"Бомби" Мінфіну: бюджетні порушення і безлад із Податковою реформою стають традицією

Повну інформацію про те, що таке Мінфін і чим він займається, можна знайти в документі, який називається "Положення про Міністерство фінансів". У ньому говориться, що це міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику.

Його основним завданнями є забезпечення:

• формування та реалізації державної фінансової та бюджетної політики, політики у сфері фінансового контролю та казначейського обслуговування;
• формування єдиної державної податкової та митної політики;
• концентрації фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах соціально-економічного розвитку країни.

Іншими словами, фактично все, що пов'язано в країні з державними грошима (включаючи дорогоцінні метали й каміння), залежить від Мінфіну, який розробляє або погоджує проекти законів і нормативних актів, збирає бюджетні доходи і розподіляє витрати, контролює правильність витрат.

Крім того, міністерство займається персоналом установ, що знаходяться у сфері його управління. Що стосується недержавних грошей, то Мінфін визначає правила їх обігу та стежить за їх дотриманням.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Аналіз того, як нинішній Мінфін справляється зі своїми найважливішими нормативними завданнями, дає підстави припустити, що за цими напрямками під економіку України закладаються бомби уповільненої дії.

Бюджет

Епопею з ухваленням держбюджету-2015 можна вважати "зразковою" з точки зору порушення встановлених законом процедур. Можливо, в той час інакше й не можна було. Але порушення не повинні входити з систему. Хоча б тому, що проходження процедурі підвищує ймовірність прийняття продуманого бюджету.

Однак і в цьому році бюджетний процес іде з великими порушеннями. Спочатку Кабмін не зумів провести через парламент розроблені в Мінфіні "Основні напрями бюджетної політики" і потім просто "забув" про них. Тому проект бюджету в Мінфіні розробляли, спираючись тільки на власні розуміння. Цей проект був зареєстрований у Верховній Раді 14 вересня, тобто у необхідний термін, але зроблено це було тільки для галочки – уряд його тут же відкликав "для доопрацювання". Документ в парламент поки не повернувся, хоча згідно з Бюджетним кодексом, ряд найважливіших показників бюджету повинні бути прийняті до 20 листопада, адже без них неможливо завершити розробку місцевих бюджетів. А сам закон про державний бюджет повинен бути прийнятий до 1 грудня. Імовірність цієї події зараз прагне до нуля.

Важко сказати, як у Мінфіні працюють над бюджетом, бо немає ясності в найважливішому питанні – якою буде система оподаткування в 2016 р. Тому можна очікувати, що бюджет-2016 складений на основі діючої податкової системи, а вже після податкової реформи будуть прийматися поправки до прийнятого бюджету. Тобто торішня бюджетна чехарда повториться з усіма витікаючими наслідками.

Податкова реформа

Існуюча в Україні податкова система не влаштовує ні збирачів податків, ні розпорядників одержуваних коштів (уряд і місцева влада), ні платників податків. Тому розмови про податкову реформу є перманентними, були і спроби реформування системи. Остання реформа була проведена в кінці грудня минулого року наспіх, голосували за зміни до Податкового кодексу вночі, напередодні ухвалення бюджету-2015, тому зваженої і продуманої її назвати складно.

Після цього Мінфін почав говорити про те, що підготує справжню реформу, на основі якої буде складено бюджет-2016. Ці розмови матеріалізувалися в якийсь документ тільки в серпні. Але "новації" викликали такий протест експертного співтовариства, що на засіданні Національної ради реформ Мінфін пообіцяв все переробити. На тому ж засіданні було вирішено, що над реформою буде працювати не одне міністерство, а спеціально створена робоча група, до якої увійдуть також народні депутати та представники громадськості. Але Мінфін фактично ігнорував роботу в групі, тому паралельно розроблялися два проекти реформи: мінфінівський і депутатський. Другий з них зареєстрований у Раді 26 жовтня. Глава Мінфіну Наталія Яресько 30 жовтня заявила, що розроблений ними проект нового Податкового кодексу буде поданий на розгляд до Верховної Ради "найближчим часом" разом з проектом держбюджету на 2016 р.

Економісти-теоретики та бізнесмени-практики зараз активно обговорюють обидва проекти реформ (хоча міністерський проект поки відомий тільки в окремих положеннях). При цьому часто наголошується, що пропозиції депутатів враховують реалії та специфіку української економіки і є цілісною реформою. Варіант же Мінфіну більш орієнтований на виконання вимог МВФ. Ця реформа, по суті, носить косметичний характер і навряд чи здатна щось поміняти в нашій податковій системі. Але глава Мінфіну впевнена: "Україні пора перестати придумувати якусь "свою" податкову реформу і почати робити те, що пропонує МВФ".

Тому міністерство продовжує наполягати на своїй концепції, яка передбачає зростання ставок ключових податків. При цьому Яресько наводить один і той же аргумент на захист високих ставок податків. На її думку, лібералізація (на якій наполягають автори депутатського проекту) призведе до значному недобору доходів бюджету (втрати складуть близько 150-200 млрд грн). У той час, як перед владою стоїть завдання зі скорочення бюджетного дефіциту в 2016 р. з нинішніх 4,1% до 3,7% ВВП.

Дефіцит бюджету можна скорочувати не тільки підвищенням податків, а й урізанням державних витрат. Так, 16 жовтня вона заявила, що Мінфін готовий до скорочення держвидатків для компенсації падіння надходжень до скарбниці і чекає відповідних пропозицій профільних міністерств. Чому "чекає", а не ставить завдання, проводячи їх через рішення Кабміну? І чому, як визнала сама міністр, Кабмін ще взагалі не обговорював пропозиції по видатках, які можна знизити? "Мінфін готовий до зниження держвидатків, але які саме витрати потрібно знижувати, а які – ні, потрібно обговорити з суспільством. Це складне політичне рішення", – говорить Яресько. Але обговорювати зниження держвидатків "з суспільством" – це популізм, а не дії влади у важкій економічній ситуації.

Під зареєстрованим у парламенті проектом податкової реформи підписи в якості співавторів поставили 114 депутатів з різних фракцій, і зроблено це спеціально. Тим самим опоненти показують Мінфіну, що тому буде важко "продавити" через Раду свої законопроекти.

Але і депутатський варіант майже напевно не буде прийнятий. Так що сторони змушені шукати компроміс, погоджувати інтереси, поки ж нічого цього немає.

Голова комітету ВР з податкової і митної політики Ніна Южаніна вважає, що вина в цьому Мінфіну. Її комітет недавно направив листа на ім'я голови Верховної Ради і прем'єр-міністра, в якому описав, як складається їхнє взаємодія. "По-перше, Мінфіном подаються неякісні законопроекти. Останнім часом почастішали випадки, коли подані урядом законопроекти з податкових питань підготовляють інші відомства, і вже на засіданні комітету з'ясовується, що проект до кінця не був узгоджений з Мінфіном і ДФС – це неприпустимо. По-друге, Мінфін ніколи не представлений гідно на засіданнях комітету. Представники міністерства не можуть дати відповіді на елементарні питання. Ми намагаємося здогадатися, що ж закладено в конкретній нормі проекту. Тому вирішили більше неякісних законопроектів не приймати", – заявила Южаніна.

Міністр фінансів також прокоментувала свої розбіжності з главою профільного комітету ВР. Як зазначила Яресько, у них з Южаніна "різна філософія формування Податкового кодексу". Зокрема, на думку міністра, зниження податкових ставок ніколи не стояло на першому місці в Україні – основні проблеми завжди лежали в площині адміністрування податків. Можливо, частка правди в цьому є. Але чому тоді, за словами експертів, реформувати податкову систему Мінфін пропонує у відриві від інституційної реформи Державної фіскальної служби? Нагадаємо, що постановою Кабміну №548 від 22.07.2015 р. ця служба передана під контроль Мінфіну.

Все це дає підстави злим язикам припустити, що Мінфін свідомо відтягує початок діалогу з комітетом ВР з підготовки єдиного проекту змін до Податкового кодексу. Розрахунок на те, щоб під загрозою зриву бюджетного процесу продавити через Верховну Раду потрібні йому зміни. Така тактика спрацювала торік, але зараз у Мінфіну прихильників у парламенті набагато менше.

Крім того, гальмується питання виділення МВФ третього траншу кредиту. За словами голови Нацбанку Валерія Гонтарєва, серед трьох головний причин затримки дві пов'язані з Мінфіном – це бюджет на наступний рік і Податкова реформа.

А оскільки Україна за рік практично не просунулася в ряді сегментів, включаючи оподаткування, то в дослідженні Світового банку Doing Business наша країна піднялася всього на чотири позиції. Хоча ще недавно Президент Петро Порошенко заявляв, що Україна підніметься мінімум на 10 позицій. Практика ж показує, що чим вище позиція країни в цьому рейтингу, тим більш привабливою вона стає для інвестицій.

Сприяння економічному зростанню

Мінфін і МВФ вважають, що при зниженні ставок податків повинні бути відразу включені механізми, що компенсують падіння доходів бюджету. Це – економічна арифметика. Але ж є й інші розділи математики. Наприклад, детінізація, яка має збільшити "білу" частину економіки при зниженні податкового тиску. Або прискорення зростання економіки в результаті зниження ставок податків. Адже в результаті надходження від податків в абсолютному вираженні повинні вирости. Це станеться не відразу, але такий результат неодноразово спостерігався в різних країнах. Важливо знайти оптимальне значення податкового навантаження. Хочеться вірити, що в цьому нашому Мінфіну допоможе відомий американський економіст Артур Лаффер, який у вересні став радником міністра фінансів. Свого часу він був економічним радником президента США Рональда Рейгана і прем'єр-міністра Великобританії Маргарет Тетчер. Є автором теорії залежності державних доходів від середнього рівня податкових ставок у країні ("крива Лаффера"). Якщо виходити з концепції Лаффера, то вилучення у виробників більше 35-40% доданої вартості провокує невигідність інвестицій у цілях розширеного відтворення, що рівносильно попаданню в порочне коло – податкову пастку.

Взагалі ж складається враження, що Мінфін забув про свій нормативному завданні – "забезпеченні концентрації фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах соціально-економічного розвитку країни". Так, позитивне сальдо державного бюджету України за січень-вересень поточного року, за даними НБУ, склало 8,8 млрд грн. Це реальні гроші, які є у країни, і які, напевно, можна освоювати на благо економіки. А яке ставлення Мінфіну до того, що на єдиному рахунку Держказначейства на 1 жовтня накопичилося 47,1 млрд грн – рекордна сума за останні 12 років? Наприклад, глава НБУ говорить про це так: "Національний банк цього не вітає. Це говорить про те, що потрібно зробити кеш-менеджмент, щоб там таких сум не скупчувалися. Тому що випадання її на ринок в кінці року може позначитися негативно на фінансовій стабільності". І незалежні експерти відзначають, що рекордні суми залишків коштів на єдиному казначейському рахунку впродовж останніх трьох місяців говорять про неефективне використання коштів держбюджету.

Державний борг

Донедавна економіці України серйозно загрожувала ще одна "бомба", але її детонатор Мінфіну все ж вдалося поставити на запобіжник. Йдеться про реструктуризацію зовнішнього державного боргу. Міністерство планує, що 12 листопада відбудеться випуск нових облігацій зовнішньої державної позики для кредиторів, які мають на це право.

Під обмін немає потрапили тільки єврооблігації на 3 млрд доларів з погашенням у грудні цього року, викуплені Росією, яка не прийняла загальні умови реструктуризації. Швидше за все, за цією позикою буде оголошений дефолт, але це не позначиться на співпраці нашої країни з МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями.