути)

Кула-Лумпур – це натуральне місто хмарочосів, окрасою котрого є відомі вежі-близнюки Петронас. Збудовані майже двадцять років тому вони досі входять в десятку найвищих будівель у світі (точніше в дев’ятку, бо займають два почесні дев’ятих місця). 452-метрові хмарочоси поєднує небесний міст, котрий збудовано на випадок пожежі – щоби людей з одної палаючої вежі можна було безпечно евакуювати через іншу. На екскурсії в Петронас водять у два місця – на небесний міст та на самі високі поверхи. А якщо хмарочосів-близнюків все ж виявиться замало, можна додатково сходити на вежу Menara (421 метр заввишки) та ще й на горбі.

part3-00

Розкішний парк під вежами Петронас закривається о 22.00. Тю. Кого це колись зупиняло?)

Куди піти

Втім, в Куала-Лумпур є що дивитися і крім хмародерів. Поруч із Петронас розташований чудовий океанаріум зі веселими скатами, акулами, піраньями, всякими морськими карасями та гігантським восьминогом. А в ботанічному саду – неймовірне пташине зоо.

part3-1

У Пташиному парку Куала-Лумпур стільки павичів, ніби адміністрація має гешефт з продажу їхнього пір’я чи яєць)

part3-2

Конкурентів, охочих до цілування ручок моєї прекрасної М у Малайзії виявилося чимало та ще й один за одного кольоровіших. Один навіть вкусив за палець

Якби я їхав в Куала-Лумпур ще раз, обов’язково пішов би в Чайнатаун – поїсти малазійських варіацій на ки-, тайські та індійські теми. Я би гуляв пішки, купував на вулиці дивні фрукти і торгувався з продавцями одягу. Лайфхак: сюди, як і в Бангкок взагалі можна їхати без валізи і шмоток – все можна купити на місці й це буде точно дешевше, ніж в Києві. Я майже так і зробив. Взяв із собою тільки половину міського одягу, а те, чого бракувало, приміром, шорти, шльопки, футболки, сорочку, купальні штані й піжаму шукав на місці. Вийшло дешево і весело. В Бангкоку стандартна футболка коштує 100 батів (трохи менше 80 гривень). В Куала-Лумпур трошки дорожче, але все одно, одяг дешевий, як борщ. Основне – не надто захопитися процесом. Бо сперечаючись з веселими вуличними продавцями можна непомітно залишитися без засобів до харчування)

Якщо хмарочосів раптом стане вже забагато, можна сісти у потяг (приміські електрички, до речі, порівняно дешеві) й поїхати подивитися на печерні храми Бату. Там красиво, людно й символічно. Тільки дивіться, щоби мавпи, що шарять ся по вулиці, як наші собаки (©М, 2017), не витягли з кишені ваш мобільник-гаманець-заниканий з Києва бутерброд. Бо наглі, як сихівські пацики часів моєї молодості.

part3-3

Це мала бути селфі-фотка мене на фоні МакДональдз, що працює в місті, де ніхто не живе. Але я випадково переплутав камеру)

Всячина

До речі, мобільний зв’язок в Малайзії значно дешевший і простіший, ніж у Тайланді. Прямо в аеропорту стартер за 35 рингітів (тоже мені придумали назву своїй валюті!) зразу був укомплектований трьома гігабайтами швидкого LTE (ЖЖЖЖ в народі), котрого нам з головою стало на весь побут в цій країні. Про якість покриття взагалі мовчу.

З грошима в Малайзії ситуація подібна до тайської. В ціні готівка. Правда, дурацької такси в 150 гривень за оббанковатювання нема, тому і міняти, і знімати можна спокійно.

До речі, крім самого Куала-Лумпуру поруч є ще два чудові місця для відвідин. По-перше, це заповідник світлячків. Не знаю, чи бачили ви колись таку дивину, як жук-ліхтарик, але навіть якби й бачили, то точно не в такій кількості. Їхати туди потрібно ввечері й, бажано, не з шоблом, котре пускає в очі зайчики спалахами мобільних телефонів. Тобто, потрібно брати машину. Якщо звісно, маєте відважного, що сяде за кермо з другого, правого боку. А оскільки це задоволення ще й не найдешевше (нам винесло понад 250 тугриків, тобто більше півтори тисячі гривень), спробуйте знайти собі компанію. А як вже знайдете, то заодно поїдьте собі в Путраджаю – нову столицю, що малайці собі збудували, але ще не заселили. Уявляєте? Таке собі сучасне місто-привид. З перекоти-полем, садівниками, прибиральниками, туристами і без мешканців. Це недалеко від міста, а машину все одно на 24 години берете.

part3-4

Я було навіть хотів залишитися в цьому прекрасному місті трохи пожити (і так воно простоює), але потім подумав, що, мабуть, забув удома виключити праску і довелося повертатись

В результаті

Бангкок нам із М сподобався більше. Куала-Лумпур більш помпезніший і якийсь дивно замкнутіший у собі. Маст-сі – вежі Петронас. Також маст – покататися на малорельсі та відвідати столицю-привид. А романтичний вечір можна собі влаштувати під гірлянди зі світлячків. Тільки заїдьте по дорозі в севен-ілевен за мазюкою від комарів, бо буде біда.

Також ми з М рекомендуємо Куала-Лумпур, як місце для нових вражень для ваших смакових пухирців. Наїстися чогось доброго з морепродуктами на ніч – саме воно. Тільки не кажіть цього вашому дієтологу. Після повернення він буде переконаний, що ви увесь цей час тяжко постили)

В такий спосіб служба точного часу Куала-Лумпур інформує про двадцять третю годину тридцять хвилин. Вони настають після сорок третього удару по великому бубну

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter

Комментарии

осталось символов: 1000 Правила комментирования