Володимир Шульга

Народний депутат VІІ скликання

Вибухи на військових складах: як зупинити біг по полю з граблями

мнения

12 Октября 2018, 11:12

Протягом останніх трьох років в Україні сталося чотири масштабних пожежі з вибухами на військових складах: Сватове, Балаклея, Калинівка, Ічня.  Три з них – за останні півтора року. А протягом 15 років таких вибухів та пожеж було десять, при тому чотири з них на одних і тих само військових складах під Новобогданівкою.

Як казали у відомій інтелектуальній телепередачі: "А тепер – увага, питання до знавців!" І це питання зовсім не про об’єми збитків для держави, про цивільних, котрі мешкають чи мешкали "на пороховій діжці". Питання про забезпечення максимально можливої безпеки та максимально швидкого, якщо не миттєвого реагування на будь-який, навіть найменший прояв небезпеки та вірогідності катастрофи на військових об’єктах.

Почнемо з того, що коли ви, друзі, спробуєте знайти у вільному доступі інформацію про вибухи та пожежі на військових складах такого порядку, як в Україні, то навряд чи знайдете такі дані про США, Європу чи інші більш-менш розвинені країни.

Є, щоправда, Болгарія, де такі вибухи лунають також із дивною перманентністю. Проте там є свої пост-радянські проблеми і свої причини. Заради правди згадаємо і про пожежу на військовій базі США на території Японії. Але там від короткого замкнення вигорів якийсь двоповерховий сарай. Решта випадків, про які можна знайти інформацію у мережі – це вибухи на арсеналах у країнах Африки, Азії (щоправда не так масштабно) та… Росії. Так, куди ж без неї.

І ось тут, коли починаєш з’ясовувати обставини, через які виникали ці пожежі та вибухи за кордоном (зрештою, як і в Україні), – то всі ці причини можна звести до єдиного загального знаменника: ЛЮДСЬКИЙ ФАКТОР.

Під цей знаменник поміститься все: від корумпованості тилових офіцерів нижчої ланки та банального нехлюйства та недбальства солдат, до диверсій, що мають величезний спектр завдань та різну мету.

У розвинених країнах досить давно вже зрозуміли, що саме нівелювання по максимуму будь-якого людського впливу знизить всі ризики та загрози. Яким чином? ТЕХНОЛОГІЧННИМ! Саме так. Правильне використання новітніх технологій та спецтехніки для охорони військових та стратегічних об’єктів в рази зменшує можливість втручання людини у процес спостереження та реагування.

Для прикладу давайте порівняємо хоча б процедури реагування.

Беремо варіант із постовими, котрі охороняють арсенал. Коли трапляється надзвичайна подія, постовий має доповісти начальнику караулу, той – черговому, той – командиру підрозділу, а той ще вище по ланцюжку. Зрештою має пройти не менше 5 хвилин за ідеальних умов. Але це вже після того, як щось трапилося. Себто якщо брати військовий арсенал, – то від початку вибуху чи після того, як буде помічене полум’я пожежі. Ще певна кількість часу піде на те, щоб зібрати потрібних командирів, а якщо це вночі – то часу піде ще більше. Автівки, доправлення до місця і таке інше. І вже мінімум за півгодини почнуть вирішувати, що робити далі. Півгодини. За цей час не те, що склад вигорить.

Беремо інший варіант. Високотехнологічний, який працює у розвинених країнах. Арсенали обладнані високотехнологічними камерами відеоспостереження. Це по-перше і це вже апріорі і дуже давно. Але окрім них над всією територією арсеналу у повітрі цілодобово ведуть спостереження дрони із приладами нічного бачення. І коли помічається будь-який рух, будь-що, що "на думку" системи безпеки може нести загрозу – вмикається сигнал тривоги, інформація миттєво передається на пульт. Рух невідомої "істоти" в напрямку арсеналу, рух всередині арсеналу, якщо це не регламентовано статутом та немає відповідного алгоритму у програмі безпеки системи спостереження, задимлення, підвищення безпечного рівня температури. Будь-що. Проходить менше хвилини, – і вже на пультах охорони та пожежної безпеки з’являється відповідна інформація.

А далі? Далі, якщо це загроза проникнення, диверсії, атаки чи пожежі – в небо вже за хвилину підіймаються військові, поліцейські чи рятувальні гелікоптери відповідно, для обльоту території та виявлення порушників чи джерела пожежі. І у весь цей час триває автоматична передача інформації з камер на дронах та внутрішнього спостереження. І на все це йде не півгодини чи година часу – а лічені хвилини. До того ж основне завдання – не ліквідація наслідків, а превентивна дія, – попередження ситуації, яка може призвести до катастрофи.

Вищеописана схема – це лише один із варіантів, але це базис. І головна роль в цьому відводиться саме техніці та технологіям, які сьогодні вже є абсолютно доступними і вкрай необхідними.

Так. Я знову про безпілотні літальні комплекси та гелікоптери. Перепрошую, але, як показує практика, в таких ситуаціях вони є наразі найпрактичнішими саме для превенції.

Скільки дронів було використано для спостереження за складами в Ічні чи Балаклеї? А скільки гелікоптерів використали для обльоту території? Я цієї інформації не знайшов. Але є інформація, що нібито перед вибухами в Балаклеї чули гудіння двигуна безпілотника, з якого нібито скинули вибухівку. Гаразд. Але ті ж таки патрульні дрони здатні зафіксувати радарами і такі об’єкти. І будь-яке наближення до закритої зони польотів – також автоматично має фіксуватись, як загроза та приводити в дію систему сповіщення. А далі – за схемою.

Звичайно, дехто скаже, що я наразі розповідаю про фантастичні речі, нездійснені в Україні в даний момент. Нічого подібного. І якщо зважити суми матеріальних збитків, кошти на їх відшкодування та перевести (даруйте за цинізм) у гроші людські хвилювання та злами під час евакуації, забезпечення спокою, нівелювання можливостей мародерства і таке інше – то закупівля безпілотних літальних систем та автоматизованих систем спостереження і сповіщення – це просто копійки порівняно з тими сумами.

Стосовно гелікоптерів, то, на щастя, вони вже закуплені і незабаром служби МВС матимуть їх на озброєнні. А от стосовно систем безпілотного патрулювання…

Кілька років тому Міноборони спрямувало деякі зусилля для того, щоб забезпечити армію безпілотниками. Щось було зроблено, БПЛА відправилися в дону бойових дій. Так, це необхідно для ЗСУ. Але ж і тут, на мирних територіях ми маємо захищатися! Війна в нас – гібридна. Шпигуни та диверсанти – не вигадка, а реальність. То чому не можна захищати стратегічні військові та цивільні об’єкти від диверсій?

Звісно, питань більше, аніж відповідей.  Дуже сподіваюся, що питання про дрони для армії, себто для захисту військових об’єктів в тилу, вирішиться так само швидко, як і з гелікоптерами для МВС. Зрештою, варто вже зрозуміти, що запобігти – то краще, безпечніше та дешевше у всіх сенсах, аніж ліквідовувати наслідки, шукати винних та притягувати до відповідальності. Більше того, таких "винних" виявиться чимало вже під час запровадження систем автоматичного повітряного спостереження. Адже той, хто чинитиме супротив, – в першу чергу зацікавлений в тому, щоб процвітало недбальство. І вирішення кадрового питання пришвидшиться.

А нові кадри знайдуться. Для навчання пілотів є Кременчуцький вертолітний коледж, для операторів БПЛА – чимало вишів з технічними спеціальностями.

Далі "тягнути" з вирішенням цього питання вже нікуди і ніколи. І тоді "знаменник", про який говорилося вище, зникне і "ділити" буде не потрібно. А лише зберігати та примножувати.

Источник:

"Сегодня"

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter

Загрузка...
Загрузка...