Катерина Чамлай

журналіст

Польський досвід місцевого самоврядування. Чи стане Київ українською Варшавою?

мнения

18 Апреля 2016, 15:40

Хто б і що не говорив про силу реформування, однак, реформи простими не бувають. На це потрібно безліч зусиль, коштів, а головне – політичної волі. Питання реформування місцевого самоврядування в Україні назріло ще давно. Як втілити децентралізацію, Україна неодноразово зверталась за порадами до західного сусіда – Польщі. Саме поляки ціною титанічних зусиль та кардинальних реформ перетворились у європейську країну. Чи діє запозичений досвід у столиці, та які уроки нам ще доведеться вивчити?

Принципи Польської реформи. Фінансова незалежність.

Всерйоз за децентралізацію та розвиток місцевого самоврядування поляки взялися у далекому 1990 році. 49 воєводств об'єднали у 16, а місцевим общинам надали у розпорядження бюджети з правом самостійно вирішувати, куди спрямувати кошти. Польські громади отримали не тільки реальні повноваження та гроші для їх реалізації, а й право власності на землю та більшість державних об'єктів. Так, Польща впровадила систему, де кожна територіальна громада може залучати кошти до свого бюджету. Джерело – як власні надходження, так і державні трансферні платежі. Це один з найважливіших принципів польської реформи.

Серед джерел бюджетів територіальних громад – податки на нерухомість, а саме – податок на землю і будинки. Потрібно також вказати на те, що частина податку на прибуток, який сплачують локальні підприємства, теж потрапляє до джерел бюджету. Значною мірою бюджети формують самі поляки, які зареєстровані на території громади, сплачуючи частину податку із власної зарплатні.

До прикладу, з 2011 року у 190 територіальних громадах Польщі діє механізм учасницького бюджету. Це демократичний процес, який має в країні широке обговорення і відбувається у три етапи. Перший етап – мотивація. Жителі громади вирішують на що, на їхню думку, потрібно витратити кошти із бюджету. Другий – етап подання. Люди дають свої пропозиції до міської ради. Установа збирає їх і переглядає. На третьому етапі відбувається голосування. Кожен житель міста може висловити свою думку під час громадських слухань, або проголосувати через анкети в газетах та в інтернеті. Таким чином встановлюються кошти для реалізації ідей громади. Більше того, якщо місцева громада успішно реалізує якусь локальну ідею – центральна влада Польщі повертає їй із вкладеного бюджету 40 %.

Запровадження аналогічного досвіду у Києві, повернуло б прихильність громади до столичної влади, а також, дало б змогу більшою мірою задовольнити потреби киян.

В Польських громадах кажуть: "багатий допомагає бідному". Заможні громадяни вкладають значно більше грошей у розвиток міста чи територіальної громади. Нажаль, в українських реаліях це твердження трактують навпаки. Зазвичай малі підприємці сплачують непосильно великі податки, а великий бізнес уміє вправно ухилятися від цього обов'язку.

Запровадження чесного оподаткування містян, було б в Україні важливим кроком у перейняті польського досвіду та здійсненні реформи місцевого самоврядування. Адже головна її умова – незалежні бюджети на місцях.

Відкритість влади

Ще одним із принципів польської реформи є – відкритість влади. Це той досвід, який уже частково впроваджений у столиці. У нас існують об'єднання, які започаткували традицію вільного спілкування киян з представниками різних партій. Так вони можуть доносити до влади свої проблеми і бути почутим. До прикладу, у польському місті Познані представники влади виходять у місто і спілкуються з людьми. Також у Познані є спеціальні локальні медіа, через які влада інформує населення про виконану роботу, проводить різні опитування чи анкетування, щоб дізнатися, чи задоволені люди її послугами і отримати критику своєї діяльності. Прозорість та відкритість місцевої влади перед громадою зробили чималий внесок в успіх реформи.

Голос молоді – визначальний

Ще один урок, який варто засвоїти столиці із польського реформаторського досвіду – прислухатися до голосу молоді. При міській раді Кракова в рамках реформи створена молодіжна рада, яку формує молодь віком 16 – 18 років. Так, молоді люди вчаться бути активними учасниками процесу управління містом і виростають свідомими та відповідальними громадянами.

Не зупинятись – головна передумова успіху

Сьогодні ми спостерігаємо, як реформа європейського зразка починає робити перші кроки. Україна вже давно визнала, що польська модель окремого територіального розвитку є успішною і намагається перебрати собі її головні принципи. Вплив на думку населення через медіа та громадські організації, зустрічі з політиками, участь у громадських слуханнях, залучення інвесторів, чесна сплата податків. І, звичайно, осмислена участь у виборах. Це дієві інструменти, які допоможуть побудувати ефективну систему місцевого самоврядування. Головне, не стояти на місці в своєму розвитку. Жителі кожного населеного пункту мусять зрозуміти, що реформа почне діяти тоді, коли кожен стане активним учасником життя міста.

Источник:

"Сегодня"

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter

Комментарии

осталось символов: 1000 Правила комментирования