Що Україна пообіцяла МВФ: змінити пенсійний вік, тарифи і виплачувати субсидії грошима

1/8

Міжнародний валютний фонд (МВФ) 3 жовтня опублікував меморандум про співпрацю з Україною. Завдяки цьому документу минулого місяця українська сторона отримала черговий кредитний транш в розмірі одного мільярда доларів. Згідно з меморандумом, МФВ наступного року надасть Україні кредит у розмірі 5,4 мільярда доларів, проте для цього влада повинна виконати взяті на себе зобов'язання. Меморандум підписали президент Петро Порошенко, прем'єр Володимир Гройсман, міністр фінансів Олександр Данилюк і голова Нацбанку Валерія Гонтарева.

Сайт "Сегодня.ua" з'ясував, які зобов'язання взяла на себе Україна і що зміниться вже через кілька місяців.

Переглянути пенсійний вік і ввести жорсткі критерії для пенсіонерів

Кілька днів тому віце-прем'єр-міністр Павло Розенко заявив про те, що пенсійна реформа в Україні намічається на наступний рік. Головне нововведення – персональні пенсійні рахунки, на яких акумулюватимуться гроші "на пенсію". Єдиний соціальний внесок (ЄСВ – 22% від зарплати), як і раніше, надходитиме до Пенсійного фонду і розподілятиметься між діючими пенсіонерами, водночас додатково від 2 до 7% (щороку ставка збільшуватиметься на один відсоток) з зарплати доведеться віддавати до накопичувальної системи. У кожного платника податків молодше 35 років з'явиться свій власний пенсійний рахунок.

Наприкінці вересня міністр фінансів Олександр Данилюк заявляв, що МВФ не вимагав від України підвищення пенсійного віку, проте в підписаному меморандумі все-таки згадується необхідність "врегулювання пенсійного віку".

"Ми також розробили постійні заходи для економії витрат", – йдеться в меморандумі. Дефіцит в бюджеті Пенсійного фонду (ПФ) цього року досяг 145 мільярдів гривень ("дірка" погашається за рахунок держбюджету). У документі українська сторона уточнює: дефіцит зріс через демографічні тенденцій і скорочення ставки Єдиного соціального внеску (ЄСВ – податок, який формує бюджет Пенсфонду). Минулого року українці платили до ПФ 38% від своєї зарплати, цього року – всього 22%.

Що Україна пообіцяла МВФ:

1. поступово врегулювати пенсійний вік (в грудні 2016-го прийняти відповідне законодавство);
2. скоротити перелік тих, хто раніше виходить на пенсію;
3. посилити критерії для отримання мінімальної пенсії;
4. створити умови, за яких буде вигідно декларувати фактичні доходи (детінізація зарплати);
5. з 2017-го фінансувати добавки до пенсій з держбюджету, а не ПФ;
6. розширити базу платників ЄСВ;
7. консолідувати законодавство про пенсійну систему (зараз діє 20 законів).

"Поки всі вищевказані заходи не будуть ухвалені, і пенсійна система не встановилася на стійкій основі, ми утримуватимемося від введення другого рівня пенсійної системи", – йдеться в меморандумі.

Зазначимо, середній вік виходу на пенсію в країнах Європейського Союзу – 65 років. Ще 2010 року Єврокомісія рекомендувала підвищити пенсійний вік до 70 років. Уже зараз німці отримують пенсію за віком з 67 років. В Європі раніше всіх на "заслужений відпочинок" виходять українці, росіяни і білоруси. В Україні з 2011-го збільшують вік виходу на пенсію жінок (з 55 до 60 років), в Білорусі, за рішенням уряду, чоловіки виходитимуть на пенсію в 63, жінки – в 58 років. Водночас в Росії тільки почали говорити про необхідність підвищувати пенсійний вік.

Україна повинна була підготувати пенсійну реформу до кінця грудня минулого року, однак порушила зобов'язання. Як говориться в документі, це пов'язано з тим, що знайти підтримку в суспільстві не вдалося.

Монетизувати субсидії і підвищувати тариф на газ

Як прогнозують в Кабінеті міністрів, вже цього опалювального сезону субсидії оформлять 9 мільйонів родин, а це кожен другий українець. На ці цілі з бюджету виділять близько 80 мільярдів гривень. Крім того, в меморандумі Україна взяла на себе зобов'язання вже наступного року монетизувати "знижку на комуналку", тобто виплачувати гроші на руки.

Якщо родина заощадить (використає менше газу, гарячої води тощо, ніж передбачено нормами споживання), решту грошей їм видадуть готівкою, витрачати їх можна буде "на власний розсуд". Як зазначає міністр енергетики Ігор Насалик, за опалювальний сезон ця сума може досягти 10 тисяч гривень. При цьому масово вводити монетизацію в Кабміні на даний момент не готові. "Я думаю, що до монетизації субсидій ми сьогодні не готові. Маючи 9 мільйонів господарств, навіть проста операція, відкриття 9 мільйонів додаткових рахунків, я думаю, прекрасно розумієте, скільки це часу просто фізично може зайняти", – пояснив міністр соцполітики Андрій Рева.

Що пообіцяла Україна:

1. до кінця березня 2017 року монетизувати субсидії;
2. до кінця 2017 року ліквідувати дефіцит "Нафтогазу";
3. до квітня 2017 року запустити механізм, який дає можливість корегувати тарифи на газ для населення і утримувати поквартальні показники;
4. знижувати норми споживання енергоресурсів до рівня споживання;
5. створити ринок газу;
6. тарифи на газ будуть ринковими.

Фактично, механізм, який з квітня наступного року дозволить коректувати тарифи на газ, може привести до того, що вже наступного року блакитне паливо для українців подорожчає на 25-60%. Член Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук пояснює: зараз газ Україна закуповує в Європі, а там, за словами експерта, ринок швидко реагує на зміни цін. Дорожчає нафта і вже через кілька тижнів зростає ціна на блакитне паливо в ЄС.

В діючому тарифі закладена ціна на імпортний газ 185 доларів, при цьому, як зазначає Юрій Корольчук, для України наступного року вартість імпортного блакитного палива може зрости до 240-250 доларів. В результаті, як підрахував експерт, економічно обґрунтований тариф на газ зросте на 25-60% (до 8,5-11 тисяч гривень).

"Якщо ціна мінімально на 1500 гривень не зросте, це означає тільки одне – ринок і далі регулюється вручну, уряд контролює ціни, і ніякого ринку немає. А цю різницю держава покриватиме з бюджету", – розповідає Юрій Корольчук. Від вартості газу також залежить тариф на опалення і гарячу воду.

Побачити, на що впливає тариф на газ, можна на інфографіку:

Галерея (8 фото)

• 
• 
• 
• 
• 

 

Проиграть слайдшоу

Закрити маленькі школи і скорочувати медперсонал

"Ми продовжуватимемо наші зусилля, спрямовані на підвищення ефективності та стандартів в освіті", – йдеться в документі.

Що пообіцяла Україна:

1. закриття маленьких шкіл (оптимізація шкільної мережі);
2. підвищення адресності допомоги студентам;
3. дати більше автономії лікарням;
4. виділяти бюджет не на кількість ліжок, а на надані послуги;
5. знизити до кінця грудня кількість ліжок у лікарнях (зараз 80 ліжок на 10 тисяч населення, буде – 60);
6. разом з кількістю ліжок скоротиться і персонал лікарень.

Приватизацію і продаж землі

"Ми ініціюватимемо приватизацію, вживаючи необхідні заходи для забезпечення відкритого і прозорого процесу", – йдеться в документі. Крім приватизації, Україна також планує відкрити ринок землі.

Що пообіцяла Україна:

1. Продати Одеський припортовий завод, "Харківобленерго", "Запоріжжяобленерго", "Миколаївобленерго", "Хмельницькобленерго", "Тернопільобленерго" до кінця 2016-го і "Центренерго" до кінця 2017 року.

Також керівник місії МВФ Рон ван Руден зазначив, що існуючий мораторій на продаж земель унеможливлює повноцінний розвиток сільськогосподарського сектора і використання землі як застави для отримання кредитів.

"Тому для України важливо рухатися вперед із земельною реформою і внести до парламенту нове законодавство, яке дозволить продаж землі", – сказав представник МВФ.