Чотири неймовірні історії з «Клуб 4 Лапи»
Щаслива історія Алли Володимирівни, котика Рижика та собасі Джесіки
Власниця Рижика і Джесіки: Алла Володимирівна, 50 років, вчитель початкових класів, місто Умань
Власниця Рижика і Джесіки: Алла Володимирівна, 50 років, вчитель початкових класів, місто Умань
Я дуже люблю тварин. Ніколи не можу залишатись осторонь, коли якась жива істота потребує допомоги. Ну хто, крім нас, людей, зможе допомогти беззахисним істотам! Тому у мене мешкає аж вісім котиків та одна собака. Кожен з них має свою історію появи. Найцікавішою охоче поділюся з вами.
Мить, коли життя змінилося
Моя професія пов'язана з дітьми – я вчитель початкових класів. Подія відбулася влітку, коли навчання закінчилося, але при школі працював табір. Знаючи, що я опікуюся тваринами, діти повідомили мені, що в старому корпусі школи вони знайшли маленьких кошенят. Я одразу вирішила поглянути на них.
Маленькі пухнастики розповзлися сходинками. У них були відкриті лише по одному очку. Як виявилося, їх народила кішка у класі трудового навчання в старому корпусі школи. Я знайшла коробку та застелила її рушником, зібрала туди всіх кошенят. Поставила коробку у класі, сподіваючись, що кицька їх знайде. Так відбулося знайомство з моїми підопічними.
Усі мами з дітками, а я – з трьома котиками…
Марно я щодня шукала ознаки перебування безтурботної матусі. Її і слід простив. А котенята жалібно пищали і вимагали їжу. Тричі на день я приходила до школи та годувала малечу. Готувала їм ріденьку манну кашу та поїла дитинчат зі шприца, прала та просушувала пелюшки, вигулювала малих на шкільному стадіоні. Усі мами з дітками, а я – з трьома котиками. Пізніше з'ясувалося, що це були дві дівчинки та один хлопчик.
Незважаючи на мою турботу, кошенята ставали кволими, адже такій малечі потрібно харчуватися кожні три години. Певна річ, я не змогла покинути тварин, тому одного сонячного дня моя гвардія котів приймала у себе нових мешканців.
Двох кошенят-дівчаток згодом я віддала у хороші руки. Вони проживають у турботливій сім'ї. А Рижик, так я назвала хлопчика, залишився у мене. На той час моя кицька привела кошенят, яких залюбки розібрали мої знайомі. Але молоко у неї ще було, тому турботу з вигодовування Рижика вона взяла на себе.
Двох кошенят-дівчаток згодом я віддала у хороші руки. Вони проживають у турботливій сім'ї. А Рижик, так я назвала хлопчика, залишився у мене. На той час моя кицька привела кошенят, яких залюбки розібрали мої знайомі. Але молоко у неї ще було, тому турботу з вигодовування Рижика вона взяла на себе.
Але на цьому історія не закінчилася!
Кількома днями пізніше, прогулюючись з подругою парком, почула якийсь писк. Як виявилося, маленьке цуценя вовтузилося у траві. По правді кажучи, мені не надто хотілося брати до себе ще й собача. Я навіть розклеювала оголошення про знахідку, але марно. Так у моїй великій родині несподівано з'явився ще один мешканець.
Спочатку я дуже хвилювалася, що кицька буде агресивно поводитися з цуценям, бо вона годувала Рижика. Зачиняла кицьку з малечею у кімнаті, та коли поверталася з роботи, якимось дивом пекінес (так-так, саме цієї породи виявилася мала), знаходився біля кицьки. Крім того, Джесіка ще й ласувала котячим молоком разом із Рижиком! Так кицька стала годувальницею для двох маленьких знайд.
Спочатку я дуже хвилювалася, що кицька буде агресивно поводитися з цуценям, бо вона годувала Рижика. Зачиняла кицьку з малечею у кімнаті, та коли поверталася з роботи, якимось дивом пекінес (так-так, саме цієї породи виявилася мала), знаходився біля кицьки. Крім того, Джесіка ще й ласувала котячим молоком разом із Рижиком! Так кицька стала годувальницею для двох маленьких знайд.
Кругообіг улюбленців у природі
Пройшло сім років. Багато цікавих історій відбувалося з моїми мешканцями, але треба сказати, мої підопічні потоваришували. Рижик став дуже добрим котиком. Так як його покинула мати у дуже ранньому віці, він зовсім не має тваринних інстинктів самозахисту. Усі покоління кошенят, які виросли в нашому великому сімействі, завжди товклися на Рижику, вважаючи його своєю мамою. А Рижик із задоволенням їм це дозволяв. Але колись за свою довіру поплатився.
Одного осіннього дня мій вихованець пішов прогулятися. У дворі місцеві собаки тягали якусь кістку. Нічого не підозрюючи, Рижик підійшов до них. І в ту ж мить був розтерзаний собаками. З поламаною лапкою та розірваним вухом мій невдаха з'явився додому. Довго довелося його лікувати – пережили ми і операцію, і багаторазові перев'язки. Та, зрештою, коточок оклигав.
Одного осіннього дня мій вихованець пішов прогулятися. У дворі місцеві собаки тягали якусь кістку. Нічого не підозрюючи, Рижик підійшов до них. І в ту ж мить був розтерзаний собаками. З поламаною лапкою та розірваним вухом мій невдаха з'явився додому. Довго довелося його лікувати – пережили ми і операцію, і багаторазові перев'язки. Та, зрештою, коточок оклигав.
Турбота улюбленців творить дива – перевірено!
Ніколи мені не довелося пошкодувати, що колись давно врятувала Рижика і Джесіку. Обидві тваринки завжди відчувають мій настрій і намагаються втішити мене, вилазять на руки один з-поперед одного і притискаються. І це завжди заспокоює! І ще одна властивість притаманна моєму Рижику: коли у мене болить серце, він, відчуваючи це, лягає мені на груди, і біль поступово стихає. Хтось скаже – вигадки, проте я переконана: інколи турбота вихованців творить дива.
Твори добро!
За ці роки я неодноразово впевнилася, що тварини, підібрані на вулиці, стають дуже вдячними своїм господарям. Вони добрі, ніжні, ласкаві до своїх господарів. І ніколи не зрадять, адже їм самим уже довелося колись пережити зраду і поневіряння.
Пам'ятайте, що у кожного з нас у грудях б'ється серце, а не шматок каміння. Будьте милосердними, не проходьте повз тварин, які потребують допомоги, не покидайте їх напризволяще. І незабаром ви збагнете, що ваше життя змінилося на краще!
Пам'ятайте, що у кожного з нас у грудях б'ється серце, а не шматок каміння. Будьте милосердними, не проходьте повз тварин, які потребують допомоги, не покидайте їх напризволяще. І незабаром ви збагнете, що ваше життя змінилося на краще!
Любіть один одного! Ваші Рижик та Джесіка