Інвестори позбавляються ОВДП: чи вигідно сьогодні купувати держоблігації

В останні роки облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) стали для держави одним з найпростіших і швидких шляхів поповнення держбюджету, а для громадян – ще одним способом заощадження і накопичення грошей, своєрідною альтернативою банківським вкладам. Сайт "Сьогодні" вже розповідав, що за певних умов вкладати гроші в ОВДП більш вигідно, ніж у депозити. Однак криза не обійшла і цей ринок. Як же змінилася ситуація з ОВДП?

Відсотки за ОВДП знизилися...

На жаль багатьох, купівля облігацій державної позики досі залишається доступною тільки людям із середнім доходом і вище. Якщо на депозит можна покласти, припустимо, тисячу гривень, а потім по змозі збільшувати внесок, з ОВДП так не вдасться, хоча номінальна вартість однієї облігації саме 1000 грн. Річ у тім, що платити доведеться не тільки за ОВДП, а ще й за оформлення угод, і ці витрати роблять купівлю однієї або кількох облігацій невигідною. До того ж і посередники, банки та інвесткомпанії, через які можуть купувати акції фізособи, не хочуть морочитися з невеликими сумами. За словами експертів, щоб відчути прибуток, потрібно купити акцій не менше ніж на 100 тис. грн, а щоб покрити витрати й отримати мінімальний прибуток – хоча б на 50 тисяч.

Але якщо такі гроші є, ОВДП, за оцінками багатьох експертів, досі були вигіднішим вкладенням, ніж банківський депозит. Причин для цього кілька. По-перше, відсотки за гривневими держоблігаціями зазвичай вище, ніж за банківськими вкладами. А крім цього, ОВДП вважаються надійнішим вкладенням, оскільки виплати за цими цінними паперами гарантовані державою.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Багато хто вважає, що ОВДП вигравали і порівняно з таким способом заощадження і накопичення, як купівля нерухомості. Оскільки квартира, якщо вона куплена, щоб здавати в оренду, передбачає повернення грошей частинами, зі строком окупності від 7 до 15 років (залежно від її параметрів).

Останнім часом економічна ситуація в країні поліпшувалася, і ставки за ОВДП (відсотки, під які вони випущені) знижувалися. Але знижувалася і прибутковість за депозитами. Наприклад, нині на вторинному ринку можна купити ОВДП, випущені під 13-15% річних, тоді як середня ставка банківських депозитів для фізосіб опустилася до 9,5%. У підсумку ОВДП все одно залишається більш вигідним вкладенням великих сум, навіть після вирахування всіх "комісійних".

Для порівняння: півтора року тому, коли сайт "Сьогодні" порівнював банківські вклади і купівлю ОВДП, середні ставки за ОВДП становили 18-20%, за депозитами – 14-16%.

...Прибутковість ОВДП зросла

Однак останнім часом на ринку ОВДП продзвеніло кілька тривожних дзвіночків. Після початку кризи, приблизно з березня, власники акцій – нерезиденти стали активно позбавлятися українських цінних паперів. З березня портфель ОВДП нерезидентів скорочувався щомісяця приблизно на 7 млрд грн, а з початку кризи сумарна вартість їхніх паперів зменшилася майже на 35 млрд грн, тобто більше ніж на чверть, до рівня літа 2019 року.

Незважаючи на досить плавну спадну лінію на графіку, за словами експертів, у березні-квітні та червні-липні інвесторів змушували позбавлятися від ОВДП різні причини. У березні-квітні їх налякала коронакриза і карантин, а влітку – потрясіння в НБУ, зміна керівникаі заяви про необхідність ослабити гривню і прискорити інфляцію.

"На первинному ринку в травні були значні розміщення, по 20 млрд грн у день. Коли стало зрозуміло, що коронакриза – це ще не кінець світу, банки зрозуміли, що можна купувати. А в червні – на початку липня обсяги впали, тому що стала незрозуміла політика Нацбанку. Тиск на нього збільшився, всі це бачили, інформація просочувалася", – пояснює президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.

Причому іноземні інвестори продають не тільки ті держоблігації, на які прийшов строк погашення.

"Фактично за п'ять місяців скорочення відбувалося частково через продаж, а частково після погашень ОВДП. І причиною того були слабша гривня і зниження процентних ставок. Не для всіх нерезидентів привабливі ставки нижче 10% з ризиком ослаблення курсу гривні в найближчій перспективі. З початку липня портфель гривневих ОВДП у нерезидентів скоротився на 5,2 млрд грн, з них на 2,2 млрд грн – за позаминулий тиждень, і більш ніж на мільярд гривень – за два дні минулого тижня. А всього від максимального обсягу вкладень у гривневі інструменти нерезиденти вже вивели 35,5 млрд грн, або майже 30%. Тому тепер портфель нерезидентів налічує 92,1 млрд грн гривневих облігацій. Це 12,1% від загального обсягу гривневих ОВДП в обігу", – говорить старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

Багато експертів вважають, що темпи виведення грошей з України нерезидентами могли бути вище, але цього не дозволяє кон'юнктура ринку. Облігації сьогодні просто нікому купувати.

"Нерезиденти переважно вкладали гроші в довгі акції, з терміном погашення в 2025 і 2027 роках, у них найбільші обсяги цих облігацій. До моменту погашення вони можуть продати їх на вторинному ринку, але попиту в Україні на такі довгі облігації немає, їх просто нікому продати. Тим більше нерезиденту нецікаво продавати облігації на 100 тис. доларів, вони торгують десятками мільйонів, а такі обсяги можуть купити тільки українські банки. Але вони не хочуть купувати довгі папери: у них свої нормативи, і таких довгих пасивних грошей просто немає. Тому вони не готові купувати такі облігації ні за якою ціною. А ось короткі ОВДП, яких у нерезидентів значно менше, вони продають. І потроху, але постійно виводять гроші", – пояснює президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.

Водночас експерти говорять, що купувати ОВДП сьогодні практично ніхто не хоче (крім банків, але про це нижче).

"Через нас, через ринкових операторів, купівля зараз іде дуже маленька. Державні банки через нас не купують держоблігації – тільки компанії та фізособи. А в нерезидентів попиту нині взагалі немає", – каже Тарас Козак.

Оскільки пропозиція ОВДП сьогодні значно більше, ніж попит, облігації дешевшають. На вторинному ринку багато з них продаються нижче за номінальну вартість на 2-10%. Причому що активніше інвестори "скидають" папери, то нижче падає ціна на вторинному ринку. А це значить, реальна прибутковість таких держоблігацій для тих, хто їх купить зараз на вторинному ринку, виявиться більше за номінальні відсотки.

"На практиці ми бачимо, що ставка за облігаціями падала, а їхня прибутковість в останні три місяці зросла. Якщо раніше прибутковість становила 9-10%, то сьогодні вона 11-13%, є навіть 15%. Зростання прибутковості означає зниження ціни на облігації. Наприклад, один папір коштує 1000 грн. Нині, за рік до погашення, його ціна на вторинному ринку – 910 грн. А погашатися він буде за ціною 1000 грн. Це означає, що за рік він принесе прибуток близько 10%. А сьогодні прибутковість за облігаціями росте, ціна падає. Так відбувається, коли немає попиту, як на будь-який товар", – пояснює Тарас Козак.

Чи варто нині купувати ОВДП?

Прагнення власників ОВДП позбутися паперів свідчить про їхню недовіру до гривні. Вони побоюються, що з новою політикою НБУ інфляція прискориться, гривня почне девальвувати, а курс долара виросте. А отже, очікуваного доходу ОВДП не принесуть, значну частину прибутку "з'їсть" інфляція.

"Оскільки нерезиденти рахують все в доларах, то для них питання девальвації дуже важливе. Якщо президент, міністр економіки заявляють, що потрібно збільшити інфляцію, що потрібна девальвація – який сенс тоді купувати ОВДП? Ліпше тоді вже долари купити", – каже Тарас Козак.

Як уже зазначалося, сьогодні прибутковість облігацій становить 11-13%. Якщо інфляція зросте до 9-10%, як це йшлося під час звільнення голови НБУ Якова Смолія, це означає, що фактична прибутковість становитиме всього кілька відсотків.

Однак банківські депозити, мабуть, постраждають ще більше. Декларовані ставки в 9-10% після вирахування банківського обслуговування і податків виявляються на 3-5% нижче. Тобто за інфляції в 9-10% вкладники не тільки не зароблять, але навіть втратять у грошах.

В очікуванні нестабільної ситуації інвестори, як і звичайні українці, традиційно вважають за краще переводити гроші в тверду валюту. У Нацбанку вже відзначили, що в Україні попит на тверду валюту останнім часом зріс, причому як з боку бізнесу, так і з боку населення. Про це, зокрема, йшлося 23 липня під час презентації нової/старої облікової ставки НБУ – 6%. Це також свідчить – українці не вірять, що макроекономічні показники збережуться на нинішньому рівні. І що ОВДП або банківські депозити допоможуть зберегти (не кажучи вже про "примножити") накопичення.

Банки запасаються облігаціями

Тим часом загальна кількість ОВДП в обігу останнім часом не скорочується, а навіть збільшується. Якщо на початку березня номінально-амортизаційна вартість всіх ОВДП в обігу становила 812,6 млрд грн, то тепер – 870 млрд. Це означає, що в українських ОВДП, як і раніше, є покупці, однак це вже не іноземці. За час кризи частка нерезидентів-власників ОВДП скоротилася з 15% до 10%.

Як видно з даних НБУ, найбільше за останній час збільшився портфель ОВДП українських банків. Причому до кризи маса ОВДП у банках скорочувалася, а після початку кризи стала зростати і за останні чотири місяці зросла майже на чверть – з 322,8 млрд грн до 416 млрд. На сьогодні у банків майже 48% всіх акцій, тоді як ще в березні їхня частка становила 39,7%.

На цей момент банки є фактично єдиними великими покупцями ОВДП, причому як на первинному, так і на вторинному ринку. Вони, зокрема, потроху викуповують акції нерезидентів, якщо ті хочуть їх позбутися, а строк погашення ще не надійшов.

Частка інших власників ОВДП – юридичних і фізичних осіб – у сукупності менше 5%.

Нагадаємо, нещодавно міністр фінансів України Сергій Марченко в інтерв'ю "Сьогодні" розповідав про своє ставлення до ОВДП і зовнішніх запозичень. Детальніше – у відео: