Віталій Квітка

письменник

День сисадманії та… Урбана ІІ: подаруйте колезі пінгвіна або піар-технологію

мнения

28 Июля 2017, 15:30

Сисадманія – це ще один вид наркоманії, пов'язаний з комп’ютерозалежністю теперішнього людства. Виявляється, греки подарували світові не тільки міф про Геракла, Олімпійські Ігри, залежність від філософії, середземноморські пляжі, Фермопільську битву, "Іліаду" та фалангу як бойовий стрій.  2000 року грек Тед Кекатос (Ted Kekatos) запропонував свято спеціалістів з налагодження й обслуговування комп`ютерного "заліза" – День системного адміністратора або сисадміна, який щороку святкується останньої п’ятниці липня. Це — неофіційне професійне свято, метою якого є вияв поваги до роботи системних адміністраторів.

Наразі, попри те, що свято у жодній країні світу не є офіційним, чимало компаній на знак поваги дарують цього дня своїм працівникам торти. Улюбленими подарунками для сисадміна вважаються шоколад, пиво,вино, електроніка, комп'ютерні ігри та іграшкові пінгвіни.

Ідея свята виникла після того, як системний адміністратор з 20-річним стажем Тед Кекатос побачив журнальну рекламу Hewlett-Packard, в якій сисадміна, що встановив нові принтери, вдячні користувачі шанують квітами і кошиками з фруктами. Кекатос установив кілька принтерів тієї ж моделі і вирішив створити спеціальний день, присвячений професії системного адміністратора. Перша така вечірка, влаштована Тедом, припала на п'ятницю 28 липня 2000 року. Це був звичайний пікнік на околиці Чикаго.

У "пантеоні" свят, пов'язаних з комп’ютерною технікою – День сисадміна четвертий в році. З 2006 року почав відзначатися Всесвітній день інформаційного суспільства (з 2007 року — Всесвітній день електрозв'язку та інформаційного суспільства), який закріплено за 17 травня. Проголошений Генеральною Асамблеєю ООН, цей пам'ятний день має офіційний статус, і є "конкурентом" дня сисадміна. 14 лютого – неофіційний День комп'ютерника. Пов'язаний він із 14 лютого 1946 року – тоді був продемонстрований перший реально працюючий електронний комп'ютер ENIAC I (Electrical Numerical Integrator And Calculator). Цікаво, що роботи по розробці першої обчислювальної машини спонсорувались американською армією, якій комп'ютер був необхідний для проведення військових розрахунків, планування і програмування. ENIAC I пропрацював до 23 годин 45 хвилин 2 жовтня 1955 року народження, а потім був розібраний.

Є ще і День програмі́ста (13 вересня, у високосний – 12 вересня) — професійне свято програмістів, яке відзначається 256-го дня року в Україні, Аргентині, Ізраїлі, Бангладеш, Чилі, Бразилії, Мексиці, Австрії, Німеччині, Канаді, Китаї, Хорватії, Чехію, Франції, Індії, Бельгії, Австралії, Польщі, Румунії, Ірландії, Італії, Сербії, Словенії, Великій Британії та США. Цікаво, що вперше ідея святкування "Дня програміста" була оприлюднена Дмитром Мендрелюком 15 липня 1996 року. Вибір для свята 256-го дня року пояснюється тим, що це число символічне, воно тісно пов'язане з комп'ютерами, але не асоціюється з конкретними особами чи кодами спеціальностей. Число 256 обрано тому, що це максимальний степінь числа 2, який не перевищує кількості днів у році. У двійковій системі числення число 256 записується як 1000000002. У поширених в середовищі програмістів шістнадцятковій та вісімковій системах, пов'язаних з двійковою, — як 10016 та 4008 відповідно, тобто в цих системах число 256 виглядає як "кругле".

28 липня Україна відзначає також професійне свято День PR-фахівця або День піарника. Уперше свято відзначили в 2004 році, коли в Україні була створена перша національна професійна громадська організація PR-фахівців – ВО "Українська ліга зі зв'язків із громадськістю", статут якої зареєстрований Мін'юстом 28 серпня того ж року. При цьому професію піарника у нас узаконили: внесли до Державного класифікатора указом Міністерства соціальної політики від 29 грудня 2005 року. Піар не тільки став частиною маркетингу та реклами, але достатньо дієвим, якщо не основним засобом, у бізнесі, політиці та інформаційній війні.

Коріння сучасного піару – стародавні. Першим "піарником" можна назвати Папу Римського Урбана Другого, відомого тим, що закликав до Хрестових походів, метою яких було звільнення Святої Землі від мусульман. Зібраний в 1095 Клермонтський собор мав всі ознаки сучасної прес-конференції. Для просування свого "проекту" Папа Урбан II придумав навіть логотип і слоган. Для воїнів шили спеціальні одягу, на яких зображувалися червоні хрести. Також під час своїх виступів Папа Римський часто повторював "Так хоче Бог" (Dieu le veut), що і стало девізом хрестових походів. Воїнів всіляко заманювали йти на священну війну, розповідаючи, що на Святих Землях течуть річки з молоком і медом. Також був використаний і соціальний відтінок війни – воїнів направляли на боротьбу зі злочинністю та перевиховання невірних.

У сучасному світі першим PR-фахівцем став американський журналіст Айві Ледбеттер Лі, який 28 жовтня 1906 року написав перший в історії PR прес-реліз. На прохання Джона Рокфеллера, Айві зайнявся формуванням громадської думки з метою поліпшити образ мільярдера в очах громадськості.

За неписаною традицією святкування дня PR-фахівців проходять у форматі корпоративних вечірок. Свято – неформальне, отож сьогодні з-поміж медійників доречні як урочисті нагороди, суспільні заходи та державні дипломи, так і  вуличні конкурси, костюмовані шоу та елементарні кухонні посиденьки, під час яких піарщики за бокалом мінералки вповні спроможні вигадати методи та кроки, після яких на нашу країну чекатиме розквіт, а на нас особисто – персональний комфорт й інформаційне щастя.

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter

Комментарии

осталось символов: 1000 Правила комментирования