/ Фото: Анатолий Бойко
6 вересня я та інші народні депутати знову подали до Конституційного суду подання з приводу неконституційності мораторію на купівлю-продаж земель сільгосппризначення. Перша така спроба була півтора роки тому, і тоді загалом у суспільстві це сприймалося як відчайдушне бажання привернути увагу до проблеми, – хоч і без особливих шансів на успіх. Подання тоді відхилили за формальними ознаками.
Що змінилося зараз? Конституція – та сама, мораторій – той самий, але з’явилося рішення Європейського cуду з прав людини, яке підтверджує таки очевидне: мораторій порушує права українських громадян і суперечить Конституції.
Ми всі пам’ятаємо, що на початку 1990-х Україна ліквідувала державну монополію на землю. Передбачалося, що громадяни отримають свою частку землі і зможуть розпоряджатися нею як власністю, – власне, у цьому й був сенс роздержавлення. І таке право українці справді отримали, але, фактично, лише на 1 рік. Уже 2001-го такого права їх позбавили саме цим мораторієм.
Можливо, на початку 2000-х Україна не була готова до вільного обігу сільгоспземель. Не було якісних електронних кадастрів, не було законодавчо затвердженої моделі обігу землі, яка обов’язково мала враховувати інтереси і землевласників, і фермерів, і місцевих громад. На розробку такої моделі обігу сільгоспземель, яка б передбачала дієві запобіжники від негативних наслідків, справді потрібен був час. Однак, коли через майже 20 років ми чуємо ті ж аргументи, стає зрозуміло: якщо не скасувати мораторій, ми почуємо їх і через наступні 20 років і Україна ніколи не буде мати якісного ринку землі. За цей час тисячі людей, що не мали нащадків, пішли з життя і не змогли скористатися правом розпорядитися своєю власністю.
Ми можемо ще багато років робити вигляд, що не помічаємо суперечності "мораторної" ситуації – і Конституції України, ми можемо ще багато років очікувати, що хтось нам розробить якісне законодавство, але особисто мені зрозуміло – поки діє мораторій, жодних змін не можна очікувати. Ще Ейнштейн казав, що якщо ти кожен раз дієш однаково, ти не маєш очікувати інших результатів. Тому я жодного разу не голосував за продовження мораторію, тому я знову підтримав подання до Конституційного суду. Його рішення має прояснити для всіх депутатів це питання не з точки зору "політичної доцільності", а з точки зору права.
Зрозуміло, рішення КС не змінить законодавство. Як не змінить його і той факт, що депутати зрозуміють суть ситуації. Як мінімум, потрібен проект закону "Про обіг с/г земель", який виведе на фінішну пряму розмови про моделі ринку та його формат. Потрібно, щоб якісно запрацював земельний кадастр. Заява заступника голови Комітету ВР з питань агрополітики та земельних відносин Олександра Бакуменка про те, що уже найближчим часом буде внесено законопроект, додає оптимізму. Дуже сподіваюся, що цей законопроект уже не викликатиме дискусій, які потребуватимуть наступних 18 років продовження мораторію.
Ринок землі – це найголовніший та найякісніший крок, спрямований на розвиток економіки України, зростання ВВП та залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій.
Так давайте зробимо його якнайшвидше.