Дотягнутись до неба, або Як МВС отримало цілий новий підрозділ

Ідеї, прагнення, їх реалізація та конкретні дії – вартують тисяч слів. Це проста істина, озвучена ще давніми філософами, сьогодні має як ніколи велике значення.

Кілька років поспіль говорилося про проблему: українським силовикам не вистачає фахівців, зокрема у вертолітній сфері та геть немає фахівців із керування безпілотними літальними комплексами.

В Україні де факто точиться війна, сила силенна зловмисників, як із зовні, так і всередині країни, підривають спокій та безпеку. Так – все це банальні слова, які ми чули та чуємо досі. АЛЕ… Днями на ці слова була дана реальна дієва відповідь. Як я вже згадував раніше у дописах, в країні відтепер вже точно буде заклад, який буде готувати фахівців для системи МВС – пілотів гелікоптерів, диспетчерів, техніків, а ще – саме операторів безпілотних літальних комплексів. Кременчуцький вертолітний коледж, який за останні роки не отримував фінансування для розвитку і оновлення матеріально-технічної бази, відтепер стане частиною Харківського національного університету внутрішніх справ і готуватиме фахівців, котрі нестимуть службу в лавах Нацполіції, Нацгвардії, ДСНС та Держприкордонслужби. Вже є відповідне рішення Вченої ради НАУ про передачу Кременчуцького вертолітного коледжу. А це – 95% процесу.

Звісно, це не буде "ось прямо зараз", і для підготовки потрібен час. Але у порівнянні з часом, який втрачено – це час реальності та час дії.

Як відомо, Україна заключила контракт на закупівля 55 гелікоптерів. І вже цього місяця, тобто в грудні, перші гелікоптери "стануть до лав" підрозділів МВС. А згодом прибудуть й інші машини. А тому зволікати далі вже було нікуди.

Відкрию невеличку таємницю. Справа в тому, що передача Кременчуцького вертолітного коледжу до структури МВС – це не просто "на папері". Це – створення абсолютно нового, цілісного підрозділу, із викладацьким складом, оновленням матеріально-технічної бази, та набором студентів-курсантів, котрі прагнуть саме присвятити своє майбутнє омріяній справі. Стати пілотом гелікоптера, бортмеханіком, чи оператором безпілотних літальних комплексів – це абсолютно реальні спеціальності, які знадобиться як у силових структурах, так і в цивільному житті. Тому, передбачаючи певні запитання, зазначу: випускники коледжу можуть підвищувати кваліфікацію та реалізовувати себе не лише в Україні, а й за кордоном. І не лише у силових структурах, а й цивільних компаніях чи охоронних фірмах, що мають на озброєнні гелікоптери та безпілотики найновішого зразка.

До речі про високі технології. Як я згадував вище – протягом останніх довгих років Кременчуцький вертолітний коледж не отримував коштів на оновлення матеріально-технічної бази. А тому навіть говорити не те, що про використання, але й про опанування новітніх технологій – певно що було зайве. А брати на роботу фахівців, котрі не знайомі з новітніми технологіями – ніхто не хоче.

Відтепер все докорінно зміниться. І в першу чергу тому, що система МВС України сьогодні – вже інтегрована у європейську та світову правоохоронні системи. Нехай не повністю, нехай не з такою потужністю, як це має бути. Але це вже є. І надалі новітнім технологіям буде приділятися найбільша увага. Саме тому і навчання фахівців вестиметься в абсолютній та цілковитій інтеграції та з опануванням новітніх технологій не лише існуючих, а й тих, що вже розробляються.

Хочу запевнити скептиків: все, про що я розповідаю – це абсолютна реальність. І скептицизм тут може бути присутнім хіба що у тих, хто звик мислити критеріями "зради" чи "совєцького зразка". І в моїх словах немає жодної ейфорії чи зайвого захоплення подією. Просто хочу, друзі, аби ви збагнули масштаб того, що відбулося. Адже донедавна в Україні існували потужні виші, що готували фахівців для системи МВС. Але так би мовити повітряного підрозділу не було. І ті ж таки прикордонники, яким, до речі, було передано 9 легкомоторних літаків задля патрулювання кордонів, наймали фахових пілотів з-поза меж структури. А в наш непростий час – це доволі ризиковано. Не хочу сказати, що всі ті пілоти – ненадійні. Проте, я певен, що ви зрозуміли мою думку.

Тепер, коли будуть гелікоптери, коли буде вестись розробка безпілотних літальних комплексів та вестиметься підготовка профільних фахівців – система МВС України стане повноцінною надійною правозахисною структурою.

Просто подивіться на будь-які правоохоронні органи розвинених країн: де є правоохоронні органи, які НЕ використовують задля забезпеченні правопорядку гелікоптери та БПЛА? Для будь-якої розвиненої країни, особливо в умовах сучасних високотехнологічних загроз, якими користуються ті ж таки терористи, просто НЕРЕАЛЬНО налагодити миттєву реакцію на правопорушення без використанні БПЛА та повітряних сил.

У розрізі нещодавніх подій, як то обрання нового голови "Інтерполу", домовленостей МВС України про міждержавну співпрацю з протидії торгівлі людьми, незаконній міграції та наркотрафіку, про спільну боротьбу з кіберзлочинністю, Україна повинна в першу чергу показати міжнародним партнерам, що наша правоохоронна система не лише не гірша, а де в чому може бути кращою за інші країни. А головне – що в Україні робиться все для того, аби критерієм роботи правоохоронних органів були не лише відсотки розкриття злочинів, припинення правопорушень на кордоні чи врятовані життя, а й відчуття українцями безпеки.

І ще одне. Реформи в МВС, до яких входить і створення нового підрозділу, в першу чергу спрямовані на те, щоб наші громадяни кардинально змінили своє ставлення до правоохоронців. А це можливо лише тоді, коли замість слів будуть реальні справи, про що я говорив на початку допису.

Отже становлення правоохоронної системи переходить на новий, якісно новий рівень!