Серьезная игрушка из будущего (укр.)

Сьогодні йде досить серйозне обговорення однієї події, яка, на думку багатьох, стала порушенням ледь не всіх можливих прав та свобод громадян України, і що тепер "ми всі під ковпаком", і ніде не сховатися (навіщо ховатися, коли карантин й так передбачає самоізоляцію?), і так далі, й так далі...

Мова про те, що за допомогою безпілотних літальних апаратів, на яких встановлені гучномовці, поліцейські закликали громадян дотримуватися карантинних обмежень. Тобто Нацполіція використала БПЛА, аби провести певну роз’яснювальну роботу, а не шпигування, не контроль чи щось інше.

Залишимо поза дужками весь галас навколо самої події. Правоохоронці виконували свою роботу в межах закону та прав людини. Наразі мова про інше.

Невеличкий екскурс в минуле.

Ще якихось років три чи чотири тому, коли я починав говорити про серйозне майбутнє безпілотних літальних апаратів у цивільному житті, наді мною майже сміялись. Мовляв, ну гаразд, нехай на війні можна використовувати для розвідки, чи для інших бойових завдань. А в цивільному житті як? Особливо різні дрони-квадрокоптери? Майже всі казали, що дрони – то суто для розваги, знімати краєвиди, тварин, робити фото з висоти пташиного польоту над заповідниками, тощо. Та й то, лише для тих, хто цим захоплюється. Адже навіщо державі витрачати гроші та час на підготовку операторів БПЛА для цивільних завдань? А я вже тоді казав, що дрони – то широкі можливості: в першу чергу – надання допомоги та виявлення небезпеки у містах та важкодоступних регіонах. А мені відповідали, що воно-то нібито й так, але ж треба якось законодавчо закріпити це. Адже ті "кляті дрони" можуть порушувати приватне життя, підглядати у вікна через високі паркани.

Одним словом, тоді справа дійшла до абсурду. Адже дрони з’явились у величезній кількості, і використовувати їх можна було й треба. Але закону не було, а без закону не можна і тому – не треба. Згодом було на законодавчому рівні закріплено, чи пак регламентовано використання дронів у містах.

Але повернемось до сьогоднення. Що маємо сьогодні під час пандемії коронавірусу? Мова не про Україну. Точніше, не в першу чергу про неї. А маємо ми, друзі, те, що сьогодні використання дронів у повсякденному, буденному, цивільному житті не лише стало актуальним, а подекуди й життєвою необхідністю. Наприклад вже у листопаді 2019 року, коли пандемія коронавірусу лише зароджувалася, в Китаї вже використовували дрони, аби ті відслідковували потенційно хворих та навіть моніторили температуру людей за допомогою тепловізорного сканування.

Таку ж практику ввели і в Австралії. А в Новій Зеландії, де на використання дронів була жорстка заборона через шкоду, яку нібито БПЛА заподіюють природі, на період карантину дозволили пілотам-аматорам експлуатувати свої квадрокоптери в межах їх персональної власності за умови дотримання звичайних правил і конфіденційності інших осіб.

Місяць тому Google відзвітувала, що їхні безпілотники побили всі рекорди з доправлення ліків та… туалетного паперу до адресатів. Останні два тижні в Італії та Франції дрони стали лідерами з доставки їжі та напоїв.

А дехто навіть "навчив" БПЛА вигулювати собаку.

Всі вищезгадані приклади не для того, аби ми розважилися та помилувалися винахідливістю та кмітливістю. А для того, щоб нарешті вже наш парламент та уряд (хто відповідає за цифровізацію чи як там зараз називається технологічний розвиток) зрозуміли: сьогодні дрони можуть не замінити, а насправді допомогти українським відповідним службам під час карантину. Моніторинг, доправлення ліків у важкодоступні місця, контроль за ситуацією з тими ж пожежами чи спаленням трави.

Дехто скаже, мовляв, обіцяли в уряді, що 24 квітня карантин завершиться, що в травні вже все буде гаразд. Так. Обіцяли. І в Китаї також цілий тиждень не було жодного нового випадку захворювання COVID-19. Доки не почали повертатися додому з-за кордону. А скільки ще українців не повернулося з країн, де шириться пандемія? Тисячі.

Звісно, я хочу, щоб якомога скоріше пандемію було подолано. Проте я реаліст. І дивлюся на речі абсолютно тверезо. Якщо, наприклад, сьогодні чи завтра прийняти відповідні законодавчі акти для використання дронів, то (повірте фахівцеві) вже у найкоротші терміни можна буде підготувати операторів для керування ними. А надалі – широко використовувати.

Так, карантин закінчиться. Але "піромани", котрі підпалюють траву у заповідниках – не зникнуть, мешканці віддалених регіонів, яким доправлялти ліки за допомогою дронів, – теж нікуди не подінуться. А охорона громадського порядку, а кадастрові питання, а охорона державних стратегічних об’єктів….

Одним словом, наразі маємо хоч і невеселу, проте цілковито реальну змогу для законного та широкого впровадження дронів для використання в допомозі людям. Більше того, можна створити цілу відповідну систему, підрозділ, що завгодно, який буде готовий у надзвичайних ситуаціях стати на захист населення та виконувати всю ту небезпечну та важку роботу, яку звичайні люди виконувати просто не в змозі. Себто говоримо навіть не про сьогодні чи завтра. А мова йде про майбутнє. Яке, до речі, настало швидше, аніж ми собі уявляли.