Віталій Квітка

письменник

Як зберегти архітектуру безпеки в Європі

мнения

5 Февраля 2017, 07:58

На стан безпеки Литовської Республіки особливо негативний вплив мають дії Російської Федерації, що порушують міжнародні правові норми та руйнують архітектуру безпеки в Європі. Агресія проти сусідніх держав, анексія Криму, сучасне озброєння РФ, розташоване біля кордонів Литовської Республіки та інших країн, великомасштабні наступальні навчання, вміння використовувати внутрішні проблеми східних країн-сусідів Литви, а також готовність до застосування ядерної зброї проти тих країн, які її не мають, є викликом для безпеки Литовської Республіки та всієї євроатлантичної спільноти. Ці фактори  впливатимуть на безпеку країни не тільки в короткостроковій, а й у довгостроковій перспективі.

Литовська Республіка не вважає своїм ворогом жодну державу.

Зі Стратегії нацбезпеки Литовської Республіки від 24 січня 2017


У своїх перших спітчах на посаді 45-го президента США Дональд Трамп натякнув на зменшення активності США щодо участі у НАТО та співпраці з Європою. Це викликало цілу низку збуджених коментарів у Старому Світі. Ключовим закликом із Європи був: пане президенте США, дотримуйтеся попередніх домовленостей щодо спільного курсу. Нова редакція стратегії національної безпеки Литви, яку тамтешній Сейм одностайним (107 – за, жоден не утримався) голосуванням ухвалив минулого тижня, нагадує відповідь на ймовірну зміну курсу США щодо деяких країн та аспектів світової безпеки.

Стратегія акцентує увагу на 14 загрозах, небезпеках та факторах ризику. Проект Національної стратегії безпеки підготував ще колишній уряд, останній раз стратегія переглядалася в 2012 році, планувалося адаптувати її до ситуації, що змінилася. Цікаво, що в Литві гарантами власної нацбезпеки виступають "громадяни держави, їхні спільноти та організації", а тоді вже – президент, Сейм,  уряд, армія, поліція, розвідка тощо.

Першим номером у стратегії значиться конвенційна військова загроза, якою є "підготовка та воля РФ використовувати військову силу для досягнення своїх цілей, нарощування військового потенціалу та поширення по сусідству з Литвою, а також біля інших кордонів країн НАТО".

Під другим номером у списку загроз вказані замасковані військові і розвідувальні засоби, які використовують зарубіжні держави і які можуть бути використані з метою надання негативного впливу на політичну систему Литви, її військову міць, правоохоронні органи, соціально-економічну стабільність тощо.

На третьому місці у списку загроз – загрози єдності євроатлантичної спільноти, процеси загального та регіонального характеру, діяльність третіх країн, які можуть послабити трансатлантичні відносини, зобов'язання НАТО з колективної оборони, можливості ЄС проводити загальну політику.

У списку загроз і небезпек також нестабільність у регіоні та світі, тероризм, екстремізм, радикалізація, інформаційні та кібернетичні загрози, економічна та енергетична залежність, вразливість економіки, соціальна та регіональна відчуженість, демографічна криза, організована злочинність, корупція, екстремальні ситуації на державному та міжнародному рівні. З-поміж загроз названо і розвиток небезпечного проекту будівництва атомної станції поблизу кордонів Литви.

Як окрема загроза вказана і криза цінностей. Вона визначається як "неповага до природних прав людини, християнських цінностей, інституту сім'ї, знецінення ліберальної демократії та плюралістичного суспільства, поширення антигуманних теорій, релігійних доктрин та ідеологій, що применшують або заперечують цінність людського життя, розпалюють расову, національну чи релігійну ворожнечу, пропагують або виправдовують насильство, примус та геноцид".

Яскравий приклад інформаційної загрози, приміром, фейкове інтерв`ю з журналісткою СNN Крістіан Аманпур, поширене через російські медіа-ресурси про те, що, буцімто, коли президент Литви Даля Ґрибаускайте вітала 45-го з перемогою, Трамп "послав" усіх трьох лідерів держав Балтії, наказавши їм "заткнутися" стосовно загроз із боку Росії. Дуже цікаво, що частина коментаторів російських соцмереж не впевнені в правдивості інформації через адресну частину сайтів (.ru).

Якщо пригледітися до її тональності, то нова литовська стратегія безпеки містить спонукальний характер держав членів-ЄС та членів НАТО щодо ідеї негайної активізації спільної системи захисту.

Стратегія підкреслює, що, крім США та НАТО, Литовська Республіка планує зміцнювати стратегічне партнерство та співпрацю з Естонією, Латвією та Польщею "у військовій, транспортній, енергетичній безпеці тощо". Однак, розвиваючи політику Східного партнерства ЄС, продовжуватиме активну співпрацю і з Вірменією, Азербайджаном, Білоруссю, Грузією, Молдовою та Україною у важливих для цих країн царинах (передача 146 крупнокаліберних кулеметів Україні – яскравий приклад подібної співпраці). А також дотримуватиметься тієї точки зору, що підтримка та розвиток добросусідських відносин з Російською Федерацією, як і раніше, є найбільш бажаним сценарієм двостороннього розвитку взаємин, який міг би посприяти зміцненню регіональної безпеки.

Особливий акцент стратегія нацбезпеки Литви робить і щодо ідеї протистояння тероризму як із Півдня, так і зі Сходу, як фактору, що не контрольовано змінює демографічну ситуацію у світі.  

Цікаво, що стратегія нацбезпеки передбачає, що навіть у випадку нездатності стримувати самостійно та разом зі своїми союзниками захищати територію Литовської Республіки, литовська армія повинна бути готовою виконувати державні міжнародні зобов'язання. Це положення ще раз натякає нам, Трампу та решті світу на жертовність, з якою маленька Литва готова відстоювати ідеали свободи, демократії та решту цивілізаційних цінностей.

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter

Загрузка...
Загрузка...