Продолжая просмотр сайта, вы соглашаетесь с тем, что ознакомились с обновленной политикой конфиденциальности и соглашаетесь на использование файлов cookie.
Соглашаюсь
Сделать стартовой
27,98
31,9
УКР

Віталій Квітка

письменник

"Страсті" довкола мільярдера Трампа, або Чим Трампоманія може закінчитися для України?

мнение
"Страсті" довкола мільярдера Трампа, або Чим Трампоманія може закінчитися для України? //smm0.ollcdn.net/img/article/7692/84_main.1478879343.jpg //smm9.ollcdn.net/img/article/7692/84_tn.1478879343.jpg Віталій Квітка

США закликали Росію не вторгатися до України. Росія каже США, що не вторгатиметься, а тоді голосно сміється!

                                   Дональд Трамп

Іноді здається, що такі речі, як, скажімо, обрання Дональда Трампа 45-м президентом Сполучених Штатів – не що інше, як елемент інформаційної війни проти України. Не одна вкраїнська дружина добу-дві поспіль проплакала, намагаючись відчути, наскільки ж цей американський вибір не на нашу користь. Настрій вкраїнських медіа в цьому відношенні балансує на такій самій суперечливій і чорно-білій, як Трамп, межі: від повного мінору й дочасної зневіри в майбутній політиці Трампа до абсолютного мажору і впевненості, що войовничі американські республіканці Україну в жодному випадку не здадуть. Тема "страстей" довкола Трампа така ефіри всепоглинаюча, що часом складається враження, що 8 листопада ми, а не мешканці зовсім іншого материка зробили вибір. Щонайоптимістичніший після ознайомлення з тональністю коментів висновок такий: дуже добре, що Трамп, а не Гілларі,тепер американці на власній шкурі дізнаються, що таке мати свого Януковича…

У принципі, завжди можна знайти щось спільне між двома різними довільно взятими людьми. У цьому випадку легко можна побачити, скажімо, Трампову подібність із Януковичем – за високим зростом та широкою посмішкою (у Трампа, правда, вона щиріша); за на загал популістською тональністю передвиборчих спічів, де він говорив про своєрідне повернення стабільності – відчуття того, що США – сильна світова держава. Є чимало спільного і між Трампом та Путіним: приміром, любов до грандіозних видовищ на кшталт воєн та конкурсів краси; прагнення й уміння відпочити та поспортувати з шиком, пожити в недешевому палаці; обрати набагато молодшу і модельнішу супутницю життя; а ще – показна любов до величі власної армії та релігійних традицій. Або: вміння гарно й ефективно попіаритися в місцевих ЗМІ. Однак такі чи подібні роздуми, навіть якщо номінувати ці аналогії як негарні характеристики, самі по собі ще нічого не означають.

Їхня важливість проявляється тоді, коли лихі прогнози – приміром, про можливість щирої й тривалої дружби Трампа і Путіна – справджуються (вітальні телеграми-"блискавки" адміністрації президента з РФ про це ще не свідчать; у Росії вже випущено золотий айфон з рельєфним зображенням Трампа, вже шукають можливості пожартувати модель американському обранцю долі). Однак в силу того, що офіційно команда Трампа візьметься за справу зовнішньої та внутрішньої політики тільки 20 січня 2017 року, мінорні тенденції в світовій політиці нового американського вибору вбачати явно передчасно.

Звичайно, образ Трампа доволі неоднозначний і вельми суперечливий. Як і Рональдові Рейґану, йому не чуже акторство. Як і Бушу-молодшому, – обмежені розумові здібності під час створення телеметафор. Трамп схильний до епатажу і дешевих телетрюків, різкуватих і неоднозначних при їх оцінці висловлювань (в дусі чи не Жириновського).

Водночас йому виявилося до снаги зачарувати не тільки журналістів, а й передових релігійних лідерів власної країни. Хоча світило протестантської теології Джон Мак-Артур після оприлюднення результатів виборів сказав: "Якщо хоч один євангельський християнин проголосував за Дональда Трампа, значить в Америці не лишилося жодного християнина", схоже, з тих чи інших причин християни США за Дональда Трампа таки проголосували. Не в останню чергу тому, що крім жінок, відвідувачів казино та букмекерів, Трамп зумів очарувати і найвпливовіших пасторів США: його підтримали і Джон Бівер з Колорадо, і син Біллі Грема Фредерік з Північної Кароліни, техасець Кеннет Коупленд і "москвич" Рік Реннер – люди, з подачі яких голоси за Трампа віддали мільйони вірян-американців. Між тим, хоча Вікіпедія називає президента США №45 – пресвітеріанином, під Трамп неодноразово називав себе ким завгодно…навіть атеїстом.

Демократів із команди Гілларі Клінтон досі дивує, що всі прогнози і екзит-пули виявилися помилковими, їм – і багатьом в Україні, адже проукраїнські позиції в останні кілька років підтримували аж ніяк не люди з команди Трампа  – невтямки, як людина, яка, в принципі, не є ні професійним політиком, ані військовим – отримала таку високу довіру з боку американців.

Звичайно, Трамп вдало зіграв на ідеї реставрації традиційних цінностей, паралельно підкупивши земляків тезою, що в універмаги потрібно повернути вислів "Щасливого Різдва!" (хоча його відсутність там нічого з точки зору відродження духовності чи релігійності не означає: ця фраза все одно на рівні нашого "З Новим роком!"), пообіцяв воєнним – війну, а мирним – мир.

Зазвичай і як правило передвиборчі гасла – хоч у нас, хоч будь-де, навіть у США – нічого або майже нічого не означають. Американські президенти на відміну від пострадянських, звичайно, намагаються реалізувати низку власних ключових, найбільш доступних для преси спічів, і все одно ці обіцянки в плані реалізації потім ще менш ефективні, ніж навіть рішення колишніх радянських партійних з’їздів. Не те, щоб від Трампа треба було б очікувати всього того – доброго або поганого – що ми побачили під час виборчих перегонів у його персоні. Просто не потрібно на це особливо зважати. Бо за умови відсутності точного знання, що ж насправді коїться в наступного президента США в голові щодо України, доводиться вдаватися до опосередкованих даних.

За таких обставин, коли люди нам практично не відома і навряд чи докладні дані стануть доступні нам у найближчі кілька років, варто дивитися в корінь питання – на те, ким власне людина є.

Тому що якщо майбутній президент – спецагент, то він 100% діятиме підло і підступно, як спецагент. Якщо ж це власник кондитерської фабрики, то можна очікувати вчинків рівня власника шоколадної фабрики, а ніяк не армійського генерала чи академіка наук. Отож, якщо людина "торгаш", напевно потрібно прогнозувати від неї вчинків "торгаша".

Я б на відміну від деяких аналітиків особливо не переймався б тим, що, мовляв, невдовзі, після безпосереднього зіштовхнення з Путіним, рожеві окуляри з очей Трампа спадуть, як у Меркель і решти компанії. У Трампа і Путіна надто багато спільного – приміром, у галузі державницької гігантоманії і людського гедонізму. Хоч Путін і не може повторити крилатий вислів від Трампа: "Ніхто не читає Біблію більше, ніж я".

Що ж до найбільш "питання" так би мовити, питання України, то дозвольте зробити кілька прогнозів – і нехай краще вони не справдяться, аніж залишаться не почуті. Бо "Ми розглянемо це. Так, ми розглянемо", – подейкував Дональд.

Я думаю, в кулуарах або ні, Трамп діятиме в "українському питанні" прагматично.

Гадаю, якщо це буде можливо, він спробує провернути геополітичну фінансову операцію. І спробує продати Україну, отримавши максимальний зиск (я не виключаю і варіанта зворотної ініціативи, яка може йти від РФ).

Про що свідчить таємнича Трампова фраза: "… якщо Україна вступить до НАТО – класно, якщо не вступить – також класно"? Вона, звісно, може свідчити про повну відсутність мозку в голові наступного президента США, і тоді "Боже, бережи Америку!". Але я не думаю, що людина, що здатна керувати бізнесом вартістю у 4,5 мільярди навіть суто гіпотетично може бути такою дурною. А в цьому випадку вище згадана фраза про Україну містить прихований сенс.

Американський сценарій для умиротворення України  і Росії може виглядати так:

а) ми, США, визнаємо Крим як російську територію, а т.з. "ДНР" та "ЛНР"– або як автономію, або в рамках України; в обмін на цю останню ініціативу Україна назавжди чи принаймні тимчасово затикає пельку щодо Криму;

б) Росія пафосно забезпечує у відповідь передачу бойовиків разом із Гіркіним і Моторолою включно Україні – проводиться гучний антитерористичний процес, тиснуться спільні руки, щодо Росії, як уже буцімто з учасника антитерористичної операції скасовуються всі санкції;

в) як кредит ми, США, постачаємо в Україну необхідне обладнання для відбудови зони бойових дій і побудови відповідних укріплень на кордоні з Росією та відповідної розбудови місцевої армії: Україна з Росією підписують чи принаймні оголошують "вічний мир і дружбу";

г) як варіант закріплення стосунків провадиться гучна – приміром, у тій же Сирії – спільна військова операції за участю США,Росії та України.

Вигоди для Росії: санкції знято, імідж покращено, майбутній всесвітній бізнес у ВПК і не тільки забезпечено. Висновок: імідж наддержави не втрачено.

Вигоди для України: напруга війни знята, євроінтеграційні процеси продовжилися, загроза прямого нападу з боку Росії ліквідована, тривають подальші кредитні вливання в тепер уже "надійну" фінансову зону. Висновок: імідж держави вельми перспективної – у перспективі наддержави – відновлено. 

Вигода для США: Америка – знову перша, цього разу – як миротворець; з учасників прихованого конфлікту, у разі тривання якого існував би ризик США виступити на стороні однієї з них, Росія та Україна продовжили залишатися в ролі тих, хто потребує активного донорства з боку США і навіть є можливість в ситуації тривання загрози ісламського тероризму перетворити ці дві країни на співжандармів і поплічників у боротьбі супроти привида світового терору. Висновок: імідж наддержави США повернено.

Якщо план нового голови Білого Дому приблизно такий,як я передбачаю, логіка фрази "вступить Україна в НАТО чи ні – це все одно класно!" містить уже не тільки пиху (мовляв, нам байдуже), але конкретику: якщо за такого приниження Україна все таки вступить до НАТО – то класно, якщо ні – то є цілком зрозуміло, і ми б, американці, за таких пропозицій нікуди не вступили б. У будь-якому випадку залишається ймовірність дотримати слова, даного Дональдом Трампом каналу АВС: "Путін не зайде в Україну. Він не зайде в Україну. Просто, щоб ви розуміли. Він не зайде в Україну, зрозуміло? Позначте собі. Запишіть…".

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter
Орфографическая ошибка в тексте:
Послать сообщение об ошибке автору?
Сообщение должно содержать не более 250 символов
Выделите некорректный текст мышкой
Спасибо! Сообщение отправлено.
Загрузка...
Загрузка...
Загрузка...