Що чекає Україну до 2022 року: економісти оновили прогноз

Днями Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) опублікувало черговий випуск аналітичного звіту "Україна: перспективи розвитку. Консенсус-прогноз". Документ містить усереднені значення основних прогнозних показників економічного розвитку країни, які розраховані на основі експертних оцінок учасників опитування – провідних фахівців у сфері макроаналізу та прогнозування. Але слід враховувати: хоча документ і датований квітнем 2019 року, свої оцінки експерти готували в березні, тобто ще до завершення президентських виборів, підсумки яких майже напевно змусили б скорегувати очікування.

Формуючи оцінки перспектив розвитку України, експерти виходили зі свого бачення того, якими будуть найважливіші макроекономічні показники в Україні та світі. Тобто вихідними даними для макроекономічного прогнозу були не факти, а припущення експертів.

Наприклад, аналітики очікують, що ціни на сировину, яке експортує Україна, знижуватимуться 2019-2020 року, після чого повернуться до зростання. Середньорічна ціна на імпортний газ залишиться практично незмінною, а співпраця України з МВФ продовжиться, припускають експерти.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Узагальнені припущення макроекономічного прогнозу:

Прогнозуючи розвиток України на найближчі 5 років, 58% МЕРТ заявили про стійке зростання ВВП на рівні 3-4% на рік, але 25% все ж очікують формування нового витка кризи. За усередненими розрахунками, зростання ВВП в 2019 році становитиме 2,7%, 2020 року – 3%, 2021 року – 3,5%, 2022 року – 4%.

Зростання споживчих цін (інфляція) за підсумками 2019 року в середньому очікується на рівні 8,7%, 2020 року – 7,6%, 2021 року – 6,8%, а 2022 року – 6%.

Найбільші загрози для продовження економічного зростання бачаться такими:

• повільне проведення реформ (23% респондентів);
• активне військове протистояння на Сході (19%);
• високий рівень корупції (17%);
• відтік робочої сили за кордон (12%).

Внутрішні і зовнішні ризики

Більшість експертів вважають, що 2019 рік є найнебезпечнішим для економіки України саме з боку реалізації внутрішніх ризиків. А ось 2020 року вже посилюватиметься загроза зовнішніх ризиків. Починаючи з 2021 року ризики (і зовнішні, і внутрішні) знизять вплив, вважають економісти.

Найзначущішим внутрішнім ризиком для вітчизняної економіки експерти назвали високий рівень корупції (з інтегральної оцінкою 12 2019 року).

Також високі оцінки отримали: недостатньо швидке проведення реформ (11) і фактори посилення трудової міграції та біженців (10). При цьому експерти знизили (порівняно з груднем 2018 року) оцінку ймовірності впровадження земельної реформи та запровадження податку на виведений капітал.

Оцінку 9 балів 2019 року отримали такі ризики і явища:

• збереження низької кредитної активності банків і недовіра до банківської системи з боку населення (виражається в зменшенні довгострокових депозитів);
• значне підвищення тарифів на газ для населення і значне зростання дефіциту державного бюджету і касових розривів у Пенсійному фонді.

Зберігається середня оцінка (8 балів) для дефіциту енергетичних ресурсів і логістичних проблем на вантажному залізничному транспорті.

Вперше 2019 року були оцінені такі ризики: посилення конкуренції на внутрішньому ринку через збільшення імпорту з ЄС (8 балів), повна блокада портів Азовського моря (7) і значний перегляд соціальних стандартів в сторону їх підвищення (7).

Очікувано високе значення серед зовнішніх ризиків отримали:

• посилення гібридних загроз національній безпеці (оцінка 2019 року – 10), вплив якого в подальшому послаблюватиметься;
• дефіцит зовнішнього фінансування і звуження можливостей доступу до міжнародних ринків капіталу (оцінка 2019 року – 9, 2020 року – 8, 2021-2022 років – 7).

У 2019-2022 роках стабільним вважається ризик звуження зовнішніх ринків збуту через високу конкуренцію (оцінка – 8). Ризик запуску трубопроводів "Північний потік-2" і "Турецький потік" отримав високі оцінки: 2020 року – 10, 2021 року – 9.

Найменш значущим для економіки експертами оцінений ризик відмови від співпраці з МВФ (інтегральна оцінка 3 2019 року, в 2020-2022 роках – 4 бали). Але сталося так тільки тому, що експерти вважають цю подію малоймовірною.

Узагальнений макроекономічний прогноз (середні значення) :

Стимули економічного зростання

Основними видами економічної діяльності, які можуть забезпечити розвиток економіки в найближчі п'ять років, названі агропромисловий комплекс (АПК) (28% відповідей), IT-сектор (19%), металургія (12%), торгівля (12%) і військово-промисловий комплекс (ВПК) (10%).

При цьому обмежуватимуть розвиток вітчизняного виробництва в найближчі п'ять років такі проблеми:

• низька конкурентоспроможність продукції (23%);
• дефіцит кваліфікованої робочої сили (15%);
• висока вартість енергетичних ресурсів (13%);
• інфраструктурні обмеження (логістика) – 11%.

Що може забезпечити економічне зростання? На думку експертів, в цьому допоможуть фіскальні і монетарні стимули, створення повноцінного ринку землі, дерегуляція і активне проведення великої приватизації.

До головних фіскальних стимулів віднесені: збільшення державних капітальних інвестицій і впровадження податку на виведений капітал. А до монетарних: впровадження системи цільового рефінансування банків, які кредитують інвестиційні проекти, збільшення пропозиції грошей і зниження їх вартості (25%), дотримання політики інфляційного таргетування.

Стимулювати залученню інвестицій в економіку можуть підвищення довіри до правової системи країни (19%), політична стабільність, швидке і ефективне проведення задекларованих реформ і зниження рівня корупціїи.

Стосовно розвитку експорту, то названі основні заходи, які доцільно впровадити в найближчі 12 місяців:

• створення ефективного інформаційного ресурсу для експортерів;
• скасування норм обов'язкового продажу валютної виручки для експортерів;
• збільшення обсягів фінансової підтримки та просування експорту через Офіс з просування експорту та Експортно-кредитне агентство;
• поліпшення навичок ведення зовнішньоекономічної діяльності у працівників діючих підприємств.

Нагадаємо, раніше "Сьогодні" з'ясували, чи є життя без траншу МВФ: експерти спрогнозували курс долара і ціни.

Дані для консенсус-прогнозу МЕРТ представили експерти Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів, Національного банку, Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки, Академії фінансового управління, Інституту економіки та прогнозування НАН України, Інституту еволюційної економіки, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Міжнародного центру перспективних досліджень, Ради підприємців при КМУ, Української аграрної конфедерації, CASE Україна, Dragon Capital, The Bleyzer Foundation.