Державні пріоритети: які грошові вливання потрібні Україні

В кінці жовтня в Маріуполі відбувся масштабний інвестиційний форум RE: Think, де були присутні представники влади, бізнесу, а також цілий десант інвесторів і банкірів – українських і закордонних. Форум анонсувався як майданчик для залучення капіталу в економіку. Але чи дійсно Україна перебуває на порозі економічного прориву? Які грошові вливання потрібні країні, в які галузі і хто готовий їх робити?

У прифронтовий Маріуполь за викликом української влади на перший інвестиційний форум прибули сотні дипломатів, фінансистів і відомих бізнесменів із різних куточків світу. На форумі був присутній і президент України Володимир Зеленський. Він знову і знову закликав іноземців вкладати гроші в нашу країну.

"Приватизація, дерегуляція, "Держава в смартфоні" – всі ці ініціативи дозволять бізнесу розправити крила. <...> Ми виконуємо все необхідне, щоб продовжувати співпрацю з МВФ. <...> Проведемо глибинну податкову реформу, яка почне діяти в 2021 році. Викорінимо неправомірний тиск на бізнес з боку правоохоронних органів. Я особисто обіцяю захист кожному інвестору", – заявляв Зеленський.

Він також нагадав, що Україна піднялася на сім позицій у рейтингу Світового банку Doing Business. Це дійсно так. Але при цьому всі сусідні країни – навіть Росія – в цьому ж рейтингу випереджають Україну. Відповідь на питання "чому" новини "Сьогодні" шукали в кулуарах форуму.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"У вашій країні війна. Звісно, це найбільша проблема і загроза для наших грошей", – говорить представник міжнародної інвестиційної компанії Мустава Ках'я.

"На форумі найчастіше ви побачите людей зі Світового банку та інших інституцій, які можуть інвестувати в інфраструктуру держави. Але щоб був серйозний потік від приватних компаній, у вашій країні має відбутися чимало хорошого", – додає керуючий директор міжнародної банківської групи Джованні Сальветті.

Перш за все, інвестори скаржаться на корупцію. Крім того, за іміджем і фінансовою привабливістю країни б'ють і судові тяжби через націоналізацію ПриватБанку, яку екс-власники вважають незаконною. Колишні власники вимагають від держави кілька доларів компенсації. Цього питання торкнувся і президент Зеленський.

"З ринку було виведено близько 100 банків, зокрема Дельта-Банк, банк "Надра", "Фінанси і кредит", націоналізований ПриватБанк. У кожній цій справі – я ще раз кажу – я буду захищати тільки інтереси держави Україна. Всі ці проблеми не повинні бути вирішені за рахунок платників податків", – заявив Зеленський.

Інвесторів кличуть вкладати гроші в українську промисловість, підприємства, сільське господарство – чи не всюди.

"Ми будемо в кожній сфері – і в енергетиці, і в інфраструктурі, і в інших сферах – сповідувати ринковий підхід. Це значить, що більша частина проблем має і може бути вирішена. Це і питання якості, і питання ціни – це може бути вирішено за допомогою конкуренції", – пояснив на форумі прем'єр-міністр Олексій Гончарук.

Плани у влади, дійсно, амбітні – за п'ять років залучити в країну 50 млрд доларів інвестицій. Хоча в минулі роки їх було в рази менше. Уряд хоче бачити темпи зростання ВВП на рівні 5-7% на рік.

Песимізм бізнесу та приклад Туреччини

У сотнях кілометрів від Маріуполя фахівці, які уважно стежили за форумом, мало вірять в диво.

"Я очікував спрощення податкової системи, очікував зменшення податкового тиску. І найголовніше, чого я очікував – це можливість платити податки через смартфон. Ще два-три місяці риторики без будь-яких реформаторських дій – і ми побачимо типову для України ситуацію, коли песимізм домінує", – пояснює ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко.

Є й ті, хто не виключає економічний підйом України – тим більше в разі, якщо уряд домовиться про нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Або ж якщо Україна, наприклад, віддасть на приватизацію неефективні держпідприємства, як це зробила Туреччина.

"У них навіть були програми МВФ, який вони повністю виконували, без жодної затримки. Дві програми протягом 10 років, коли турецька економіка виросла на 75%", – розповідає виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Зараз Анкара, завдяки вдалим реформам із підтримки своїх виробників і переорієнтації держави з експорту сировини на експорт готової продукції, взагалі не бере кредитів у МВФ.

Нові кредити і реформи

Тим часом у Маріуполі українська влада підписала низку меморандумів з кредиторами. Серед них – Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Банк обіцяє перший транш на українські дороги в регіонах в розмірі 300 млн євро.

"Вам необхідна реформа митниці і незалежність Нацбанку. Ми також хочемо, щоб ваша увага було сфокусована на приватизації. Тому що це допоможе повернути інвестиції в Україну", – заявив віце-презтдент ЄБРР Алан Пію.

В цілому уряд очікує від ЄБРР в цьому році понад мільярд євро. Сто мільйонів із них підуть на модернізацію "Укрзалізниці", яку чекає грандіозна реформа.

"Укрзалізниця" стане першою великою державною компанією, яка буде розміщуватися на фондових біржах. Це зробить її більш прозорою. А гроші, які ми отримаємо від звільнення частини акцій, будуть конвертовані в рухомий склад", – пояснив міністр інфраструктури України Владислав Криклій.

"Зараз прибутку майже немає у "Укрзалізниці". Пасажирські перевезення збиткові, а товарні – не дуже прибуткові. За рахунок кредитів неможливо оновити весь парк – тільки за рахунок залучення нового капіталу. І те, що цей меморандум підписав ЄБРР, дає надію, що вони увійдуть самі і залучать інших інвесторів, і "Укрзалізниця" отримає мільярди доларів", – говорить президент інвестиційної групи Тарас Козак.

Певні побоювання у опитаних експертів викликають анонсовані на інвестфорумі проекти концесії. Інструмент передбачає, що держава тимчасово віддає в управління бізнесу певне майно, щоб отримати прибуток замість збитків. На 2020 рік, серед іншого, влада пообіцяла концесію автодоріг.

"Потрібно віддавати в концесію лише супер-професійним людям, фінансово дуже-дуже потужним, у яких є досвід аналогічної роботи, хороша історія. Я боюся, що під виглядом американської компанії прийдуть наші, десь там зареєстровані, нічого платити не будуть, щось вкрадуть і втечуть", – говорить Савченко.

Поки ж головний український фінансовий потік – заробітчани й діаспора. Минулого року вони надіслали додому понад 11 млрд доларів. Тому 50 млрд доларів прямих інвестицій за п'ять років були б дивом. Тим більше, що владі весь цей час потрібно ламати голову, де взяти гроші на відновлення Донбасу.

Нагадаємо, разом з делегацією з Канади і канадськими бізнесменами інвестиційний форум RE: think в Маріуполі відвідав президент Світового конгресу українців Павло Грод. Новини "Сьогодні" поговорили з ним про результати форуму в Маріуполі, а також про стратегію повернення українців із зарубіжжя. Читайте ексклюзивне інтерв'ю з головою Світового конгресу українців: "Видно, що реформи впроваджуються швидко".