Євро-2016 очима дитини: гра Україна-Німеччина

Нарешті ми дочекалися матчу за участі збірної України. Лільський стадіон П'єр Моруа став центральним у першому турі для всіх українців. Та й суперник відповідав цьому статусу – в положенні хазяїна була збірна Німечинни, чинна володарка Кубка  Світу. Але був  нестандартний склад. Троє з чотирьох захисників були не частими гостями у лавах збірної. У центрі захисту зі звичним Боатенгом був гравець Валенсії Мустафі замість Хумельса,  а по флангах взагалі ледь не дебютанти.  Зліва Гектор – захисник Борусії Мюхенбладбах, справа Хьоведес – гравець Шальке.

Але давайте повернемося до України. Єдина зміна, порівняно з відбором, це два молодики Сидорчук та Коваленко у центральному трикутнику. Але вони виглядали дуже гарно на фоні вже досвідченої команди. Збірна пішла вперед. Класний підкат Федецького і простріл на Коноплянку привели до небезпечного моменту біля воріт німців. А потім і кутовий, в якому мелітополець Хачеріді примусив попотіти капітана "Бундес машини" Мануеля Нойера. В той час збірна Німечинни лише пристрілювалася.

Та ось фол збоку наших. Німеччина затамувала подих. І не дарма. Після подачі під ворота, Мустафі відкриває рахунок у матчі. І після того Чемпіони Світу все більше перебували біля воріт українців. Але наші збірники теж гав не ловили. Гол з офсайду від Ярмоленка і сейв Боатенга з лінії воріт.  Та по першому тайму ми програвали. Хоча грали не гірше від Німечинни.

Другий був не такий насичений. Але моментів було достатньо. Декілька десятків рятувань воріт від П’ятова, другий гол офсайду і епідемія Кашаї. Запитаєте чому? А тому, що Селезньов, який вийшов на заміну, чітко обіграв Мануеля Нойера, а той за шість метрів від м’яча повалив руками на землю Селезньова, ще й у штрафному майданчику. Та арбітр  проігнорував цей момент. Врешті закінчився основний час і додали три хвилини. У німців виходить жива легенда – Бастіан Швайнштайгер.  Наші починають фінальний штурм. Кутовий не вдався, атака може піти другим руслом, але захисник вибиває на нашу половину поля, де м’яч приймає Месут Озіл. Біля нього нікого немає, і він біжить до наших воріт. Добігає до кінця поля і віддає пас на вільного Швайнштайгера. А він розстрілює вже пусті ворота.

Нажаль матч закінчився не на нашу користь. Та навпаки здається, що ця поразка буде стимулом до наступних перемог. І така збірна України гідна виступати у фіналі! 

Дмитро, 12 років