Чому із першими заморозками українські овочі стають делікатесом

За інформацією ЗМІ, вже в найближчий тиждень очікується різкий ріст цін на більшість вітчизняних овочів. До кінця листопада за перець будемо платити, як за добірну свинячу вирізку, кабачок і баклажан сягнуть ціни домашньої курки. За кілограм томатів і огірків проситимуть як за два десятка дорогих яєць. У виграшному становищі в Україні – лише другий український хліб: картопля, ціни на яку ростимуть повільніше за інші овочі. Значне подорожчання на більшість овочів відбудеться незважаючи на багатий урожай. За даними Держкомстату України, у 2016 році овочів, які ростуть у відкритому ґрунті, вирощено 7,17 млн т, що на 3,3% більше за минулорічні показники, картоплі 21,4 млн, т, що на 5% більше, ніж минулого року.

Чому незважаючи на високий урожай овочі в ціні виростуть в рази? Основна причина – завершення сезону. Особливістю українського ринку овочівництва є те, що агровиробники переважно змушені продавати урожай відразу на полі. Якщо рік видався сприятливий, то в сезон збирання урожаю пропозиція суттєво перевищує попит. Тому городина цьогоріч коштувала майже вдвічі дешевше, ніж торік. Притримати овочі до зими та весни більшість сільгоспвиробників, на жаль, не можуть через недостатню кількість овочесховищ і дороговизну їх послуг зі збереження продукції. Це зумовлює заниження ціни на овочі в сезон і надвисокі ціни в інші пори року. Доходить до абсурдної ситуації, коли українські сільгоспвиробники, нарощуючи обсяги виробництва, несуть збитки, а овочі до столу української сім’ї зимою за високими цінами забезпечують імпортери продукції із середземноморських країн.
Державна підтримка українського овочівництва

На жаль, в Україні через наші природнокліматичні умови ми не здатні вирощувати овочі протягом року у відкритому ґрунті, а темпи розвитку тепличного господарства через підвищення цін на енергоносії і високу собівартість продукції останніми роками знижуються. Виходом із ситуації, що повторюється із року в рік, могла б бути вагоміша роль держави в підтримці розвитку українського овочівництва. А саме – реалізація державних програм із побудови інфраструктури для зберігання зібраних урожаїв, цільові програми із розвитку тепличних господарств.

Дієвим механізмом підтримки вітчизняного агровиробника і споживача є запровадження механізму державних форвардних закупівель продукції овочівництва. Це вирішило б відразу кілька завдань. По-перше, закупівельна інтервенція оптового покупця в особі держави в сезон збирання врожаю утримала б ціни на овочі в ціновому діапазоні, вигідному як для сільгоспвиробників, так і споживачів. По-друге, вихід держави на овочевий ринок із власною товарною пропозицією в зимовий період сприяло б збереженню цін на продукти овочівництва на прийнятному рівні для невисоких сімейних бюджетів українців.

Таким чином, активніша участь держави на овочевому ринку зіграла б на руку як сільгоспвиробникам, так і споживачам. Виробники отримали б надійного партнера для збуту продукції, а споживачі якісні продукти харчування за доступними цінами в усі пори року.

Однак, говорячи про роль держави на ринку сільгосппродукції, необхідно уникнути надмірної зарегульованості. Водночас не варто впадати в ілюзію, що ринок все виправить. Істина завжди знаходиться десь посередині, і це вже давно зрозуміли в країнах ЄС та США, які в разі необхідності вдаються до закупівельної інтервенції і підтримки сільськогосподарського виробника та споживача в ринковій економіці.