Карл у Кроулі – 5 книг, де викривається брехня

У цих книжках іноді стається неймовірне – хоч у науковому світі, хоч у кублі наркоманів. А саме – завдяки фактам, підкріпленим залізними логічними аргументами, спростовуються фальшиві наукові теорії, які тривалий час видавалися за серйозні дослідження.

Сергій Ястребов. Від атомів до дерева: Вступ до сучасної науки про життя. – Х.: Фабула, 2019

Деоккупация юга страны – как украинские военные отвоевывают территории

Запрет на передвижение по стране для военнообязанных – все детали

Ракетные удары по мирным украинским городам - июль 2022

Ядерный терроризм россии

Ця книжка дає актуальні відповіді на багато різних запитань. Наприклад, з чого складаються живі тіла й до чого тут карбон? Що таке генетичний код, хто такі віруси, як улаштоване еволюційне дерево і чому стався кембрійський вибух? "Фокусом" розповіді слугує еволюція життя на Землі: автор уважає, що тільки під цим кутом зору найрізноманітніші біологічні проблеми набувають спільного сенсу. "Як казав відомий біохімік сер Фредерік Гоуленд Гопкінс, – нагадує він, – життя – це така штука, яка відбувається, Інакше кажучи, життя – це процес, що іноді є швидким, а іноді – дуже повільним. Приклад швидкого життєвого процесу – синтез і розпад молекул, які постачають клітині енергію: час їхнього існування вимірюється секундами. Приклад повільного процесу — значні еволюційні зміни, які іноді розтягуються на мільярди років. Загалом книжка складається з чотирьох частин, теми яких послідовно розширюються: "Хімія життя", "Механізм життя", "Дерево життя" та "Історія життя".

Карл Саган. Світ, повний демонів. Наука, як свічка у пітьмі. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018

Ця книжка — справжній маніфест науці. По суті, апологія розуму і освіти, чудово написана, з великою кількістю цікавої і несподіваної інформації. У ній Саган – відомий американський астрофізик і популяризатор науки, володар Пулітцерівської премії у галузі літератури, медалі NASA, статусу Великого американця та ще багатьох престижних премій і нагород – підбив підсумки свого колосального наукового досвіду. Учений розбиває вщент псевдонаукові міфи. Факти, підкріплені залізними логічними аргументами, спростовують фальшиві наукові теорії, які тривалий час видавалися за серйозні дослідження. Саган вчить читача критично мислити та не забувати про здоровий глузд. Книжка, за визначенням самого автора, є найкращим посібником зі зняття локшини з фальшивих наукових істин, яким він протиставляє справжні відкриття.

Оксана Балазанова. Загадки истории. Знаменитые мистификации. – Х.: Фолио, 2019

Ця книжка про те, що містифікації завжди привертали і будуть привертати до себе інтерес вчених, істориків і простих обивателів. Іноді таємне стає явним, і тоді загадка або те, що здавалося великим відкриттям, стає просто обманом, так, як це було, наприклад, з "пілтдаунською людиною", що вважалася якийсь час проміжною ланкою в еволюційному ланцюжку, або ж з численними і нерідко дуже талановитими літературними містифікаціями. Але найчастіше всі спроби дати однозначну відповідь так і залишаються безуспішними. Чи існувала, наприклад, бібліотека Івана Грозного з тисяч безцінних фоліантів? Хто насправді був автором безсмертних п'єс Вільяма Шекспіра – власне людина на ім'я Вільям Шекспір чи хтось інший? Яка доля російського імператора Олександра I? Чи справді він помер, як свідчить офіційна версія, в 1825 році в Таганрозі чи ж він, інсценувавши власну смерть, спробував сховатися від мирської суєти? Про ці та інші відомі містифікації, про версії, припущення і реальні факти читач дізнається з цієї книги.

Дейвид Патрикаракос. Війна у 140 знаках.Як соціальні медіа змінюють конфлікти у XXI столітті — К.: Yakaboo Publishing, 2019

Автор цієї книжки розвиває тезу самого Бодріяра, який у своїй праці "Війни у затоці не було" показував, як телебачення формує віртуальну реальність завдяки яскравій картинці для обивателя, який не підводиться з канапи. Адже він, працюючи в конфліктних зонах Східної Європи та Близького Сходу, робить реальні репортажі, в яких не лише опис місць чи зустрічі з людьми, але й аналіз новітніх форм війни. Зокрема в Україні він зрозумів, що природа конфліктів змінилася, і можлтво, важливішою є перемога у війні слів та наративів, аніж те, хто має найпотужнішу зброю. "Гортаючи новини в Twitter, – пише він, – я знову бачив, як прокремлівські акаунти вкотре згуртувалися, виставляючи втрату Слов’янська в найкращому можливому світлі. Бойовики не відступали, а просто "стратегічно передислоковувались", битва проти "фашистської хунти" в Києві тривала". "Хочемо ми цього чи ні, – зауважує з цього приводу Сергій Плохій, історик, професор Гарвардського університету, – але всі ми вже у кібер-траншеях нової глобальної війни та мусимо навчитися воювати і жити в її світі".

Алістер Кроулі. Щоденник наркомана. – Х.: Фоліо, 2018

Автор цієї книги, серед попередників якого – Едгар По і Вільям Берроуз, за життя вважався чаклуном, послідовником Мороку, найбільш культовою фігурою "темної" літератури ХХ сторіччя. Хоч насправді – і це підтверджує "Щоденник наркомана" – нам розкривається творчість поета, філософа, зрештою, просто "живої" людини, який жив на грані життя й смерті. Утім, марно сподіватися, що книга розповідає про наркотики, адже час і літературі, коли жив Кроулі, відвертість не була в пошані, натомість все "смажене" ховалося серед історії про людські стосунки, кохання, дружбу. Цього разу історичне тло – це Париж і Лондон, про який розповідається у першій частині книги. Життя богеми, опускання на дно, куди засмоктує щоденне вживання речовин, які нібито збуджують творчу уяву. Вижити вдається не кожному, і тому потрібен вчитель, який виступає вже в другій частині. Саме тут мова про таємне вчення Кроулі, яке обґрунтовує бажання людей вживати наркотики, надихаючись станом зміненої реальності.