"Вводиться концепція провини": інтерв'ю з Данилом Гетманцевим про нові податки для українців

29 травня, 07:30

Олександра Романюк Олександра Романюк

Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики розповів, що змінить податкова реформа

У минулому році команда президента анонсувала на весну 2020 року початокмасштабної податкової реформи. І, незважаючи на кризу і карантин, активно просувається в цьому напрямку. Днями президент підписав ухвалений ще взимку закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (законопроєкт 1210), який вже назвали "малим Податковим кодексом". Також президент дав доручення Кабміну в тримісячний термін розробити законопроєкт про одноразове декларування, або про "податкову амністію". Періодично з'являються повідомлення про інші податкові нововведення, які можуть бути введені незабаром.

Реклама

Так що ж являє собою податкова реформа в цілому? Чи буде вона проведена, незважаючи на економічну кризу, і що зміниться для платників податків з 2021 роки? Про це в інтерв'ю сайту "Сьогодні" розповів голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

"Ми досі не бачимо від Мінфіну пропозицій щодо продовження податкової реформи або зміни її концепту"

- У минулому році говорилося, що навесні 2020 року в Україні буде проведена податкова реформа. Коронавірусна криза змусила відкласти багато планів розвитку, але податкової реформи це, схоже, не стосується: приймаються і підписуються закони в цій галузі, обговорюються якісь нововведення. Чи можна сказати, що податкова реформа вже почалася? Чи буде законодавча база готова до парламентських канікул, щоб податкові зміни могли набути чинності з 2021 роки?

- Я переконаний, що в таких досить складних питаннях, як питання фінансової політики, першу скрипку має грати виконавча влада. Тобто виконавча влада має задавати тон, формувати політику. І вона, власне кажучи, це і робила до березня цього року. Я говорю зараз тільки про фінансовий блок уряду.

Відповідно до погоджених з урядом планів, ми хотіли провести суттєві зміни в оподаткуванні доходів. Зокрема, йшлося про об'єднання ЄСВ, ПДФО та військового збору в єдиний обов'язковий платіж з відповідним зменшенням цього платежу. Міністерство фінансів повинно було провести аналіз моделей на великих масивах цифр за попередні податкові періоди, запропонувати компенсатори, а ми мали у великій робочій групі розглянути їх і вже прийняти рішення про шляхи реформування.

Відео: Сьогодні
Реклама

Другий напрямок змін – це екологічний податок. Ми пропонували реформувати його, замість податків на місцеві викиди внести зміни на викиди СО2 .

І третій напрямок – це оподаткування місцевих податків. Передбачалося дещо змінити підходи до оподаткування місцевими податками. Усе це в комплексі Міністерство фінансів пропонувало зробити як єдиний проєкт, внісши одночасно зміни і в правове регулювання інших податків.

Повторюся: комітет Верховної Ради не володіє такими ресурсами (статистичними даними), щоб відповідально запропонувати масштабні й серйозні зміни, обґрунтувавши їх цифрами. Тому тут можлива тільки злагоджена робота з урядом.

Як, наприклад, робота з ухвалення законопроєктів щодо детінізації економіки, пакет яких завершив законопроєкт №1210.

Очевидно, що нульова точка відліку – це коли ринки, економіка працюють більш-менш чесно. Тоді ми можемо будувати податкові моделі, тоді ми можемо говорити про якийсь вплив оподаткування на економічні процеси і оцінювати цей вплив. А коли половина економіки працює "набіло", а половина працює "начорно", будувати якісь концепції можна тільки для першої половини економіки, що контрпродуктивно. Та й то враховуючи, що вона легко може перейти в "начорно".

Реклама

Тому ми зробили досить непопулярні, але дуже потрібні для країни кроки, спрямовані на детінізацію економіки в цілому.

Це був перший етап. Другим мала бути зміна самих податків, зниження тиску на фонд оплати праці. Також ми розглядали можливість часткового введення податку на виведений капітал. На жаль, у зв'язку з кадровими пертурбаціями в Міністерстві фінансів ми досі не бачимо від Мінфіну пропозицій щодо продовження цієї реформи або зміни її концепту.

Тому ми робимо те, що можемо і повинні нині робити з боку ВР в період короновірусу. Ми взяли три пакети законів, спрямованих на протидію COVID-19, на підтримку бізнесу під час епідемії. Ми дали пільги малому бізнесу, звільнили всіх від проведення перевірок, від більшості штрафів. Підвищили ліміти малому бізнесу.

Минулого тижня я опублікував законопроєкт про підтримку промисловості. Протягом квітня і травня ми зустрічалися з різними асоціаціями, які представляють вітчизняну промисловість, і розробили пакет законопроєктів, які спрямовані саме на підтримку промисловості. Ми переконані, що коли не створити умови для галузей з високою доданою вартістю, то майбутнього у країни не буде, взагалі ніякого.

- Про які галузі йдеться передовсім?

Реклама

- Усього їх 17. Ми зустрічалися з представниками майже всіх цих галузей, починаючи з сільськогосподарського машинобудування та металургії і закінчуючи авіацією, фармацією, хімією тощо.

"Якщо чесно, я вважаю цей закон одним з найкращих, які були прийняті за всю історію нашої податкової системи"

- Якщо говорити про законопроєкт 1210, то він сам по собі передбачає досить масштабні зміни для платників податків. До речі, чому президент підписав його аж через три місяці після прийняття у Верховній Раді? Він був скерований на підпис президентові в лютому, а підписаний тільки в травні.

- Це більше запитання до Офісу президента. Напевно, йшли дискусії щодо тих чи інших положень законопроєкту. А проте він увінчався підписанням, і це добре.

Цей законопроєкт завершує пакет законів, спрямованих на детінізацію. Можна скільки завгодно сперечатися про ставки податків, про податковий тиск, про розмір податкових відрахувань і про те, де їх треба застосовувати. Але якщо у нас не буде головного – "закон один для всіх" і "все платять податки", то всі ці суперечки будуть від лукавого. Ми не будемо мати ні цивілізованої дискусії, ні цивілізованої економіки, ні цивілізованого ринку, якщо податки не будуть платити всі. Це принципова позиція нашої фракції, це моя віра, моє переконання. І я не знаю жодного вагомого контраргументу. Я не розумію, чому спочатку повинні платити податки великі платники податків, а потім малі, або навпаки. Я не розумію, чому щось треба робити спочатку, а щось укінці, якщо мета – зробити так, щоб податки платили всі й закон був один для всіх. А ось коли такі правила встановлені – тепер давайте дискутувати про ставки, про все, що стосується оподаткування.

Ми реалізували цю мету шляхом прийняття пакету законів про е-чек, 1210, законів по спирт, янтар, ліс, землю та ін. І вже зараз видно перші результати прийнятих рішень у вигляді збільшення відрахувань від спирту, тютюну, ПДВ, якщо порівнювати рік до року. Тепер головне – щоб новий Мінфін і нова податкова не втратили цей тренд.

А тепер конкретно щодо законопроєкту 1210. Якщо чесно, я вважаю його одним з найкращих законів, які були прийняті за всю історію нашої податкової системи. Він вирішує дуже багато проблем.

Відео: Сьогодні

Візьмемо будь-яке питання, з якого його критикують. Наприклад, концепція провини. Норма, спрямована на захист платника податків, – вона на користь платника податків. Чесно, не знаю, як можна прочитати закон, щоб дійти протилежних висновків. Нині, якщо людина вчиняє податковий злочин, її засуджують просто за формальною ознакою, не розбираючи причин її провини. Це середньовіччя. Адже порушення могло бути скоєне випадково, без наміру. Є цілий ряд підстав, які повинні звільняти того, хто вчинив злочин, від відповідальності.

- І цим законом вводиться така практика для платників податків?

- Вводиться концепція провини. Якщо платник податків не винен у несплаті податку – наприклад, стався збій у реєстрації податкових накладних, – він не повинен нести відповідальності за це правопорушення. Просто через те, що в його діях немає вини.

В тренді
Валютний ринок струснула відставка Смолія: чого чекати від долара

Це дуже важлива норма, яку ми ввели поки тільки частково. Ми хочемо подивитися її на найістотніших порушеннях. Але я б її всіляко поширював і в майбутньому.

- А про які правопорушення йдеться?

- Саме про несплату податків. Ми свідомо пішли на це, щоб протестувати роботу інституту, а потім розширити застосування провини.

Тепер далі. Вина передбачає обставини, які виключають відповідальність, і обставини, які пом'якшують відповідальність. Раніше про це ми навіть подумати не могли.

Ми вводимо відповідальність держави перед платником податків. І це дуже важливо. Тому що 21-ша стаття Податкового кодексу, яка говорить про те, що платнику податків повинні компенсувати збитки, – підніміть судову практику і подивіться, скільки рішень було на користь платника податків. Їх можна перелічити на пальцях однієї руки. Ця стаття не працює. Ми ж вводимо чіткі штрафи держави щодо платника податків.

Ми також вводимо пеню на прострочення держави щодо платника податків. На даний момент пеня сплачується державою тільки зі несвоєчасного відшкодування ПДВ. Ми ж поширюємо абсолютно на всі платежі пеню з боку держави на користь платника податків.

Крім того, тепер в законі прямо записано, що акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про злочин. А саме по собі податкове повідомлення або рішення має містити мотивувальну частину. Тобто податковий орган тепер повинен пояснювати, за що він притягає до відповідальності платника податків. Нині вони роблять посилання на одну або кілька статей Податкового кодексу, а в нас ці статті величезні. Ми вважаємо, що це неправильно. Ми вважаємо, що в мотивувальній частині повинно бути чітко виписано, за що платник притягується до відповідальності.

Щодо цього пункту був колосальний опір з боку податкової, але ми наполягли на своєму.

"Ми десь на рівні африканських країн. Причому я маю на увазі не Північну Африку"

- У цьому законі значно розширюється сфера використання електронного кабінету платника податків. Чи означає це, що черги в податкову зменшаться? Чи залишилися такі приводи, за якими потрібно буде обов'язково звертатися до податкової особисто?

- У законопроєкті 1210 створені умови для того, щоб практично всі процедури можна було проводити через електронний кабінет. Навіть включно з податковими консультаціями. Це, звичайно, не пряма норма, щоб ось так ми прийняли – і воно відразу запрацювало. Це залежить від податкової, як швидко вона запровадить це. Але, менше з тим, передумови для цього ми створили всі.

Ми взагалі вважаємо, що відносини між податковою і платником податків повинні змінити свою природу. Це вже не спілкування з платником податків безпосередньо, це спілкування через електронні сервіси, віддалено. Але і це не все. Набагато важливіше – перехід взаємин з профіскального формату "поліцейський-злочинець", як зараз, у формат співпраці. Протягом нехай не одного року, але протягом 5, нехай 7 років. На Заході цей формат називається cooperative compliance. Це коли податкова дуже тісно співпрацює з платником податків, розкриваючи свої карти, і платник податків, своєю чергою, розкриває податковій свої, і вони узгоджують податкову кваліфікацію операцій ще навіть перед їх декларуванням. А потім такі операції звільняються від подальшого контролю.

Такий формат взаємин породжує довіру між бізнесом і податковою. І ми просто зобов'язані вийти на цей формат. Тим більше що весь світ іде таким шляхом, і в нас іншого шляху немає. І електронний кабінет – це один з інструментів, який тут має бути застосований.

Довіра до податкової є саме в тих країнах, де в податковій сфері побудовані саме такі відносини. Наприклад, у Великій Британії понад 70% бізнесу довіряє податковій, у Швеції податковій довіряють навіть більше, ніж церкві. А там податкова практикує саме такий підхід до роботи з платниками податків. Якщо ж ми візьмемо ту саму Колумбію, там податковій довіряють тільки 19% бізнесменів.

- Колумбію?

- А що вас дивує? У своїй картині світу ми звикли співвідносити себе з країнами Європи. Ну, на лихий кінець з країнами Східної Європи. Однак об'єктивні показники, цифри говорять, що європейські країни пішли у своєму економічному розвитку дуже далеко від нас. Для нас успішними прикладами є такі країни, як Колумбія або Індонезія. У світовій конкурентній боротьбі ми далеко позаду навіть Казахстану або Білорусі. Ми десь на рівні африканських країн. Причому я маю на увазі не Північну Африку. Це шокує, але це дійсно так. В один прекрасний момент ми повинні, просто зобов'язані усвідомити всю глибину прірви, яка відділяє нас від країн, з якими ми себе досі асоціюємо, надимаючи щоки.

- Які ще зміни передбачені законом?

- Що ми ще зробили? Наприклад, ми чітко записали в законі, яким чином можуть бути внесені зміни в план перевірок. Зараз зміни вносяться податковою хаотично, ми ж упорядкували цей процес.

Також збільшено термін для відновлення документів у разі їх втрати з 90 днів до 120. З підстав для проведення перевірок виключені рішення суду. Збільшено термін на оплату податкового зобов'язання. Запроваджено процедуру взаємного узгодження – міжнародну процедуру, за якою наші підприємства, що працюють з іншими юрисдикціями, зможуть узгоджувати свої податкові зобов'язання в установленому міжнародними договорами порядку.

Потім, ми ввели комплекс норм щодо підтримки реінвестування грошей в нашу економіку. Прискорену амортизацію. Тобто амортизувати основні засоби треба буде за 2 і 5 років, а не за 5-12 років. Збільшили вартість основного засобу в 2,5 раза, з 6 тис. до 20 тис. Збільшили верхній поріг для звільнення від зобов'язань обліку податкових різниць з 20 до 40 млн грн. Дозволили використовувати виробничий метод амортизації, що було заборонено робити до цього. Також визначили, що анулювати реєстрацію платника єдиного податку можна буде, тільки якщо борг становить 1020 грн, і багато іншого.

- Вводяться цим законом нові податки і збори?

- Ні, ми не вводимо ніяких нових податків і зборів. Але, наприклад, підвищуємо ренту на руду на 50%, істотно підвищили акцизи на деякі тютюнові вироби, практично зрівнявши їх і сигарети з фільтром в оподаткуванні, трохи переглянули оподаткування доходів фізосіб, але не суттєво. Наприклад, продаж третьої машини протягом року тепер оподатковується 18%.


Чи введуть в 2021 році податок на виведений капітал, чи потрібно декларувати 5 тис. доларів і чи довго ще будемо платити за квадратні метри – читайте в другій частині інтерв'ю з Данилом Гетманцевим найближчим часом.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти