Як українцю отримати водійські права у США

Всі ми добре знайомі з нашою бюрократичною системою. Отримання документів, дозволів або звичайна спроба домогтися від державного апарату виконання будь-якої послуги – це ціла історія, передає "Автоманія".

Автолюбитель Олексій Дмитрієв опинився в США (штат Флорида) на досить тривалий період, тому виникла потреба у водійських правах.

Рух тут не такий хаотичний, швидкісний режим у цілому дотримується, і розмітка існує не тільки для краси. А ще дуже часто зустрічається такий дивовижний знак для України, як "проїзд без зупинки заборонено". На перехресті у всіх напрямках встановлені червоні знаки "Stop". Коли на перетин під'їжджають двоє і більше автомобілів, то проїжджає першим той, хто першим під'їхав. Здавалося б, що може бути простіше?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

На практиці в будь-якій спірній ситуації автомобілісти починають пропускати один одного. На жаль, складно собі уявити таку картину в Україні. У нас першими будуть ті, хто нахабніший.

Закон і порядок

Незважаючи на те, що більшість національних правил дорожнього руху базується на Віденській конвенції про дорожній рух, у всіх є свої відмінності. Дмитрієв вирішив отримати місцеві водійські права, щоб дізнатися про ці відмінності і познайомитися з самою процедурою.

Аналогічну процедуру в Україні автолюбитель проходив нещодавно. "У 2013 році довелося відкривати категорію "А" з повною перездачею теорії, тому свіжі спогади для порівняння були", – повідомив він.

Ще одним аргументом "за" став низький збір за здачу іспиту. У штаті Флорида він складає всього 48 доларів. Доплатити потрібно буде тільки, якщо не вдасться здати теорію або практику з першого разу. Громадянства США або посвідки на проживання для цього не потрібно.
У Флориді немає необхідності демонструвати сертифікат про закінчення автошколи, хоча в деяких інших штатах така вимога є. "Для виходу на іспит в моєму випадку потрібен лише закордонний паспорт, національні права і роздруківка з сайту прикордонної служби із зазначенням періоду легального перебування на території країни. На аналогічний період буде видаватися і тимчасове посвідчення водія", – розповів Олексій.

До процесу навчання чоловік підійшов прагматично. "Можна було, звичайно, прочитати 200-сторінковий талмуд з детальним описом американських правил дорожнього бачення, а можна було готуватися безпосередньо до здачі іспиту. Я знайшов в інтернеті кілька сайтів з варіантами квитків і протягом двох днів тикав кнопки. Приємно було, що левова частка відповідей була дуже логічна. Більшість квитків не було необхідності зубрити. Достатньо було просто подумати, і відповідь приходила сама. Але були і виключення. Наприклад, велосипед у штаті Флорида за дивним непорозуміння вважається моторним транспортним засобом", – зазначив автомобіліст.

Спроба не тортури, а попит не біда

Вибрати дату іспиту і записатися на нього можна на сайті Florida Department of Highway Safety and Motor Vehicles, де дається вибір часу і відділення. Перебравши кілька офісів, Олексій зрозумів, що найближча доступна дата – через 10 днів.

"У призначений час я приїхав за адресою, увійшов до приміщення і надав необхідні документи. Дівчина видала мені талон електронної черги. Не встиг я озирнутися, як мій номер вже з'явився на моніторі. За декількома відкритими стійками знаходилися співробітники відділення. Я ще раз показав всі документи. Чергова панночка їх перевірила, ввела в комп'ютер і попросила мене встати біля стіни на тлі блакитного квадрата. Фотографування відбулося "не відходячи від каси" на звичайний цифровий фотоапарат. Потім тут же мені було запропоновано пройти дуже простий тест на зір. Дивишся в прилад, схожий на мікроскоп, і називаєш букви з кількох рядів. Я назвав нижній ряд, і на цьому тест був закінчений. Нічого схожого на нашу медкомісію", – повідомив Дмитрієв.

На все оформлення пішло хвилин 5-7. Чоловікові одразу ж був виданий і номер його майбутніх "прав". Номер водійського посвідчення присвоюється на самому початку процедури, щоб легше було вести облік.

"Від цього на душі стало якось спокійніше... Номер вже є, залишилась дрібниця – скласти самі іспити", – зізнався він.

Теоретичний тест здається, як і в Україні – на комп'ютері. У центрі зали стояло 8 великих моніторів. На екрані висвічувалися питання, і досить було торкнутися правильної відповіді. "Тут мене чекав справжній подарунок", – каже українець.

"Всього у квитку 50 запитань, а успішно відповісти потрібно на... 40! Виходить, що у мене є 20% на помилку, а ще я можу "скіпати" незручні питання, тобто відсувати їх в кінець списку. Справжній атракціон нечуваної щедрості!", – розповідає Олексій.

"Тим не менше, серед перших квитків було багато таких, яких я ніколи до цього не бачив. Про кількість квитків я можу тільки здогадуватися, але їх явно більше, ніж мені довелося знайти під час підготовки", – додав автолюбитель.

Кожна правильна відповідь позначалася як зелена, і це додавала впевненості. Відразу, як Олексій набрав сорок правильних відповідей, іспит закінчився. За його словами, відповіді на інші питання нікого не цікавлять. Перездати можна через 30 днів за 10 доларів.

Тест на водіння здається неподалік. Майданчик знаходиться позаду будівлі. Машину з діючою страховкою необхідно надати самостійно. Крім цього, вона зобов'язана відповідати певним вимогам: відсутність надмірного люфту в рульовому механізмі, робочі гальма і стоп-сигнали, покажчики повороту та інші природні речі типу наявності дзеркал, лобових стекол і чотирьох коліс.

Серед вимог була вельми цікава – максимальна висота бампера від рівня землі. Здавати іспит на ліфтованому пікапі або бігфуті заввишки з двоповерховий будинок, мабуть, забороняється. Якщо машини немає – не біда. На парковці представлено багато машин, що належать автошколам, які можна орендувати за 20-30 доларів.

Він сказав: "Поїхали"

"Через півгодини очікування в натовпі таких же "молодих водіїв", як і я, з'явилася жінка років сорока і назвала моє прізвище. Ми пройшли до машини. Вона сіла на водійське сидіння, покрутила кермо, завела двигун, натиснула на гальма, а потім попросила мене сісти за кермо. Я виконав команди на гальмування, включення покажчиків повороту і посигналив. На цьому нехитрий "техогляд" закінчився. Перед початком руху сувора жінка попередила мене про всі обмеження. Наприклад, що їхати треба тільки по правій частині дороги і виконувати всі її команди. Трохи хвилюючись, я здав назад, і ми поїхали на майданчик, де були розставлені конуси. Першим завданням була парковка "носом" у кишеню між двома конусами. Ніякої складності завдання не викликало, хоча ширина отвору була трохи вужча, ніж прийнято у Сполучених Штатах. Допускаю, що новачки можуть з цим завданням не впоратися. Потім я виїхав заднім ходом з паркувального місця, розвернув автомобіль по ходу руху і поїхав прямо по дорозі, краї якої були позначені конусами. Несподівано я отримав 10 штрафних балів за те, що їхав по центру, а не праворуч, як належить", – розповідає українець.

Слідом надійшло ще кілька простих завдань. Необхідно було розвернутися в три прийоми (хоча можна було й два), проїхати задніх ходом метрів 20 і... все.

Жодних розгонів-гальмувань, заїздів на естакаду з ручником, паркування заднім ходом у "гараж" та інших стандартних для України завдань не було. З одного боку, ніяких зайвих нервувань, але з іншого – середній рівень "професіоналізму" у американських водіїв досить низький. Неозброєним поглядом видно, що типові місцеві "автоледі" (та й "автоджентльмени" теж) їздять дуже невпевнено. У будь-якій незрозумілій ситуації водія починають гальмувати в прямому і переносному сенсі. Хоча вже краще так, ніж тиснути на газ при першій можливості.

"Інструктор порахувала бали і повідомила мені, що іспит я здав. Як з'ясувалося пізніше, перездати теж можна, але через якийсь час. Тариф – 20 доларів. Залишалося лише повернутися до "віконечка", заплатити там 48 доларів за кредиткою і через 5 хвилин отримати водійське посвідчення штату Флорида", – підсумував Дмитрієв.