Якщо завтра дефолт: що буде з Україною

Цього літа Україна може оголосити технічний дефолт, вважають опитані "Сегодня" експерти. Імовірність такого сценарію аналітики оцінюють в 20-50%. "Цим шляхом Україна піде, якщо до кінця весни не домовиться з кредиторами про реструктуризацію боргів. І на цей крок, судячи з усього, інвестори готові, але не хочуть списувати України частину боргу – таку заяву нещодавно зробив комітет основних власників євробондів України на чолі з інвестфондом Franklin Temleton, які володіють $8,9 млрд. наших зобов'язань", – пояснює президент Украналітцентру Олександр Охріменко. У такому разі Україна може оголосити технічний дефолт вже влітку, вважає головний експерт Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський, адже прострочення по виплатах позик хоча б на день вже вважається техдефолту. "У цьому стані наша країна може перебувати близько року, адже згідно закону, який дозволяє Кабміну використовувати мораторій на виплату позик, таке право він отримав до 1 липня 2016-го", – уточнює аналітик "Простобанк консалтинг" Іван Нікітченко. "Сегодня" запитала противників і прихильників дефолту, що чекає Україну в такому випадку.

М'ЯКО. На думку Охріменка, Київ повинен зробити все можливе, щоб уникнути дефолту, адже тоді Україні доведеться відновлювати репутацію як надійного партнера близько 7-10 років. "З кризи економіку потрібно виводити за чітким планом, а не шоковими заходами. Краще розробити антикризовий план, провести реформи, зокрема в судовій і правоохоронній системах, показати народу, що дії влади дають результат. Інакше станеться збіднення населення, а коли людям нема на що шматок хліба купити, то ця паніка може призвести і до нових сплесків соціального невдоволення аж до нових масових мітингів", – говорить економіст. Тому, вважає Охріменко, з кредиторами краще домовитися про реструктуризацію боргів, адже в міжнародній практиці дуже рідко інвестори йдуть на списання хоча б 10% боргу: "А якби нам продовжили б можливість погашати борги терміном на 10-20 років, це вже було б хорошим сигналом для інвесторів і подальшої боротьби з кризою".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ШОК. Нічого поганого в сценарії техдефолту не бачить Іван Нікітченко, адже в разі невиплати частини боргів у нашої країни з'являться допресурси для оздоровлення економіки і проведення реформ. "Але на цей крок потрібно йти тільки, якщо уряд упевнений в ефективності реформ. Адже знадобиться і підтримка державою бізнесу. Доведеться списати частину відсотків по кредитах для підприємств. Потрібно буде допомогти з недорогими держкредитами малим і середнім компаніям, яким потрібен дешевий ресурс для розвитку та створення робочих місць", – вважає Нікітченко. За його словами, потрібно враховувати, що в стані техдефолту небажано перебувати довго – добре б почати виплачувати борги іноземним компаніям хоча б через півроку-рік після оголошення про свою неплатоспроможність. Вивести економіку з кризи через техдефолт можна лише за умови, що вдасться ліквідувати паніку серед населення, компаній, інвесторів, вважає Андрій Забловський. "Для цього держава повинна проводити прозору інформполітику про реформи, фінансовому становищі справ, результати", – говорить експерт.

Ризики: зростання курсу і проблеми бізнесу

Техдефолт ставить під загрозу репутацію України, кажуть експерти, що може призвести до відмови міжнародних партнерів і далі позичати нам гроші не тільки для держпрограм, але і для бізнесу. "Наші експортери, наприклад, аграрії, зможуть торгувати за кордоном. Але партнери можуть відмовити їм у відстрочках платежів за контрактами, а про нові позики доведеться забути або це буде дуже дорого", – вважає Нікітченко. За словами Охріменка, нелегко доведеться важпрому, зокрема хімікам і металургам, які в основному кредитуються за кордоном: "Компанії, орієнтовані на внутрішній ринок, через падіння купівельної спроможності в зв'язку з курсом будуть змушені скоротити виробництво, затримувати зарплати. І це загрожує панікою, продовольчою кризою і падінням нестабільних банків".