Владимир Шульга

Проректор Харьковского национального университета внутренних дел, доктор исторических наук

Четыре листа фанеры, или Как скоро полетим за границу (укр.)

17 июня, 15:32

Україна поступово відновлює авіасполучення. З 15 червня набуло чинності чергове послаблення карантинних обмежень, яке стосується авіаперевезень та роботи аеропортів. А відтак – закордонні авіаперевізники можуть здійснювати рейси в Україну.

Реклама

Переконаний, що багато хто з вас чув від своїх знайомих, що знайомі їхніх знайомих вже придбали квитки і хочуть прилетіти в Україну в середині липня з Америки (Аргентини, Мексики, Тайланду, ОАЕ, Німеччимни, Італії, Іспанії, і т.д. – потрібне підкреслити).

Так, звісно, згідно з наступними умовами зняття карантинних обмежень, закордонні авіаперевізники можуть здійснювати рейси в Україну.

Ключове слово, друзі, – можуть. Бо вони-то можуть і здійснювати, а можуть і відмовитись, оскільки для цього (тобто відмови чи відтермінування) є не одна і навіть не дві резонні причини.

Пропоную розібратися у непростій ситуації. Адже насправді вона є показником загального стану.

Реклама

Україна не єдина, що готується до нового повітряного сезону: європейські авіакомпанії повільно "одужують". Однак це не означає, що за тиждень чи за три тижні можна буде збирати речі для подорожі у Європу.

Дорога до активізації повітряного руху буде довгою та важкою. Навіть для європейських міст. Але в Україні є додаткова проблема: ЄС не довіряє нашій статистиці по COVID-19. Тому Київ прирівнюють до небезпеки, як "русло пандемії", що вимагає спеціальних заходів безпеки європейських авіакомпаній і робить польоти в Україну менш цікавими.

Та і наші чиновники перестраховуються. Тобто МОЗ визначив правила перетину кордону України у зв’язку з відновленням авіасполучення з 15 червня. Зокрема, визначено перелік країн, які увійдуть до так званої "червоної" та "зеленої" зони.

До "червоної" зони будуть відноситись країни, де кількість хворих на COVID-19 на певну дату складає більше 40 осіб на 100 тис. населення. Громадяни, які прибувають із цих країн, повинні будуть проходити обов’язкову обсервацію або самоізоляцію.

Ви бачите десь у вищеописаній ситуації хоча б натяк на поняття "прибутковість" чи принаймні "вигода"? Питання, звісно, риторичне. Адже прибуток в авіаперевезеннях – то величезний "букет" із факторів, які дозволяють заробляти, навіть знизивши вартість квитків до абсурду.

Реклама

Не буду вдаватися в деталі, бо це конкретні схеми кожної з авіакомпаній. Але повірте: перші ж рейси за існуючими карантинними вимогами не можуть стати прибутковими в принципі, адже галузь понад три місяці сиділа на карантині, не заробляючи ані копійки. То яка в біса різниця: відновлювати авіасполучення з 15 червня, чи зачекати ще тиждень-другий, доки все не налагодиться остаточно. Принаймні з пасажирами. Адже вищезгадані "кольори" країн, пасажирів з яких або будуть, або не будуть відправляти на обсервацію – то умовна штука.

В тренде
Составлен прогноз развития пандемии коронавируса в Украине: что говорят ученые

Ну, скажімо, Словаччина – "зелена", а Угорщина "червона", чи навпаки. Але між країнами відкрите автобусне чи залізничне сполучення. І ось якийсь умовний Мацал Кошек зі Словаччини чи Угорщини хоче прилетіти до України на весілля друга. То кудою він полетить? З рідного "червоного" краю, ризикуючи потрапити в обсервацію, чи витратить півтори години на дорогу до сусідньої "зеленої" країни, пройшовши спрощений медогляд на кордоні, та прилетівши звідти?

Є і друге питання: а навіщо компаніям із "червоних" країн відкривати авіасполучення з Україною, наражаючи своїх клієнтів на гарантований ризик потрапляння в обсервацію?

Я не кажу, що політика міністерств охорони здоров’я в Україні чи за кордоном – неправильна. Зовсім ні. Я кажу про те, що відкриття авіасполучення – це лише констатація намірів.

Тим, хто не розуміє, чому не можна полетіти одразу, поясню з іншої точки зору.

Реклама

Авіаперевезення – це настільки ж прибутковий бізнес, наскільки і надзбитковий. Витрати на зарплатню, на пальне, оренда злітних смуг, обслуговування, платня інфраструктурі та персоналу аеропортів (аеропортовий збір) – це величезні витрати.

Окремим рядком тут стоїть амортизація, тобто витрати на ремонт літаків, адже посадка чи зліт за важких умов завдають неабиякої шкоди корпусам літаків. І це лише на перший погляд все просто. Насправді ж постійна діагностика та ліквідація невеликих пошкоджень – це безперервний процес. А сьогодні додалася ще одна шкала витрат: дезінфекційні санітарні засоби та забезпечення санітарних норм. А це теж "копієчка".

Якщо узагальнити, то авіакомпанії не можуть собі дозволити таку розкіш, як на 50% заповнений літак із вартістю квитків "курортного лоукоста". А якщо до ймовірних фінансових втрат приплюсувати репутаційні та інші ризики, з якими зіштовхуються авіаперевізники, то стає зрозумілим, чому переважна більшість закордонних авіаперевізників не спішить відновлювати рейси.

Що ж стосовно внутрішніх авіаперевезень, то тут, я переконаний, потрібно відновлювати, як то кажуть, "на повну". По-перше, це не небезпечніше, ніж потяги чи ті ж таки автобуси. По-друге, вітчизняним авіаперевізникам можна сформувати якусь програму підтримки на період витрат. А по-третє, – прискорити створення національного державного авіаперевізника, почавши шукати на роботу тих фахівців, котрі втратили роботу у авіакомпаніях під час карантину (а такі є).

То чи чекати на миттєвий запуск широкої мережі авіасполучення із закордоном найближчими днями? Ймовірніше за все – ні. Чи буде це зроблено через місяць? Цього ніхто не може спрогнозувати. Адже в авіаперевізників дуже фахові фінансові експерти, котрі прораховують кожну копійку. І вони, зокрема, не дивляться на те, де є "дірки" в польотних картах, а навпаки, які маршрути стають найпопулярнішими та приносять заробіток. А оскільки до непрогнозованих факторів цьогоріч може додатися ще й погода (наприклад, курорти заллє дощами та замете снігом, а норвезькі фйорди стануть популярнішими за єгипетські піраміди), – то дуже швидко буде переорієнтація.

Що можна порадити в даному випадку? А порада проста. Щоб не було, як в тому старому анекдоті про чотири листа фанери, які запропорнував закупити сторож збанкрутілого колгоспу, щоб зробити "єроплана" та полетіти до бісової матері, просто зайдіть в інтернет та подивіться, скільки чудових історико-культурних місць є в Україні та де ви ще не були і ніколи не збиралися, а дуже варто!

Подпишись на наш telegram

Только самое важное и интересное

Подписаться

Реклама

Реклама

Новости партнеров

Загрузка...

Новости партнеров

Загрузка...
загрузка...

Мы обновили правила сбора и хранения персональных данных

Вы можете ознакомиться c изменениямы в политике конфиденциальности. Нажимая накнопку «Принять» или продолжая пользоваться сайтом, вы соглашаетесь с обновленными правилами и даете разрешение на использование файлов cookie.

Принять