Новий 2020 рік буде доволі турбулентним у відносинах України із сусідами. І якщо цього року таку турбулентність спричиняло перезавантаження влади в Україні, то наступного року вибори відбуватимуться у наших сусідів, що ймовірно позначиться і на двосторонніх відносинах.
Перша держава, що спадає на думку у цьому контексті – Республіка Молдова. Там у 2020 році році мають відбутися президентські вибори. Наразі основний претендент – нинішній президент Ігор Додон. Йому вже зараз підігрує Москва, яка пообіцяла Молдові кредит у $300 млн. Перемога Ігоря Додона на президентських виборах у 2016 році, а на додачу вже наявна превалююча кількість представників Партії соціалістів а парламенті, яка його підтримує, та контроль за силовими структурами суттєво посилять роль Ігоря Додона. В таких умовах політикам, які прагнуть втримати проєвропейський курс Молдови буде вкрай важко протистояти проросійському розвороту Кишинева.
Дещо інша ситуація у Румунії, але й там теж можуть виникнути певні складнощі. Минулого року у Румунії відбулися президентські вибори. Наступного року – парламентські. При цьому, дотепер неясно, чи чергові, чи позачергові. По-перше, існує невисока ймовірність того, що хтось із політиків спробує спекулювати на темі національних меншин, зокрема румунів в Україні.
По-друге, навіть якщо цього не станеться, то увага так чи інакше зміститься на внутрішньополітичний порядок денний, а після виборів ротація у міністерствах та відомствах на деякий час паралізує їхню роботу. Щонайменше півроку де-факто нікому буде опікуватися відносинами з Україною. Беручи до уваги, що цього року ситуація була аналогічною. Уряд змінився і в Румунії і в Україні. Сумарно майже два роки динаміка двостороннього діалогу буде на маргінесі уваги Києва та Бухаресту. Єдине, що тішить, – підстав очікувати кардинальних змін у ставленні до України немає. З високою долею ймовірності Румунія й надалі лишатиметься прихильною до України.
Зрештою, Польща. Там на 2020 рік також заплановані президентські вибори. І хоча особливої інтриги немає, нинішній президент Анджей Дуда наразі суттєво випереджає усіх своїх ймовірних супротивників, як і у випадку з Румунією існує ризик, що комусь з політиків кортітиме мобілізувати свій електорат "національним питанням". Досвід Угорщини показує, що "розкрутити" це питання задля електоральних переваг досить легко, а от повернути "джина до пляшки" досить складно.
Зрозуміло, що Україні слід бути готовою до змін у сусідніх державах, і до специфіки виборчих кампаній у сусідів. Не менш важливо не давати політикам у сусідніх Румунії та Польщі приводу для експлуатації національного питання, а партнерам з Республіки Молдова дати зрозуміти, що Київ бачить Кишинев серед лідерів Східного Партнерства (політики ЄС, якій минулого року виповнилося рівно 10 років – Ред.), а не в якості російського сателіта.