Як Україна освоює мільярдні китайські кредити: енергетика, АПК і будівництво

За останні кілька років Україна і Китай уклали цілий ряд великих кредитних угод. Але реалізовується сьогодні, за великим рахунком, тільки договір про форвардні закупівлі зерна. Якщо Київ не прискориться, то може втратити великий кредит в енергетиці. А, адже зараз дуже сприятливий час, щоб брати у КНР нові кредити, вважають експерти.

Україна будує великі плани по залученню кредитів за кордоном. Так, в 2016 році Київ планує залучити від міжнародних кредиторів близько 10 млрд. дол.

За словами міністра фінансів Наталії Яресько, гроші очікуються з таких джерел:

    МВФ – близько $ 5,8 млрд;
    уряд США – $ 1 млрд;
    ЄС – 1,2 млрд євро + 170 млн євро грантів;
    Всесвітній банк – $ 210 млн за існуючими програмами + $ 1,5 млрд на нові проекти;
    ЄБРР – $ 177 млн на існуючі інвестиційні проекти + $ 1,1 млрд на нові;
    ЄІБ – $ 175 млн за існуючими проектами + $ 1,1 млрд на нові.

Очікуються кошти також від уряду Японії ($ 1,3 млрд), Швейцарії ($ 200 млн), Німеччини (350 млн євро), Польщі (100 млн євро).

У той же час, в Україні в даний час укладено цілу низку великих кредитних договорів з Китаєм, кошти з яких по тим чи іншим причинам, так і не почали освоювати.

Кредитуванняенергетики

Так, ще в грудні 2012 року між "Нафтогазом України" і Банком розвитку Китаю уклали кредитний договір на суму 3,65 млрд дол. Ці кошти, які Пекін готовий був надати під держгарантії, повинні були піти на будівництво (за китайською технологією) кількох заводів по газифікації вугілля і на переклад кількох ТЕЦ на водовугільне паливо.

Після зміни влади в Києві вирішили на якийсь час відкласти реалізацію кредитної угоди і згадали про нього лише в лютому минулого року. "Наша делегація щойно повернулася з Китаю, де зустрічалася з представниками Міністерства комерції КНР і Банку розвитку. Вони підтвердили готовність виділити кредит 3,6 млрд доларів на проекти з газозаміщенню", – повідомив тоді міністр енергетики України Володимир Демчишин.

В "Нафтогазі" зазначають, що в лютому 2015 року вдалося досягти згоди Китаю на зміну цільового призначення кредиту. Додатково це було зафіксовано в протоколі офіційного засідання підкомісії за участю китайського Міністерства комерції та українського МЕРТ в жовтні 2015 року. Але при цьому зберігається основна умова: не менше 60% кредитних коштів має бути спрямоване на закупівлю обладнання в КНР.

Сьогодні українські фахівці готують для Пекіна проектні пропозиції за трьома напрямками: перехід трьох ТЕЦ (дві в Києві та одна у Львові) з газу і антрациту на недефіцитні марки вугілля – на це пропонується використовувати 1,4 млрд. дол., ще 1,8 млрд. дол. повинні піти на заміну старих побутових котлів у споживачів, 400 млн дол. в "Нафтогазі" хочуть направити на придбання сучасного бурового обладнання для "Укргазвидобування".

Остаточну відповідь по всім цим проектам Пекін повинен дати на наступному засіданні міжурядової українсько-китайської комісії, яке має відбутися незабаром, коли саме відбудеться зустріч в "Нафтогазі" не уточнюють.

Але потрібно не забувати, що згідно з кредитним, якщо не узгодити проекти до 1 липня 2016 року, то воно втратить силу.

І поки складно прогнозувати, чи погодиться Китай на запропоновані проекти, зазначає співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич. "Виникає безліч проблем. Китайці відомі у всьому світі своїм дуже жорстким підходом. Потрібно думати і рахувати. До того ж змінилися умови гри (Київ втратив контроль над частиною Донбасу, де розташовано багато вугільних шахт). Але шанси (на позитивне рішення) є завжди", – сказав він "Сегодня.ua".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ПрезидентУкраїниПетроПорошенкоіпрем'єр- міністрКНРЛіКецян .Фото :Адміністраціяпрезидента

Кредити на АПК

ЯкщовсферіенергетикиунасзКитаємтількинамічаєтьсяреальнаспівпраця ,товсферіАПКсправийдутьбільшдинамічно .

Так, у 2012 році Державна продовольчо-зернова корпорація і Експортно-імпортний банк Китаю домовилися про надання українській корпорації кредиту в розмірі 3 млрд дол. Під держгарантії. Частина кредиту в розмірі 1,5 млрд дол. Надавалася ДПЗКУ на закупівлю зерна (в першу чергу, кукурудзи) для подальших експортних поставок через посередництво китайської корпорації ССЕС. Другу половину позики (1,5 млрд дол.) Українська корпорація повинна була протягом п'яти років витратити на імпорт з КНР сільськогосподарської техніки та матеріально-технічних ресурсів.

Перший транш у розмірі 1,5 млрд дол. Компанія отримала на початку 2013 року. Однак уже на початку 2014 року з'ясувалося, що Україна не повністю виконує свою частину контракту, в зв'язку з чим Китай подав до Лондонського міжнародного арбітражного суду позов до України на відшкодування збитків на суму 3 млрд дол.

Цю інформацію в лютому 2014 озвучив на той момент перший заступник глави комітету Верховної Ради з питань боротьби з оргзлочинністю і корупцією Геннадій Москаль. За його словами, лише частина зерна, яке закуповувалося за китайський кредит, потім відправлялося в КНР, частина зерна продавалася третіх країн.

Інформацію про судовий позов в наслідок підтвердив на той момент міністр АПК Ігор Швайка. "Минуле керівництво подало недостовірну інформацію про те, що до нас немає претензій з боку Китаю. За контрактом є різночитання, різні тлумачення, які привели до звернення китайської сторони в суд Гафта , який працює в Лондоні. Зареєстрований суперечка між сторонами існує", – повідомив міністр.

У той же час, вже новий міністр АПК Олексій Павленко в на початку 2015 року повідомив, що ДПЗКУ повністю виконала контракт 2014 року на поставку кукурудзи в Китай. "Контракт був під загрозою зриву. Кредитну лінію, яка надавалася під цей контракт – це 1,5 млрд. дол., – мали право відкликати. На сьогодні китайська сторона визнала виконання контракту", – сказав він.

Міністр також повідомив, що Пекін очікує збільшення обсягів експорту зернових по вже існуючим контрактом "Є бажання китайської сторони в два рази збільшити обсяги по поставкам зернових і після цього вони готові розкривати другу частину кредиту (1,5 млрд. дол.). Ми знаходимося в стадії переговорів", – сказав міністр.

За словами міністра, ці 1,5 млрд. дол. могли бути спрямовані на розвиток аграрної інфраструктури (портових елеваторів, залізничних вагонів).

У 2013 році також повідомлялося, що Україна залучить у Китаю кредит на 3 млрд. дол. (під аналогічні умови) для відновлення систем зрошення, але будь-яких зрушень в цьому питанні з того часу зроблено не було.

Масштабніпланибудівництва

УберезніминулогорокуМіністерстворегіональногорозвиткуповідомило ,щокитайськадержкомпаніяCITIC Construction Co. ,Ltdготоваінвестувати15 млрд .дол .НабудівництводоступногожитлавУкраїні .Тодіжбувпідписанийвідповідниймеморандум .Заявлялося ,щонапершомуетапі ,вУкраїнібудереалізовано пілотнийпроектінвестиційною вартістюв1 млрд .дол .

CITICвиступає ,якгенеральнийпідрядник-замовникпореалізаціїпроектів ,Мінрегіонзайматиметьсяпідготовкоютареалізацієюпроектів .Про початокреалізаціїбудь-якихпроектівза даним напрямкомпоки неповідомлялося .

КитайможедатибагатоУкраїні ,алепокимиберемомало

ФактичносьогоднізусіхкредитнихугодзКитаємпрацюєтількидоговірпро форвардні закупівлізерна ,атакождомовленості щодосвоп- лінії( насуму2,4 млрд .дол . )відзначаєпрезидентУкраїнськогоаналітичногоцентруОлександрОхріменко .Решта проектів ,на його думку ,гальмуються ,впершучергу ,з виниКиєва ." Івцьомувиннібільшеми .Китайціготовікредитувати ,алевонихочутьбачитистабільність ,їмпотрібнігарантії .Вонилюблятьдомовлятисяперсонально ,їмважливознатизкимвонидомовляються " ,-пояснивексперт" Сегодня.ua " .

РазомзтимекономістМіжнародногоцентруперспективнихдослідженьОлександрЖолудьзакликає неузагальнюватипроблему ." Потрібнодивитисяпокожномупроектуокремо " ,-сказаввін" Сегодня.ua " .

Аледеякіпроекти ,наякіКитайвжевиділивгроші ,зокрема ,розвитокаграрноїінфраструктури ,можнабулобвжепочатиреалізовувати ,вважаєколишнійпершийзаступникміністрафінансівІгорУманський ." Їхможнабулопочатиреалізовуватищев 2015 році ,щобв 2016 роціактивнопішлоосвоєннягрошейізапускбудівельноїіндустрії ,металургії ,виробництвабудматеріалів .Ціпроектимоглибстворитиприголомшливіточкизростанняідатипершийкомпенсатор-зростанняекономіки " ,-сказаввінвінтерв'ю "Українській правді".

Дійсно, китайські кредити могли б "оживити" українську економіку, погоджується Олександр Охріменко. "Китайські кредити можуть забезпечити зростання економіки України, оскільки гроші вкладаються в реальний бізнес, на відміну від кредитів МВФ, які на бізнес не впливають", – пояснив він.

Але знову ж таки реальний ефект для економіки буде залежати від того, наскільки потужним буде кожен окремо взятий проект, підкреслює Олександр Жолудь. При цьому, за його словами, зараз для Києва сприятливий час, щоб активізувати кредитну співпрацю з Пекіном.

"Треба розуміти дві речі. Перша, Китай – це швидкозростаюча економіка, яка вже займає досить великі позиції на світовому ринку. Друга, Китай досить активно розглядає питання фінансування різних інфраструктурних проектів. Можливо не тільки з точки зору економічних, а й з точки зору яких -то глобальних політичних цілей і цим дійсно можна скористатися", – відзначає експерт.

За словами старшого економіста міністерства сільського господарства США Фреда Гейла, які наводить видання Financial Times, Україна розташована на новому торговому шляху до Європи, який Китай прагне розвивати та інвестувати в розвиток інфраструктури таких країн.