Стенограмма предоставлена компанией InfoPoint.
Первый национальный, Шустер Live, 21.25, 10.02.12
Савік ШУСТЕР: Доброго вечора, прямий ефір – це свобода, а мы самая свободная программа на Первом национальном и телеканале "Эра". Мы назвали программу этой недели "оранжевый сыр-бор", потому что на этой недели украинский сыр стал камнем преткновения в отношениях между Москвой и Киевом, а оранжевая революция, тоже украинский продукт, была объявлена главной угрозой для России. в нашей дискуссии примет участие легендарный российский исполнитель рока Юрий Шевчук. Сейчас он выступает с концертом в Луганске, а 4 февраля в 20 градусный мороз он выступал на митинге за честные выборы на Болотной площади в Москве. Но начнем с другого события этой недели, скандального и, я бы сказал, гадкого. В среду 8 февраля народный депутат Роман Забзалюк обнародовал звукозапись своих переговоров, как он утверждает, с лидером депутатской группы "Реформы ради будущего" Игорем Рыбаковым. Это переговоры состоялись накануне перехода Романа Забзалюка из Блока Юлии Тимошенко в группу Рыбакова. Это произошло 23 декабря прошлого года. Господин Забзалюк заявил, что за переход из оппозиции в группу, которая обычно голосует с партией власти он получил 450 тысяч долларов. Господин Забзалюк так долго молчал, потому что, по его словам, это была спланированная операция с целью разоблачения механизма подкупа оппозиционных депутатов. Вот выдержка из звукозаписи Романа Забзалюка.
Мы пригласили в студию председателя Верховной Рады Владимира Литвин. Владимир Михайлович, спасибо, что вы пришли. Наша аудитория сегодня: справа от меня – это бывшие военные, это офицеры флота, авиации, МЧС, войск связи, ракетных и танковых войск, военные врачи. Добрый вечер. И слева от меня, как обычно, рожденные в Украине – это ребята, которым 18, 19, 20 лет. И мы их спросили, вот эти разоблачения Забзалюка – это дискредитация власти, оппозиции или Украины, страны. Вот как ответили рожденные в Украине. 52% – оппозиции, 32% – власти и 16% – Украины. А что касается военных в отставке, вот военные в отставке наоборот считают, что это дискредитация власти, в основном, 28, треть считает, что дискредитация страны и всего лишь 12 считают, что это дискредитация оппозиции. А вы, господин Литвин как считаете.
Володимир ЛИТВИН: Я рахую, що це дискредитація України, оскільки політики – і ті, які опозиційні, і ті, які співвідносять себе зі владою, вони викрутяться, вони вивернуться із цієї ситуації і повірте, при нашому підході до обрання депутатів, я більш ніж впевнений, що вони знову будуть у Верховній раді. Я не випадково виступив з відповідною заявою, оскільки цей нарив він прорвав в цьому епізоді, а це просто стиль для багатьох українських політиків, а відтак складається враження і для української політики загалом. Я звернувся до генерального прокурора із пропозицією провести негайно невідкладно детальне розслідування і в разі підтвердження того, що ми щойно бачили, подати відповідні пропозиції до притягнення до кримінальної відповідальності учасників ймовірних, на даний момент я буду стверджувати, отаких оборудок. Я думаю, що це моментально оздоровить атмосферу в країні. Буде застереженням слугувати для політиків, припинить в Україні шпигуноманію і я думаю, очистить певною мірою політичне середовище в Україні. Я виходжу, що з цього нам треба винести загальні уроки. Перше – це дати відповідну оцінку, про яку я сказав. Друге – це подивитися на політичних лідерів, які рекрутують таких людей до себе, запевняють, що вони віддано будуть служити Україні, а потім виявляється, що є проблеми. Тим паче, що це по суті діла, розбірки в одному політичному середовищі. Якщо це буде підтверджено, знову ж таки наголошую, це люди, як двічі в списках однієї політичної партії проходили до Верховної Ради України, а тепер всі займаються моралізаторством. Я повинен сказати, що всі сущі, в тому числі в Верховній Раді, відповідальні за те, що, ну, це незмінна пляма, я вважаю, для України. Пояснити це в Україні ще якось можна, люди вже наші притерпілися, звикли до всього, але пояснити це в черговий раз для світу – буде абсолютно неможливо. І останнє, я вважаю, що це є сигнал для того, що потрібно переглянути виборчу систему. Повинно бути не 50 на 50, коли 50 відсотків депутатських місць віддається фактично на відкуп тому чи іншому політичному вождю, який визначає як, за які заслуги, на яке місце поставити того чи іншого кандидата. Оцінку повинні давати і оцінку повинні дати людям, я вважаю, що вибори повинні відбуватися за системою політичних округів, хай політичні партії висувають, але люди хай виступлять в полі арбітра і просіють українських претендентів, українських політиків скрізь сито. А все, що залишиться на цідилку, як народ знає, коли цідять молоко, цідилку залишається сміття, вот ті залишаться тоді такі люди. Бо поки ми будемо говорити, потім нові політичні події вони цю тему затьмарять, але я вважаю з цього треба зробити ті висновки, про які я сказав. Далі відступати нікуди.
Савік ШУСТЕР: Ну, вас поддерживают как рожденные в Украине, так и отставные военные, но я бы хотел вам задать вопрос по поводу культуры в парламенте и какой пример дает власть, а потом перейти к некоторым другим событиям недели, имеющим к вам отношение. Вот типичная сцена голосования в парламенте. Это один пример. Михаил Чечетов дает команду, все голосуют, чужими карточками, не имеете значения. Решение принято. Второй пример, вы помните, что 16 декабря 2010 года представители Блока Юлии Тимошенко заблокировали парламент, требуя отменить подписку о невыезде в отношение Юлии Тимошенко. Вечером того же дня представители Партии регионов прорвали блокаду в парламенте, после чего завязалась массовая драка. Один из активных участников со стороны Партии регионов был Дмитрий Соломатин, на этой неделе назначенный министром обороны. Так вот я говорю пример власти и культура парламента. Вот сейчас мы еще кадр этой драки покажем, чтобы люди вспомнили.
Володимир ЛИТВИН: Відносно голосування. Не проблема в тому, що лідер фракції, або уповноважений фракції дає знак для голосування. Чи голосом, чи в інший спосіб. Проблема не в цьому, як мені бачиться. Тільки нещодавно я був в європейському парламенті. Правда, склад його дещо більший. Правда, знову ж таки, коли приймається рішення, присутні всі безпосередньо депутати Європарламенту, так от в першому ряду сидить лідер фракції, оголошується питання. Далі за ним сидять депутати. І в кожному ряду старший. Він піднімає руку. Починається голосування, але голосування відбувається кожним персонально. Оце для мене, повірте, проблема №1, особливо коли ми приймаємо доленосні рішення, як то обрання суддів на посаду безстроково. Сьогодні парламент виконує функцію освячення цих людей на посаду достроково, які будуть вирішувати долі десятки тисяч людей. І я готовий провалитися крізь землю, крісло, коли в такий момент голосує один депутат за іншого. Що ми тоді можемо вимагати від суддів. Але виникає проблема: люди обрали таких представників, що робити. Не приймати будь-які рішення, а серед них є такі, які потрібно, чи приймати рішення. Коли я бачу, що рішення не потрібно приймати, воно має лобістський характер, я тоді поступаю так би мовити з усією сировістю моменту. Коли я бачу, що конче потрібно, що люди чекають, от що робити? І це питання до того. Кого ми обираємо. Заверніть увагу, чим більше люди не задоволені, а в них є всі підстави бути незадоволеними тим, що відбувається в парламенті, ти вищий рейтинг, відповідно соціологічним дослідженням, серед тих політичних сил, які не ходять на роботу. Це правда, це факт. Корінь проблеми у виборчій системі. Я переконаний, я в цьому переконаний і з точки зору науковця, і з точки зору людини, яка дістала практики в надзвичайно складних депутатських умовах. Коли буде депутат обиратися відповідальним перед людьми, тоді він буди сидіти у парламенті, люди будуть його бачити, і він буде говорити про те, що відчувають люди. Все інше – розмови, вмовляння і все до бійок. Я повинен сказати, що в парламенті Південної Кореї показали, як працюють депутати, як оснащені у технічному плані, але пульт для голосування, вся інформаційна система ховається в столи, як тільки починається бійка для того, щоб не знищили цінне майно. Це відбувається на жаль у всіх парламентах. Я повинен сказати, що декілька разів я думав і пропонував ввести посади людей, приставів, які не будуть допускати до зіткнень. Але з’ясувалося, що потрібно 450 приставів. А це відповідні фінансування. Це свідчить про рівень культури. На превеликий жаль, я повинен сказати, що і в питаннях мови, логіки, взаємин, дуже багато депутатів не дотягують до того, щоб бути народним представником. Знову ж таки, роботодавцем Верховної Ради є люди. Вони обирають і дають тих представників, які повинні працювати у Верховній Раді. Я сподіваюся, що це хвороба росту, що ми врешті решт її переживемо. Я повинен сказати, що часто-густо, коли ми стоїмо на межі якогось гострого конфлікту оцими побоїщами знаходяться компроміси. Але для цього потрібно, чесно, багато сил, нервів і здоров’я, щоб почути кожного і намагатися запропонувати те, що як мінімум, не буде викликати спротиву.
Савік ШУСТЕР: Господин Литвин, у меня несколько вопросов, которые касаются вашей политической силы, вашей партии. Значит, сегодня, и это пока не очень широко комментировалось, верховная Рада приняла за основу проект закона №9665 о системе программных документов. Это важный документ, он был подан Президентом Виктором Януковичем. В этом документе предполагается установить, что все центральные и местные органы власти обязаны ориентироваться на ежегодные послания Президента. В законопроекте предлагается установить, что основные законопроекты бюджетной политик формируются исключительно на основании ежегодного послания Президента. При этом у парламент отбирается право определять бюджетную политику. Вся ваша фракция голосовала за это. Я только хочу напомнить зрителям, что наиболее известное обращение Президента к парламенту – это Соединенные Штаты, о положении их страны. И президент Соединенных Штатов обращается к Конгрессу и Сенату. Это вторая статья 3-го раздела Конституции Соединенных штатов. В Украине нет такого в Конституции. И там, в Конституции, говорится: Президент периодически дает конгрессу информацию о положении в стране и рекомендует к рассмотрению такие меры, которые он сочтет необходимыми и целесообразными. А здесь Верховная Рада лишается последнего практически – это формирование бюджета.
Володимир ЛИТВИН: Я вдячний вам, що ви переймаєтеся повноваженнями Верховної Ради України. Ви прекрасно розумієте, що немає такої гілки інституту влади, який би не тягнув на себе повноваження. Головне, як я бачу, забезпечити ефективну систему. Тоді буде ефективним і контроль. Буде працювати влада. Відносно цього закону. Я не є прихильником того, щоб з приводу проблемних моментів демонструвати істерику. І поспішаю вас заспокоїти в тому плані, не був би я Литвином, якби спокійно віддавав повноваження Верховної Ради України. Так от при доповіді голови комітету і пр. прийнятті рішення що до того, що Верховна Рада України бере цей проект за основу, є ряд наступних пунктів, в яких йдеться про те, що за наслідками першого читання, Верховна Рада України вилучила всі положення, які порушують чинність статті Конституції, в тому числі, у питаннях визначення основних засад бюджетної політики, яку приймає рекомендації Верховна Рада України за поданням кабінету Міністрів України. Тому проголосований цей проект правильно. Давайте демонструвати фронт: Президент вносить, а ми кажемо, що нам не підходить. Треба сказати, що підходить, що потрібно змінити, чим потрібно цей документ доповнити. Я виходжу з того, що потрібно організовувати роботу, розуму для того, щоб відхилити, відіслати багато не потрібно. Ми зараз перебуваємо в складному періоді. І я вважаю, що потрібно сконсолідуватися, з’єднати всіх для роботи. Це буде більший результат, ніж просто війна. До другого читання ці положення, відповідно до рішення Верховної Ради України, вже в цьому проекті закону немає.
Савік ШУСТЕР: Еще один законопроект, который имеет отношение к вашей политической партии. Народный депутаты от Партии регионов и Компартии 12 января зарегистрировали в парламенте законопроект, который позволяет правительству единолично принимать решение о передаче объектов культурного наследия религиозным организациям. В этом законопроекте депутаты поручили правительству в течении 3-х месяцев с момента принятия закона передать Киево-Печерскую и Почаевскую святые, Успенскую лавры Украинской Православной Церкви, то есть Московскому патриархату. Письмо Патриарха Киевского и всея Руси Украины Филарета, это письмо направлено Главе страны, и оно размещено на сайте УПЦ, там говорится следующее: за красивым названием законопроекта фактически прячется намерение разрешить приватизацию московским патриархатом украинских святынь. И вы это поддерживаете.
Володимир ЛИТВИН: Я думаю, шановний колего, треба внести певні корективи у постановку вами питання щодо імперативних тверджень. Якби я переймався, голова Верховної Ради України тим, що підписують народні депутати, мені б не було коли працювати. Мене хвилює, і я відповідальний значною мірою за те, що буде на виході. А тисячі паперів, що у нас є, що називаються законопроектами, для мене це просто законодавча ініціатива депутатів. І він на неї має право. Я до речі сьогодні перед нашою зустріччю ознайомився з листом від української православної церкви українського патріархату. І я думаю, що для початку, лідери церков повинні перейматися тим, як об’єднати церкви в Україні. А я переконаний, що їх можна і потрібно об’єднати на канонах церковних і на добровільній згоді ієрархів церков. У нас біло б менше проблем. Бо сьогодні церкви перетворилися на політичні інститути. Мушу сказати, що деякі конфесії нагадують мені політичні партії, що в якийсь момент миряться, і посилюють розкол суспільства. У нас є проблема, коли кажуть. Що передати, скажімо, іншим конфесіям. А корінь проблеми в тому. Що тут є слова "московського патріархату". І йде боротьба між депутатами, хто залучись підтримкою тієї чи іншої конфесії перед виборами. І головне: відкриваючи сесію, я би просив, щоб мої колеги політики і депутати уважно прочитали те, що я сказав. Я прочитав те, що я вважаю правильним, а там тільки правильне. Всі моменти, які є дискутивними, які розколюють політику, які розсварять українське суспільство треба відкласти і не розглядати. І особливий акцент при цьому я зробив на питання гуманітарного характеру: ніхто не розглядає цієї проблеми і не треба будити лихо, поки воно тихо.
Савік ШУСТЕР: Ну, вот, видите, люди, когда вы говорите, что нельзя обсуждать вопросы, которые раскалывают общество.
Володимир ЛИТВИН: Не обговорюються. І я вважаю, що окрім всього іншого, не треба розглядати питання, які не сприймаються людьми. Ну, наприклад, сьогодні дуже складна проблема із проектом закону про ринок землі. Ви прекрасно розумієте, що сьогодні зіткнулися 2 групи. Перша група людей, які взяли в оренду, у наших громадян, у наших селян сотні тисяч гектарів землі. Взяли так, як в народі кажуть, на дурняк. Платять копійки, люди на селі роботи не мають. Бо вони привезли 10 працівників, техніку. Вони посіяли і поїхали. Привезли людей, техніку, підживили, і поїхали. Привезли людей, техніку, вони зібрали і поїхали. Людям дали по півтони зерна і старенька бабуся, вона дякує і не знає. Скільки коштує її пай. І сьогодні вони підняли суспільство і говорять, що треба залишити так, як є. люди не сприймають, в них існують фантомні побоювання, що в них заберуть землю. А я говорю, що не можна допустити обезземелювання селян і розселянювання України. Бо м втратимо нашу душу. І знову ж таки – не педалювати цей закон. Президент такої ж думки. В нас стоїть суцільний крик. Організовуються мітинги: не приймати закон про ринок землі. Так його ніхто не приймає. Давайте опрацюємо його, щоб це був закон не про ринок землі, а про обіг земель сільськогосподарського призначення, щоб люди знали. Що в них є багатство, і це багатство буде з користю використано для них, для їхніх нащадків. Тому треба менше імперативних звинувачень, а більше розмови серйозної, чого в нас не вистачає. У нас всі люблять правду. І всі говорять, що вони говорять правду. Тільки тоді, коли вона стосується їх самих. Нам потрібна одна правда, для України, для людей.
Савік ШУСТЕР: Вы говорили о сессии, которую вы открыли во вторник и парламент, как должно быть, пришел Президент Виктор Янукович. И вот, как его встретила оппозиция. Владимир Михайлович, вы не были в нашей студии после ареста Юлии Тимошенко. Я не мел никакой возможности у вас спросить, что вы об этом думаете.
Володимир ЛИТВИН: Ну, оскільки я знаю, Тимошенко, вважаю, непогано, то я виходжу з того, потенціал, от військові мене зрозуміють, кумулятивний такий потенціал Юлії Тимошенко варто скерувати на службу Україні. Я дуже не хочу, щоб вона перебувала в ув’язненні. Але пов’яжу це з відкриттям сесії. Це була така хуліганська дія. А після цього стояло питання про розгляд статей законопроекту щодо внесення змін статей 364 – 365 Кримінального кодексу. Давайте з вам говорити як люди, а не високими словами, яким говорять на майданах. Якщо стоїть питання вирішити цю проблему, то потрібно влаштовувати таке протистояння? Чисто на людському рівні і на політичному виникає знову розділення політики, розділення Верховної Ради. Я думаю, можуть бути підстави для розгляду про те, що немає бажання, щоб Тимошенко була на волі, що вона для тих, хто уособлює себе з опозицією, повинна бут стягом, символом, і перебувала у в’язниці. Бо всі місця вже поділили, визначили, хто, де куди і після кого. І зрозуміло, що не потрібно, щоб при цьому була присутня Юлія Тимошенко. Я неодноразово намагався переконати лідерів фракції: давайте ми підійдемо до розв’язання цього питання. Так, це було політичне рішення щодо підписання газових угод. Але давайте скажемо про те, що це політичне рішення повинні заплатити всі наші громадяни підвищеними цінами на газ. Я можу сказати, що в цьому році розрахунки за газ складають 24%. Людям нічим платити. І це при тому, що ми маємо знижку на газ 100 доларів. А сьогодні 1000 кубів газу на кордоні коштує 416 тис. доларів. Уявіть, яка сім’я витримає це. А ще ми говоримо, що це було політичне рішення, яке не дозволило замерзати Європі. І ми весь час апелюємо до Європи, я розумію, що добре ми поступили. Але ж не повинні і наші люди замерзати. Давайте будемо брати на себе відповідальність, будемо разом приймати відповідні рішення і комплексно розглядати це питання. А тепер щодо законопроекту внесення до статті 364 – 365. Було, якщо не помиляюся, три чи чотири проекти законів. Я доручив, щоб уважно вивчили юристи, провели консультації з суддями Верховного Суду, які мають досвід, які б сказали попередньо, що дасть прийняття цього законопроекту. Вони сказали: очевидне рішення про те, що Тимошенко може бути за цим законом бути звільнена з ув’язнення. Знову таки виникає питання: це потрібно для процесу. Якщо ми приймаємо цей законопроект під конкретну справу. То очевидно, треба записати в прикінцевих положеннях, як цей закон буде розповсюджуватися на конкретні справи конкретних людей. Моя позиція пояла гає в тому, щоб знайти вихід. Сьогодні в глухому куті. Україна стала заручником проблеми Тимошенко. І європейське товариство також стало заручником. Тому що він говорить про те, що ми можемо врахувати угоду про асоціацію. Але ратифікації не буде, допоки не буде вирішена ця проблема. І вийшло, що Україна, люди, стали заручником цього питання, і треба знайти правове рішення. А для цього потрібно менше махати руками, більше ворушити мізками. От я закликаю: поки що підтримки немає, і намагаюся знайти пакетне рішення у цьому плані. Але в правовій площині, оскільки позиції не буде, то звичайно.
Савік ШУСТЕР: я бы хотел вернуться к тому, с чего мы начали. Это Роман Забзалюк и его разоблачение. Я хочу, чтобы люди переголосували. Потому что вы сказали, что это дискредитация Украины. У нас меньшинство считает, что это дискредитация Украины. Но если бы, я сейчас не говорю, что вам надо было делать, если бы Верховная Рада собралась бы на экстренное заседание на эту тему и обсудила бы, что надо делать в такой ситуации, когда такие суммы предлагаются за переход, если это правда, то может быть почувствовали люди, что действительно, дискредитация страны идет, а не то власть или оппозиция.
Володимир ЛИТВИН: Можна подумати над цією вашою пропозицією, хоча я вважаю, що обговорення нічого не дасть. Треба просто дослідити, встановити реальність того, про що йшлося, а потім прийняти жорсткі, навіть хірургічні рішення в законодавчому плані. Оце буде найкраще обговорення. А вмовляти один одного, сказати, що це не так. Я повинен сказати, що старожили стверджують, що 1998 року оця купівля і продаж, поділ бюлетенів був внесений у Верховну Раду таким з відомих людей, який перебуває зараз далеко за межами України. Оці розписки ввійшли у моду, зобов’язання, від яких потім відмовлялися. Треба, мабуть вжити жорстких хірургічних засобів. Все інше нічого не дасть. Я розумію, що ця моя позиція викличе критику з різних боків, кожен буде захищати свого.
Савік ШУСТЕР: Ну, народ примерно…
Володимир ЛИТВИН: Треба прийняти рішення. Далі вже в притул будемо підходити прірви.
Петр МАГА: Савік, дозвольте буквально одне слово. Володимир Михайлович, приходить багато листів, я пробував всі якось сконцентрувати. Краще написав чотири рядочки, отакі: проблеми все таки існують, бо спокон віку так ведеться, що в світі білому купують лиш те, що дійсно продається. Люди більше про це тривожаться. Ви говорите, що треба правда, що буде прийматися закон про землю. Якщо доведеться, факт с Забзалюком, наприклад, і що дійсно є розписки, що можна купити будь-яке рішення, як такій Верховній Раді можна довіряти приймати такі доленосні рішення як купівля землі, або її не продаж.
Володимир ЛИТВИН: Відносно ринку землі я вже сказав. Я вважаю, що треба спочатку провести вибори, на виборах ті партії, тих претенденти кандидати, які будуть змагатися за можливість потрапити до Верхової Ради,я думаю, що вони будуть відповідати людям на питання: як вони ставляться до цієї однієї з ключових проблем. Якщо люди їх підтримують, повинні приймати рішення…
Петр МАГА: Проблема не землі, а віри, чи можна довіряти…
Володимир ЛИТВИН: Я повинен сказати, що віру повернути найближчий час буде абсолютно неможливо. Це була б утопія. Але робити практичні зрозумілі кроки, які знайдуть підтримку у людей, це однозначно треба робити. Не можна скласти руки і чекати гіршого варіанту. Нічого ж від цього не зміниться. Я повинен сказати, дозвольте, я ще скажу, у нас були складні моменти. Всі знають. І коли були моменти істини, тоді приймали рішення, які не дозволяли допустити гіршого варіанту. Це були складні рішення, але я б не хотів, щоб ми сиділи і чекали такого моменту.
Савік ШУСТЕР: Я хочу, чтобы мы еще раз переголосовали. Сейчас вы услышали аргументы председателя Верховной Рады. Итак, разоблачение Романа Забзалюка – это дискредитация власти, оппозиции, Украины. Изменили ли вы свою точку зрения после того, что вы услышали. 10 и 14 еще раз, пожалуйста. 16 и 19 еще раз, пожалуйста. 5 и 9 – еще раз нажмите. Итак, разоблачение Романа Забзалюка – это дискредитация власти, оппозиции, Украины. Посмотрим. Изменилась ли ваша точка зрения. Итак. Сейчас мы увидим рожденные в Украине. Как они считали до слов председателя Верховной Рады. Молодежь, скажем, вы убедили. 40% сейчас считает, что все же это дискредитация Украины, 32% – оппозиции, 28 – власти. А вот поколение постарше.
Володимир ЛИТВИН: Я працюю з молоддю, працюю в Київському університеті. Хочу, щоб ці молоді люди, присутні тут, і не присутні, реалізували себе.
Савік ШУСТЕР: а вот военные в отставке, они считают, что в основном это дискредитация власти. 60% считает так, 28 считали, что Украины, и 12 читали всего лишь – оппозиции. А вот сейчас у нас 48 считают, что все же страны, 48 считают, что власти, и всего лишь 4%, что оппозиции. Спасибо, Владимир Михайлович Литвин.
Володимир ЛИТВИН: Я дякую вам також. І хочу, щоб тут у нас з вами розбіжності не було. І так склалося, що влада уособлює Україну. Україна уособлює владу, так що ми абсолютно коректні були. Я вам щиро дякую.
Савік ШУСТЕР: Итак, я приглашаю министра Николая Присяжнюка к микрофону. Значит, это наш обзор очень оптимистически заканчивается. Договорились, через 2 недели все будет хорошо. И вот поступает к нам сообщением из Москвы от Геннадия Онищенко: решил приостановить решение договоренностей вчерашних с вами. Приостановить почему? Потому что премьер-министр и министр иностранных дел Украины сделали заявления, которые ему и России не нравятся. Николай Азаров, премьер-министр, выйдя с лекции в Латвийском университете, сказал: наши сыры прекрасного качества. Там никакого пальмового масла нет. Но такие уловки есть. В результате такие барьеры ненужные создаются. Рано или поздно мы договоримся и эти барьеры снимем. Это сказал премьер-министр Украины в Риге. А министр иностранных дел Константин Грищенко сегодня выступал перед студентами Киевского института международных отношений, и он сказал. Цитирую: "Удивили, мягко говоря, заявления "Роспотребнадзора", то есть господина Онищенко, относительно украинских сыров. От того, что сыра будет меньше в российских магазинах, вряд ли выиграет российский потребитель". Это сказал министр иностранных дел Украины. А вот что сегодня, позвольте длинную цитату, но она очень выразительная, потому что Геннадий Онищенко – человек с чувством юмора. Так вот что он заявил сегодня вот, сейчас. Он сказал: комментарии руководителей исполнительной власти Украины полностью отрицают достигнутые договоренности с министром сельского хозяйства. То есть вами. Министр признал существование проблемы. То есть вы. И мы выработали комплекс мероприятий по нормализации ситуации. Возникает вопрос: была ли компетенция у министра сельского хозяйства Украины, то есть у вас, для ведения переговоров и принятия решений. Продемонстрированный плюрализм мнений сам по себе является проблемой. Но мы готовы подождать выработки единого взгляда на эту позицию внутри исполнительной власти Украины и определения компетенции ведомства, которое будет его высказывать. Мы даже готовы к тому, что дальнейшие переговоры по поставкам сыра будем вести министерство культуры Украины. Это сказал Геннадий Онищенко. И все, ваши вчерашние договоренности ничего не значат. Что вы ему ответите?
Микола ПРИСЯЖНЮК: Дякую, Савік. Я хотів би, щоб ця тема не була сильно заполітизована і не викликала такого ажіотажу. Особливо такого інформаційного ажіотажу. Чому? Тому що питання продуктів харчування, особливо імпорту-експорту, вони виникають завжди. Відповідальність за імпорт продуктів харчування якісних, звичайно, в кожній країні несе відповідальність та чи інша служба. Такі питання робочі і погодження виникають між всіма країнами. Ви ж знаєте, що наша країна теж закриває в певних випадках, призупиняє імпорт тієї чи іншої продукції. Або живої худоби з тих чи інших країн. І це робочі питання. До сьогоднішнього дня нема дозволу на імпорт яловичини з Індії, нема дозволу на імпорт свинини з Китаю. Ви знаєте, що влітку було призупинено імпорт овочів з Європейського Союзу. Чи додатковий контроль був цитрусових з Туреччини. І так Японія призупиняє і інші країни. Тобто, цей процес і відповідальність за життя людей, за якість продуктів харчування – це питання №1. Але ми розуміємо, що для аграрного сектору зовнішні ринки достатньо важливі, і особливо як раз у молочному направленні. Чому? Тому що молоко та молочні продукти – це один з експортних потенціалів нашої країни, і вони щороку наповнить,зростають. І зростають не тільки в Росію, а й в багато країн. Ми сир постачаємо в 16 країн світу. Тобто, це питання достатньо важливе.
Савік ШУСТЕР: Спасибо, господин министр. Мы отлучимся на минуту 40. Но перед тем, как мы уйдем на паузу, хочу напомнить, что один из ярых сторонников Владимира Путина во время митинга на Поклонной горе, Сергей Кургинян вот что сказал, и мы это хорош слышим.
СІНХРОН: Сергей КУРГИНЯН: "Здесь нация. Которая должна сказать: свобода! Нет оранжевой чуме! Нет оранжевой чуме!"
Савік ШУСТЕР: Прямой эфир, Первый национальный, ТРК "Эра". Министр аграрной политики Николай Пресижнюк у микрофона. Я не политизирую ничего, прости Николай Онищенко, то есть Геннадий Онищенко сказал в своем ответе сейчас, что вы признали существование проблемы с украинским сыром, а Премьер-министр и министр иностранных дел сказали, что их нет, этих проблем. И поэтому, пока украинское правительство не договорится, он приостанавливает решение любой проблемы.
Микола ПРИСЯЖНЮК: Савік, я скажу також ситуацію. Там же він сказав, що ми признали, що є проблема, а не проблема якості сиру. А проблема виникає в тому, що в кожній країні сьогодні існують технічні регламенти свої. В кожній країні існують свої технічні умови і в кожній країні рівень захисту прав споживачів по законодавству регулюється по законодавству тієї чи іншої країни. І звичайно, якщо ми, наші виробники експортують продукцію до тієї чи іншої країни, вони повинні дотримуватися регламентів, технічних стандартів і законодавства по захисту прав споживачів. І сьогодні в нас питання є, і яке ми домовилися, і ми його доведемо до логічного завершення – це вивчення технічних регламентів російських і наших українських. Це інспектування Роспотребнадзором, інспектування наших підприємств на предмет технічного оснащення, на предмет технологічного процесу, і на предмет лабораторного якісних аналізів проведення – питання будуть зняті, це точно і на сьогоднішній день у нас є домовленість, що після технічних регламентів буде направлена комісія в складі фахівців, проведена інспектування заводів і буде прийняте рішення. Якщо будуть зауваження, вони будуть усунуті і буде прийняте рішення, якщо не буде зауважень, вони будуть прийняті тут же, але я хотів би звернути агу, що з 18 заводів, які мають право експортувати сири до Російської Федерації, на сьогоднішній день призупинено до експорту тільки трьох підприємств. І це не говорять, що це тотальна масштабна заборона експорту, тільки 3 підприємства на сьогоднішній день призупинені і поставлені на моніторинг.
Савік ШУСТЕР: Но "Пирятинский сыр", завод, насколько я понимаю, уж остановился, да, остановился, дальше, я вам скажу, вот что сказал Василий Бондаренко, да, который имеет к этому отношение.
Олег ЛЯШКО: Це раритетний вже очевидно пирятинський сир. Савік, не хочеш попробувати, я їхав по дорозі, попробував – чудовий.
Савік ШУСТЕР: Все, что едите вы – я не ем.
Олег ЛЯШКО: Чому? Ви не їсте українського? Це українське.
Савік ШУСТЕР: Не на публике.
Олег ЛЯШКО: А, ну давайте, ви не хочете, я продемонструю, я в парламенті демонстрував, якщо нас брати росіяни дивляться.
Микола ПРИСЯЖНЮК: Питання зовнішніх ринків для аграрного сектору це важливо, тому що ар грана галузь держави нашої – це експортно-орієнтована галузь і наше завдання, що. Перше – забезпечити продовольчу безпеку країни, в тому числі і якісними продуктами. І друге – це нарощення експортного потенціалу. Я ще раз говорю, експортний потенціал в молочній галузі – це запорука нових зовнішніх ринків, це запорука динаміки розвитку тваринництва і молочної галузі на території нашій країни і звичайно, якщо хтось може сказати, що можна таким ринком, як Російська Федерація понехтувати, цього не можна робити. В нас на минулий рік на 11 рік, експортний баланс сільськогосподарського аграрного сектору склав 13,5 мільярдів доларів, з них 4 мільярди – це Російська Федерація, 3,6 мільярди – це країни Європейського Союзу. І также великий потенціал – африканські країні – 2,8 мільярдів, арабські країни, ми в цьому році, в минулому році відкрили нові країни для експортного потенціалу. І сказати, що хтось, якщо хтось скаже, що можна нехтувати цим, цим нехтувати не можна, але кожне підприємство має не один ринок постачання, кожне підприємство має внутрішні ринки, кожне підприємство має зовнішні ринки і не одну країну, тобто катастрофи тут нема. І саме головне, що сьогодні наше завдання міністерства.
Олег ЛЯШКО: Насправді, пане міністр, інформую вас, катастрофа в селі давно, як ви прийшли до нас. Сьогодні молоко, літр молоко в селян приймають 2,30. Це даром, літр молока в магазині коштує 9 гривень, кіло масла – 100 гривень, а ви в селян по 2,30. Помовчить будь-ласка, ви говорили, я вас не перебивав. У Росії треба взяти приклад, як захищати внутрішній ринок. Так би наше міністерство захищало український внутрішній ринок від імпортного непотребу, який сюди везуть, від якого труяться наші люди.
Савік ШУСТЕР: Подождите, скажите, вы же будете обсуждать проблему Зоны свободной торговли с Россией, почему вы хотите пример с России брать. У нас же будет свободная торговля.
Олег ЛЯШКО: Ні, у цьому випадку у росіян, у європейців треба повчитися, як захищати внутрішній ринок, нас не пускають під надуманими приводами, через політику, а ви єгипетську картоплю везете в Україну, ви китайську гречку везете в Україну, яку свині йдять, а ви везете її в Україну, людям даєте. Наші селяни, послухайте, ви селянам скажіть, люди по 50 копійко не можуть кіло картоплі українські селяни продати. А єгипетська картопля завалені всі супермаркети, а наші селяни без копійки грошей, 2.30 літр молока. Корів вирізали, ви не знаєте корів вирізали вже давно, бо ви без мита ввозити польське м’ясо в Україну, підіть на базар, там чиє м’ясо продається – румунське, польське і все інше.
Микола ПРИСЯЖНЮК: Савік, якщо можна.
Олег ЛЯШКО: Не можна, ви наведіть порядок, порядок наведіть на внутрішньому ринку, захистить від імпортного непотребу український ринок, дайте українським селянам заробіть копійку від продажу своєї продукції, а ви з росіянами їздите.
Савік ШУСТЕР: Все.
Микола ПРИСЯЖНЮК: Я думаю, що з такими екстремістами ми далеко не зайдемо в зону вільної торгівлі і іншого. Це перше, я вважаю, що аграрна тема і аграрна тематика достатньо серйозна і важлива, щоб запрошувати на передачу Ляшко.
Олег ЛЯШКО: Вибачте, що… міністру сільського господарства. Ви за освітою будівельник, ви чого міністр сільського господарства.
Савік ШУСТЕР: Вы уже тоже не труженик земли.
Олег ЛЯШКО: Я виріс у селі, в мене перший запис "Звітник колгоспу "прогрес"", я пас корів і телят, коли в інтернаті вчився і село знаю не гірше вас. Ви коли останній раз босими ногами по землі ходили.
Савік ШУСТЕР: Господин Ляшко.
Олег ЛЯШКО: А ви сьогодні внесли Закон "Про продаж землі".
Савік ШУСТЕР: Господин Ляшко.
Олег ЛЯШКО: Ви в селян забираєте землю, ви в селян корів вирізаєте.
Савік ШУСТЕР: Господин Ляшко.
Олег ЛЯШКО: Їм нема за що жити через вас і ви розказуєте тут про політику, ви в село підіть.
Савік ШУСТЕР: Господин Ляшко, подождите.
Олег ЛЯШКО: Подивіться як вони живуть.
Савік ШУСТЕР: Господин Ляшко.
Олег ЛЯШКО: У вас, як і в межах Межигір’я все добре живуть.
Микола ПРИСЯЖНЮК: Давайте його сюда поставьте, пенька этого… .
Олег ЛЯШКО: Давайте.
Савік ШУСТЕР: Да, вот эта вот ехидная улыбка выдает все.
Олег ЛЯШКО: Я їм, я їм.
Савік ШУСТЕР: Чистый пиар, пожалуйста.
Микола ПРИСЯЖНЮК: Что – пожалуйста.
Олег ЛЯШКО: Отож, бачите, йому нема, що сказать.
Савік ШУСТЕР: Сергей Соболев.
Сергій СОБОЛЄВ: Ви знаєте, хотів би повернутися до економічної складові. Я до речі абсолютно не згоден з паном міністром, що тут немає політики. Як це немає політики. От дивіться, ви 2 дні назад, чи 3 дні назад побували у Москві, хто вас приймає – заступник Роснагляду. Де це може бути, що міністра держави приймав заступник Роснагляду, після цього на другий день ви тільки потрапляєте до кого, можливо до міністра сільського господарство? До керівника Роснагляду Оніщенко, який, ви послухайте, що він сьогодні заявляє. Він дозволяє собі заявляти, що міністр закордонних справ України розмовляє на дворовій мові, і оце стиль вашого спілкування, і ви дозволяєте це робити. Давайте тепер економіку подивимося. А чому власне так сталося, я проаналізував, а чиї власне сири заборонили до ввозу на територію Російської Федерації. В нас залишилося 3 компанії, які належать українським компаніям. Жодної компанії, яка належала б росіянам "Вимм-Билль-Данн", "Клуб сиру" і так далі, і так далі не заборонили. Заборонили лише компанії "Молочний альянс", яка належить Шпигу, який вклав сотні мільйонів на розвиток, і друга компанія так саме "Мілкіленд", яка належить українській безпосередньо компанії. Це чистої води політика, це проштовхнення своїх інтересів на території України і таким чином захоплення українського ринку, але це є друга складова всього цього. На мій погляд все, що зараз відбувається – це не просто торгівельна війна, це вже абсолютна трата глузду куди ми далі рухаємося, от дивіться. Яка б у нас зараз була альтернатива, зараз Російська Федерація оголосила війну. Ми могли б, підписавши буквально місяць назад, всі документи по зоні вільної торгівлі з європейським Союзом далі проштовхувати свою продукцію в Європейській Союз, ми не можемо цього робити. Бо ми та які там існують, бо ми не є в цій зоні вільної торгівлі, це фактично заборонні мита для нас. Ми підписали натомість зону вільної торгівлі з російською Федерацією, до речі підписали вже друге. Вона діяла майже 15 років, ми її пере підписали і подивіться, що сталося. Моментально нам заборону вводять митами. Я думаю, що далі така політика буде продовжуватися, тому вихід є на мій погляд абсолютно чіткий. Або ми обираємо чітку можливість конкурентного середовища і те, що ми проловили, точніше не ми, а Янукович особисто і ваш уряд провалив всі переговори з Європейським Союзом і не відкрив європейські ринки, що можна була зробити буквально два місяці тому. Для українських товарів. Ми з іншого боку отримали ще удар в спину, коли ми отримуємо точно таку ситуацію по російській продукції.
Микола ПРИСЯЖНЮК: Відповідь буде?
Савік ШУСТЕР: Да, конечно. Так, три вопроса.
Микола ПРИСЯЖНЮК: Перше питання. Зустріч, значить я хотів би пану Соболєву сказати, що у Російській Федерації існує Росагронадзор і Роспотреб надзор – це дві різні структури, які мають різні функції. Я перший день зустрічався з заступником керівника Росагронадзору, оскільки керівник находиться в відпустці і в переговорах ми отримали дозвіл додатково на експорт м’ясної продукції 4 підприємств. Це двох підприємств, які вироблять м’ясо курятини і двох підприємств, які виробляють м’ясо свинини. Це дуже важливо, і я звернув увагу. Що друге питання – зона вільної торгівлі і російський ринок. Я говорив, що ми про експортували на 13,5 мільярдів доларів сільськогосподарської продукції. До Російської Федерації пішло, про експортовано в минулому році на 4 мільярда доларів.
Савік ШУСТЕР: Да, вы это сказали.
Микола ПРИСЯЖНЮК: До Європейського Союзу на 3,75 мільйонів, мільярдів доларів, тобто ринки адекватні і сьогодні для нас, для аграріїв, для аграрного сектору важливе питання розширення географії ринків постачання.
Савік ШУСТЕР: Но Сергей Соболев сказал, что приостановили экспорт из Украины только заводов, которые украинцам принадлежат.
Микола ПРИСЯЖНЮК: 18 підприємств мають право постачати сир і сирну продукцію до Російської Федерації, призупинено на основі аналізів, призупинено тільки 3 підприємства. По перше, власники тих 18 підприємств,я переконаний не є всі російські громадяни, а наприклад, для прикладу, з тих 3, які призупинено, є засновник, і компанія находиться на "айпио" і засновники з Нідерландів, тобто не треба тут сьогодні вимальовувати якісь національні протистояння, тут крім економіки нічого нема.
Сергій СОБОЛЄВ: Жодна російська компанія не втратила ринок в Російській Федерації.
Савік ШУСТЕР: Я хочу поздороваться с Юрием Шевчуком, который нас уже смотрит из Луганска, и слышит, и видит. Добрый вечер, Юрий. Мы назвали сегодняшнюю программу "оранжевый сыр-бор", потому что украинский сыр оказался…
Юрій ШЕВЧУК: А что случилось, друзья мои, что случилось, друзья мои. Я вот просто сейчас после концерта, я не все как бы, ну, понял, о чем вы говорите. С сыром беда какая-то?
Савік ШУСТЕР: Да, просто Россия приостановила экспорт украинского сыра, ну, вы это услышите и украинский сыр стал камнем преткновения между Москвой и Киевом.
Юрій ШЕВЧУК: Я вам могу сказать, что я предложил, вот мы российская группа, "ДДТ" сейчас начались наши гастроли по Украине, будет есть украинский сыр, чем-нибудь поможем, тем более с утра им завтракал, прекрасный сыр, прекрасный сыр.
Савік ШУСТЕР: Тарас Стецькив.
Тарас СТЕЦЬКІВ: Шановні колеги, шановний пане міністр, ну, можливо вам і варто бути таким дипломатичним, ну, раз сталась така ситуація, так, її необхідно вирішувати, тому що ми розуміємо, що в міжнародній торгівлі виникають подібні питання, ну, але справа полягає не в тому, справа полягає в тому приниженні, яке російська сторона поставила українську владу. Це я вам говорю, як представник опозиції. Спочатку на весь світ розганяється тема, що український сири мають пальмову добавку, потім вас відмовляються приймати, потім вас приймають, ніби з вами домовляються. А на другий день російська сторона ображається на висловлення українського прем’єра і каже, що взагалі ви даром приїжджали. От про йде питання раз. А друге. Ну для мене наприклад немає ніякого сумніву де є політична складова. В такій спосіб Україні дають розуміти, що буде, як вона буде непоступлива в газових переговорах і відмовиться здати свою газотранспортну систему, і що буде, як Україна не вступить в Митний союз. Я наведу тільки один аргумент російської сторони, яка і не приховує цього. Посол Росії в Україні Зурабов декілька днів тому прямо заявив про політичну складову сирної справи. Він сказав, що це пов’язано з не вступом України у Митний союз. І тут вони навіть не приховують цих питань.
Микола ПРИСЯЖНЮК: Пане Тарас. Дивіться. Пане Тарас, яка ситуація. По перше відмови в зустрічі не було, у нас планова зустріч була з Росагронадзор, і на наступний день Роспотребнадзор – це перше питання. По-друге, що на рахунок того, що домовленості скасовані, я вам говорю, як виробничник і людина, яка відповідає за аграрний сектор на даний час, що якраз в виробничих процесах ми однозначно знайдемо порозуміння. І правила, і кроки, щодо вирішення цих питань, вони закономірні і прописані. А по третє, а от скажіть мені, сьогодні ми не дозволяємо в силу причин епідеміології, не дозволяємо ввозити китайську свинину, так це що, ми Китаю об’являємо.
Тарас СТЕЦЬКІВ: Китай так не говорить з українською стороною.
Микола ПРИСЯЖНЮК: Ми наприклад з частин різних країн Європейського Союзу не дозволяємо ввозити яловичину і живу худобу.
Олег ЛЯШКО: Ви підтверджуєте, що пальмове масло в сир ложите.
Тарас СТЕЦЬКІВ: Але вони жодного разу так себе не поводять, як російська сторона з нами, жодного разу.
Микола ПРИСЯЖНЮК: Я вам розкажу, я с самого початку сказав, що я не підтверджую, що пальмове масло в нашій продукції, я сказав, що необхідно для упорядочення торгівлі і враховуючи технічний регламент тих країн, куди ми постачаємо сільськогосподарську продукцію та продукти харчування їх необхідно гармонізувати і їх необхідно виконувати. І це питання технічне, яке необхідне ближчим часом вирішити.
Савік ШУСТЕР: Петр Порошенко.
Петро ПОРОШЕНКО: Добри вечір, шановні друзі. Юра, добрий вечір, ми ради тебе вітати в нашій передачі, я хотів би прокоментувати це таким чином. Позиція перша – нема чого міністру аграрної політики України було робити в Росії на цих переговорах. Є відповідні керівники українського відомства, яка забезпечує фіто санітарний контроль, яка забезпечує ветеринарний контроль і правила дипломатичного протоколу передбачають, що міністр має зустрічатися з міністром. І є про що говорити шановному Миколі Володимировичу з міністром аграрної політики Росії. А відповідні керівники відповідних відомств України мають знімати, і до речі я хочу привітати, знімають, бо насправді російські ринки з вчорашнього дня для української курятини, для українського м’яса відкриті. Позиція друга – ми абсолютно не ту позицію займаємо, коли намагаємося когось переконати. В чому ми переконуємо, що… Юра, я на русский перейду, чтобы ты тоже понимал, вот мы пытаемся сейчас доказать, что грузинское "Боржоми" безвредно, причем для всего мира. Мы пытаемся доказать, что грузинское "Киндзмараули", которое тоже было запрещено Онищенко настолько же безвредно, как и бордосский медок, так и другие какие-то вины.
Савік ШУСТЕР: Ну, раз вы уже Грузию упомянули, так давайте послушаем, что сказал президент Грузии Саакашвили по поводу грузинского вина.
СИНХРОН: Міхеїл СААКАШВІЛІ, Президент Грузії: "Можна сміливо сказати, що кризу вина, яка виникла в Грузії після закриття російського ринку для грузинської продукції, подолано. Ми почали виробляти високоякісне вино, яке конкурує з кращими європейськими винами. Велике спасибі Володимиру Путіну за те, що якість грузинського вина зросла".
Савік ШУСТЕР: Извините, что перебил.
Петро ПОРОШЕНКО: Ничего. После этого мы пытаемся доказать, что и европейские овощи, которые были запрещены в течение длительного периода к ввозу в Российскую Федерацию тоже вредны для всего мира, после этого мы пытаемся доказать, что белорусская сметана, молоко, молочные продукты тоже были. Ребят, мы не туда идем, весь мир знает и понимает, для этого достаточно послушать выступление Михаила Ефремова в серии "Поэт и гражданин", где он очень точно охарактеризовал, какие на сегодняшний день бациллы и бактерии содержаться в продуктах, которые не допускают к российской передаче, на российскую территорию я могу заявить об этом совершенно профессионально. Первая причина не допуска является выборы, которые будут в РФ очень скоро, и которые на сегодняшний день пытаются создать из Украины определенный образ, созданный устами господина Киргиняна – оранжевая чума и что-то еще там оранжевое, где из Украины просто лепят образ врага. Это избирательная политтехнологическая стратегия, которую надо просто пережить. Потому что единственный дефицит сегодня в переговорах между Россией и Украиной – это дефицит доверия, это дефицит понимания. И в этом случае этот дефицит нужно преодолеть. И теперь третье, очень важный путь, который я хотел бы подсказать многоуважаемым господам чиновникам из правительства. Российская федерация вступила в ВТО, нормы ВТО абсолютно четко предусматривают, позиция первая.. да, они выступят, начнут действовать через под года, коллеги. Но на сегодняшний день я четко заявляю, основные права и обязанности сторон, что стороны-члены СОТ имеют право вводить фитосанитарные нормы только тогда, когда они угрожают жизни здоровью людей и соответствующим способом доказаны. Неужели Украине были предоставлены хоть какие-то доказательства вреда для жизни и для роста людей украинским продуктом. Я отвечаю, что этого не было сделано. Точнее пункт 3, статьи 2. Члены-страны, в том числе и Россия сегодня обеспечивают, чтобы их санитарные и фитосанитарные нормы не служили средством произвольной или неоправданной дискриминации между членами, в которых преобладают идентичные схожие условия, включая их собственную территорию ы территорию стран-членов. Прямая форма международного обязательства взятого Россией о том, что не имеют права использоваться ни санитарные, фитосанитарные меры, ни технические регламенты и стандарты. Так вот на сегодняшний день вместо того, чтобы пытаться договориться о том, что грузинское "Боржоми" или украинский сыр, белорусская сметана не вредны, это очевидно, это знают все и в Украине, и в России. нужно на сегодняшний день подождать апреля, потому что позиция выбора продукта она очень точечная и называется так, потому что українською мовою називається вразлива. Чому вона вразлива, сир. Не тому що у нас 20% йде на експорт, тому що продукція Пирятинського заводу то кривая, де фермери, мешканці села надоюють молоко и здають його на переробку. Почекайте. І це не тільки позиція, що позбавляться роботи 800 тисяч працівників Пирятинського заводу, а залишиться без засобів на існування 19 тисяч людей, які працюють в сільському господарстві. І от тут це буде означати, що Україна має діяти швидко і ефективно. Сьогодні друга є причина, яку має використати українська сторона – це Україна має бути єдиною і сильною, і вести діалог з нашими російськими партнерами на рівні.
Савік ШУСТЕР: Прямой эфир, Первый национальный, телеканал "Эра", Николай Присяжнюк, министр аграрной политики, у микрофона. Значит, Петр Порошенко сказал – политизировать не надо, вам туда ехать не надо было, есть ведомства, которые договорятся, вы должны встречаться с коллегой-министром, а не с другого рода человеком и что в принципе не надо делать, политизировать не надо.
Микола ПРИСЯЖНЮК: Я теж підтримаю цю позицію, що це процес політизувати точно не треба, ажіотаж нагнітати теж не треба. Питання треба було мені їхати чи ні для того, щоб зберегти і розширити зовнішні ринки, я переконаний, що це завдання і уряду, і держави в тому числі. це питання, що стосується коментарю, який був озвучений, показаний президента Грузії. Він сказав там дякую країні, яка призупинила і звернула увагу, наше вино стало якісніше і конкурентніше. Я переконаний, що погодження цих процесів, наша продукція стане і якісніша, і конкурентніше, і буде завойовувати зовнішні ринки. Я ще раз звертаю увагу, що зовнішні ринки для молочної галузі для нас важливо. І питання звичайно сьогодні, якщо ми повернемося всередину, ми в певній мірі, в нас сьогодні виробництво молока, в основному в особистих селянських господарствах, тобто великих товарних фермах у нас на сьогоднішній день не достатньо. Із-за того, що ми зруйнували систему заготівлі, в тому числі і молочарні, і міжрайонні молокозаводи, на сьогоднішній день від населення у нас товарність молока всього 20%. Оці проблема нам необхідно буде обов’язково вирішувати. Я думаю, що запрошу і пана Ляшка, щоби перейшов в аграрний комітет, і теж разом з ним будемо вирішувати. Тобто я переконаний, питання, пов’язані з внутрішній виробництвом, внутрішня переробка, внутрішнє забезпечення продовольчої безпеки якісними продуктами харчування, і вихід на зовнішній ринки. Аграрний сектор без зовнішніх ринків сьогодні у нас буде заблокований в обсягах виробництва, тому що в минулому році ми експортували 13 мільярдів, наростили експорт на 30%, на 12 рік наше завдання теж збільшити обсяги експорту і розширити географію країн-споживачів нашої продукції. Це комплекс заходів, які необхідно щоб зробив бізнес, селянин, держава і звичайно дипломатичні служби, однозначно. І це зусилля для розширення торгівельних відношень, іншого шляху у нас немає.
Савік ШУСТЕР: Спасибо, господин министр. Нет, у вас нет вопросов.
Олег ЛЯШКО: Ряд цікавих питань. У мене питання до міністра, ви вмієте доїть корову? Скажіть, ви вмієте доїть корову.
Микола ПРИСЯЖНЮК: Дружище. Да.
Олег ЛЯШКО: Як перед тим, як доїть, що з нею необхідно робити?
Микола ПРИСЯЖНЮК: Ну, головне не покатать тебе.
Савік ШУСТЕР: Господин министр, господин Ляшко, господин Ляшко, господин Ляшко, покажите руками, как доить корову, покажите руками, покажите руками, покажите руками, как доить корову. Господин Ляшко, встаньте, идите сюда.
Олег ЛЯШКО: Я зараз покажу. Давайте замість корови. Вставайте, я покажу, вставайте. Я покажу. От так.
Савік ШУСТЕР: Я бы с ним встал вместо коровы, но не доверяю.
Олег ЛЯШКО: В господарській країні міністр сільського господарства не вміє доїти корову. Ганьба. А я корову з 8 років доїв, з дитинства. Підійшов, помив вим’я, надоїв відро, сцідив молоко і здав його по нормальній ціні.
Савік ШУСТЕР: А вы его хотите в аграрную комиссию.
Петро МАНА: Савік, народ цікавиться, з предварительными ласками или без, просто?
Олег ЛЯШКО: З ласками, обов’язково з ласками. Погладити.
Савік ШУСТЕР: Мага.
Олег ЛЯШКО: Сказати, люба моя, от тоді. А міністр не знає…
Савік ШУСТЕР: Это вы мне что ли?
Олег ЛЯШКО: Вони їх коли хочуть доїть, замість цього за роги беруть корову. От такі вони спеціалісти.
Савік ШУСТЕР: Господин Ляшко, я бы вам корову не доверил, но это другое.
Олег ЛЯШКО: Не хвилюйтеся.
Савік ШУСТЕР: Так, Юрий Шевчук в Луганске. Еще секунду, я вам дам слово. Вадим Колесниченко, Партия регионов у нас в студии. Я еще одну хочу дать такую информацию важную для Украины. Избирательный штаб Владимира Путина подготовил специальную брошюру под названием "101 вопрос начальнику штаба". Текст в брошюре построен на основании беседы руководителя штаба, режиссера Станислава Говорухина с кандидатом в Президенты Владимиром Путиным. И в этой брошюре немало места уделено Украине. Вот один из тезисов Владимира Путина об Украине.
СИНХРОН: Станіслав ГОВОРУХІН: "У меня нет окончательного ответа на вопрос, что выбреете Янукович, зато я точно знаю, что вопреки всем иллюзиям нынешней украинской власти, отказ от предложения России станет для Януковича и Партии регионов началом конца. И очень велика вероятность того, что в результате их провала политический маятник на Украине вновь качнется в сторону более радикальных антирусских сил".
Савік ШУСТЕР: Ну, позиция очевидна, что любо евразийское пространство, либо вот дни сочтены. Так, очень резкая позиция. Мы задали вопрос нашей аудитории, а у нас, это я даже Юрию Шевчуку говорю. У нас сегодня две группы, одна группа традиционная наша – рожденные в Украине, это ребята, которым 18,19,20 лет и отставные военные разных родов войск. И вот мы им задали вопрос парадоксальный, но раз уже есть это клише в России оранжевая революция, и это уже ярлык, трейд марки, я бы уже сказал. То выгодно ли Украине, Украине, оранжевая революция в России. Ну, вот в связи с такой позицией, которую высказал Станислав Говорухин. И вот какой ответ мы получили: рожденные в Украине – 60% считают, что да, выгодно оранжевая революция в России для Украины, а военные в отставке – 52% считают, тоже большинство, что да, выгодно оранжевая революция в России для Украины. Так вот прежде тем, как я дам слово Юрию Шевчуку и он нам расскажет, что происходит, я просто хочу напомнить 2 момента из самых последних моментов жизни общественной Юрия Шевчука. 9 мая 2010 года в Санкт-Петербурге Премьер-министр Владимир Путин встретился с организаторами и участниками благотворительного литературно-музыкального вечера "Маленький принц". Во встрече участвовал и Юрий Шевчук, и вот диалог его и Владимира Путина стал главным событием Интернета. Вот посмотрим как это было.
Юрій ШЕВЧУК: То есть я должен говорить, да.
Савік ШУСТЕР: Можно.
Юрій ШЕВЧУК: Я только что в Луганске со своей группой, с "ДДТ" нашей пел эту же песню и весь зал также стоял подпевал. Песня объединяет, это здорово и украинские артисты в России очень популярны полные залы. И мы здесь приехали с большими концертами. Вообще я всегда говорил одно и то же – Россия и Украина – браться и сестры, это самое главное. Всегда буду на этом стоять. Есть разные политические силы, течения, но наши народы, ведь мы в общем-то, мы настолько уже долго вместе живем, любим друг друга. У всех моих друзей в России, у кого не спросишь, есть родня в Украине. У украинцев есть знакомые, друзья в России. Ну, не порвать это все. И наверное не нужно конструировать, может быть, для того, чтобы цементировать эти отношения наши, и Евразию, и еще азиопы, или еще что-нибудь. Просто нужно как-то друг к другу относиться, вот как братья и сестры, – это самое главное. Вот я музыкант, я уже везде объявил об этом, я не политик, но настолько мне радостно видеть эти глаза ваши в зале, в публике, светлые, жаждущие какого-то будущего. Оранжевая революция, синяя, белая, голубая. Ну, оранжевая революция имела лидеров в Киеве. Я помню как-то шел мимо, смотрю – миллион человек стоит на Майдане. Думаю – надо спеть. Спел. И тоже самое говорил – Россия и Украина братья и сестры. Понимаете, это очень важно. И мы люди культурные, если таковыми являемся, мы должны только об этом говорить, я считаю только так.
Савік ШУСТЕР: 100% поддержки.
Юрій ШЕВЧУК: Ребята, власть – вещь очень серьезная, я туда не лезу, потому что я понимаю, что, ну, не хватает мне, много надо знать, понимать, чувствовать, много ковров, много кулис, я бы заблудился в этом закулисье, если бы пошел во власть. Много понтов. Но это все пройдет, пройдет. Я искренне верю и молю Бога. Все это пройдет, потому что самые тотальные ссоры, да, они на кухне между самыми близкими людьми или муж с женой, или жена на муже, или все друг на друга, все это пройдет, все эти склоки, они естественны, нам их нужно пережить безусловно, но я вам хочу сказать, что в России сейчас идут хорошие вещи. Не нужно бояться этого, просто страна ждет перемен. По крайней мере самая такая прогрессивная часть России, самые харизматичные, светлые, очень много к этому выросла молодежь, которая не желает быть просто стадом, быдлом, жить по указке, верить в плакаты. Плакаты всего лишь плакаты, на заборах висят. Люди начали задавать себе вопросы – как быть, быть или не быть, что делать, кто виноват, и так далее. И что будет завтра с Родиной и с нами. Нормальные вопросы задаем, и вы их себе задаете, и мы их себе задаем, нормально так, вместе, обнявшись так и шагнем в светлое будущее, я надеюсь, все будет хорошо.
Савік ШУСТЕР: Петр Порошенко.
Юрій ШЕВЧУК: Ну, и сыр будем есть украинский, а вы будете пить нашу водку. Нормально все будет.
Савік ШУСТЕР: Вот тем не менее эта брошюра Станислава Говорухина.
Юрій ШЕВЧУК: Ну, не я же ее писал, Савик, ну, что брошюра.
Савік ШУСТЕР: А не, не вы, не вы.
Юрій ШЕВЧУК: Мало ли брошюр пишут, я пишу песни.
Савік ШУСТЕР: Нет, это не вы, конечно не вы, вы бы не написали такую брошюру, я думаю.
Юрій ШЕВЧУК: Да я тоже, я вообще их не умею писать брошюры, дело такое странное. Не знаю, эта брошюра, ну, Путин Владимир Владимирович родился в Советском Союзе, я тоже в Советском Союзе родился и понять его в принципе можно. Вот поймите Путина. Советский Союз его родина, ему так не хватает Советского Союза, так же как и военным нашим, и так далее. Ну их можно понять этих людей, понять и простить, я не знаю. За эту любовь. Потому что мать одна, Родину как бы не выбирают. Родина путина – Советский Союз, он пытается ее назад вернуть, но я считаю – назад дороги просто нет уже, надо строить светлое будущее на других отношениях, нужна политика из будущего, должна вынырнуть там какого-нибудь мохнатого Ганди, чтобы он прекрасно говорил по-русски, по-украински, там еще на каких-то языках СНД, на всех, чтобы мы его сразу вкурили этого парня, который ходил бы просто босиком и учил бы нас любить друг друга. Вот такая нам политика нужна, вот и все. Спасибо.
Савік ШУСТЕР: Петр Порошенко. А если посмотреть на это политически и в будущее.
Петро ПОРОШЕНКО: Насправді, навіть якщо Юрій не збирається бути політиком і чітко це задекларував, він має одну абсолютно необхідні для політика річ – довіру, 100% всієї аудиторії. Вірять в те, що каже Юра. Він каже від серця , він не має за пазухою каміння він хоче добра, добра Росії, він хоче добра Україні і робить це щиро. Коли ми почули слова керівника штаба Володимира Путіна, , Прем’єр-міністра Росії, кандидата в Президенти країни, в мене прийшли на думку наступні речі. В вівторок наступного тижня, 14 лютого буде дуже важлива для історії України дата. 20 років встановлення дипломатичних відносин між усією Україною. 20 років. Тому еліти найшли в собі сили визнати незалежність один одного. І це було не менше важлива дата, ніж референдум чи проголошення державної незалежності. Якщо ви мене спитаєте, які були міжнародні відносини України і Росії, і які вони зараз. Я скажу вам, абсолютно відверто, що на сьогоднішній день рівень міжнародних російсько-українських відносин є дуже високий і дуже гарний. Чому? Тому що міжнародні, вони є між народами, і тому в українському суспільстві, не зважаючи на всі політичні дрязги рівень підтримки російського народу за різними соціологічними опитуваннями досягає 90%. В РФ рівень міжнародних відносин, ставлення до українського народу є дуже гарним і високим, не зважаючи на те, які політичні технологи не приміняли технології. А от рівень міждержавних відносин, тобто відносин між бюрократами є різний. І тому це означає не тягар для народу, а це означає кваліфікацію і довіру бюрократів один до одного і рівень їх професіоналізму. Чи буде в Росії у нас, в Росії, точніше, помаранчева революція. Не буде. Не буде в Росії помаранчева революція, бо шлях до демократії у кожної країни свій. І тому 2 роки тому те, що казав Юра на зустрічі з Володимиром Володимировичем – це зірвало Інтернет, це був подвиг. А на сьогоднішній день після Сахарова Болотний – це вже дивиться так, а слухай, а як може по іншому. Росія зараз інша, і демократичні процесі в Росії, які зараз відбуваються, повернення демократії – вони дуже корисні для України. Бо українська влада сьогодні після російських подій поводить себе абсолютно по-іншому, вона розуміє, що навіть в Росії це може бути. І на сьогоднішній день ми дуже тісно зв’язані один з одним. Зростання російської економіки корисно для української, так саме як зростання української економіки корисно для російської. Демократичні процеси в Україні в 5 році були надзвичайно корисні для Росії, бо Росії змінилася. Російські процеси, які зараз відбуваються надзвичайно корисні і я переконаний в тому, що влада сьогодні, російські процеси зупиняють владу від багатьох речей, на які би вони рішилися, якби не було російських процесів. Які у нас є проблеми, а от проблема – у нас немає окремих українських і окремих російських проблем. У нас є проблема головна і ключова – і це проблема тотальне корумпована країна, як в Росії, так і на Україні. І способи боротьби з нею однакові. І на сьогоднішній день, якщо ви спитаєте, хто стоїть на Болотній і на Сахарній – середній клас. Що хоче середній клас? Я би сказав чітко – він хоче двох речей. Річ перша – він хоче право знати як витрачаються його кошти і в який спосіб корумпований чиновник може бути притягнутий до відповідальності. Він, перше, чого він благає – це подолання корупції. І друге, не менш важливе для нього, чого він благає – свободи. Не тільки свободи ЗМІ, свободи економічної, захисту від рекету, захисту від корупції. Свободи робити свою справу і бути переконаному впевнено в завтрашньому дні. Це все, що вимагають ці люди. І на сьогоднішній день, якби влада буда насправді здатна провести реформу і дати це суспільству, вона б це робила. І якби вона хотіла змінити країну на краще. Но головна проблема, як російської, так і української влади – вони не хотять робити реформи. Та що ж вони хотять, а вони хотять втриматися в кріслі. А для цього, щоб втриматись в креслі, треба абсолютно інші речі ніж реформи. Треба як раз нічого не робити, бо ти маєш сидіти для того, щоб зберегти власну владу. І раз на чотири роки роздати всім вам, запозичивши або в Міжнародного валютного фонду, або в Росії, або на внутрішньому, або на зовнішньому ринку роздати всім вам дорогі друзі хабар. Для того, щоби проковтнув цей хабар зберегли тих, хто тримається за ручки. От на сьогоднішній день і в Росії, і в Україні події ,які відбуваються, спонукають на те, що цей рецепт далі більше не працює. І що на сьогоднішній день, якщо ви хочете завоювати довіру народу, то ви маєте робити життя цього народу краще не через роздачу подачок, а через запровадження економічної свободи, через запровадження поваги до людини, через подолання корупції, через підвищення рівня професіоналізму і через переходу від авторитаризму до демократії. І все просто
Савік ШУСТЕР: Вадим Карасев
Петро ПОРОШЕНКО: І тут і Росія,і Україна єдині
Вадим КАРАСЬОВ: Юра, респект по поводу "Иначе". Особенно хит "Свобода". Очевидно вот этот дух свободы в России он сказался. Это конечно самый наверное лучший вот последний альбом. Я что-то слышал я из русского, даже западного рока. А тепер щодо України
Савік ШУСТЕР: Да, больше Шевчуку понимать не надо
Вадим КАРАСЬОВ: Ні, ні. Почему? Він і так розуміє. Тому що ми будемо спілкуватись на мові свободи і мові громадськості. Так ось що стосується взагалі як ситуація може впливати на Україну. Дивіться. Починалась ця програма з того як сьогодні під куполом представницького органу влади корумпують депутатів. Потім ми бачили тут балаган, окрім депутатів. Замість того, щоб обговорювати по суті серйозну проблему переорієнтації торгових стратегій на інші ринки, а це ціла програма, яка потрібно стимулювати, щоби переорієнтувалися з російського ринку капризного. Ручного, невільного ринку на інші ринки, на ринки вільних країн. Ми тут трошки устроїли балаган. Так ось чому дуже важливі події сьогодні в Росії. Тому що там спротив, громадянський спротив середнього класу мислячий прошарків російського суспільства виніс вирок політикам. Вони політикам не довіряють ні опозиційним, ні провладним. Тому є колосальний запит на моральне очищення, з’являються нові лідери, моральні лідери. Письменник Акунін, Дмитро Биков, Юрій Шевчук і інші молоді політики, які ще не нагуляли оцього статусності, оцих привілеїв і можуть бути перспективними політиками. Це площа Сахарна, Болотна вона принципово не політична тому сенсі, що вона не вимагає якихось партій, партійних лідерів, тому що їм не довіряють. І це до речі дуже показово для нас. Тому що сьогодні політичний клас що в Росії, що в Україні сьогодні він приречений, якщо буде проводити так політику як він до цього працював. Привілегій, корумпованість, далекість від суспільства, від людей, вішання лапши перед виборами і таке інше. Це все не буде працювати. Потрібно, щоб і в Україні сьогодні теж або політики морально перероджувалися, або з’являлися нові моральні лідери. Моральне лідерство сьогодні це проблема №1 для України, для Росії. До речі так було і на помаранчеву революцію, але потім не спрацювало. А тепер для чого чому дуже важливо, що помаранчева революція в Росії була успішною для України. При чому я вважаю це не революція в такому ну брутальному сенсі цього слова. Це мирний спротив корумпованій, криміналізованій, нечесній, відірваній від суспільства влади. Перше – про що мова йде. Якщо переможе громадський спротив Росії, то це буде означати, що Росія буде рухатись в Європу. Якщо не буде рухатися в Європу, наприклад в ЄС, то мова буде йти про європеїзацію життя, про відповідальність уряду перед людьми, перед суспільством, про демократію. І тоді Росія не буде ставити нас в позу чи ви в Євразійський союз чи ви в Європейський Союз. Да ми всі будемо в Європі. Не будемо в Європейському Союзі, Європу побудуємо тут. Друге – про що мова йде в Росії. Про свободу. Дивіться. Хіба може бути вільна торгівля, свободная торговля в країнах, де немає свободи? Да, ніколи не було вільної торгівлі в країнах, в яких нема волі,в яких нема свободи. Ну про що ми говоримо? Ми говорили про сир. Як може Росія давати нам режим вільної торгівлі, якщо вона не свободна країна, якщо там немає свободи як економічної, торгівельної категорії? І по-третє момент. Мова в Росії йде про демократію. Що таке демократія. Це коли влада поважає своїх споживачів. І якщо влада, російська влада не поважає своїх споживачів, забороняючи українським сирам задовольняти потреби російського споживача. Він же любить український сир. То це значить, що якщо влада в Росії буде демократична, то українським сирам з політичної точки зору нічого не загрожує. Мова дійсно буде йти тільки про технічні там фіто-санітарні і таке інше аспекти. Тому Україна і Росія як демократичні країни будуть європеїзовані, будемо йти в Європу. І до речі нам би не заважало сьогодні морального і демократичного драйву. Треба трошки провітрити і нашу кімнату. Я би так сказав і наш дім оцей український, тому що тут уже давно забули про мораль, про демократичну відповідальність, про право і таке інше. Що стосується економічних і політичних громадянський свобод.
Савік ШУСТЕР: Прямой эфир "Первый национальный" телеканал "Эра". Вопрос, который мы задали аудитории: "Выгодно ли Украине Оранжевая революция в России?", и большинство нашей аудитории считает, большинство, не преобладающая, а большинство, что да, выгодно. Я прощаюсь с Юрием Шевчуком, спасибо большое за участие в нашей программе, пожалуйста, слово. Микрофон.
Юрій ШЕВЧУК: Ну, на прощание. Не было лидеров не на Болотной, ни на Сахарова, ни на Поклонной горе. Не было лидеров – это не Оранжевая революция. У Оранжевой революции были лидеры, мы их знаем. Один лидер в тюрьме сидит. И это прискорбно, на мой взгляд. Чего мучаете барышню, я не знаю. Чего вы ее мучаете? Ну ладно, Бог с ним. Я хочу сказать, лидеров не было. Просто был разговор о чем, у меня с моими друзьями. Там были ребята и рабочие, и военные. Просто нам всем надо стать другими. Иначе, мы поменяемся, и политика поменяется. Все в нас, ребята, все в нас. Если мы грязные, то и политика грязная. Если мы будем почище, то и политика будет почище, и страны наши будут почище. И когда-нибудь мы объединимся в один земной шарик, и будем дальше рубиться во Вселенной. Нормально все будет. Все надо с себя начинать. Я никого не обвиняю. У меня нет врагов никаких политических, я ни в какой политической партии не состою, но я сам понимаю, что я сам, блин, грешный вообще. И мы все грешные. И вот это, нам надо над собой работать, и все будем нормально, ребят. Большое вас спасибо. Вам добра вообще, добра сейчас мало. Любая истина. Сказанная без любви – есть ложь. Это точно, абсолютно. Если мы будем там, шпильки друг другу вставлять, ничего у нас хорошего не будет. Так и будем в этой коммуналке жить. А мы должны жить в прекрасной нашей земле. Все отлично, добра, счастья и с Богом. Всего хорошего. До свидания.
Савік ШУСТЕР: Спасибо, Юрий Шевчук. Все бы слова были такими, но они не все, не все. Вот, пожалуйста, мнение митрополита Одесского и Измаильского Агафангела. Он главный претендент, между прочим, на должность нового главы УПЦ Московского патриархата и депутат Одесского облсовета Партии регионов. И вот, что он сказал в интервью российскому, подчеркиваю, российскому информационному агентству REGNUM, 30 января, за несколько дней до митинга в Москве.
АГАФАНГЕЛ, Митрополит Одеський та Ізмаїльський, з інтерв’ю російському інформаційному агентству REGNUM, 30 січня 2012 року: Над Россией, являющейся центром Русского мира, нависла та страшная угроза, которая уже посещала Украину на рубеже 2004-2005 годов – угроза оранжевой революции. Нагнетаются антигосударственный психоз и митинговая истерия. Вся эта эйфория, эта псевдодемократическая патетика до боли знакома нам, прошедшим темные дни украинского Майдана. Однако, в те страшные дни победил здравый разум, благодарение Богу, в Украине к подлинной власти пришли здоровые силы во главе с Президентом Украины Виктором Федоровичем Януковичем. И верим, надолго. От глубины сердца, любящего нашу единую Русь, хотел бы воззвать: одумайся, русский народ, возведи очи твои горе, не дай вновь обмануть себя митинговым крикунам, ведущим тебя к катастрофе.
Вадим КАРАСЬОВ: Знаете вообще как началось это государственное настроение?
Савік ШУСТЕР: Какое?
Вадим КАРАСЬОВ: Почему вообще церковный человек печется о государстве?
Петро ПОРОШЕНКО: У мене прохання. Величезне прохання. Вкинута фраза Агафангела. Я вважаю, що кожен, кожна віруюча людина має свою дорогу до Бога. І кожний пастир, має займатися своєю справою…
Вадим КАРАСЬОВ: Богу богові, а кесарю кесарево.
Петро ПОРОШЕНКО: … справою…справою…віри людей. Будь-який пастир, з якими б мотивами, він не керувався, коли він втручається в політику, це він, на моє глибоке переконання, робить не Божу справу. От не справа, в ієрархіях церковних давати оцінки, втручатися в політику, і там, рекомендувати громадянам, за кого голосувати. Громадяни самі розберуться. Я вибачаюсь, я вибачаюсь…
Савік ШУСТЕР: Пане Ляшко… Мы вашу компетенцию в сельском хозяйстве уже слышали? Спасибо.
Петро ПОРОШЕНКО: Але я хотів би сказати про іншу справу. Є політики, в нас як сміття. Ніякої оцінки площа не дала. Ні в Україні в 5 році, ні зараз площа в Росії. Оцінку дають виключно виборці. І от, на сьогоднішній день, я абсолютно переконаний, що вибори вивели людей на площу, небажанням підтримати того чи іншого політика. Вивело людей на площу, спроба їх обдурити. Коли люди не повірили результатам виборів. Це було в 4 році, це зараз відбулося після виборів в Держдуму. Що це викликало за собою? Одразу же, на екранах телебачення з’явилися опозиційні політики. Одразу же, на дільницях голосування встановили Інтернет камери, для того, щоб контролювати хід виборців. Уже сам факт виходу людей на вулицю, створив механізм, волевиявлення громадян. Я би дуже хотів, щоб таке саме ставлення, прийняття важливості українських виборів, були на наших виборах восени цього року. Третє, Вадиме, ніколи неможна казати, плутати Зону вільної торгівлі і свободу в середині країни. Зона вільної торгівлі. На сьогоднішній день, це позиція, реалізація, точніше, реформаторської стратегії правильної влади. Бо якщо ви, главу кута, поставити в захист інтересів підприємства, наприклад. Будете захищати ринок, як тут нам рекомендують, встановите великі ввізні мита, консервувати несучасні технології, робити інші речі, вихаркаються оці люди, які будуть сплачувати високу ціну за неконкурентну продукцію. Якщо ви, пропагандуючі Зону вільної торгівлі, поставити в углову кута людину, і її інтереси, то тоді, тоді буде, що людина має платити. Маєте можливість отримувати дешеві продукти…
Вадим КАРАСЬОВ: Я не розумію до чого претензії…
Петро ПОРОШЕНКО: … вироблені в умовах конкурен3ції, незалежно від того…
Вадим КАРАСЬОВ: А в чому претензії. Я не зрозумів? Я, якраз, говорив.
Петро ПОРОШЕНКО: Що Зона вільно торгівлі…
Вадим КАРАСЬОВ: Ні … Зона вільної торгівлі там, де є свобода…
Петро ПОРОШЕНКО: Зона вільної торгівлі можлива ще…
Вадим КАРАСЬОВ: От не треба мене перевирати, Петро Олексійовичу…
Петро ПОРОШЕНКО: Чого ви кричите?
Вадим КАРАСЬОВ: Це неправильно…
Савік ШУСТЕР: Вибачте…
Вадим КАРАСЬОВ: Якщо ви не зрозуміли, могли би запитати.
Олег ЛЯШКО: Категорично я з вами не згоден…
Петро ПОРОШЕНКО: Я кажу, що Зона вільної торгівлі може бути з невільними країнами, ви це зрозуміли? Ви стверджували…
Вадим КАРАСЬОВ: Це буде фальшива Зона вільної торгівлі…
Петро ПОРОШЕНКО: Я переконаний, що український інтерес є на російському ринку…
Вадим КАРАСЬОВ: І чим більше там свободи, ти краще.
Олег ЛЯШКО: Ви стверджуєте, щоб захищати…
Петро ПОРОШЕНКО: Помовчіть, помовчіть…
Олег ЛЯШКО: Не треба захищати власний ринок. Ви за 20 років на території імпорту наше підприємство знищили…
Петро ПОРОШЕНКО: На відміну від вас, я виробник, а ви просто пустой болтун… причем еще человек, который за всю свою жизнь, кроме скотника, ничего полезного больше не сделал.
Савік ШУСТЕР: Хватит.
Петро ПОРОШЕНКО: Я со своей стороны гарантирую, что…
Савік ШУСТЕР: Господин Ляшко, покиньте студию, пожалуйста.
Олег ЛЯШКО: Разом із Порошенко?
Савік ШУСТЕР: Нет. Только вы.
Олег ЛЯШКО: Я можу на кінець сказати?
Савік ШУСТЕР: Нет, не надо.
Олег ЛЯШКО: Власний ринок треба захищати.
Савік ШУСТЕР: Хорошо, спасибо.
Олег ЛЯШКО: Головні зарахи з власного ринку – це мільйони українців без роботи, без зарплати, без можливості до існування. У нас знищена промисловість, у нас знищено сільське господарство. Отакі апологети завезення імпорту знищили власну промисловість. До побачення.
Савік ШУСТЕР: Как на футболе, получаешь карточку и идешь.
Олег ЛЯШКО: Я правильно сказав? Чи ні?
Савік ШУСТЕР: Идите. Не. нет. Идите. Боже мой.
Петро ПОРОШЕНКО: Бо є ключова теза, що треба захищати. Я людина-виробничник, яка має, яка керує багатьма підприємствами стверджую, пріоритетом економічної політики держави не може бути підприємство. Пріоритетом економічної політики держави має бути людина. І коли людина буде захищена, я перекона6ний, що економіка країни буде працювати. Бо якщо ви це робити, ви в середині країни створите конкурентні умови. І тоді, будуть оновлювати виробництво…
Вадим КАРАСЬОВ: А что, я против?
Петро ПОРОШЕНКО: Я впевнений, що ми тут з усіма погодимося. І єдине, що цьому сьогодні заважає, одне, корупція. Корупція. Яка є непосильним тягарем для українського виробника. От краще, ніж захищати український ринок, позбавте український ринок від корупції. А українські виробники самі знають, що робити…
Вадим КАРАСЬОВ: Це значить більше свободи.
Савік ШУСТЕР: Спасибо. Анатолий Кинах. Да, да. Да. Говорите. Мы уже много времени теряем, гуляя по студии.
Анатолій КІНАХ, народний депутат, Партія Регіонів, голова УСПП: Дякую. Я абсолютно впевнений в тому, що Україна, Росія, дві незалежні держави, які проходять дуже складний шлях, виборюють своє місце під сонцем, і надалі будуть захищати свої національні інтереси, бо це головна функція держави. Захист економічних і політичних інтересів, але між Україною і Росією є унікальне надбання. Це той потужний фундамент взаємної довіри, симпатій, спільні перемоги, спільні трагедії, родинні і дружні зв’язки. І цей фундамент формувався століттями. І для нас дуже важливо, і це вже вимога до держави, до тих, хто формує державу. В тому числі, міжнародну політику. Вирішувати всі складні питання сучасними методами, не руйнуючи того фундаменту довіри і взаємних симпатій наших народів. І я впевнений, що Україна і Росія будуть долати ці труднощі. Є і будуть дружніми, братніми державами, стратегічними партнерами. Це перший висновок. Перепрошую. І по друге. Вигідно чи не вигідно. Я з приводу тієї брошури, в тому числі. Однозначно, і Україні, я впевнений, і Росії, вигідно, щоб і в Україні, і в Росії поступово зміцнювався принцип верховенства права, вміння і право людей впливати на своє майбутнє, щоб влада вибиралася до прозорих виборів, бо це основа ефективності влади і конкурентоспроможності держави. Тому, нам вигідні ці позитивні результати, а не потрясіння. І те, що стосується Євро ЗЕС, Євро АЗС. Це не самоціль. Головне, формувати і на українській, і вданому випадку, на російській землі сучасні стандарти: економіки, якості життя людей, і так далі. І останнє, те, що стосується економічної, прагматичної складової, включаючи першу частину нашої розмови. Росія є потужним партнером для України, так як і Україна для Росії. 2011 рік – товарообіг Україна-Росія 57 мільярдів доларів. Це 34% нашого товарообігу. І нам треба зміцнювати цей напрямок. Але подарунків не буде. І ми повинні розуміти, не залежно від нас. Росія – це ні Сполучені Штати. Ніхто не буде давати подарунків. І Україні, на прикладі проблем по експорту того ж сиру, надо зміцнювати свої можливості, захищати свої національні, в даному випадку, економічні інтереси. І коли мова йде про такий масштаб інтересів, я впевнений, яка би не була політична ситуація в державі, яка би не була гостра політична конкуренція, але коли мова йде про робочі місця на українській землі, інтереси українських експортерів. Всі, не залежно, від політичного кольору, повинні об’єднуватися і робити все, щоб ефективно захищати свої національні інтереси в балансі з інтересами партнерів. І тоді нас будуть поважати в світі, і тоді ми будемо конкурентоспроможною державою. Дякую.
Савік ШУСТЕР: Прямой эфир, "Первый национальный", телеканал "Эра", Тарас Стецькив, пожалуйста.
Тарас СТЕЦКІВ: Я хотів би сказати декілька речей. По-перше, я дуже радий за ті процеси, які ми зараз спостерігаємо в Росії. Тому що ми бачимо іншу Росію, ми бачимо пробудження громадянської самосвідомості, і вихід на вулицю людей, які щось хочуть міняти в своїй країні. І навіть ті люди на путінські мітинги яких виводять – також добре, тому що. Вони сьогодні пасивно прийшли, а завтра вони почнуть розуміти, що з Росією щось треба робити. І ця, інша Росія – вона є приємною. Це та Росія, з якою хочеться мати справу. По-друге, я думаю, що наша аудиторія дуже добере уловила суть питання, чи Україні вигідна "помаранчева" революція в Росії. Зрозуміло, що це – метафора, не буде помаранчевої революції, Петро Васильович правий, але Помаранчева революція в Україні – це було, по-перше, усвідомлений вихід людей за свої права, що спостерігаємо зараз в Росії, а, по друге – протест в Росії і Україні проти фальсифікації виборів, і це ми спостерігаємо такое в Росії…
Савік ШУСТЕР: Посмотрите на пару фотографий. Я уверен, что мы их взяли с митингов…
Тарас СТЕЦКІВ: З демократичною Росією Україна хоче мати справу, і ми набагато легше договоримось. Є третій момент, яким я я хотів би завершити…
Савік ШУСТЕР: За этот митинг заплатил я, а не мне". Это мы понимаем. "Из оранжевых здесь только я".
Тарас СТЕЦКІВ: Третє, чим би я хотів завершити: мені здається те, що робиться зараз в Росії, дуже сильно впливає на Україну. Так, як, приблизно, в кінці вісімдесятих років мітинги в Москві вплинули на українську ситуацію. Тому що, це ламає схему, яку українська влада хоче реалізувати на цих виборах. Янукович хотів реалізувати вибори так, як це робилося в Росії, але Росія стала іншою. Наші впливи взаємні. Мені здається, це дуже вадливий момент, який всім нам потрібно пам’ятати.
Савік ШУСТЕР: Вадим Колесниченко
Вадим КОЛЕСНІЧЕНКО: Вы знаете, подобные сентенции даже не хочется комментировать: во всем виноват Янукович, во всем виновата нынешняя власть, которая что-то хотела схватить, поймать". Вы хоть одумайтесь, чем вы занимаетесь в последние годы – вы уничтожаете будущее украинского государства. Вы хоть раз подумали, как обединить наши усилия, и победить то зло, о котором все говорят? Мы очень много рассказываем про коррупцию. Она не во власти, она во всем обществе находится. И что, от ваших мантр…О том, что надо бороться с коррупцией, что-то изменится? Мы что, решили, что живем в "волшебной стране": перевернули страницу, и чистенькие политики, и все? Коррупция была, есть во все мире. Задача в том, чтобы понизить уровень, и мы поборем коррупцию в том случае, когда общество будет этого желать. Никакими страшными законами этого не изменить. И почему-то мы все сегодня, особенно те, которые сегодня называют себя "Оппозицией", не видят очевидных изменений во власти, не видят реальных изминений в обществе. О том, как власть реально борется с коррупцией, с взяточничеством, и со ззлоупотреблениями, и о том, как она очищается от собственных же чиновников десятками-сотнями. И это не видно. По одной простой причине: мы сегодня не у руля, и мы сегодня не качаем насосы. А о том, что сегодня реальных дел, чтобы можно было что-то сделать и то же самое одно окно, и о том, чтобы облегчить жизнь этих предпринимателей, которые сегодня, и малый, средний бизнес – это всем понятно – это основа для развития Государства. Но сегодня, когда страна на грани, нужно выживать. Все правильно: с кого можно деньги получить? С крупного бизнеса. Можно олигархов обвинять в чем угодно, скажем так, рассказывать. Но колоссальные деньги сегодня идут от них, потом что, сегодня у нас нет другого варианта. Мне перед эфиром задали вопрос: на кого работает Парламент. Да, в принципе, по Конституции, он представляет интересы народов. Сегодня Парламент вынужден бороться за сохранение государственности. Но этого не видно, нет желания потому что, идет клановая борьба. Вот если мы это поймем – мы это поймем, что нам невыгодны потрясения в России. И рассказы про демократическую Россию…
Петро ПОРОШЕНКО: Имя Януковича в студии прозвучало только из уст Говорухина – начальника штаба Путина. Больше никто его не упоминал.
Вадим КОЛЕСНІЧЕНКО: Ну, тогда я плохо вас слушал, потому что я четко начал с того, что сказал мой…выступающий. И когда мы говорим, что плохо или хорошо, если будут потрясения. Нам будет плохо, если будут потрясения: что в Европе, что в России. Но мы на столько сегодня слабы, что нам невыгодною, чтобы рядом с нами были проблемы. Нам необходима стабильность на наших границах. Нам нужны рынки, как российские, так и европейские, нам надо повышать качество нашей продукции – вот, где надо концентрировать наши усилия, а не о том, кто более коррумпирован, и кто более плох. Все плохи, потому что, живем в собственно стране, потому что, не нашли консенсуса. Как выйти из того тяжелого положения, которое мы получили? Всего-навсего.
Савік ШУСТЕР: Еще одна новость. Почему-то о ней не говорили, но она есть, новость. На этой неделе Владимир Путин, 6 февраля, встретился с политологами в Москве, обсудил самые актуальные вопросы. И что там было сказано реально? И вот одна интересная деталь. Об этом российскому интернет-изданию "BestToday" Известный в Украине Глеб Павловский, который был там, на встрече с Путиным, что он сказал…вот когда камеры были выключены. Что интересно, это новость попала на такой популярный сайт, как "Газета.ру", и, в принципе, в Украине, почему-то, никто этого не заметил…Ну, вот сейчас увидите. Вот, значит: "Камеры ушли, – сказал Павловский, – и разговор оживился". Это была четырехчасовая встреча. "Там было много интересного. Например, по политзаключенным". Он, то есть Владимир Владимирович Путин, "сказал, что их нет в России. Кстати, сказал про Тимошенко, что она – политзаключенная, хотя и не в России". Так вот, интересно: с одной стороны – страх перед Оранжевой революцией, а с другой стороны – поддержка одного из лидеров Оранжевой революции. Сергей Соболев…
Сергій СОБОЛЄВ: Знаєте, Савік, я все-таки, ґрунтовну дати відповідь. Дуже коротко, але – ґрунтовну. А що, те саме, що Тимошенко, Луценко, як політичні ув’язнені, не сказав Європейський Союз? Хіба те саме не казали Сполучені Штати Америки? Те саме каже і Росія, і тут нічого…".
Савік ШУСТЕР: Но они не бояться Оранжевой революции…
Сергій СОБОЛЄВ: А тепер стосовно Оранжевої революції…А ще таке "оранжева революція"? От ви унікально поєднали сьогодні дві теми: свободи економічні, і свободи політичні. Давайте подивимось, з чого почалась програма. Перш за все, оранжева революція, у розумінні моєму, і всіх тих мільйонів людей, які підтримували переміни – це реальна боротьба з корупцією. І коли ви сьогодні починаєте програму, коли відставний військовий…правда, я вважаю, що відставних військових не буває, це – поняття честі військової…Забзалюк розкриває факти корупції в парламенті, ставиться питання: так іе – підрив авторитету Влади, чи ні? Це – очищення влади. І я вважаю, що це є ключове питання, бо чим швидше ми про це заявимо, проаналізує мові покажемо – тим швидше ми очистимось від цього. Бо я тут проведу аналогію, вона завжди хромає, але тут "Ку-Клукс-Клан" – расистська організація в Сполучених Штатах, з якою боролись сотні років, і не могли побороти, на яку кидали спецпідрозділи, військові сили у Південніх Штатах Сполучених Штатів Америки, щоб розкрити всі зв’язки – нічого не могли зробити, поки не з’явилася організація чесних журналістів, які почали в ефірі показувати явки, паролі, як є сенатори, поліцейські представники влади, безпосередньо, представниками "Ку-Клукс-Клану", який нараховував в 20-му році 8 мільйонів таємних членів, і це побороло цю владу, тому відкритість корупції – це є завжди перемога над корупцією. І те, що зробив Забзалюк, я вважаю, це є героїзм. Друге. Що ще є принциповим? А що таке, власне, є "помаранчеві свободи"? Це свобода слова. Вона потрібна Україні, без сумніву. Щоб не полишати ті програми, як у вас були, а щоб ми кожен канал моли включити і почути в прямому ефірі думку різних людей – мого опонента, якого я, скажімо, не підтримую, але це його право сказати це. Думки абсолютно всіх. Свободи економічні: ось він казав про єдине вікно. На відміну від Грузії, де ти проходиш, здаєш документи, і рівно, через 24 години, не бачачи чиновника, отримаєш довідку, щоб ти йому навіть цукерку мін дати у вигляді хабаря. У нас "єдине вікно" – це вікно через яке ти повинен пройти митника, податківця, чиновника в мерії, чиновника в обладміністрації, кожному із яких треба дати хабаря. Плюс – смотрящим від бандитських угрупувань, з якими ти повинен так само розрахуватися. Третє, що таке помаранчева революція – це, без сумніву. Перемога здорового глузду. Хіба не потрібно Росії сьогодні? І коли ми приводимо приклад чесних виборів, в мене перед очима, то знаєте, у мене постоянно той анекдот, коли Володимир Путін, прем’єр Росії спілкується з Президентом Сполучених Штатів Америки Бараком Обамою, і каже: чому ти такий сумний? – А от республіканці давлять, програю. – Я тобі пришлю свого голову ЦВК, не переживай. Ввечері, в день виборів, дзвонить Путин голові ЦВК: "Ну, що, як питання?". "Ви знаєте, Володимир Володимирович, одна гарна новина, друга погана". "Починай з поганої". "З деяким відривом, але Обама все-таки програв". "Ти що, навіщо я тебе просував?". От якщо ми дійдемо до такого маразму, коли ми будемо один одного міняти, не питаючи людей, на вільних виборах, чого люди дійсно хочуть, я думаю, завжди будуть виступати проти. Причому це є принципово. В останній момент, який для мене також є дуже принциповим. Давайте дамо можливість політикам з’ясувати. Коли ми дойдемо до такого маразму, коли один одного будуть міняти, не питаючи о людей, а вільних виборах, чого українці дійсно хочуть, я думаю, завжди будуть виступати проти. І останній момент, яки також є дуже принциповим. Давайте дамо можливість з’ясовувати всі відносини на виборах. Як можна застосовувати весь апарат примушення для того, щоб Тимошенко, Луценко і інших опозиціонерів не допускати до виборів. Якби ці питання були корупції – ніяких питань немає. Але коли у нас політиків, ту ж Тимошенко, або того є Луценко за те, що він організовує обряд, ви вдумайтесь в це, в День міліції з вдовами загиблих міліціонерів, звинувачують в тому, що він розтрату робить державних коштів. Ну, куди ми так зайдемо? Тому я вважаю, що без сумніву, і Росія, і Україна – вагітні. Можливо, у когось буде помаранчева, у когось – революція троянд, але я переконаний, що це повинен бути мирний засіб зміни влади, бо, власне: звідки взявся Путін? Давайте згадаємо: він взявся з команди Собчака, з команди Єльціна, але, на жаль, сталося те, що сталося в відомій казці Шварца: "Убить дракона", коли, вбивши дракона, той, хто його вбив, вирішив скористатися тими самими методами, і тепер, незалежно від того, переможе Путін в Росії чи ні, я переконаний: Путін все одно буде міняти владу. Я переконаний, що треба це робити, і це вже почалося, бо закрити свободу слова в Росії буде вже не можливо. Вже махлювати на виборах буде неможливо, бо коли сотні тисяч людей виходять на мітинги, причому, байдуже, чи в підтримку, чи проти, кожен буде розуміти: моїм голосом торгувати неможна, я буду сам, особисто думати, за кого голосову вати, і як проголовувати. І головний буде не той, хто рахує голоси, а той хто безпосередньо приходять до виборчої дільниці. Тому моє побажання, без сумніву, для Росії, і для України одне: тільки демократичний шлях розвитку, політичні, економічні свободи дадуть нам вихід із цієї ситуації. Це нас об’єднує, без сумніву. Дякую.
Савік ШУСТЕР: Петр Порошенко…
Петро ПОРОШЕНКО: Є просто…я погоджуюсь, є єдине уточнення: той, хто вбив Дракона, Ланцелот, він насправді був лицарем. І він пішов, а привласнив бургомістр, який подав легенду, що він вбив Дракона, що він захопив владу, і намагався створити авторитарний режим. Тобто…
Сергій СОБОЛЄВ: Дякую за уточнення
Вадим КАРАСЬОВ: Я тільки, пане Сергію, дійсно, правильно, що потрібно, щоб і Луценко, і Тимошенко були допущені до виборів, але до виборів мають бути допущені і громадяни, тому що той закон, який ви прийняли в Парламенті, за закритими списками, по мажоритарному – він багатьох відсікає. А закриває політичну систему, тому що ви знаєте хто буде в списку БЮТ-"Батькіщини"? Що будуть ті, хто зараз там. Оновлення немає, немає оновлення, свіжої крові немає. Тому люди потім виходять, і кажуть: нам не потрібні політики. Тому що політики закрилися, і все. Потрібно відкрити політичну систему, виборчу систему, не тільки для Тимошенко і Луценко – а для всіх, для громадян, для суспільства.
Сергій СОБОЛЄВ: Вадим, я дуже легко дам відповідь на ваше запитання. Це абсолютно нормальна істина. В першій частині програми нам доводив спікер Парламенту про те, що треба мажоритарні округи. От тоді це буде честь, совість, ви побачите свого депутата. Ну, вибачте, ті люди, які пройшли мажоритарні округи, так само, як і я, перемагали на мажоритарних округах. Я пригадаю парламент 98-го року, я в якому в нас були рекордсмени-депутати, які змінювали 14 фракцій за скликанням Парламента. Ну, не є чи тема догмою, що вона рятує від підкупу, шантажу, всього іншого. На мій погляд, якраз відповідь лежить в іншій площині. Чим швидше люди будуть усвідомлювати, що вони повинні усвідомити для себе, хто в списку, за кого ти голосуєш, не лише за перший номер списку, а за всіх інших, чим швидше люди будуть розуміти, що кожне голосування – це його персональне голосування, тим швидше, я переконаний, буде і зміна Парламенту.
Савік ШУСТЕР: Вадим Колесниченко…
Вадим КОЛЕСНІЧЕНКО: Красивый монолог моего коллеги Соболева – все замечательно, концовка – смазана. Потому что, когда человек объявляет Тимошенко "политзаключенной", вывод очень простой: все – плохие, а мы вот сами определили… Потому что, мы вот решили, что мы – правосудие. Тимошенко – политзаключенная. А вот надо доказывать.
Савік ШУСТЕР: А не парадокс, что это Владимир Путин сказал?
Вадим КОЛЕСНІЧЕНКО: Вы знаете, "велик и могуч русский язык", и когда иностранный корреспондент, слова не для эфира…
Савік ШУСТЕР: Нет-нет-нет, российский сайт…
Вадим КОЛЕСНІЧЕНКО: Я еще раз говорю: когда в контексте высказывания в частной беседе…ведь в тексте не сказано, иронично сказал человек, или не иронично. Просто фраза печатается. А вы послушайте, как человек говорил, и не улыбался ли он. Потому что, я бы и о Ходорковском вспомнил. Потом, знаете, очень интересно, вырваны слова из контекста, ими очень красиво можно манипулировать. Мы это видим в нашей свободной прессе ежедневно.
Сергій СОБОЛЄВ: Пане Колесніченко: якби одночасно не було заяв МЗС Росії, Держдепу США, заяв, які пролунали в Європейському Союзі, всі…
Вадим КОЛЕСНІЧЕНКО: Нигде не сказано о том, что в Украине есть политзаключенные…
Сергій СОБОЛЄВ: Що в Україні є вибіркове судочинство, що в Україні є продажні суди і процес над Тимошенко, є типовим процесом, і вони всі вимагають негайного звільнення політзеків, від участі їх у виборах в Україні
Вадим КОЛЕСНІЧЕНКО: Не было официального заявления сказано о наличке политзаключенных.
Савік ШУСТЕР: Все. У нас в студии – заместитель первого директора "Первого национального канала" Валид Арфуш. И он здесь неслучайно, ибо просьбе руководства "Первого национального", мы хотим провести в прямом эфире честную жеребьевку кандидатов на конкурс "Евровидение-2012". Вот, сейчас вы все увидите, по крайней мере, мы всех не услышим, но увидим все лица людей, которые претендую. Валид, их двадцать два то есть, двадцать один плюс один, который будет выбран через социальную сеть "Say.TV", правильно?
Валід АРФУШ, заступник першого директор "Першого національного": Да. Я еще не добавил, что финал будет 18 числа, это в следующую субботу, это 12.30, "Первый национальный".
Савік ШУСТЕР: То есть весь день финал будет?
Валід АРФУШ: Нет, три часа – с двенадцати до трех.
Савік ШУСТЕР: Хорошо, давайте начнем: итак, жеребьевка. Андрей Богомолец. Бондарчук…а, 14-ый, извините, Андрей Богомолец – 14-ый. Бондарчук, Бондарчук – 15-ый. Лена Волошина – 22-ой. Гайтана – №11. Виталий Галай! Виталий Галай. Михаил Брицкан – №8. Группа "Легкий флирт"! Группа "Легкий флирт" – №6. Мариєтта! Мариетта – №21. Марта! – №10. Матиас! Матиас – №19. Группа "Нереальные" – "The Incredibles". Итак, нереальне – №18. Оксана Нестеренко! Оксана Нестеренко – №12. Оля Полякова! №4 – Оля Полякова. Рапира! Рапира – №13. Рината! Рината – №16. Эдуард Романюта – №5. Ульяна Рудакова! Ульяна какой же будет номер…№20! …№1. Дуэт Маша Сазонова и Тихон Левченко – №9. Игорь Татаренко! Или Татренко, я сейчас неправильно сказал? Игорь Татаренко – №7. Группа "Treeorange" – №17. Ольга Шанис! Оля, Вот будет сейчас №1. Вот это мне позволяет сказать: хотите услышать Олю Шанис – 12.30, "Первый национальный" – она у нас – "номер один". И Представитель "Say.TV" Олексей Семенов, который, слава Богу, не поет – №3. Значит, Алексей…№3. Будет определен через социальную сеть "say.TV". Спасибо, удачи вам всем! И все мы будем смотреть за этим конкурсом в 12.30…какого февраля?
Олексій СЕМЬОНОВ, представник "Say.TV": Восемнадцатого.
Савік ШУСТЕР:Восемнадцаого.
Олексій СЕМЬОНОВ: Мы узам, кто будет представлять Украину в Азербайджане.
ПУМБ
ПриватБанк
Ощадбанк
Райффайзен Банк
Укрэксимбанк
Альфа-Банк
Укргазбанк
Универсал Банк
OTP Bank
Печерский
Шевченковский
Оболонский
Подольский
Голосеевский
Святошинский
Днепровский
Дарницкий
Деснянский
Соломенский
Василий Ломаченко
Александр Усик
Александр Зинченко
Андрей Шевченко
Владимир Кличко
Элина Свитолина
Андрей Лунин
Виталий Кличко
Дарья Белодед
Юлия Герасимова
Toyota
Renault
Volkswagen
Hyundai
Skoda
Mitsubishi
BMW
Nissan
Mercedes
Ford
Главные темы