Побажання Зеленського врахували: що в підсумку вирішили щодо ринку землі

Питання про відкриття ринку землі залишається одним з найгарячіших в Україні. Влада анонсувала запуск земельного ринку вже 2020 року, але поки що мораторій на продаж землі діє, а відповідний законопроєкт чекає голосування в другому читанні.

Ще 13 листопада 2019 року Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (№2178-10). Цей документ передбачає, що з 1 жовтня 2020 року буде скасована заборона на продаж земель с/г призначення. Але після прийняття законопроєкту в першому читанні до нього з'явилося безліч претензій і більше 4 тисяч правок.

Вже у вівторок, 14 січня, під Верховну Раду знову вийшли мітингувати противники закону про ринок землі. А в самому парламенті говорять, що цього тижня, ймовірно, земельну реформу розглядатимуть – це, мовляв, може паралізувати діяльність Ради. Як би там не було, поки народні обранці вирішують, як бути, сайт "Сьогодні" розповідає, як виглядає остаточний варіант документа і що змінилося в законопроєкті.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Скільки землі дадуть в одні руки

Фінальний варіант законопроєкту представили днями міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов, заступник міністра Тарас Висоцький, голова комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, депутат від "Слуги народу" Микола Сольський.

Спірним моментом, який раніше викликав чимало дискусій, стало обмеження за кількістю землі в одні руки. Так, в прийнятому законопроєкті встановлювалися наступні обмеження: 35% площі сільгоспземель в межах однієї громади, 8% в межах однієї області і 0,5% в межах України.

Таким чином, одна людина могла мати не більше, ніж 200 тисяч гектарами землі. Цю норму критикували і зазначали, що це вже занадто велика кількість, яке сприятиме розвитку монополії і пригніченню дрібних фермерських господарств. Трохи пізніше президент України Володимир Зеленський зазначив, що норму потрібно знизити до 10 тис. гектарів для однієї людини.

Цю ж цифру залишили в підсумковій версії законопроєкту. Микола Сольський на пресконференції зазначив, що одна юридична або фізична особа не зможе мати у власності більше 10 тисяч гектарів.

"Що відбувається, якщо фізична-особа – громадянин України – набула, наприклад, тисячу гектарів, а також воно є одночасно засновником юридичної особи, на яку куплено 5 тисяч гектарів? Це означає, що в сукупності вона має вже 6 тис. га, і юридична особа може докупити ще 4 тис. га, щоб разом було 10 тисяч. Або це фізична особа може докупити на себе безпосередньо", – пояснив Сольський.

Він також додав, що механізм контролю на етапі підписання договору на купівлю-продаж землі с/г призначення був визначений після консультації з Міністерством юстиції, органами нотаріату, приватними нотаріусами.

"Нотаріус перевіряє – скільки на цю людину зареєстровано землі. Крім того, одночасно перевіряє, в яких підприємствах вона є засновником, і встановлює також, скільки ці підприємства, де він є засновником, вже мають землі у власності. Виходячи з цього, він може засвідчити угоду, якщо не перевищено ліміт більше 10 тис. га", – розповів голова комітету.

Хто зможе купити українську землю

Законопроєкт передбачає, що учасниками ринку можуть бути фізособи-громадяни України, юридичні особи, які засновані громадянами України безпосередньо, держава і територіальні громади. Тут все залишилося так само, як і в початковій версії документа .

Стосовно іноземців, то в законопроєкті прописали, що їх допуск до ринку землі можливий тільки після прийняття відповідного рішення на референдумі. Микола Сольський пояснив, що навіть за умови проведення референдуму буде заборонено здійснювати операції, стороною яких є іноземці або юридичні особи, засновані іноземними громадянами, з землями сільськогосподарського призначення в зоні 50 км від державного кордону .

Нагадаємо, що раніше в законопроекті таких обмежень не було. Цей же заборона буде постійною і скасувати її на референдумі не вийде. В цілому, в новій редакції законопроекту іноземцям ніяк не можна брати участь в процесах купівлі-продажу на ринку української землі.

"Крім того, придбання українських сільгоспземель забороняється юридичним особам, учасниками яких є громадяни держави-агресора, або іншої держави, якщо неможливо встановити кінцевого бенефіціара такої юрособи. Або якщо ці бенефіціари зареєстровані в офшорних зонах, є членами терористичних організацій, особами, щодо яких застосовані персональні санкції. Також не зможуть придбати землю сільгосппризначення в Україні фізичні та юридичні особи, зареєстровані в державах, які не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом", – зазначив Сольський.

Крім цього, в першій редакції закону було прописано, що громадяни іншої держави, а також особи без громадянства можуть отримувати сільськогосподарські ділянки у власність тільки у вигляді спадщини. Але при цьому вони зобов'язані протягом року після отримання у власність провести їх відчуження, тобто продати або якимось іншим чином передати іншій особі з перерахованих вище категорій.

У новій редакції цієї норми трохи перефразовували, але суть залишилася та ж: якщо земля потрапляє у спадок фізособі, яке, згідно з цим документом, не може нею володіти, протягом року фізособа має провести відчуження. У тому випадку, якщо за встановлений рік цього не станеться, земельна ділянка буде конфіскована за рішенням суду .

Купити землю за готівку буде не можна

Зміни торкнулися і фінансової сторони питання. Після прийняття законопроєкту про обіг земель купівля-продаж землі здійснюватиметься тільки в безготівковій формі .

"Не буде готівкових розрахунків. Ми боротимемося з тіньовими ринками. Тому розрахуватися за придбану землю можна буде тільки в безготівковій формі. Потрібно буде показати, звідки ці гроші взялися. Можна буде взяти кредит", – зазначає міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов.

Він додає, що обов'язковий показ походження грошей на покупку землі стане свого роду запобіжником від того, щоб "чорні" або нелегальні гроші не зайшли на ринок.

Також планується створення фонду гарантування кредитів, щоб люди, які працюють на землі, але не мають кредитної історії, змогли подати заявки до банків. Держава ж, у свою чергу, гарантуватиме ризики, щоб банки могли видати таким людям кредити.

"Ми вкладемо до цього фонду від 240 млн грн до 1 млрд грн. І там буде коефіцієнт множення. Ми очікуємо, що до 8 млрд грн і навіть більше кредитів вдасться застрахувати", – каже Милованов і додає, що на допомогу зможуть розраховувати ті, хто матиме 500 га, можливо до 1000 га землі, а ось холдингам або великим господарствам, які мають десятки тисяч гектарів, очікувати такої допомоги від держави не варто.

Також чиновники нагадують, що цей законопроєкт повинен тільки закласти фундамент для запуску ринку землі. У ньому обговорюються основні, базові поняття та зміни вносяться всього до 11 статей. Однак, крім цього, в Раді є багато інших земельних законопроєктів, в яких вже набагато більше змін.