Бомба, любов і зрада. Як це було 110 років тому

На київському Подолі, на вулиці Волоській досі зберігся будинок № 29, в якому століття тому розташовувався "1-й купецький готель".

22 грудня 1906 року о сьомій вечора у "Купецькому" стався вибух. Від удару вибухової хвилі у вікнах вилетіли шибки, звалилася перегородка сусіднього номеру, у підлозі утворилася наскрізна дірка до другого поверху. Газети повідомляли, що в момент вибуху з дверей готелю вибігла скривавлена молода дівчина.

Це була мешканка найліпшого номеру третього поверху готелю, що вже два тижні жила там разом із молодим чоловіком (ймовірно коханцем).

Поранену уламками у голову, гомілку і сідницю її легко затримали…коханця поруч не було.

Як писала згодом газета "Киевлянин", літературно-політичне видання, що з 1864 року словом ставило собі за мету русифікувати населення і переслідувати  національні Рухи України та Польщі, готель "Купецький" постановили на невизначений час закрити, а на його власницю – пані Кессельман, накласти  адміністративний арешт на 3 місяці. Аби у подальшому була уважнішою до постояльців і не селила в себе терористів…

Бомба, що випадково розірвалася того дня, призначалася Василю Сухомлинову, Київському, Подільському і Волинському генерал-губернатору, командувачу Київським військовим округом і майбутньому скандальному військовому міністру Російської імперії.

За замахом стояв Віктор Гарский, на прізвисько Міка. Дівчину пов'язувало з ним значно більше, ніж політичні переконання, і тому всю провину вона взяла на себе.

23 грудня затриману помістили у слідчий ізолятор на "Лук'янівці".

Справу "бомбістки" розглядав військово-польовий суд Київського гарнізону, який засудив дівчину до смертної кари. Однак з огляду на неповноліття, її "пощадили" і відправили на каторгу.

Це був перший, але нездійснений теракт волинянки Фейги Ройтблат. Пізніше увесь світ знатиме її як жінку – терористку № 1 – Фанні Каплан, яка стріляла у Леніна.