5 речей, які мають знати європейці

Вчора зустрівся з головами парламентів держав Північної Європи та Балтії. Подякував традиційним друзям України за вироблення та реалізацію спільної позиції Заходу у протидії збройній агресії Росії проти України та запровадженні економічних санкцій.

Водночас наголосив колегам на кількох принципових питаннях:

1. Помилковість політики умиротворення агресора, яка на жаль знову набуває популярності в Європі. Уроки історії – виграш у короткостроковій перспективі, програш – стратегічний. Стратегічна мета Путіна – угода з Обамою і МеркельЯлта-2, новий розподіл сфер впливу та нові розподільчі лінії в Європі.

2. Мета Путіна в Мінських угодах – контрольована Кремлем автономія Донбасу, яка як "ракова пухлина" поширюватиме метастази в інші регіони та як якір утримуватиме України від руху до Європи. Мінські угоди – незаконні і антиконституційні. Жодних змін до Конституції України під зовнішнім диктатом, зокрема щодо особливого статусу Донбасу.

3. Основою для міжнародних зусиль по відсічі російській агресії має бути розширений Женевський формат за участі США та ЄС, а також Будапештський меморандум. Очікуємо від США дотримання своїх гарантій. Меморандум є, зокрема, правовою і моральною основою для надання України масштабної військової допомоги, зокрема сучасної захисної зброї. Ніякі угоди з Путіним не виконуватимуться без добре озброєної і навченої української армії. Недотримання Будапештського меморандуму підриває режим нерозповсюдження ядерної зброї у світі та легітимізує для багатьох країн, вразливих до зовнішніх загроз, ядерну зброю (Північна Корея, Іран тощо).

4. Складовою плану Путіна з розгрому України є економічний колапс України. Нам необхідна суттєва фінансова та економічна допомога з боку Заходу. З огляду на а) багатомільярдну вартість переданої відповідно до Будапештського меморандуму ядерної зброї та б) величезні матеріальні втрати, завдані Україні внаслідок недотримання цього меморандуму й агресії з боку Росії, ми вважаємо справедливим, наслідуючи приклад допомоги Польщі з боку Заходу в 1991 році, реально списати Україні не менше 50% її зовнішнього боргу.

5. Наше бачення довгострокової стратегії вирішення цієї кризи: – посилення санкцій для плати Росією реальної ціни за агресію на Донбасі та анексію Криму; – відновлення "женевського" формату та його розширення державами-підписантами Будапештського меморандуму та сусідами України (Польща) – ухвалення Європою стратегічного рішення на користь України щодо її місця як складової європейської цивілізації та виділення під це адекватного ресурсу – політичного, економічного, фінансового і військового; – зупинка реваншистської, ревізіоністської Росії шляхом завдання їй поразки у другій "Холодній війні".