Яким буде бюджет України на 2019 рік: дадуть на армію і зростання соцстандартів

Трохи більше тижня залишилося до 15 вересня – крайній термін, до якого Кабмін повинен подати до Ради проект держбюджету на 2019 рік. Як нас запевнили в прес-службі уряду, документ підготують вчасно. Економісти припускають, що в передвиборний рік упор зроблять на фінансування соціальної сфери, інфраструктури і армії. А ось науці і культурі доведеться затягнути паски.

Макропоказники

Головний момент – у проекті закладено серйозне зростання доходів і витрат, майже на 25%, при цьому його дефіцит повинен зменшиться з нинішніх 2,5% ВВП до 2,2%. Досягти цього хочуть, запланувавши підвищення ВВП (річна вартість всіх товарів і послуг, вироблених в країні) на 3%, або майже на 120 млрд грн, – до 3,95 трлн грн. В результаті доходи скарбниці повинні становити близько 1,15 трлн грн (2018 року 918 млрд), а витрати – 1,24 трлн грн (2018 року 992 млрд). Крім традиційних джерел доходу (ПДВ, податки на доходи фізосіб, митні збори і акцизи), закладено 17 млрд грн від приватизації. Інфляція запланована в 7,4%, хоча в бюджетній резолюції Кабміну на 2019 рік було всього 6,5%. А ось курс долара, згідно з бюджетною резолюцією, Кабмін планує закласти на рівні 30,5 грн.

Головні статті витрат "на народ і країну" – це соцсфера: на яку хочуть закласти понад 300 млрд грн, в тому числі близько 190 млрд дати Мінсоцполітики, решту поділити приблизно порівну між МОН та МОЗ. На 200 млрд грн претендують і силовики – ЗСУ, МВС та інші, про що заявив днями голова РНБО Олександр Турчинов. Це більше, ніж 5% від ВВП, що виділяються на оборону. Соцстандарти повинні зрости двічі за рік – з 1 липня і з 1 грудня, як і нинішнього року. Середній прожитковий мінімум обіцяють підняти з 1700 до 1900 грн (+12%), але пенсіонерам додадуть всього 9%: мінімальна пенсія зросте з нинішніх 1435 грн (з 1 грудня 2018 року – 1497 грн) до 1638 грн. Також близько 90 млрд грн (+10 млрд грн) закладають на субсидії з оплати житлово-комунальних послуг. Але ще майже втричі більше, ніж нинішнього року, скарбниці доведеться виплатити за закордонними позиками, в тому числі МВФ – це $ 13,2 млрд, з них тіло кредиту $ 8,3 млрд і відсотки $ 4,9 млрд. За нинішнім курсом в гривнях це майже 380 млрд грн або третина (!) запланованих доходів.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Аналіз

Економісти кажуть, що в передвиборний рік не варто очікувати кардинальних змін в структурі доходів і витрат держбюджету.

"Буде той же бюджет проїдання зі збільшеними витратами на соцсферу і силовиків. Близько 17 млрд грн, або втричі менше, ніж 2018-го, закладено на дороги, але не факт, що ці гроші будуть виділені в повному обсязі", – аналізує президент Украналітцентру Олександр Охріменко.

З ним згоден і голова Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський:

"Ми входимо в передвиборний цикл, а такі бюджети завжди популістські, засновані на консенсусі домовленостей між політичними силами. Тому при розробці бюджету постараються нікого не образити. Але вже видно з попередніх розрахунків, що інфляція в 7,4% явно занижена, а, наприклад , доходи від приватизації явно завищені. Вони з року в рік не виконуються, але дозволяють створити видимість збалансованості держбюджету".

Експерти сумніваються

Експерти кажуть, що різниця між доходами і витратами 2019 року буде ще більше, ніж попереднього.

"Середній бізнес йде в тінь через те, що влада бере податки наперед, не повертають вчасно ПДВ, це зменшить доходи скарбниці, – стверджує Охріменко. – Виконати план за надходженнями, що зріс на чверть, можливо, якщо обвалити гривню до 31 грн/$, заморозити зарплати бюджетникам або додрукувати гривню. Всі три варіанти не найкращі".

Забловський каже, що є серйозні ризики невиконання макропоказників – насамперед зі зростання ВВП, доходів і інфляції, яка може виявитися двозначною:

"2019-го треба чекати нового підвищення акцизів для збільшення доходів бюджету і скорочення витрат, наприклад, на інвестпрограми – гроші на них передбачать, але не профінансують".