Третя реальність, або Як невидиме керує українцями

В Україні досі існує дві абсолютно діаметрально протилежні системи сприйняття того, що відбувається у суспільстві.

Мова не про політику чи економічні показники. Насправді існує третя, чи навіть четверта реальність, яка вже сьогодні докорінно змінює життя людей. До того ж ця реальність рано чи пізно стане буденною для всіх без винятку.

Почну з систем сприйняття. Сьогодні українці дуже яскраво розділилися на два табори, до того ж незалежно від віку. Перші – цілковито сприймають новітні технології, як частину життя (повноцінну частину життя, таку як харчування та придбання одягу). Інші – цілковито та впевнено, на рівні релігійної секти, заперечують потребу у новітніх технологіях та щоденно "проповідують" ледь не катастрофічну шкоду від тих таки новітніх технологій.

Я не даремно називаю це саме "системою сприйняття", адже назвати це "рівнем розуміння" у повному сенсі неможливо. Оскільки, наприклад, беручи до рук смартфон, ви не розумієте, як працюють мобільні додатки, чим відрізняється 3G від 4G і як влаштована стільникова мережа. Зрештою, вам цього і не потрібно розуміти. Ви просто сприймаєте це як константу. Це є, воно існує, воно реальне, ним можна користуватися.

То от категорія, назвемо її "прихильників" новітніх технологій, взагалі не замислюються над тим, як влаштований світ новітніх технологій, оскільки для них головним є те, що завдяки цим технологіям можна не просто заробляти на життя, а й здійснити мрію. Простий приклад: у США семирічний хлопчик за рік заробив 22 мільйони (!!!) доларів, використовуючи смартфон та відео-додаток YouTube.  Ще раз: хлопчик, якому всього сім років, використовуючи новітні технології, за рік став мультимільйонером. Напевно, це є непоганою мотивацією для того, аби почати ставитися до розвитку технологій із відвертою зацікавленістю та вчитися їх використовувати.

Але є й інша категорія. Назвемо її "противниками" новітніх технологій. Чого лишень від них не наслухаєшся: від ймовірності захворіти на рак головного мозку через смартфон до ризику бути паралізованим через "невидимі мікрохвилі інтернету" (???!!!). Про теорії глобальної змови, мовляв, спецслужби збирають про вас всю інформацію завдяки вашим гаджетам, щоб потім використати проти вас (навіщо та яким чином – питання інше), про те, що це все спрямовано на знищення людства, і таке інше – вже годі й говорити.

Про категорію прихильників новітніх технологій говорити багато немає сенсу. Адже саме ці люди вже стали та незабаром стануть тими локомотивами, які витягнуть Україну із "совкового середньовіччя".

А ось про категорію противників дещо хочеться поговорити детальніше. А точніше, – звернутися до них із роз’ясненням.

І зосередитись хочеться на кількох моментах, які, за твердженням противників новітніх технологій, є найшкідливішими.

Момент перший: тотальне стеження за людьми, організоване якимись спецслужбами.

Повністю відкинути це твердження важко, адже насправді у цивілізованих країнах будь-який мобільний телефон має свій кодовий номер та відслідковується. Але робиться це в першу чергу не для того, щоб нашкодити людям, а для того, щоб у разі потрапляння людини в небезпеку – допомогти їй. Альпініст, що застряг у горах, туристи, котрі заблукали у лісі, мореплавці, котрі відкинуті штормом далеко від берега… Навіть не так: підліток, котрий загубився у невідомому місті, пенсіонер, якому раптово стало зле, людина, котра потрапила у ДТП та втратила свідомість… Завдяки тому, що ці люди мають при собі мобільні телефони, – рятувальники мають змогу визначити місце їхнього перебування. Адже навіть якщо "сіла батарея" в мобільному, він все рівно знаходиться на зв’язку та передає координати через супутник. І повірте, друзі – саме цей факт допоміг врятувати сотні життів.

Момент другий: ризик захворювань від так званого "випромінювання".

На сьогоднішній день не існує ЖОДНОГО клінічно підтвердженого дослідження того, що будь-яке випромінювання від мобільних телефонів чи інших гаджетів шкідливо впливає на здоров’я людини на рівні ризику захворювання страшними хворобами. АЛЕ!!! Існують клінічно підтверджені дослідження, коли гаджети допомагали налагоджувати комунікацію з людьми, що мають особливості фізичного та розумового розвитку. Діти з аутизмом радше спілкуються за допомогою месенджерів, хворі на хворобу Альцгеймера використовують гаджети, щоб фіксувати потрібні дії та виконувати короткотермінові заплановані завдання. Себто люди з особливими потребами за допомогою новітніх технологій інтегруються у суспільство, не відчуваючи себе відкинутими цим суспільством.

Ось вам ще один приклад однієї історії у двох паралельних світах.

Людина, прикута до інвалідного візка, живе самотньо. Родини немає. Із засобів зв’язку – лише стаціонарний телефон. Інколи навідуються сусіди, піклуються соціальні служби. І тут коїться якесь комплексне лихо: телефон не працює через порив лінії від негоди, вийти з квартири за харчами самостійно людина не може, а сусіди десь у від’їзді. Таких ситуацій, насправді більше, аніж вам здається. Що робити людині у такому випадку? Ані зв’язку, ані харчів, ані спілкування та допомоги.

А тепер такі ж "вихідні дані", але в світі високих технологій. Тобто самотня людина із особливими потребами, прикута до інвалідного візка, але має у своєму розпорядженні мобільний зв’язок, інтернет, та навіть побутові речі із "розумного будинку", – тобто прилади, інтегровані в інтернет-мережу. За будь-яких обставин така людина зможе покликати на допомогу, а "інтернет речей" допоможе замовити доставку харчів та зв’язатися із соціальними службами у разі, якщо трапиться лихо.

Можна приводити ще багато прикладів. Але навіть наведених вище, як на мене, вистачає, аби зрозуміти: новітні технології створені в першу чергу для того, аби слугувати людям.

Насправді своїм дописом я не хотів когось образити чи принизити. Я в жодному разі не зневажаю противників високих технологій. Адже колись збільшувальне скло та телескоп теж вважали творінням диявола, яке змушує людину "вдиратися в божі володіння". Проте згодом наука перемогла.

Звісно. Разом із розвитком технологій, розумнішають і злочинці, котрі їх використовують. Але для цього існує й кіберполіція.

Я просто хочу, аби в Україні якомога швидше побільшало прихильників високих технологій. Адже доки ми тут з вами лаємо комунальні служби та автодорожників, у Китаї, наприклад, дорожнє покриття вже друкують на 3D-принтерах та вкладають між містечками та селами.

Звісно, є традиції, є народні звичаї, самобутність та національна самоідентифікація. Але вони не зникнуть із розвитком новітніх технологій. А навпаки: засяють новими фарбами, адже все це буде піднесено та розвинено на абсолютно новому, цифровому рівні.

Тому, повертаючись до початку допису, повторюся: рано чи пізно, але обидва світосприйняття будуть поєднані світом високих технологій. І чим швидше це відбудеться, тим швидше наша країна зробить великий крок до розвитку та процвітання.