Крістіна Зеленюк
політичний оглядач Чергове засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ) відбудеться в середу, 22 квітня, в режимі відеоконференції. На порядку денному вже звичні за ці роки питання припинення вогню і режиму тиші, обміну полоненими, розведення сил і засобів в наступних точках і політичні питання, наприклад, імплементація "формули Штайнмаєра" в закон про особливий статус. Тобто, все те, що записано в комюніке саміту лідерів "Нормандської четвірки", який відбувся 9 грудня в Парижі.
А ось створення Консультативної ради, схоже, відкладається на невизначений термін. За словами віцепрем'єра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій і представника України в політичній підгрупі ТКГ Олексія Резнікова, свою відповідь ще не дали Німеччина, Франція і ОБСЄ, які також повинні делегувати своїх представників до складу цієї ради. В інтерв'ю сайту "Сьогодні" Олексій Резніков розповів про ситуацію з пандемією коронавірусу на окупованих територіях, долю скандальної Консультативної ради і можливий формат саміту лідерів "Нормандської четвірки".
- У четвер, 16 квітня, пройшов перший цього року етап обміну полоненими. Але ми побачили, що не всі захотіли повернутися на тимчасово окуповану територію.
- Нагадаю цифри. Десять осіб було переміщено до Донецької області вранці 16 квітня, і дев'ять українців в результаті обміну ми забрали на підконтрольну територію. Один відмовився бути переміщеним, а могло бути 11 на той бік. Таким чином, баланс такий: десять туди, дев'ять сюди і один залишився. У Луганській області 11 наших українців повернулися додому і тільки четверо осіб переміщено туди, хоча було запрошено сім. Тобто, троє відмовилися повертатися на тимчасово окуповану Луганщину. Таким чином, математика наступна: 20 українців ми забрали з полону, 14 запитаних осіб віддали туди і четверо відмовилися бути переміщеними і залишилися на підконтрольній території України. Всі направлені для обсервації під охороною в спеціально призначене місце. Обмін відбувався під контролем і наглядом представників Міжнародного комітету Червоного Хреста, гуманітарної місії ООН, ОБСЄ і, що найцікавіше, консула РФ. Я хочу зазначити, що його присутність – це чергове свідчення того, що спроби розповісти, що вони (РФ) лише посередники або повз проходили, – є нелогічними.
Переговори щодо подальших етапів обміну, безумовно, триватимуть. В рамках гуманітарної підгрупи ТКГ Україна передала список з близько 200 осіб, яких ми вимагаємо повернути. Відповідно, наступний етап переговорів відбудеться наступного тижня в середу, 22 квітня, на плановому засіданні ТКГ.
- У день обміну деякі телеканали дали сюжети, що обміняли не тих, що списки складалися неправильно. Родичі полонених, які не потрапили до цього етапу, записали відеозвернення до президента. Давайте дещо прояснимо ситуацію. Нам вдалося забрати 20 наших українців, і це вже добре.
- Я з вами абсолютно згоден. Є відеозвернення родичів тих, кого ми не забрали цього разу. Ми його бачили. Але при цьому немає відеозвернення родичів тих, кого забрали 16 квітня цього року, в грудні або восени минулого року перед самітом в Нормандському форматі. І навіть ті, кого забрали раніше, сьогодні коментують, переживають. Але вони ж колись були в тому пеклі і знають, наскільки питання цих переговорів тонка і складна матерія. Кожен раз, коли родичі публічно починають називати прізвища своїх рідних, ви думаєте, вони поліпшують? Вони роблять гірше. Вони піднімають ставки в цьому складному процесі, і та сторона починає цим зловживати під час переговорів. Чим публічніше стає людина, тим, природно, складніше її звідти забрати. Більш того, замість Росія починає вимагати контраверсійні фігури. Тому, коли ми сьогодні дивуємося, що віддані якісь знакові фігури минулого разу, давайте подивимося, а які знакові фігури забрали ми. Не існує універсальної формули, чим один українець краще або гірше іншого. Всі громадяни України мають право жити вільним життям тут. І якщо держава не змогла, не впоралася свого часу, не вистачило потужності і військового потенціалу забезпечити безпеку і не допустити ворога на територію країни, коли він пішов з військовою агресією 2014 року... коли прийшла сусідня держава зі своїми військами, встановила там свій окупаційний режим, використовуючи колаборантів, то в такому випадку, зараз потрібно забирати всіх, кого можемо: і цивільного, і військового, без різниці. Вони всі громадяни України і боротися потрібно за кожного.
- Ще одне дискусійне запитання, який доводилося чути в день обміну: чому в списках немає кримчан і українців, які сидять в тюрмах РФ?
- Ми говоримо і про кримчан, і про політв'язнів в РФ. Але я хочу всім нагадати, що "мінський формат" і ТКГ були створені за рішенням "нормандського формату" для завершення війни з Росією на території Східної України. "Нормандський формат" – це чотири президенти: Петро Порошенко від України, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Франсуа Олланд і Володимир Путін від РФ – на той момент. Сьогодні від Франції це Еммануель Макрон і від України президент Володимир Зеленський, від Німеччини і Росії представники ті ж.
Мінський процес і ТКГ були створені тільки щодо питань міжнародного військового конфлікту на Донбасі – частини Луганської та Донецької областей. Мінський процес не стосується переговорів, пов'язаних з окупацією Росією Криму та політичними ув'язненими там. Це паралельні треки, якими держава Україна теж займається, є переговорники, які це ведуть, президент і його команда про це пам'ятають. Але Мінський процес і обмін 16 квітня стосуються тільки цієї частини.
- Ви вже згадали про "нормандський формат". Зустріч лідерів готувалася на квітень в Берліні. Але і сюди пандемія коронавірусу внесла свої корективи. Коли лідери все-таки можуть зустрітися? Якісь консультації з цього приводу тривають?
- Консультації тривають на постійній основі. Триває робота і спілкування політичних радників, які є представниками лідерів, відбувається комунікація між міністрами закордонних справ. Всі готуються, щоб черговий саміт зміг відбутися. Але для цього потрібно уважно почитати комюніке зустрічі лідерів "нормандського формату" в грудні. Там були певні пункти, вони всі публічні: обмін, визначення нових ділянок розведення, гуманітарне розмінування, припинення вогню, допуск місії Міжнародного Червоного Хреста і т.д. Ось цим всім якраз і займаються робочі групи ТКГ. Це важливий момент.
Чи буде саміт в Берліні найближчим часом фізично? Звичайно, це питання, в тому числі, безпеки лідерів з точки зору пандемії коронавірусу. Але ми ж з вами сьогодні спілкуємося в відеорежимі. Відповідно, теоретично, можна було б провести і саміт в такому форматі. Це не є великою проблемою. Звичайно, є тонкість, хімія, яка може витати в повітрі, коли лідери розмовляють наживо і дивляться один одному в очі. Я особисто прихильник того, що переговори і спілкування такого високого рівня добре б проводити наживо. Але коли це може статися – поки невідомо. І якщо історія з пандемією на планеті Земля затягуватиметься, а всі чотири сторони будуть готові до чергового етапу саміту, чому б його і не провести в режимі відеоконференції.
- У середу, 22 квітня, черговий раунд переговорів в рамках ТКГ. Теж у відеоформаті?
- Безумовно. Якщо я не помиляюся, це вже буде третє засідання ТКГ (а до цього, відповідно, чотирьох робочих підгруп: політичної, економічної, гуманітарної та з безпеки) в такому форматі.
- Які питання обговорюватимуться?
- На порядку денному гуманітарної підгрупи – черговий список обміну. У підгрупі з безпеки – нові точки розведення, припинення вогню і режим тиші. В економічній – питання водопостачання та інші. У політичній – продовження дискусій на тему правових аспектів, які описані в Комплексі заходів Мінських домовленостей, як про це сказав саміт (лідерів в Парижі. – Авт.). Тобто, це законодавство, яке описано в восьми пунктах приміток до пункту 11 Комплексу заходів. А також можлива імплементація так званої "формули Штайнмаєра" в закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областях, який ухвалений у вересні 2014 і діє до цього дня.
- Гучна і скандальна Консультативна рада, під створенням якої 11 березня в Мінську підписався голова ОПУ Андрій Єрмак. Чи правильно ми розуміємо, що через пандемію коронавірусу підписання документів про її створення відкладається?
- При всій повазі до вас, ви невірно зрозуміли. Коронавірус не має жодного відношення до рішення про створення Консультаційної ради, тому що, взагалі-то, воно не передбачає будь-яких обов'язкових підписів. Це бачення однієї зі сторін, що їм би хотілося підписати це в вигляді якогось рішення. Однак, я хочу всім нагадати, що пункт 13 Комплексу заходів з виконання Мінських домовленостей говорить про те, що для інтенсифікації роботи ТКГ вона може створювати свої робочі групи, підгрупи і т.д. За задумом, Консультативна рада – це один з механізмів роботи політичної підгрупи. Тобто, рішення Консультативної ради, в разі її створення, носили б виключно рекомендаційний характер для політичної підгрупи. Відгуки та критика політичної підгрупи, в свою чергу, мають рекомендаційний характер для ТКГ. А ТКГ свою думку озвучує лідерам "нормандського формату". ТКГ не є офіційним органом і жодні її рішення не носять юридично офіційного характеру. Як і Мінські угоди не носять юридично навіть ознак міжнародно-правового договору. Це такі собі політичні угоди.
11 березня на засіданні ТКГ в Мінську, де була обговорена можливість і доцільність створення такої Консультативної ради, в тому числі було сказано: "за умови згоди ОБСЄ, Німеччини і Франції...". У разі згоди, вони делегують своїх представників до цієї Консультативної ради. На сьогодні згоди від Німеччини і Франції ми ще не отримали, їх точка зору нам невідома. Тривають консультації, обговорення, як туди можуть підбиратися люди, який порядок відбору, хто ці люди і т.д. Тому говорити сьогодні про факт створення Консультативної ради, напевно, передчасно. Це точно не буде і не може бути предметом обговорення ТКГ в середу, оскільки немає на сьогодні думки наших міжнародних партнерів – Франції та Німеччини. Ми не маємо ні відмови, ні згоди.
- Ну а якщо та сторона посадить за стіл консультацій людей, які не влаштують Київ? Що ми зробимо?
- Тут все дуже просто. Хочу нагадати, що в ТКГ є три сторони: Україна, Росія та ОБСЄ. Україна – як сторона, що захищається,. Росія – як сторона, що напала. І посередник – ОБСЄ. Ще є такий інститут як запрошені. Їх запрошує ОБСЄ, як організатор. Так ось, якщо і буде ухвалено рішення про створення Консультативної ради, то її учасники будуть в статусі "запрошені". І запросити їх може тільки ОБСЄ. А запрошуватиме ОБСЄ їх тільки в тому випадку, якщо вони відповідатимуть певним критеріям, які будуть заздалегідь обумовлені, в контексті – хто може бути учасником такої Консультативної ради.
Позиція української сторони: учасниками Консультативної ради не можуть бути бойовики, військові, представники окупаційного режиму і особи, які не є представниками окремих районів Донецької та Луганської областей з точки зору громадянського суспільства. Передусім – ВПО, внутрішньо переміщені особи, люди, які змушені були покинути свої будинки через напад Росії. Повинен бути дзеркальний відбір. Тобто, повинні бути представники окремих районів Донецької та Луганської областей, не тільки з тимчасово окупованої Росією території, але і обов'язково з підконтрольної Україні.
Я не вірю в те, що не отримавши запрошення від ОБСЄ, хтось взагалі зможе пройти на територію, де проходять переговори. Це відбувається під охороною спеціальних білоруських служб, оскільки Білорусь є приймаючою стороною. Відповідно, вони пропускають за списком тільки тих людей, кого подало ОБСЄ як модератор Мінського процесу. Тому, люди, які не підпадають під критерій мають право бути запрошеними, просто не потраплять туди. Але навіть якщо раптом, випадково, в порядку марення уявімо, що поповзом туди потрапить бойовик, то українська делегація, представники українських тимчасово переміщених осіб, які будуть представлені в цій раді, встануть, вийдуть з цієї кімнати і жодних переговорів, спілкування і консультацій, та і самої ради, просто не відбудеться.
- Ситуація з коронавірусом на окупованих територіях. Що наразі відомо?
- Нам відомо, що вони приховують реальну картину на тимчасово окупованих територіях. Нам відомо, що у них вже хворіє, в тому числі, і військовий контингент. Вони привозять туди лікарів-інфекціоністів з РФ. Природно, насамперед, у них завдання забезпечувати нерозповсюдження коронавірусу у військах. На сьогодні у них підвищена статистика хворих на пневмонію. Вони вводять обмежувальні заходи. Наприклад, під виглядом боротьби з коронавірусом намагаються обмежити приїзд представників СММ ОБСЄ, Міжнародного Червоного Хреста. Картинка у них дуже плачевна. Вони запитують тести в РФ, але вони розуміють, що на території окупованого Криму одним із джерел поширення вірусу є візитери з РФ, де теж статистика безстороння, і вони перестали це приховувати. ЗМІ РФ вже показують правду. Ви напевно бачили ці фото черг швидких. За нашою інформацією, в окупованому Криму відбуваються акти вандалізму по відношенню до автомобілів не на кримських номерах. Тобто, це візитери, яких кримчани не хочуть бачити, оскільки розуміють, що вони потенційні джерела поширення вірусу.
- Бачу, позаду Вас на столі маска лежить?
- Так, маска і антисептик.
- Розкажіть, як організована робота в Кабміні?
- Ось так – в масці ходжу коридорами, так само – в масках – ми проводимо засідання Кабміну, спілкуємося один з одним. Антисептики всюди. Намагаємося, звичайно, великих нарад не проводити. Збираємося не більш трьох осіб в кабінеті. Спілкуємося в відеорежимі.
- А в Кабміні наради проходять як зазвичай? Відстань 1,5-2 м дотримується?
- Так. По-перше, на вході до будівлі відбувається обов'язковий температурний скринінг. Всі ходять в масках, в тому числі і члени уряду, зі своїми антисептиками. Так, ми намагаємося тримати дистанцію і збираємося тільки для проведення засідань. Все інше намагаємося проводити в відеоформаті.
- В уряді є розуміння, на скільки карантин може затягнутися? Коли поступово повертатимемося до звичайного життя?
- Прем'єр-міністр вже давно дав команду і сьогодні вже кожен міністр думає над тим, як, яким чином і з яким протоколом ми виходитимемо з карантину. Незважаючи на важливість всіх обмежень сьогодні, ми розуміємо, що рано чи пізно нам доведеться це робити. Тому сьогодні вже пишуться "програми" виходу з карантину. Коли б не був цей день "Ч", коли ми вирішимо, що можна поступово виходити з карантину, у нас вже буде прописаний чіткий план, які галузі починають працювати, хто в зоні ризику залишається ще вдома, як відкриватимуться дитячі садки, як відновлюватиме роботу транспорт і т.д.
Безумовно, ми зацікавлені в тому, щоб якомога швидше знову оживити наше життя, щоб економіка швидше піднімалася з того складного становища, куди вона вже пірнула. Це всього світу стосується. Активно триває взаємодія з нашими західними партнерами. Проговорюється міжнародно-технічна допомога, фінансування і гранти. Найбільше навантаження, напевно, у п'яти міністерств. Міністерство охорони здоров'я – це зрозуміло. Мінфін – у них сьогодні головний біль, де взяти гроші на забезпечення, Мінекономрозвитку – як заробити гроші в майбутньому і зберегти торговий баланс. Це МВС – зрозуміло, бо силами МНС, Нацгвардії, Нацполіції і Прикордонної служби забезпечується сьогодні маса завдань. І Мінрегіонбуд – питання обсервації, взаємодії з органами місцевої влади, обласними та районними адміністраціями. Прем'єр-міністр – номер один, на ньому вся відповідальність. І п'ять героїв – це Степанов, Петрашко, Марченко, Аваков і Чернишов. Це сьогодні головні наші атланти, які тримають це небо, а ми вже їм там тихенько підносимо набої і допомагаємо.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми