Геть з землі: чому українські фермери повинні їхати на заробітки

Європейський фермер, маючи 30 га ріллі, вважається багатим. Український змушений підробляти на заробітках. Про те, як відсутність прав на землю штовхає людей на чужину, розповідає історія Олексія Березовського з Миколаївської області – новий матеріал з циклу сайту "Сегодня" про українських фермерів.

"Все почалося 2000 року, коли я, сповнений сил і ентузіазму, вирішив розпочати власну справу на своїй землі. Тоді я взяв своїх 3 га і назбирав паїв серед своїх найближчих родичів: дружини, тещі, тещі сина і т.п. Але не все було так легко, як хотілося б. У мене був свій старенький трактор, який потім довелося продати через його нерентабельність у використанні. Треба було інвестувати в нову техніку, яка, як і тоді, так і зараз, коштує непідйомні для мене гроші. Допомоги не було ніякої, а взяти кредит під заставу землі не я міг через мораторій на продаж землі", – каже Олексій.

За його словами, раніше він тримав велике господарство: п'ять корів, 60 свиней, але через деякий час зрозумів, що це просто втрата сил і часу.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Тому що ти годуєш худобу цілий рік, а через низьку закупівельну ціну майже ніяких доходів не отримуєш. Якщо виходив у нуль, це вже було добре", – розповідає фермер.

Зараз Олексій не тримає худобу: тільки обробляє землю і розводить бджіл; періодично повинен їздити за кордон, щоб заробити трохи грошей і хоч якось виживати.

"На 30 га землі, яку обробляю, вирощую кукурудзу, соняшник, пшеницю і ячмінь, іноді, але не часто, сою і горох. Я розумію, що це культури, які виснажують землю. Але через відсутність застави кредит для довгострокових інвестицій, зокрема, саду, я взяти не можу. Крім того, фермер просто змушений садити ці культури, якщо хоче покрити витрати на насіння, добрива, оренду техніки, і отримати хоч невеликий прибуток. При хороших умовах соняшник і кукурудза дають хороший урожай, але закупівельна ціна на кукурудзу цього року 3600 грн за тонну, а вартість селітри 10000 грн за тонну, дизельного пального – 26200 грн за тонну, тому собівартість такого врожаю дуже велика.

Якби дійсно можна було нормально прожити на гроші, отримані за урожай – поїхати у відпустку, допомогти дітям, мати якусь перспективу на майбутнє – то я навряд чи їздив би до Польщі, щоб працювати на чужій землі, коли вдома у мене є своя", – говорить фермер.

За словами Олексія, коли він розповідає полякам, що у нього в Україні 30 га землі, ті дуже здивовані, що він ще їздить на заробітки.

"У Польщі господарство з 30 га землі вважається великим і має хорошу техніку, фермер сам спокійно може обробляти свою землю. Якщо ж я візьму техніку в кредит, за неї будуть змушені виплачувати відсотки ще мої праправнуки", – ділиться Олексій.

Фермер додає, що на даний момент малий і середній бізнес в Україні "практично втопили".

"Великий агробізнес тримає людей на копійках, на мінімальній зарплаті, штовхає людей їхати за кордон щось заробити. Купівельна спроможність українців надзвичайно низька, і все, що може собі дозволити звичайний українець, який працює на полі, – це старий "Жигуль" або іномарку, якій уже 20 років. Щоб обробляти землю, кожен фермер прагне мати свою техніку. Тому після відкриття ринку землі фермери отримають можливість брати кредити під заставу землі на придбання нової с/г техніки, стимулювати економіку і розвиток АПК в цілому. Як сьогодні економіка може йти вгору в умовах мораторію на землю, коли найцінніший актив українців – чорноземи – простоює мертвим вантажем, а існуючі заборони не дають можливості інвестувати в розвиток сільського господарства?", – говорить він.

"Ми живемо в багатій ресурсами і можливостями країні, не використовуємо їх на всі 100%. Україна є лідером з експорту меду, але різниця в закупівельній ціні в Україні і в Польщі відрізняється в десятки разів. Бджоли – це помічники фермера, вони завдяки запиленню і зменшенню кількості пустоцвіту на полях допомагають збільшити урожай майже на 10%. Бджільництво – ще одне з найбільш перспективних напрямків розвитку в сільському господарстві. Нам є куди розвиватися, але для цього держава повинна забезпечити фермерів відповідними умовами для розвитку, а відкриття прозорого ринку землі в Україні і є першочерговим з них. Але перед його введенням держава повинна приділити особливу увагу законодавству і захистити малих і середніх фермерів", – підкреслив Олексій. 

Також читайте на сайті "Сьогодні" матеріал про фермера Миколу Стецьківа: "Я захищав цю землю, я готовий на ній працювати".