Ігор Бондар-Терещенко

Поет, драматург, літературознавець, арт-критик

Троллинг трикстера и смерть русского языка – 5 книг, которые стоит прочитать (укр.)

20 апреля, 17:07

…Книжки у цій добірці сучасні, але про минуле, яке ми чи у черговий раз чи то загубили, а чи досі у ньому живемо. Їх автори – наче Демон у Сократа, який казав, чого не треба робити, але й слова не мовив про те, що треба. Залишається хіба що читати самим, ну й робити висновки.

Андрій Пучков. Тривкий тролінґ трикстера: метадраматургія Олександра Корнійчука. – К.: Дух і Літера, 2020

Реклама

Ця книжка – чудовий зразок того, як відсутність люстрації, яку одразу після прийняття "незалежності" так і не провели, призвела до появи "вибачального" літературознавства. Це коли до автора цих рядків і редактора "Українського Засіву" приходив доцент кафедри марскизму-ленінізму і заодно батько відомої співачки товариш Бурмака, і вибачався за "помилки в біографії". Те саме у випадку з автором цієї "неупередженої біографії найвідомішого українського драматурга радянської доби Олександра Євдокимовича Корнійчука (1905–1972), найодіознішої постаті української культури і театрального істеблішменту ХХ століття".

За тієї самою "вибачальною", а далі й "наступальною" методою нам запропоновано "спробу спростувати звичну оптику погляду на Корнійчука як суто негативну". Інакше, як застерігає автор, доведеться "повірити україномовним нацистським газетам, що видавалися у Берліні під час Другої війни, де Корнійчука-дипломата намагалися зробити відлюдком". До речі, це ті самі газети, де була надрукована правда про "червоний" режим, яку після "визволення" у 1945-му знову заборонили на півстоліття, аж поки у згаданому "Українському Засіві" вона була вкотре оприлюднена. Зокрема у цій книжці цитується стаття Гай-Головка з "нацистського" "Українського вісника" 1943 року. Почитаємо?

"Навесні 1934 року Корнійчук за вказівками Москви і за допомогою Чека приступив до монополізації української літератури. З його благословення чекісти змусили найвидатнішого українського письменника Миколу Хвильового заспокоїти своє полум'яне серце кулею з нагана. За прямими Корнійчуковими вказівками чекісти закували в кайдани Миколу Куліша, Антоненка-Давидовича, Підмогильного, Остапа Вишню і десятки інших справжніх жерців українського слова та й погнали їх на Сибір, Соловки і до Казахстану, продовжити гірку долю геніяльного Шевченка "..."

Реклама

Починаючи з 1938 року Корнійчук, очолюючи Спілку Українських письменників, оточив себе єрусалимськими інквізиторами городськими, первомайськими, рибаками, тардовими, гофштейнами, феферами та іншими смульсонами й пріцкерами і за їхньою допомогою здушував і знищував у корінні всі прояви українського відродження. Українську літературу вихолощено, канонізовано, підстрижено під московський гребінець. Створено ватагу трубадурів кремлівського ведмедя". Власне, ця книжка й цінна лише такими цитатами про справжню суть Корнійчука та всього радянського літературного колгоспу. "Ці домисли, до того ж, базовані на зоологічному антисемітизмі, не підтверджені жодними документами, яким давно вже слід було би – заради історичної правди – з'явитися на світ", – вибачається автор книжки за те, що згадані документи ще на півстоліття надійно сховані в архівах.

Олена Стяжкіна. Смерть лева Сесіла мала сенс. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2021


Це перший роман авторки українською, хоч і не повністю, але розрив і смерть російської мови, про яку вона каже, не уникненні. Суто технічно все розпочинається російською, згодом трапляються українськомовні фрагменти, кількість яких збільшується, аж поки весь текст стає українським. Про що роман? Війна на Донбасі, історії кількох родин й окремих героїв, яких звела доля у Донецькому пологовому будинку в 1986 році. Загалом час не дуже важить у цьому романі, і мова про 1990-ті, 2000-ні та 2014-й, який став переломним, розвівши героїв по різні боки барикад. Утім, магія тексту все об’єднує, перетворюючи незнайомців на гілки генеалогічного дерева – і вони врешті стають родиною, головна в якій – маленька дівчинка.

А ще в романі безліч переходів: стоматолог стає воєнним хірургом, цап – сапером-собакою, боягузливий радянський чиновник набуває рис янгола-охоронця, продавчиня косметики перетворюється на інструктора зі снайперської стрільби. Що ж до Сесіла у назві книжки…

"Якщо я б хотіла надбати читачів-анімалістів, то сказала б їм, що ця книжка не тільки про лева, а ще й про собаку, який у минулому був козлом, про кота, який певний час жив у психлікарні, та про кобилу, яка не могла розродитися… – пояснює авторка. - Якби я хотіла приманити читачів фентезі, то сказала б їм, що ця книжка про двох привидів, на яких заслуговують ті, хто ні в кого й ні в що не вірить. Якщо не ховатися за те, що у мене не виходить респектабельна презентація, й не шукати глупства, то я точно знаю, що хотіла написати книжку про перехід. Про його можливість, неочікуваність, спонтанність, запрограмованість, добровільність й примус, про застигання в процесі або про ривок, про різну швидкість й про іноді неймовірні результати. А ще про те, як зникає й вмирає російська, а українська постає скрізь й навіть там, де вона – смертельно небезпечний символ свободи".

Фоззі. Чорний хліб. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2021

Реклама

В основу цього роману відомого харківського автора – справжнього вестерна з далеких часів – лежить історія його батька, який на початку вісімдесятих їздив працювати у будзагоні на Чукотці.

В тренде
Коронавирус "дал заднюю"? В Украине все меньше новых случаев за сутки (статистика)
Медик скорой помощи в защитном костюме
В тренде
Везде грозы и до +29 градусов: чего ожидать от погоды в Украине 17 мая (карта)
REUTERS/Gleb Garanich
В Украине ожидается плохая погода
В тренде
Карантин в Украине: в оранжевую зону попала одна область

"Звідти він привіз гроші, червону рибу кету й купу цікавих історій, які я слухав з роззявленим ротом, - згадує автор. – В одній з них ішлося про жінку-чукчу, заслужену мисливицю, єдиний син якої загинув під час морського промислу — упав з човна, а земляки добили хлопця, бо вірили, що цього захотіли їхні боги. І тоді мисливиця почала мститися, убиваючи всіх учасників того полювання. По одному. З переляку місцева влада навіть зупинила роботи на летовищі, де мій тато тоді заливав бетоном злітно-посадкову смугу. Що згодом сталося з месницею, батько не знав, але в такому вестерні фінал міг лишитися й відкритим".

Тож у романі дія переноситься з південного сходу аж на південний захід, як і замислював автор, бажаючи зробити з цієї трагічної історії крутий мінісеріал.

"Вона хутко йшла поміж бараків, рухаючись якнайдалі від вулиць, де її могли б знайти. А вони шукатимуть, бо ця влада не дозволяє чукчам вбивати одне одного — скільки таких випадків було, коли забирали в тюрму тих, на чиєму боці була правда і кров! Вона неодмінно дізнається, хто пішов учора з сином у море, і вб’є їх усіх. А що буде потім, її вже ніяк не цікавило".

Гліб Гусєв. Не святий. – К.: Книголав, 2020

Реклама


Цей роман продовжує нескінченну епопею, яку можна назвати "У пошуках героя нашого часу", започатковану ще в "однойменному" творі Лермонтова. Вже за нашої доби у ній відзначилися такі знакові для кожного з поколінь українські тексти, як "Депеш Мод" Сергія Жадана, "Кляса" Павла Вольвача, "Пацики" Анатолія Дністрового, "БЖД" Сашка Ушкалова (який, до речі, й переклав з російської цей роман) і "Район "Д" Артема Чеха.

У даному випадку це історія "поганого хлопчика", 23-літнього Артема Щербакова, якому друг порадив писати своє життя так, ніби розповідаєш його комусь близькому. Тому перед нами не дуже сюжетна проза, набір епізодів з "емоційними" переживаннями, переказаними батькові героя, якого той ніколи не бачив. А переказати (і переживати), додамо, таки є що. Родина тікає з Туркменістану в Україну, пригоди в Маріуполі, школа, підвал, "трава", кримінальні справи, знову втеча (до Америки), повернення в Україну – вже після Майдану і початку війни на Донбасі. Звісно, юнацького цинізму в романі вистачає, як і пиятик, бійок, сексу і класичного для цього жанру відчуття, що далі так жити не можна…

Ленні Тейлор. Мрійник Стрендж. – Х.: Віват, 2021

Починається ця містична історія з того, що з неба падає блакитна дівчина, наштрикуючись на спис огорожі.

"Зойкнувши від шоку, вона підвела невидиму голову й загублено подивилася вгору. А на протилежному кінці міста, на монолітному клині з безшовного, дзеркально гладенького металу ворухнулася, наче розбуджена галасом, статуя, повільно підвівши велику рогату голову".

І сталося це у загубленому в пустелях місті Плач, яке мріє побачити юний герой роману. Зголом йому, як молодшому бібліотекареві, випадає щаслива нагода долучитися до почту очільника цього загадкового міста – у товаристві видатних науковців з різних країн. Їхньою метою є розв’язати таємницю Плача. На хлопця в місті чекатимуть відповіді на його запитання, але ще більше загадок. Чи зможе він врятувати місто від лиха, яке його спіткало? Хто та блакитношкіра дівчина, що явилася йому вві сні, і яка з’являється на початку роману? І нарешті, хто ж Лазло сам?

Подпишись на наш telegram

Только самое важное и интересное

Подписаться

Реклама

Читайте Segodnya.ua в Google News

Реклама

Нажимая на кнопку «Принять» или продолжая пользоваться сайтом, вы соглашаетесь с правилами использования файлов cookie.

Принять