Мы обновили правила сбора и хранения персональных данных

Вы можете ознакомиться c изменениямы в политике конфиденциальности. Нажимая накнопку «Принять» или продолжая пользоваться сайтом, вы соглашаетесь с обновленными правилами и даете разрешение на использование файлов cookie.

Принять

Вступна кампанія до вузів 2016

25 мая 2016, 11:30

25 травня 2016 року, в прес-центрі «Сегодня Мультимедиа», відбувся круглий стіл на тему «Актуальні питання вступної кампанії 2016 року»  


Про вступну кампанію до вузів 2016 року розказали  наші гості:

- Інна Романівна Совсун - Перший заступник Міністра освіти і науки України;

- Бугров Володимир Анатолійович – проректор з науково-педагогічної роботи КНУ імені Тараса Шевченка;

- Ігор Володимирович Житнецький – відповідальний секретар приймальної комісії Національного університету харчових технологій;

- Радміла Ігорівна Сегол – заступник відповідального секретаря Приймальної комісії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут".

- Валерій Миколаєвич Можаровський – Заступник голови Приймальноъ комісїї Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут"

- Денис Олегович Чернишов – Перший пропектор Київського Національного університету будівництва та архітектури

Під час круглого столу були розглянуті наступні питання:

Зовнішнє незалежне оцінювання – нововведення і зміни цього року.

Особливості  вступної кампанії 2016 року.

Обсяг державного замовлення у 2016 році. Механізм розподілу бюджетних місць.

Як правильно обрати вищий навчальний заклад, на що звернути увагу?

Як вищі навчальні заклади будуть вирішувати питання працевлаштування студентів?

Якими будуть ціни на навчання?

Як вищі навчальні заклади вирішують кадрові питання, як залучають практиків?

Як зарадити відтоку потенційних студентів з України?

Текст інтервью:

- Інна Романівна перше запитання до Вас, чим вступна кампанія 2016 р. відрізняється від попередніх років?

Совсун І.Р: Перше на чому варто наголосити, що основна завдання, яке стоїть перед  абітурієнтами кожного року – гарно підготуватися до вступних іспитів та добре вчитися  – це не змінюється. Деякі формати вступної кампанії міняються, вдосконалюються для того, щоб забезпечити вищу прозорість вступної кампанії, кращий набір для університетів  і т.д. По-перше ,  основна частина вступної кампанії буде відбуватися в електронному форматі. Абітурієнти   будуть подавати документи  тільки в електронному форматі. Це скоротить черги в приймальних комісіях, та дозволить абітурієнтам не їхати в інше місце, щоб тільки подати документи. По-друге , міняється процедура визначення обсягу місць державного замовлення. В цьому році міністерство відмовляється від розподілу бюджетних місць в ручному форматі, натомість кількість місць в університетах буде залежати від минулорічного показника і буде коригуватися в залежності від популярності тієї чи іншої спеціальності серед абітурієнтів з хорошими результатами. Тобто, якщо до якого університету ідуть більшість абітурієнтів з числа тих, хто є найкращими за цією спеціальністю, той університет може отримати більшу кількість місць за цією спеціальністю, якщо слабші абітурієнти, то університет, в такому випадку отримає трохи менше місць.  Це буде сприяти природньому відсіву навчальних закладів, тому що на сьогодні місць в університетах є більше ніж абітурієнтів. Принцип розподілу відповідно до популярності абітурієнтів є нормою закону про вищу освіту, що прийнята  в 2014 році.Це певна зміна, абітурієнти її відчують – на сайтах університетів вони не побачать чіткої визначеної кількості місць держзамовлень в цьому університеті, вони побачать мінімум і максимум, які може набрати університет. Далі все буде залежати наскільки сильні абітурієнти будуть йти до цього вузу. Звертаю увагу, що це не означає, що якийсь один університет може набрати всіх абітурієнтів на якусь одну дуже популярну спеціальність . Кількість місць на кожну спеціальність  в цілому по країні залишається визначеною, а далі вже буде коригуватися в межах окремих спеціальностей в залежності від популярності серед абітурієнтів.

- Інна Романівна скажіть, будь ласка, кількість бюджетних місць в цьому році більше чи менше ніж у минулому році?

Совсун І.Р. У нас в цьому році випускників шкіл на 15% менше, ніж у минулому року. Очевидно, що в таких умовах збільшення кількості бюджетних було б абсолютно нелогічним,  зважаючи на те , що сьогодні 80% випускників  школи потрапляють до університетів. Але якщо подивитись на статистику, то можна сказати, що можливість вступу на бюджет в цьому році є значно вищою, ніж десять років тому.

- Тобто у відсотках до кількості  абітурієнтів ця цифра буде більшою. Представники вузів, як ви оцінюєте ці нововведення, чи йдуть вони на користь вашим вузам?

Бугров В.А : Почнемо з того, що зважаючи на економічну ситуацію,  вартість залізничних, автобусних квитків, на літню пору електронна форма подання документів на сьогоднішній день є найбільш прийнятною. Ще минулого року ми зверталися до міністерства освіти  і науки з проханням перейти до такої системи  йоптимізувати строки. Минулого року до КДУ ім. Шевченко  було понад 40 тис заяв на бакалаврат і близько 8 тис до магістратури та спеціаліста, близько 2 тис було подано заяв на спеціаліста до наших коледжів.  Для ефективної роботи приймальної комісії було залучено біля 900 чоловік. Це означає, що ці люди не були в відпустці. Тому такий підхід є дуже корисний на наш погляд.

Друге, що слід оцінити абсолютно позитивно,  – це спроба дійсно встановити абсолютно чіткі критерії  вступу і розподілу місць державного бюджету.  Ще минулого року ми зверталися до міністерства з проханням витримати  установлені наказом міністерства критерії розподілу  державного замовлення.Я сподіваюся, що цього року розподіл місць державного бюджету в автоматизованому режимі  в залежності від конкурсу  дозволить більшій кількості здібних абітурієнтам навчатися на бюджетів сильних ресурсами, кадрами, з  сильною матеріальною базою університетах.  Не секрет, що в 90-ті роки в’явилося багато навчальних закладів, які були ПТУ, а сьогодні є університетами , це сприяло тому, що  кількість людей з вищою освітою в Україні  невдовзі буде  найвищою в світі. Але це ставить під сумнів якість  освіти і не лише для нас. Відомі випадки, коли країни близького сходу не визнають де факто українських дипломів про медичну освіту, саме через якість. Поза вчора у нас був керівник ради вищої освіти Турецької республіки, на питання  визнання дипломів він сказав: "ми підходим  до цього питання обережно, вочевидь, що якщо до українського університету вступає людина, яка не може вступити до турецького, то для себе питання про якість ми ставимо"  .  Тому наміри зробити конкурсний вступ є позитивними. По-перше, ми закликаємо всіх, і дітей і батьків, вивчити правила прийому до того чи іншого вишу куди дитина хочу вступати, і по-друге, набратися терпіння,  тому що в певний момент  буде зрозуміло, хто потрапляє на бюджет, а хто не потрапляє

-Не зрозуміло на якому етапі дитина зможе зрозуміти, потрапить вона на бюджет, чи не потрапить.  Ваші поради, як в цьому випадку діяти, на що звертати увагу. Якщо у дитини великий прохідний бал ЗНО, які її дії?

Можаровський В.М: Цього року я багато спілкуюсь з батьками і абітурієнтами якраз  стосовно цього питання. Багато питань також стосується пріоритетності заяв. Тут треба не боятися ставити першим пріоритетом ту спеціальність, той навчальний заклад, куди дитина більше всього хоче вступити. Справа в тому, що якраз для цього пріоритетність і потрібна.  Якщо дитина хоче на якусь конкретну спеціальність, конкретний заклад, то не залежно від набраного балу, вона повинна ставити пріоритет один. Якщо вона туди не проходить , вона попадає на другий, на третій.  І не потрібно боятися.  Відносно прохідного балу, ми вивчали статистику і прийшли до висновку ,що приблизно кореляція з минулими роками  становить до 10%, тобто приблизно  вступний бал буде такий як і в минулому році. Тому прохідний бал на кожну спеціальність  можна дивитись минулорічний.

-  Яким чином між собою корелюється система пріоритетів і  нова система розподілу бюджетних місць? Як зрозуміти, що не тільки потрапиш до цього вузу, але й зможеш навчатися на бюджеті?

Совсун І.Р: Система пріоритетності задумана для того, щоб абітурієнт  зміг отримати найкраще місце з числа тих на які він може потрапити на бюджет, тумо не варто боятися першим ставити найбільш омріяний університет. Якщо за конкурсом ти туди не пройдеш, тому що буде вичерпано кількість  місць державного бюджету, тобі запропонують інший варіант. Система може запропонувати тобі 15 пріоритет, але ти зможеш перевірити, що твої вступні бали за першими 14 пріоритетами  були нижчими ніж в інших абітурієнтів і саме тому ти туди не потрапив. І ще одна невелика порада абітурієнтам, відповідно до нового законодавства ще минулого року це діяло і продовжує діяти в цьому році  університети можуть встановлювати коефіцієнти для різних сертифікатів ЗН.О Тому варто подивитися як формується конкурсний бал університету і зрозуміти, що твоя можливість вступити буде вищою там, де вищий коефіцієнт для того сертифікату, де  в тебе вищий бал. Якщо в тебе хороші бали з фізики, то треба обирати  ту спеціальність, той університет де фізика має вищий коефіцієнт у загальному конкурсі.

-  А вузи зараз вже знають скільки бюджетних місць вони отримають  чи ні?

Реклама

СовсунІ.Р: Державою визначено, що буде профінансовано, наприклад, тисячу місць на спеціальність "право". Після цього всі абітурієнти, які подали на право вишукуються в загальний список.  Тобто в тебе , наприклад, найвищий бал серед всіх тих, хто подав на право, ти будеш номер 1 і ти проходиш на право в університет Шевченка, куди ти хотів

- Де можна ознайомитись  з цим списком?

СовсунІ.Р: Система конкурс працює  з 2009 р., і ви можете своє місце врейтингу університету дивитися. На рівні України такої візуалізації не має, а на рівні університету ти можеш дивитись, яке твоє місце.  Теоретично, якщо, наприклад, в минулому році до університету Шевченка мав на 125 бюджетних місць, на які подало документи  150 найкращих абітурієнтів,   то теоретично в цьому році Університет Шевченко може отримати до  25% більше бюджетних місць ніж в минулому році, а в іншому університеті відповідно ця кількість зменшиться теж на 25%. Але такої чіткої цифри не буде. Тому  треба зважати на те, що в сильніших університетах буде збільшено бюджет місць порівняно з минулим роком, а  слабших – зменшено.

- Можемо зробити висновок що ця норма закону про Вищу освіту, буде сприяти конкуренції між вузами

Совсун І.Р: Так таким був задум закону, і в цьому році ця норма першого разу починає діяти.

- Панове представники вузів, як ви оцінюєте цю норму закону про вищу освіту?

Бугров:  Насправді на сьогоднішній день всі повинні усвідомлювати що ми працюємо в новому конкурентному середовищу. При чому ця конкуренція є глобальною. Наприклад Міністерство разом з Академію Педагогічних наук є організатором двох освітніх виставок в Україні – навесні и восени. . Якщо ми звернемо увагу на освітні виставки, які зараз що не кожної неділі проходять в Україні. Рекрутингові компанії  Польщі, Чехії, Словаччини, Франції, Канади, Великобританії, Країн Балтії.  Країни Польщі, Чехії та Країни Балтії є потужними гравцями на ринку освіти України. Якщо ми не зрозуміє  що треба конкурувати і з ними, об'єднувати ресурси в середині, то вони будуть нас обставляти. І справа не в тому, що там освіта якісна. Абітурієнти йдуть туди не на технічні чи та природничі спеціальності, а на економічні та гуманітарні. Це є вимивання хороших та активних абітурієнтів.  Ця декларуємо законом конкретність стане гарним стимулом для навчальних  закладів. Можу сказати, що в рамках Університету Шевченко існує конкуренція навіть між факультетами. Наприклад у нас є біологія в Інституті Високих Технологій (ІВТ), і в Інституті біології;  хімія в ІВТ  і на хімфаку, фізика на фізфаку і в ІВТ. Визу повинні самі генерувати актуальні пропозиції, інакше хто не зрозуміє, той програє

Сегул Р.І. Я теж погоджуюсь з колегами.  В нашому Університету конкуренція існує на рівні факультетів і інститутів. І це значно підвищує і якість навчання, і саму організацію навчального процесу.  Ви питали щодо порад абітурієнтам, ми завжди їм радимо не поспішайте! Є багато випадків, коли абітурієнти всі 15 заяв подають у перший день, а потім  виявляється що вони взагалі не знали про якість вищий навчальний заклад, і починаються сльози, коли дитина через поспіх втрачається шанс потрапити до вузу, де вона має більше шансів поступити на омріяну спеціальність. А в результаті не потрапила на бюджет.

- Відносно пріоритетів, чи можливо на протязі вступної кампанії змінити пріоритети.

Сегул Р.І. Ні не можна..

Можаровський В.М. Ні не можна. Спочатку треба повністю визначитися з омріяною спеціальністю і тільки потім подавати документи. До речі  база дозволяє зафіксувати спочатку 5-6 пріоритет, а потім думати над першими. Особливо не треба поспішати тим дітям, які набрали невелику кількість балів. Хочу звернути увагу абітурієнтів, що на одну й туж спеціальність в різних вузах може бути різний набір ЗНО.

Чернишов Д.О. Хочу ще наголосити що в цьому році  дуже змінилася система подачі заяв. Якщо в минулі роки можна було подати на 15 повністю різних спеціальностей, то в цьому році ситуація інша. Це тільки 5-ть спеціальностей. Тому вибір цього року ускладняється.  Бо держзамовлення роздається за рейтингом а кількість заяв в залежності від спеціальностей. Багато спеціальний буде відсіяно порівняно з минулим роком.

Житецький І.В Постановою Кабміна 266 затверждено перелік спеціальностей по Україні. В правила прийому є інформаційні таблиці, де визначені предмети і спеціальності по якім буде йти набір на бакалавра на базі повної загальної середньої освіти. Також там проставлені вагові коефіцієнти по кожному предмету. Перший предмет для всіх спеціальностей українська мова та література, другий вибирає навчальний заклад, третій предмет абітурієнт вибирає зі списку, запропонованого навчальним закладом. Напроти кожного предметувказується мінімальна кількість балів за якими, приймаються сертифікати.

Ми підійшли до питання як правильно обрати навчальний заклад, якими критеріями треба керуватися. Традиційно батьки та діти віддають перевагу державним навчальним закладам, далі звертають увагу з якими міжнародними закордонними вузами співпрацює заклад, чи є можливість у університету видати подвійний диплом. Важливим питанням для дітей, які приїжджають з регіонів є наявність у навчального закладу гуртожитка, можливо, баз відпочинку. Останнім часом, все більше батьків звертають увагу на навчальні плани, як вони інтегровані, чи неінтегровані з планами закордонних вузів. В цьому році нашому вузі започатковано експеримент, в рамках якого ми розробляємо нові навчальні плани, зважаючи на досвіт країн з якими ми співпрацюємо, а саме Польша,Болгарія, Румунія, Німеччина,

Ви радити абітурієнтам шукати на сайтах вузів інформацію відносно того наскільки плани вуза  співпадають с планами,  закордонних вузів?

Бугров В.А Звертаю увагу абітурієнтів на те, що правила прийому обов’язково оприлюднені на сайті кожного навчального закладу. І треба звертати увагу на те, якщо ви їх не знаходите, то треба поставити собі питання, чи має вуз взагалі право проводити набір абітурієнтів. Також майбутнім студентам треба звернути увагу на те, що цього року навчальні заклади оголошують набір не тільки наспеціальності, а також на так звані "освітні програми", приклад в рамках спеціальності "історія" Історичний Факультет нашого університету уже другий рік поспіль оголошує набір на освітню програму "Історія та Сходознавство", " Американістика та європейські студії".   Це так само актуально для тих, хто вступає в магістратуру. Не забуваємо, що зараз одночасно з тими, хто вступає на бакалаврат, проходить  вступ до магістратур. Цього року Міністерство освіти пішло на смілий експеримент, який ми підтримали, це вступ до магістратури за спеціальністю "право"  з використанням системи зовнішнього незалежного оцінювання. Тобто, необхідно замислюватися яким чином можна буде продовжити навчання, які подвійні дипломи можна отримати в вузі. Також хочу порадити вивчити,  що студенти будуть ви на вивчати протягом навчання. На сьогоднішній день відсутні типові стандарти. Нові стандарти вищої освіти будуть базуватись на компетенції та комплексному підході і кожен вуз буде сам визначати через яку дисципліну ці обов’язкові компетенції досягаються. Зновуж порадив би абітурієнтам і батькам  ознайомитись з сайтами вузів та факультетів, на які вони планують подати документи. Дуже корисно побувати на днях "відчинених дверей", подивитися місце в якому буде навчатися дитина, подивитись гуртожитки. Треба враховувати, що два-чотири роки, які студент проведе в навчальному закладі, це не є келія як в середньовіччя, а є повноцінне життя.  І що вуз повинен мати повноцінну інфраструктуру, щоб ці роки не пройшли для дитини марно.

Совсун І.Р. Хочу трошки детальніше розповісти, що в цьому році буде відбуватися пілотний проект в десяти університетах. Вступники на магістерську програму "право", будуть вступати не на основі вступних іспитів, які проводить кожен університет окремо, а на основі єдиного іспиту, який буде один для всіх університетів, які приймають участь у проекті. Це робиться з декількох причин. По-перше, для забезпечення прозорості вступної кампанії на магістратуру. Ми постійно отримуємо багато скарг, відносно правил зарахування в магістратуру за популярними спеціальностями, наприклад "право" та "економіка". По технічним спеціальностям цього не має, там важко вчитися, і університети трохи інакше підходять до відбору на магістратуру. А по "праву" дуже багато скарг поступає від студентів, що вступні іспити в магістратуру проходять не прозоро. По друге, цей експеримент, повинен забезпечити моніторинг якості підготовки студентів, за популярними спеціальностями. Наприклад на праві 80% студентів навчається на контракті. Це означає, що університети дуже зацікавлені в них, і дуже часто контролю рівня знань на вході як такого не має. Цікаво подивитись, який є рівень підготовки випускників, бакалаврських програм. Безперечно таку практику поширити на всі спеціальності буде неможливо, виходячи з принципів автономії університетів. Університети можуть по різному підходити до формування своїх освітніх програм.  Стандарт освіти не буде таким, яким він був раніше, коли міністерство визначало чітко які предмети необхідно вивчати на тих чи інших спеціальностях.  Але якщо ми беремо спеціальність право, градус відхилення між університетами не може бути великим, тому що всі люди повинні знати право цієї країни, всі вони будуть працювати в єдиному правовому полі. Тому в вочевидь тут є більша уніфікація програм, і є можливість провести єдиний аналіз оцінки рівня знань.  Після аналізу результатів, цього експерименту, можливо аналогічні екзамени будуть введені і по іншим найбільш популярним спеціальностям.

- Скажіть будь ласка,  яка робота проводиться з приводу того, щоб дипломи українських вузів, на визнавали закордоном на рівні інших країн, наприклад країн найближчого зарубіжжя.

Совсун І.Р. До питання визнання дипломів треба підходити комплексно. Одна справа, це підтвердити, що цей документ є справжнім, тобто підтвердити його автентичність, значно складніше підтвердити, те що стоїть за цим дипломом. В різних країнах виникають певні питання, особливо це, що стосується маловідомих університетів.  Що стосується якості освіти, це повинно ставати першим пріоритетом і саме в цьому є ідея реформи вищої освіти в Україні. Безперечно університети повинні працювати, щоб забезпечити якість вищої освіти в Україні. І це дуже складно і Міністерство це зробити і гарантувати не може. Першочергове завдання вузів забезпечити якість освіти.Якісною може бути та вища освіта, яка базується на надсучасних наукових дослідженнях, якщо університет відірваний від наукових досліджень говорити про якісну підготовку дуже складно. Третій аспект, це залученість вузу у міжнародні програми. Дуже же важливо, особливо для певних спеціальностей це проходження практики студентами на підприємствах, що безперечно підвищує рівень їх освіти. Про це більш детально можуть розказати представники вузів.

- Дякую, я це питання також хотіла адресувати представникам вузів

Бугров В.А. Новий закон про вищу освіту дав широкі повноваження вишам, так само ми ці повноваження ретранслювали на рівень факультетів. Цього року Інститут філології вперше проводить набіл на мови ідиш та гагаузьку мову.

- А з чим пов’язано введення курсу гагаузької мови?

Гагаузька мова – це мова тюркської групи, людина яка буде вивчати гагаузьку мову, другою буде вивчати турецьку, а третьою англійську мову. Людина яка буде володіти турецькою мовою, фактично може розуміти кримсько- татарську, азербайджанську, узбецьку. А взагалі ініціювала створенню цієї групи община гагаузів міста Києва. Я закликаю батьків відійти від традиції подавати документи тільки на гуманітарні спеціальності і звертаю їх увагу на технічні, природничі та математичні спеціальності. Випускники цих факультетів мають значні досягнення. Наприклад Марина Вязовська випускниця механіко-математичного факультету розв’язала задачу про те як, спакувати шари у 8-ми мірному та 24-мірному просторі, над цією задачею вчені працювали починаючи з 17 століття. Це досягнення заслуговує прємії Філдса, аналог Нобелівської премії тільки для математиків. На сьогоднішній день наші математики виграють 15 раз поспіль міжнародні олімпіади в Белграді та Тегерані, нажаль потім всі вони навчаються в Німеччині, Канаді або в Великій Британії, бо вони тамзатребувані. Весь Хімічний факультет вивчає французьку мову. Тому що на них університети Тулузи, Ліона и Страсбурга чекають їх на програми подвійного дипломування, програми подвійногоPHD. На сьогоднішній день на хімічному факультеті нашого Університету викладає два нобелівських лауреати в галузі хімії і є вже 17 PHD дисертацій захищених, у співпраці з ними. Наш факультет електроніки, радіо-фізики та електронних систем має програми подвійного дипломування з Університетами Бірмінгему и Університетом Ліона з питань мікро-наноелектроніки і альтернативної енергетики. На ці всі речі потрібно звертати увагу, при вибору професії. Для мене було таким когнітивним шоком те що я в Університети Людвига Максімільяна, Мюнхен побачив на факультеті філології тільки 100 студентів на кожному році набору. Це студенти мовні дослідники. При цьому всі факультети мають потужні мовні курси. В Університеті ми вже шість років реалізуємо програму підготовки з іноземних мов для студентів не філологів. Мета – випускник бакалаврату повинен володіти іноземною мовою, перш за все англійською, на рівні В2, відповідно до рекомендацій з мовної освіти Ради Європи. Треба зазирнути на 5-6 років наперед, і обрати ту освітню програму, яка буде сприяти працевлаштуванню дитини у цьому глобалізованому просторі. Давайте згадаємо що 15 років тому, іноземні компанії що приходили в Україну привозили з собою всіх фахівців бо не довіряли українській освіті: інженерній, гуманітарній чи іншій. Сьогодні  день ті ж компанії великої четвірки укомплектовані випускниками українських вишів . Я рекомендую майбутнім студентам подивитись, яку освіту мають ТОП менеджери та менеджери середньої ланки найбільших українських компаній і йти в ті університети  з яких вийшли ці люди.  Давайте реалістично підходити, наша освіта хороша, якісна, тільки потрібно правильно зробити вибір. Той який відповідає твоїм уподобанням, твоїм перспективам.  Сьогодні хороший  інженер-сантехник отримує зарплату більшу, ніж юрист-початківець.  На мій погляд в Україні спотворено уявлення про професію. Засоби масової інформації показують успішні історії адвокатів, бізнесменів. І не показують успішні програмістів, інженерів.

Чернишов Д.О. Наприклад наш вуз входить до числа 17 вузів, дипломи яких така країна як Йорданія визнала в Україні. Там враховується якість освіти. Другий момент. Є рейтинги вузів як міністерські так і міжнародні, наявність в них вузу, свідчить про якість освіти.  Законом про вищу освіту написано що 25% дисциплін від нині на вибір студентів. Завдяки цьому в вузах підвищилась конкуренція між викладачами, що в свою чергу буде сприяти якості освіти. Викладачі зацікавлені давати свій предмет цікавіше и з більшою користю для студентів.

- Навантаження на викладачів в вузах зараз знижено?

Чернишов Д.О. Відповідно до нового закону, навантаження на викладачів знижено до 600 годин, в старому законі2002 року було прописано навантаження до 900 годин

- Чи вплинуло скорочення годин на ставки виклачів?

Совсун І.Р. Ні на ставку це не вплинуло.  Викладачі за ту ж саму ставку тепер мають менше навантаження, годин викладання.

- Чи стане це стимулом боротися за години

Совсун І.Р. Так змагатися за години викладачі будуть, тільки якщо раніше ти мав викладати 6 курсів на рік, то зараз за ту саму ставку тільки чотири. Якщо говорити про закордонний досвіт, то там у викладачів ще менше навантаження. 200-300 годин це навантаження американських професорів. У нас 600 це теж багато. Це пов’язано з навантаженням студентів. Уже в цьому року студенти першого курсу відчують зменшення  предметів викладання. Якщо раніше, викладачі намагались ці 900 городин спланувати таким чином, що викладали майже одне й те сама, тільки назву курсу трошки змінювали.  Це призводило до того що у студентів на семестр приходилось до 15 дисциплін. Це теж ненормально. Тому якщо звернутися до європейської практики, то там  на курс студенти мають максимум 4-5 дисциплін. Але це великі комплексні дисципліни, які дозволяють студентам заглибитись в предмет, а не дробитися між купою дисциплін, тим більш що раніше був обов’язковий перелік дисциплін для всіх університетів, який зараз скасовано. Раніше студенти не розуміли, чому вони вступившиIT дисципліну, повинні повторювати шкільну програму з історії. Тому на студента зараз також навантаження зменшено. Навантаження студента і викладача таким чином пов’язано.

-  Уточніть будь ласка студенти будуть мати менше годин, чи менше предметів?

Реклама

Совсун І.Р. Менше предметів. Уже більше року діє норма, що не більше 8 предметів в семестр і не більше 16 предметів на рік. Як години розподілилися це трошки інше питання.  Кількість годин визначена кількістю кредитів, які ти можеш брати на рік. Але по факту це повинно призводити і до скорочення аудиторного навантаження на студентів, так як у нас було дещо завищене аудиторне навантаження порівняно с європейською практикою.

- Щоб стати гарним спеціалістом, треба заглиблюватись вивчення своєї дисципліни, як зараз справи поза аудиторним навантаженням на студентів?

Совсун В.І. Зменшення аудиторного навантаженням повинно корегуватися в завданнями студентам для самостійного опрацювання. Але треба зауважити що співвідношення аудиторного и самостійного навантаження воно різне для різних дисциплін. Наприклад, я викладаю на кафедрі політології, моїм студентам, щоб вивчити предмет треба годинами сидіти і читати тексти.  Денисовим студентам, які вчяться на архітектурі  треба годинами малювати і креслити в аудиторії. Тобто не треба панікувати через зменшення  аудиторних годин, так раніше їх кількість була необґрунтовано завищена.  Але критично важливо при цьому забезпечувати 100% контроль. Зараз викладачі шуткують, що у нас трьохбальна шкала оцінки студентів: відмінно, добре і "ну ладно". Оце "ну ладно" –  це дуже велика проблема.  З цим необхідно боротися, щоб студенти знали, якщо вони не вивчили, не приділили достатньо уваги вивченню предмету, – "ну ладно" їм не поставлять.

Ігор Володимирович підкажіть які нововведення чекають на абітурієнтів в вашому вузі Харчових технологій?

Житецький І.В. У нас є визначний перелік спеціальностей, за яким ми готуємо спеціалістів харчової галузі. Але ми зараз розглядаємо можливість додаткових спеціалізацій в рамках магістерських програм.  Також хочу поділитися наступним. Наш вуз розпочав співпрацю з Угорським центром аюрведи. Це давня наука про правила харчування. Ця тема дуже цікавить як наших викладачів, так і студентів.  Ми плануємо в майбутньому на базі нашого вузу створювати Український центр аюрведи.  Так як закони аюрведи дуже тісно пов’зані  з технологією харчування.  Ми готуємо спеціалістів для українських підприємств і для нас дуже важливий рейтинг вузу у роботодавців,  те як вони оцінюють підготовку. Протягом двох років наш вуз займає 5-6 місце серед вузів України у рейтингу роботодавців. Ми активно співпрацюємо з підприємства харчової галузі, вони з нами діляться зразками новітнього обладнання.  На мій погляд дуже важливо, щоб студент міг на етапі навчання знайомитись з вимогами роботодавця до фахівців. Було б непогано в подальшому працювати під замовлення роботодавця, під його вимоги до майбутніх фахівців. Наприклад за такою моделлю ми підготували працівників для компанії КХС, і наші  колишні студенти зараз працюють в Країнах Ближнього Сходу, будують лінії по виробництву Пепсі-Коли, та Кока-Коли.

- Ви закликаєте керівників підприємств напряму звертатись до вас за кваліфікованими студентами.

Житецький І.В. Як показує досвід, зараз все відбувається нажаль навпаки.  Приходить студент в компанію після навчання, а йому кажуть: "забуть про все чого тебе вчили, ставай до станку і ми тебе навчимо нажимати кнопки".  Наприклад, наш вуз готує спеціалістів для фармацевтичної промисловості, ці фахівці зараз дуже затребувані на ринку праці. Але  вимоги до фахівців постійно зміються і ми не завжди встигаємо змінити програми. Необхідно об’їєднувати зусилля, як роботодавців,так і вузів у підготовці майбутніх фахівців.Що радує, що все частіше випадки, коли наших студентів цінять, відправляють їх на стажування за кордон, а потім довіряють налаштовувати сучасного обладнання.  Ми вважаємо, що корисним для вузів була б співпраця роботодавцями в розробці навчальних планів, які б відповідали вимогам сучасних підприємств, які є в Україні

Сегул Р.І. Хочу додати, що наш вуз зараз йде іншим шляхом. Ми намагаємося залучатинаших випускників, особливо тих, хто вже працює в ITсфері, щоб вони принесли нам свої рекомендації щодо поліпшення навчального процесу, щоб вони сказала чого бракує, що потрібно. І залучаємо провідні компанії щоб вони розказали, що наші випускники повинні знати, щоб прийти до них працювати. До того ж долучились наші студенти, які самі дізналися, які вони повинні мати навички щоб працювати в таких компаніях як  Майрософті прийшли до керівників кафедр, щоб вони внесли зміни в навчальний процес в подальшому.

Совсун І.Р. Цей процес вже почався. Почути думку випускників, почути думку роботодавців, це критичний момент забезпечення, якості освіти в Університеті. Яка в нас раніше була модель контролю якості освіти – це контроль відповідно до стандартів.  Був нагляд за відповідністю програм за стандартами.  На сьогодні модель інша. Університети самі мають право самостійно розробляти курси, дисципліни та інше. І необхідно надзвичайно відповідально підходити до формування програм та курсів викладання. І підходити не з принципу що у нас викладачі такі є, то давайте прочитаємо. Ідея  внутрішнього забезпечення якості освіти повинно базуватися на обговоренні  внутрішнього змісту навчання, в тому числі в співпраці з роботодавцями, якщо вони. Наприклад , в галузі філософії, важно знайти роботодавців, там трохи інший контекст. Те що стосується природничих, технічних, біологічних спеціальностей без консультування с роботодавцями, особливо, якщо цей бізнес широко представлений в Україні буде важко забезпечити якість освіти. І найпростіше це буде зробити через випускників, які працюють в тих чи інших компаніях і спитати, які знання були корисні, чого не вистачило. І через це вдосконалювати програму.  Важливо не боятися цього почути. І коли ти почув це, то не боятися вносити зміни і корегувати навчальні плани.

Бугров В.А. Я вам розкажу про позитивний приклад. Минулого року один з підрозділів навчального відділу університету звернувся до 60 юридичних компаній з ТОП-60 і ми отримали відповідь на запитання, що потрібно поліпшувати в правничій освіті, як в правознавстві, так і в міжнародному праві. На цій основі з осені в нас є декілька проектів, один з них достатньо відомий Пронін, випускник юридичного факультету взявся на волонтерських засадах реалізовувати такий проект як " Курс правничої майстерності", де виступають відомі правники, які стали успішними завдяки освіті.  Це молоді юристи до 35 років. Зараз ми трішки змінили формат і там дають тренінги відомі юристи, наприклад адвокат Надії Савченко. Це кейс співпраці з роботодавцями, які безпосередньо впливають на процес. Теза : ми платимо податки в бюджет, а ви нам готуйте спеціалістів – зараз не працює.   Має бути зближення всіх: студент, роботодавець і навчальний заклад. Тільки тоді освіта буде якісною, а випускник успішним і підходити роботодавцю.  Але на сьогоднішній день це поодинокі випадки. Потрібно, щоб українські роботодавці змінили свою позицію і не очікували гуру, а приходили до навчальних закладів.

Можаровський В.А Я хочу повністю підтримати своїх колег. В нашій київській Політехніці, крім "Антонова", ми співпрацюємо з "Боінгом" та "Інтелом".  По країнам це Німеччина та Франція, де йде навчання на подвійний диплом.  Але ми трохи відволіклись від абітурієнтів.  Ця тема, яку ми обговорювали, наче їх не стосується, але вона дуже важлива, бо лише деякий відсоток студентів приходять в будь-який навчальний заклад, аби потім отримати "корочку".  Вступити до вищого навчального закладу для життям – це добра справа. Але потрібно потім добре навчатися і жити з цими знаннями і працевлаштуватися.  Тому абітурієнти при виборі навчального закладу, спеціальності, повинні  не просто думати, що вони 6 років там щось будуть робити, а потім отримають диплом.  Моя рекомендація, це вибирати навчальні заклади і спеціальності ті, які потім їм знадобляться в житті і які потім приймуть працедавці.  Бо потім при працевлаштуванні враховується рейтинг вузу.

Совсун І.Р.   Сьогодні зранку мені прислали фотографію бігборду, який рекламує один  університетів і на ньому є позначка "вступ без ЗНО".  От я дуже рекомендую абітурієнтам не вестися на такі надписи, бо, навіть якщо ти вступиш до ВУЗу без ЗНО, ти не отримаєш в кінці диплому.  На це потрібно зважати.

- Які професії тепер є найпопулярнішими. Чи змінився на них попит?

Совсун І.Р. О кремі університети мали місця для державного замовлення на "праві" на заочній формі і вони їх не використали. Це не означає, що "право" втрачає свої лідируючі позиції за кількістю охочих там навчатися, але безперечно зсув відбувається.  Зберігається проблеми з інженерними професіями, але потрібно зауважити, що з інженерною спеціальністю можливість працевлаштуватися є вищою. Там трохи складніше вчитися, але в житті буде легше. Якщо говорити про it- спеціальності, то там дуже великий конкурс і дуже багато охочих там навчатися.  Почали говорити, що така спеціальність дійсно дає працевлаштування, можливості.  Але з природничими спеціальностями залишається велика проблема.  Абітурієнти не виказують великого бажання йти туди навчатися. Навіть попри те, що є держзамовлення.  Це прикра ситуація, яку потрібно виправляти.

Чернишов Д.О. Ця тенденція є у всьому світі. Це не тільки в Україні. На технічні спеціальності не хочуть йти, бо там важко вчитися, потім працювати. І ця проблема не зараз виникла. Наших випускників Польща, Прибалтика бере дуже охоче, бо в них є недобір на ці спеціальності.

Як ви відноситесь до дистанційної форми навчання?

Сегул Р.І. Багато технічних спеціальностей опанувати дистанційно майже неможливо.  Неможливий також варіант онлайн освіти. Але при цьому ми обговорюємо такий варіант, як змішана освіта. Він набуває популярності у всьому світі. Залучаються відео-лекції, курси провідних фахівців галузі, а практичні заняття проводяться в аудиторії.  Це підвищує якість навчання, дозволяє залучити закордонних та наших провідних фахівців.

Житецький І.В.: Ми в цьому році використали дистанційну форму навчання для студентів стаціонару в зимовий період, коли були досить дорогі комунальні послуги. Це були лекційні курси, практичні заняття, але крім лабораторних.  Університет при такому варіанті  освіти заощадив біля 700 тис. грн. Але мені здається, що дистанційна форма освіти більше підходить до заочної форми навчання. 

Совсун І.Р.  Для окремих спеціальностей, бо ніхто з нас не хоче лікуватися у лікаря, який отримає дистанційну освіту.

Можаровський В.М.: всі напевне чули про такий проект як " онлайн-платформа Прометеус", яку заснував аспірант історичного факультету Іван Приймаченко з колегами з КПІ, Могилянки.  Перше, що ми спробували зробити це курс бренд-менеджменту з онлайн-лекціями.  Це дійсно питання додаткової освіти, а не основної. Абітурієнт повинен розуміти, що онлайн освіта це лиш додаток до основної і то тільки за певними спеціальностями. Як в інституті можна отримати вищу освіту без практики? 

- З чим пов’язане те, що цього року при вступі враховується ЗНО тільки 2016 року?

Совсун І.Р.: Минулого року теж при вступі враховувалося ЗНО лише 2015 року. Питання терміну використання сертифікатів є вузько експертне.  Йдеться про можливість порівнювати результати між різними роками. І коли технології оцінювання змінювалися з року в рік, то це було зробити складно. Минулого року Український центр почав використовувати іншу методику оцінювання результатів і тепер встановлюється поріг " склав-не склав". Відсікається та частина абітурієнтів, які не набрали якісь певну кількість балів.  Наступного року, якщо буде однакова методика оцінювання в порівнянні з 2016 роком, то при вступі будуть враховуватися ЗНО і 2016року.

Чернишов Д.О.  Раніше екзамени складали кожен рік окремо. Якщо один рік не поступив, то ти ж не приносиш з собою екзамени при вступі до університету з минулого року?

Совсун І.Р. Український центр зробив статистику: вони подивилися на людей, які складали ЗНО минулого року і тих, хто прийшов на повторне ЗНО через рік. Переважно це люди з дуже низькими результатами.

Житецький В.І. Раніше, починаючи з 2008 року по 2014 накопилася така кількість сертифікатів за ці роки, що в приймальні комісії приносили їх цілу купу на вибір. Я вважаю, що це правильне рішення.

- В цьому році відмінили для певних категорій вступ поза конкурсом.  Чому?

Совсун І.Р. Навчання в університеті не є тим, що гарантує держава для всіх. Для того, щоб ти там навчався, у тебе повинен бути певний запас знань, умінь, мотивація. Тому практика, яка була поширена для певних категорій з тих чи інших міркувань надавати право на вступ поза конкурсом, була нелогічною для самої університетської системи.  В окремих випадках таке право надавалося з дуже політичних міркувань, наприклад дітям шахтарів. З іншого боку, ми розуміємо, що є діти, які не мають однакового доступу з іншими до освіти, наприклад діти-сироти.  Ми так само розуміємо як суспільство, якщо цих дітей залишити без уваги, то ми тільки створимо велику проблему. Є категорія дітей, про яких держава повинна дбати. Раніше це право мали близько 11 категорій людей.

Можаровский В.М  Вступити це не головне, далі потрібно навчатись.  І програма розроблена так, що в групі викладання по середньому рівні групи. І коли в цій групі є не підготовлені діти, то вони не складають першу або другу сесію і потраплять під відрахування.

Чернишов Д.О. Всі розуміють, що поступати потрібно по знаннях і це безаперечно.  Ті хто поза конкурсом, мали мало балів.

- Яким чином регулюється вступ до вузів дітей зі Сходу?

Совсун І.Р. Це вже буде третя вступна компанія, яка відбувається в таких надзвичайних умовах. Якщо в 2014 році не було напрацьованої законодавчої бази, але було простіше, бо до університетів вступали діти, які вчилися по українським програмам. Сьогодні, діти вже два роки навчаються за іншими програмами, або взагалі не мають повноцінного доступу до школи, якщо ведуться військові дії.  Дитина, яка проживає на території так званих "республік" часто взагалі не має змоги ходити до школи. В такому випадку стоїть запитання, яким чином продовжити навчання для цієї дитини. Тому в цьому році для цих абітурієнтів були закріплені деякі додаткові можливості. Для Кримських будуть розподілені окремі квоти в деяких університетах, для абітурієнтів з Донбасу, враховуючи, що є багато евакуйованих університетів (16) є можливість вступити до цих університетів не на основі ЗНО, а на основі вступних іспитів. Якщо вони побажають вступити до інших закладів, то тоді умови для вступу загальні. Так само пророблено велику роботу на місцевому рівні: для того щоб спростити процедуру отримання атестату, бо це також є проблемою.

Чернишов Д.О. Для такої категорії центром тестування було створено додаткову сесію для запису на ЗНО.

- Де можна побачити перелік вузів для вступу дітям з окупованих територій?

Совсун І.Р. цей перелік з 2015 року не змінювався і його можна побачити на сайті Міністерства освіти.

- Яка кількість дітей з Криму минулого року поступили до українських вузів?

- Совсун І.Р . Нажаль точної цифри у нас немає, тому що може бути дитина, яка за кілька місяців до вступу переїхала до України і у нас вона буде числитися, як дитина, яка,наприклад, закінчила школу в Київській області.  Тому ми не можемо достеменно знати точні цифри. Для порівняння, в 2014 році у нас пройшла реєстрація на ЗНО. З 14000 зареєстрованих переєструвалися 600 чоловік. 


Читайте самые важные и интересные новости в нашем Telegram

Реклама

Реклама

Новости партнеров

Загрузка...

Новости партнеров

Loading...