У науковому "совку" може бути лише "сміття"

Одне із останніх досліджень Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) змусило б здригнутися всю систему освіти та науки в Україні. Адже згідно з висновками фахівців, 65% нинішніх дітей, котрі цьогоріч підуть до школи, вже після закінчення вишів у майбутньому, а це всього через 15-20 років, будуть вимушені перелаштовуватись, змінюючи докорінно свої вміння та навички, аби виконувати роботу, якої поки що не існує.

До речі, це дослідження було зроблене ще за підсумками навіть не 2017 року, а роком раніше, тобто 2016 року. Вже тоді провідні світові фахівці у галузі освіти та науки побачили, на скільки стрімко проходить розвиток високих технологій.

Фахівці відзначають, що вже сьогодні стикнулися з проблематикою нестачі кваліфікації та невідповідності на ринку праці. А новий світ праці вимагає більшої стійкості й гнучкості фахівців та їх безперервного навчання протягом усього життя.

Як результат, – традиційна освіта також перебуває на перехресті. Просто отримання диплому бакалавра чи магістра більше не гарантує отримання роботи.

Відтепер важливо забезпечити, щоб школи, а разом з ними й виші, підготували студентів до світу, в якому молоді фахівці повинні постійно адаптуватися до стрімкого розвитку нових технологій, нових бізнес-моделей та нових способів роботи. А це означає, що молодь повинна мати саме ті навички, які дозволить у майбутньому житті безболісно та вільно змінювати місце роботи принаймні раз на два-три роки.

Саме тому сьогодні у вишах, разом із банальним набуттям знань, молодь повинна вчитися розвивати самодисципліну та рішучість, опанувати нові навички, які збережуться протягом усього життя.

Але система української освіти, що вже віджила, яку вже сьогодні усіма силами намагається реформувати МОН, ще досі живе завдяки багатьом "ретроградам", котрі переконані, що окрім простих знань студентам нічого не потрібно. І вміння студента орієнтуватися у підручнику з фахової дисципліни, вправно відповідаючи на питання викладача, цінніше, аніж бажання студента довести своє право вивчати науку, спираючись не на академічні підручники, а на передові досягнення науки.

У багатьох українських вишах працюють поважні професори, котрі, напевно, пишаються своїми знаннями. Це не є погано. Але і цілковито добрим це не може бути. Адже сьогоднішній світ вимагає нових навичок, а престижними є ті професії, про які ці професори-викладачі ще навіть не чули 20 років тому і досі з ними не стикалися.

Знову ж таки: не беручись оцінювати та поділяти на "хороше/погане" – сучасна освіта просто віджила своє. Вона хороша, але для минулого. А для майбутнього вона не погана, а просто непридатна.

То які ж навички та особисті якості потрібні сучасним студентам, що допоможуть їм успішно конкурувати в сучасному суспільстві?

Фахівці, котрі складали перелік цих якостей, наполягають на тому, що сучасні та майбутні студенти мають поєднувати в собі цілий ряд комплексних знань і навичок, що дають змогу взаємодіяти в команді, а також уміння вчитися.

Абсолютно погоджуюся із цим твердженням! Більше того, я переконаний, що існує цілий ряд аспектів, які сьогодні домінують в українських вишах, яких не має бути в освіті взагалі! Оскільки ці аспекти заважають сучасним студентам навчатися, не просто здобуваючи знання, а й вчитися застосовувати їх.

Причиною у необхідності такого комплексного підходу до сучасної освіти вже давно оточують нас – це стрімкий розвиток нових технологій, які не лежать в одній площині, а дотичні до багатьох сфер людського життя.

Отже, дослідники назвали 16 найважливіших навичок для студентів XXI століття, які розділили на три групи.

Перша – фундаментальні знання (грамотність).

Друга – вміння (навички).

Третя – персональні (особистісні) якості.

Але хочу наголосити ось на чому. Під комплексністю вищої освіти мається на увазі не просте здобуття інформації з різних видів наукових дисциплін. Адже це просто ерудиція. А в першу чергу здобуття практичних знань у релевантних наукових дисциплінах, що мають абсолютно практичну доцільність та призначені для їх застосування задля особистісного розвитку.

Але разом із цим, освітні системи мають приділяти все більше уваги вивченню цінностей, таких як:

•     Толерантність
•     Повага
•    Справедливість
•    Особиста, соціальна та екологічна відповідальність
•    Цілісність
•    Самосвідомість

Як ці навички допоможуть найкраще навчатися та адаптуватись у майбутньому? Люди з такими навичками будуть більш незалежними, зможуть працювати в будь-який час з будь-якої точки світу, поширювати інновації в усьому суспільстві та вимагати іншого типу управління, набору персоналу, наставництва та лідерства, що, можливо, призведе до значних змін в управлінні компаніями.

Саме тому науковий "совок", що існує сьогодні у багатьох вишах, може вміщати в себе лише "сміття" із непотрібних знань, а молодому поколінню потрібні знання та вміння, що відкривають шлях до самореалізації.