Свято емансіпе і Жанни д`Арк

Насправді жодним чином не свято — поминальний день у кращому разі. Адже саме 30 травня 1431 року було страчено дівчину, якій судилося стати легендою не лише для жіноцтва. Спалена на вогнищі Жанна д`Арк мала особливі видіння, хист і харизму. Навряд чи, рятуючи Францію, вона  міркувала також про чесноти ідеї жіночої емансипації. Однак сталося так, що саме образ Орлеанської Діви, який так надихає поетів ось уже пів тисячоліття, підштовхнув другу і кращу половину людства до боротьби за права, яких, правду кажучи, вони справді часто виявляються позбавленими. 30 травня 1932 року у Німеччині було ухвалено "Закон про юридичне становище жінок-чиновників". Саме відтоді 30 травня відзначається як День жіночої емансипації або День емансіпе.

Варто принаймні пригадати найлегендарніших жінок. Такою була цариця-фараон Мааткара Хатшепсут, що одноосібно правила двадцять два роки, починаючи з 1525 до Р. Х. і до 1503 року. Завжди надихатиме образ Роксолани або Гюррем Султан (Олександра Лісовська), яка була  спершу наложницею, а потім — дружиною Сулеймана І Пишного, султана Османської імперії в шістнадцятому сторіччі.

Як принаймні три британських королеви — Єлизавета І (правила 1558-1603 рр..), Вікторія (1837-1901) та кермуюча Великою Британією з 1952-го досі Єлизавета ІІ.

Сьогодні практично кожен п’ятий лауреат Нобелівської премії — жінка. Нині вони успішно керують такими державами, як Ірландія, Фінляндія, Філіппіни, Німеччина, Чилі. Ґрейс Мюррей Гоппер, яка народилася більше ста років тому в Нью-Йорку, стала Першою леді програмування. Перша дама-рабин на ім’я Селлі Ян Прісанд з’явилася в 1972 році. Найрозумніша жінка в світі на ім’я Даніела Сімідчієва, проживає в Болгарії. Її IQ досягає 200 балів, вона має п’ять ступенів магістра, виховує трьох дітей і виступає проти дискримінації – небажання роботодавців приймати на службу дуже розумних співробітників. У 1960 році в Шрі-Ланці главою уряду стала Сірімаво Бандаранаїке, а у 2008 році отримала звання і перша в історії США жінка-генерал – Енн Данвуді. А нещодавно місцевій жительці Собхі Якуб вперше в столиці Об’єднаних Арабських Еміратів видали дозвіл на водіння таксі.

Звичайно, в різних країнах питання жіночої емасіпе стоїть і вирішуються по-різному, але однозначно, що право голосувати нарівні з мужчинами дозволило значно і досить швидко зіштовхнути колись мертвий камінь суфражизму з мертвої точки. Першими його отримали 21-річні жінки Нової Зеландії в 1893 році (але без права висувати свої кандидатури) і в Австралії в 1902 році (лише білі жінки). Першою країною, де всі повнолітні дами отримали повне виборче право (обирати і бути обраними) стала Фінляндія (1906, у складі Російської імперії). Право голосу отримали 18-річні освічені жінки Норвегії — в 1913, Данії та Ісландії — в 1915. В Україні та Росії — з 1917, а в Грузії, Азербайджані, Польщі й Канаді (до 1919 року обмежене, з правом голосувати лише за найближчих родичів, що перебувають на воєнній службі) цим правом жінки послуговуються з 1918 року. В 1919 права голосувати і бути обраними добилися жінки Німеччини, Нідерландів, Швеції, Люксембургу і Бельгії (тільки в муніципальних виборах), в 1920 — усезагальне виборче право введено в США, Чехословаччині, Австрії та Угорщині, в 1922 — в Ірландії, в 1928 — у Великій Британії, в 1931 — в Іспанії, в 1932 — в Бразилії, в 1934 — на Кубі. У 1944 році право надали жінкам Франції і Болгарії, в 1945 — Італії, в 1947 — Пакистану, Індії, Китаю, в 1948 — Румунії та Бельгії (на національному рівні), в 1952 — Греції, в 1962 — Монако, в 1971 — Швейцарії, в 1974 — Португалії, в 1984 — Ліхтенштейну, в 2005 — Кувейту, в 2006 — ОАЕ, в 2008 — Бутану, в 2011 — Саудівській Аравії. На сьогодні участь у виборах заборонена жінкам тільки в місті-країні Ватикан.

Однак виборче право не відображає повної картини того, чи, скажімо, зазнають утисків, переслідувань і не рівних прав жінки тієї чи іншої країни, чи ні. Приміром, у Швейцарії жінки мають право голосувати лише з 1971 року, натомість інакше як про одних із найщасливіших жінок на світі про них ніколи і не скажеш. Справа в тому, пригноблюється жінка чи ні, насправді залежить від побутової культури тієї чи іншої нації, від неписаних правил, визначених побутом, фольклором, традицією шлюбних стосунків. Немає сумнівів, що нинішня українська жінка, попри права і власну євроорієнтацію, навряд чи може почуватися повністю щасливою, вдоволеною та в усьому рівною з чоловіком.

"Так складається поки історично, що жіноча частина населення є більш пригніченою, більш дискримінованою. І тому, коли мова заходить про гендер, чоловіки самоусуваються, мовляв – це "ваші жіночі проблеми". Тих жінок, котрі займаються гендерними питаннями, найчастіше називають "феміністками", вкладаючи негативний контекст, ніби вони ненавидять чоловіків і хочуть зайняти їх місце в суспільстві. Такі штампи поширюються через брак знань. Бо насправді проблема дискримінації за ознакою статі не може бути лише жіноча, вона стосується всіх, а фемінізм у цьому випадку – це відстоювання жінками рівних із чоловіками прав для реалізації в суспільстві", – окреслює ситуацію з емансіпе в Україні "сторожовий пес свободи слова" з Волині Богдана Стельмах.

Про Жінку можна сказати гарно, а можна ще гарніше. Але ніхто від імені чоловіцтва не скаже так добре, як це зробила сама Вона, Жінка, Ліна Костенко:

Напитись голосу твого,

Того закоханого струму,

Тієї радості і суму,

Чаклунства дивного того.

Завмерти, слухати, не дихать,

Зненацька думку перервать.

Тієї паузі безвихідь

Красивим жартом рятувать.

Слова натягувать, як луки,

Щоб вчасно збити на льоту

Нерозшифрованої муки

Невідворотну німоту.

Триматись вільно й незалежно,

Перемовчати: хто кого.

І так беззахисно й безмежно

Чекати голосу твого.

Жіноча емансипація, попри гіперактивність суфражисток і ґендерників, яка іноді призводить до безґлуздих конфліктів у суспільстві і політикумі, справді є "струмом" для цивілізації. І нехай цей "струм" жіночої суті пульсує, змушуючи бути світ трішки менше егоїстичним, жорстоким, гнилим і немилостивим. Тому що жіноче емансіпе — це не тільки транспаранти, мітинги і зойки, а це якраз Альтруїзм, Гуманізм, Стигла Довершеність і Милостивість щонайвищої проби.