Історії українських підприємців: як вижити на карантині

Через пандемію коронавірусу весь світ виявився на затяжному карантині, і лише протягом останніх днів деякі країни почали поступово послаблювати обмеження. В Україні карантин продовжений до 22 травня. Однак за час обмежень, які розтягнулися на два місяці, карантин приніс серйозні збитки для всіх представників бізнесу, яким довелося підлаштовуватися під нові реалії. І якщо великі корпорації і компанії ще можуть втриматися на плаву, то для підприємств поменше ситуація набагато сумніша. Сайт "Сьогодні" розповідає, як затяжна ізоляція вплинула на малий і середній бізнес в Україні, і чому після закінчення карантину відкритися зможуть далеко не всі.

Що зараз з бізнесом в Україні

Через загальнонаціональний карантин у країні не працює громадський транспорт, не працюють всі магазини, крім продовольчих, закриті кінотеатри, ресторани і кафе, а безлічі компаній довелося перевести своїх співробітників на віддалену роботу, або ж відправити у тимчасову відпустку.

У Європейській Бізнес Асоціації нам розповіли, що найбільше постраждали компанії з індустрій, які не можуть перевести свою діяльність в онлайн, а також малий бізнес, у якого ще просто немає "запасу міцності", не налагоджені системні бізнес-процеси, і робота якого дуже сильно залежить від зміни споживчої поведінки.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"За результатами опитування, який Асоціація проводила серед представників малого бізнесу, кожен п'ятий бізнес розглядає варіант закриття через карантин. Майже третина, а саме 31% підприємців повідомили про скорочення персоналу, а ще 41% – про зменшення заробітної плати співробітникам. Незважаючи на всі труднощі, радує, що більшість бізнесменів залишаються оптимістами – 47% заявили, що в разі продовження карантину на невизначений період будуть шукати нові можливості і напрямки для розвитку свого бізнесу, щоб залишитися на плаву", – каже Олена Еро, менеджер проекту Unlimit Ukraine Європейської Бізнес Асоціації.

Максим Тютюнників, глава правління ГО "Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва", зазначив, що зараз дуже багато компаній перейшли у "сплячий режим", відправивши співробітників у відпустку і призупинивши свою діяльність.

"Приватні підприємці, на жаль, багато хто закривається. Бізнес не вірить, що після скасування карантину рівень продажів повернеться на той же рівень, як було раніше. Платоспроможність населення падає. Найбільше постраждали ті, хто працює в сфері обслуговування (ресторани, кафе), туристичному бізнесі, а також – фермери. Я думаю, тільки 50% малого бізнесу зможуть відновити свою роботу – це в першу чергу ті, у кого є фінансова подушка, а також своя, напрацьована роками, база постійних клієнтів. Але і їм доведеться не просто – вони змушені будуть пристосовуватися до нових умов роботи і нових викликів, адже цей світ вже не буде колишнім", – пояснює Тютюнників.

Він додав, що на час карантину уряд запровадив пільги – на два місяці звільнив від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) приватних підприємців. Але обов'язок по сплаті єдиного податку, податку на прибуток і ПДВ залишилася. Скасували тільки штрафи і пеню за прострочення.

"Деякі підприємці перебудовуються, змінюють види діяльності. Наприклад, ті, хто займався приготуванням готових страв на місці (ресторани, кафе) – тепер більше займаються їх доставкою. Ті ж, хто займався роздрібним продажем товарів з магазинів і на ринках, відкривають або розкручують свої інтернет-магазини для реалізації своєї продукції", – говорить Тютюнників.

Ми вирішили розпитати представників з різних сфер бізнесу про те, як на них вплинув карантин і чи вдалося їм підлаштуватися під нові умови.

Читайте також:

Уряд видасть кредити малому бізнесу під держгарантії

Як різний бізнес живе на карантині

Юлія Цемашко, директор ресторану італійської високої кухні Montecchi Capuleti, розповіла нам, як деякі заклади змогли адаптуватися і перебудувати бізнес на роботу з доставкою, хтось вирішив не працювати зовсім.

"Єдиний спосіб зіткнення з гостем сьогодні – це доставка. Ми співпрацюємо з двома агрегаторами доставки, а також організували власну пішу кур'єрську службу в радіусі 1 км. Нюанс у тому, що доставка – на жаль, не панацея для всіх суб'єктів господарювання. Ресторанам преміального сегмента, в портфель успіху яких входить, крім хорошого продукту, сервіс, атмосфера, локація, екстер'єр – особливо складно. Там зовсім інша бізнес-модель. Адже всі перераховані вище фактори формують фінальну вартість продукту, що не конкурента на ринку доставки. Також нам довелося різко посилити діджитал сторону функціонування ресторану. Я маю на увазі спілкування з гостем онлайн, електронні інструменти реклами та обслуговування гостя через сервіси", – каже Цемашко.

Вона додала, що на сьогоднішній день їм вдалося зберегти половину команди. Виручка ж становить 20-30% від звичайної, а про прибуток і зовсім говорити не доводиться, тому що все йде на оплату співробітникам та інші витрати, і податки, які ніхто не скасовував.

"Ми зможемо відкритися відразу ж, на наступний день після зняття обмежень. Природно, буде багато складнощів, та й прогнозуємо спад відвідуваності", – додала Цемашко.

Юлія Федотенкова, співвласниця кафе-сироварні "Мацон" та ресторану "Чачаварня", розповідає, що карантин для малого і середнього бізнесу – це гра на виживання і на жаль, залишаться не всі.

"Як показує практика останніх днів – правила існують не для всіх. До когось постійно приходять з перевірками, встановлюють штрафи і постійно залякують, а хтось продовжує працювати. Що стосується наших ресторанів, то ми залишили їх працювати на доставку через агрегатори. Це ніяк не рятує бізнес, адже суми комісій дуже високі, а чеки невеликі. Нам було б вигідніше їх закрити на цей час зовсім, але ми не хочемо втрачати головну команду. Про прибуток мова зараз не йде. Нам довелося дуже сильно скоротити частину команди. З більш ніж 100 осіб у 3 ресторанах залишилося працювати менше 20 людей, ми зменшили виплати зарплат для тих, хто залишився на 20%, а для тих, хто періодично допомагає під конкретні завдання, робимо виплати відразу. На щастя, всі ставляться з розумінням", – каже Федотенкова.

Родіон Єрошек, CEO та співзасновник IT-компанії Poster – системи автоматизації для ресторанів, каже, що після оголошення карантину вони щодня спостерігали за закриттям закладів. І за перші 10 днів 60% їх клієнтів зупинили роботу.

"Продажі громадського харчування в Україні знизилися в середньому в 4 рази у порівнянні з цифрами до карантину. На тижні 23-29 березня виторги зменшилися аж до 26% від оригінальних, а на двох наступних тижнях трохи підросли до 28% і 30%. Ми вирішили підтримати наших клієнтів і заморозили підписку всім закладам, що закривалися. Власники ресторанів можуть продовжувати працювати з бек-офісу: аналізувати продажі, розробляти нове меню, але не можуть робити продажів. А ми не беремо з них гроші. У березні просадка по виручці у нас в Poster становила 15% порівняно з лютим. За першій половині квітня видно, що просадка в цьому місяці буде близько 60%, що відповідає відсотку заморожених закладів", – розповідає Єрошек.

Віктор Шевченко, співвласник групи логістичних компаній ZAMMLER, розповідає про іншу сферу бізнесу, яка теж істотно постраждала через карантин. Він зазначив, що поки вплив пандемії не критичний для них, хоч обмеження і позначилися на доходах і організації.

"Якщо порівнювати тарифи, що діють зараз, з періодом до встановлення карантину, то вартість перевезення вантажів з аеропортів Китаю в Бориспіль збільшилася у 3-4 рази. Раніше 80% вантажів перевозилися пасажирськими літаками. Але після того, як у багатьох країнах світу були запроваджені обмеження на пасажирські авіаперевезення, пропозиція різко скоротилося. Вантажних бортів недостатньо, щоб забезпечити весь попит. Саме тому деякі авіакомпанії почали використовувати пасажирські літаки для перевезення медичних і гуманітарних вантажів. Перевезення 1 тонни вантажів з Китаю в Українучартерним літаком буде приблизно на 30% дешевше, ніж перевезення цієї ж партії частинами на літаках регулярних вантажних авіаліній", – каже Шевченко.

Що стосується міжнародних автомобільних перевезень, то тут також ситуація кардинально змінилася. У перший тиждень карантину тарифи на імпортні вантажоперевезення були на 40-50% вище, ніж в докарантінні часи, а зараз ситуація вже потроху стабілізувалася.

"На початку карантину в Європі був дефіцит транспорту через великий попит (одержувачі намагалися поповнити запаси товарів), то зараз ми бачимо дефіцит товарів. Більшість одержувачів, наприклад, в Італії не працюють. Водночас нарощуються обсяги продажів через інтернет магазини, логістику для яких ми також забезпечуємо. Вартість вантажних перевезень по території України не змінилася. Але є спад обсягів – до 40%. Прогнозувати подальшу вартість важко, оскільки вона безпосередньо залежить від тривалості карантинних обмежень, стабільності курсу валюти і низки інших чинників ", – зазначив Шевченко.

Дмитро Чашник, власник компанії по аналітиці даних Cobit Solutions, каже, що на сферу IT карантин також вплинув.

"На наступний день після оголошення карантину я перевів всю команду на віддалену роботу. Ще через п'ять днів, побачивши, що з дому мої співробітники працювали не менш ефективно, а карантин, судячи з усього, затягнеться на кілька місяців, взагалі відмовився від дорогого офісу на Подолі. Добре, що наш договір оренди передбачав такий маневр. Інакше, незабаром став би питання: платити оренду або зарплату? Відмова від офісу співпала з заморожуванням більшості нових контрактів ", – зазначив Чашник.

Він додає, що зараз ситуація потроху стабілізується і замовники пожвавлюються. Хоча і очевидно, що найближчими місяцями впаде попит на великі інноваційні проекти з мінімальним чеком від 5 тисяч доларів.

Поки що всі представники бізнесу чекають, коли ж закінчиться карантин, тому що це безпосередньо впливає на те, як буде надалі розвиватися їх бізнес.

Про те, як бізнес живе під час карантину, дивіться в нашому сюжеті: