День памяти защитников Украины. "Живые, пока помним" (укр.)

На підтримку ініціатив громадськості та з метою гідного вшанування пам’яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, увічнення їх героїзму, зміцнення патріотичного духу у суспільстві було прийнято рішення "Про День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України", встановивши 29 серпня днем відзначенням.

Встановлення Дня пам’яті захисників України саме 29 серпня обрано не випадково, бо саме в цей день у 2014 році, в ході російсько-української війни та Іловайської операції відбувся потужний прорив української групи військ з російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових, та загинула найбільша кількість українських воїнів.

Ті трагічні події російсько-української війни розгорталися на сході України, саме на полях соняхів, які вже поспіли. І саме під цими соняхами сотні захисників України в боротьбі з ворогом поклали своє життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни. Саме тому запропоновано, щоб сонях став символом Дня пам’яті захисників України. Адже Україна для кожного із загиблих воїнів це є сонце в його душі, яке зігрівало і надихало захищати свій дім. Тому сонях пам'яті – це не просто символ історичної мужності українських воїнів, це символ життя України. З чорним, як українська земля, зернятком, що обов'язково проросте, бо українці і далі будуть відроджуватися, скільки б не намагалися їх знищити. З метою належного відзначення Дня пам’яті захисників України, Мінветеранів звернулося з проханням до українців у цей день доповнити одяг соняхом – символом пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, і тим самим продемонструвати свою шану та повагу.

В українському суспільстві також присутня традиція покладання квітів або вінків до могили при відвідуванні кладовища з нагоди пам’ятних дат. Останнім часом люди ставлять на могилу лампадки. Все це є проявом пам’яті, любові та жалю. Разом з тим, постає необхідність згадування у подібний спосіб захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, але при цьому – підкреслюючи значущість цих людей для українського народу та їхнього безцінного внеску в свободу нашої держави.

Вже понад 100 років синьо-жовтий український прапор є не просто символом нашого народу. Саме під ним у 1917–1921 роках пройшла Українська революція. Синьо-жовтий прапор був символом боротьби та нескореності для багатьох поколінь українців, 24 серпня 1991 року його внесли до Верховної Ради як державний символ, що став чи не найголовнішим для наших бійців під час російсько-української війни. Він завжди майорить над блокпостами, військовою технікою та кораблями. Неодноразово легендарні захисники Міжнародного аеропорту "Донецьк" вивішували синьо-жовтий стяг на будівлі терміналу та вежі, ризикуючи власним життям. Це той символ, який об’єднує українців. Тому постає необхідність заснування нової традиції вшанування пам’яті захисників України, де чільне місце займатимуть поховання захисників України та символічний державний прапор.

Гідне вшанування та увічнення пам’яті захисників України шляхом використання різноманітних засобів меморіалізації, у тому числі шляхом спорудження меморіальних комплексів, встановлення пам’ятних знаків (пам’ятників, меморіалів, меморіальних дошок тощо), є актуальним та пріоритетним. Так, майже у всіх куточках України, зараз можна зустріти пам’ятник чи меморіальну дошку, присвячені пам’яті загиблим захисникам України. На території держави вже налічується більше 4000 поховань учасників антитерористичної операції та Операції Об’єднаних сил, майже у кожному обласному центрі та місті обласного підпорядкування. Тому надзвичайно важливо згадувати та гідно вшановувати подвиг захисників, які віддали найцінніше у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України – своє життя. А 29 серпня саме той день, коли кожен українець може подякувати загиблим захисникам та виявити шану, вдягнувши символічний сонях пам'яті та схиливши голову під час хвилини мовчання. Це найменше, чим ми можемо віддячити загиблим захисникам за мир у наших домівках. Адже герої живі, поки ми пам’ятаємо про них.