Чим і як зараз Україна торгує з Європою: зерно, метал і транспортні послуги

Щодо торгівлі України з Європою є дві новини. Перша – хороша: за I півріччя 2018 року ми продали до ЄС товарів і послуг більше, ніж за аналогічний період 2017 року. Друга – гірше: цього року темпи зростання продажів товарів і послуг з кожним місяцем знижувалися. Економісти кажуть, що головна причина цього – зростання бази порівняння, тобто в грошах продаємо ми не менше, а навіть більше, але у відсотках арифметично виходить зниження.

Товари

За даними Держслужби статистики, за I півріччя Україна експортувала до ЄС товарів на $ 9,792 млрд, або на 19,2% більше, ніж рік тому. Частка країн ЄС у загальному обсязі нашої світової торгівлі досягла 42,1%, це на 2,3% більше, ніж рік тому. Основа нашого експорту залишилася незмінною: це продукція агрокомплексу (зерно, овочі, фрукти) і харчової промисловості (м'ясо, консерви, соки, мед, гриби) – 25,8% від загального обсягу, метал і прокат – 24,4%, механічні та електричні машини (редуктори, електродвигуни) – 15,2%. Головні наші покупці – Польща (16,8% від загального обсягу експорту), Італія (15,1%), Німеччина (9,5%).

Імпорт з початку року в грошах становив $ 10,769 млрд, або на 12,4% більше, ніж рік тому. Його основний асортимент також колишній: механічні і електромашини – 23,3%, продукція хімічної промисловості – 19,2%, добрива – 11%, продукція агропромислового комплексу та харчової промисловості (риба, оливки, цитрусові) – 10,7%, автомобілі та інший повітряний і водний транспорт – 9,9%. Головні постачальники імпорту – Німеччина (26,4%), Польща (15,9%), Італія (8,2%). Щодо експорту товарів ми, як і рік тому, в мінусі на $ 0,977 млрд, але рік тому "мінус" був більше – $ 1,36 млрд.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Послуги

Експорт послуг становив $ 1,889 млрд (+21,2%), імпорт – $ 1,293 млрд (+20,9%). Переважно це транспортні послуги (транзит газу, авто і залізничні перевезення) – 32,3%, переробка матеріальних ресурсів (пошив одягу, взуття, шкіргалантереї) – 28,1%, IT-послуги – 19,7%. Найбільше нашого сервісу потребують Німеччина (15,1%), Велика Британія (14,9%), Польща (9,1%). Транспортні послуги (транзит енергоресурсів) є найбільшими і при імпорті – 26,8%, далі йдуть ділові послуги (22,6%) і туристичні (12,5%). Головні сервіс-партнери – Велика Британія (17,3%), Німеччина (11,2%), Кіпр (8,4%).

Експерти

За словами президента Украналітцентру Олександра Охріменка, зараз торгівля між Україною та ЄС на підйомі.

"У грошах за обсягом експорту ми вже перевищили на 15% показники 2013 року", – підрахував Охріменко. 

Це результат Асоціації з ЄС, підписаної два роки тому. Хоча зауважимо, що наразі зростання торгівлі з Євросоюзом не компенсувало втрати від скорочення торгових відносин з РФ. Але різниця поступово скорочується, це видно на прикладі зменшення нашого негативного зовнішньоторговельного сальдо з ЄС за товарами – за рік майже на $ 400 млн.

З цим згоден і виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, хоча і з застереженнями:

"Так, експорт та імпорт в грошах зростає, і це добре, але в кілограмах і штуках зростання не таке вражаюче. Наприклад, в першому півріччі ми експортували металу в доларах на 21% більше, ніж рік тому, а в тоннах збільшення становило 1,3%".

У мінусі будемо ще довго

Експерти кажуть, що до кінця року кардинальних змін в торгівлі з ЄС не варто очікувати.

"З початком опалювального сезону збільшиться імпорт енергоносіїв, але він компенсується експортом металу, ціна якого хоча і не росте, але залишається високою, і зерна нового врожаю, – аналізує Пендзин. – На жаль, завалити Європу металом, зерном та іншою продукцією агрокомплексу не вийде через чинні квоти, тому варто очікувати сезонного збільшення зростання мінуса між експортом і імпортом.

За словами Охріменка, ми купуватимемо в ЄС більше, ніж продаватимемо, доти, доки не проведемо серйозних структурних реформ в економіці, які дозволять продавати не сировину, а товари з високою доданою вартістю.