"Ведмеді" замість потягів до Росії і візит ревізорів МВФ: що змінилося в Україні за тиждень

На тижні, що минає, в Україні продовжили обговорювати заборону потягів до Росії і прийдешній візит місії МВФ, а ринки сколихнула турецька криза. Сайт "Сегодня" зібрав ТОП-5 ключових тем тижня.

1. "Ведмеді" Омеляна замість потягів до РФ

Влада знову заговорила про повне закриття транспортного сполучення України з Росією. Найактивнішим речником щодо цієї теми став міністр інфраструктури Володимир Омелян, який і раніше неодноразово закликав скасувати потяги до РФ. Тепер міністр заговорив і про скасування автобусів.

16 серпня Омелян найконкретніше анонсував нові обмеження в транспортному сполученні з Росією. "Сьогодні підписав один історичний документ. До Москви ходитимуть тільки ведмеді, як в старі добрі часи", – повідомив Омелян.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Пізніше міністр уточнив, що обмеження транспортного сполучення є частиною комплексу заходів, розробленого міністерством у відповідь на дії Росії в Азовському морі.

"Міністерство інфраструктури вже напрацювало контрзаходи, які запропонує найближчим часом. І я сподіваюся, Кабмін їх підтримає. ...Ми вважаємо, що в умовах війни про будь-яке співробітництво з РФ не може йтися. Дії України повинні бути жорсткими та адекватними", – сказав Омелян.

Міністр упевнений, що відомство діє в інтересах українців.

"По-перше, ми убезпечимо українців, які все ще на власний ризик їздять до РФ, де є можливість бути викраденим, потрапити в лапи ФСБ чи інших правоохоронних органів РФ. По-друге, і це ключове: якщо ми воюємо, то нічого туди їздити", – зазначив міністр в ефірі "5 каналу".

Голова Мінінфраструктури додав, що обмеження, про які йдеться, стосуватимуться не тільки згаданого раніше залізничного пасажирського сполучення. А пряме авіасполучення України та РФ скасовано з кінця 2015 року.

Раніше журналісти "Сегодня" розібралися, чим загрожує Україні заборона потягів і автобусів до Росії.

2. Місія МВФ в Україні

Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) відвідає Україну 6-19 вересня, про що заявив голова представництва МВФ в Україні Йоста Люнгман. Фахівці обговорять з українським керівництвом питання економічної політики і надання чергового траншу МВФ.

У Національному банку України (НБУ) впевнені, що черговий транш за програмою розширеного фінансування (EFF) Київ зможе отримати вже восени. На думку заступника голови НБУ Олега Чурія, незважаючи на те, що місія МВФ в Києві буде технічною, її приїзд до України – це сигнал про початок процесу.

Політолог Олексій Голобуцький зазначає, що якщо місія МВФ має прибути до Києва, вже досягнуто консенсусу з питання ціни на газ. Експерт допускає, що зростання ціни на газ для населення може виявитися менше запланованих раніше 60%.

При цьому в Міністерстві фінансів уже визнали, що візит місії МВФ підтверджує успішне просування роботи України з Фондом.

Також експерти пояснили "Сегодня", чи зможе місія МВФ врятувати гривню від падіння.

3. Турецька криза

Економічна війна між США і Туреччиною обвалює економіку популярної туристичної країни. Турецька ліра вже вийшла на друге місце в світі за знеціненням 2018 року після болівара Венесуели.

Це, в свою чергу, стурбувало інвесторів по всьому світу і вдарило по національних валют багатьох країн, що розвиваються, в тому числі України, Індії та Росії. Деякі аналітики вже заявили, що світові загрожує валютна криза через обвал курсу ліри.

Втім, в Нацбанку заспокоюють українців – за словами заступника голови НБУ Олега Чурія, Україна слабко інтегрована у світовий фінансовий ринок, а тому ситуація в Туреччині і на світовому ринку особливо не вплине на вітчизняну економіку. Принаймні, найближчим часом. В цілому Чурій визнає, що Туреччина є важливим торговельним партнером України, а в деяких сферах – ще і конкурентом, тому в довгостроковій перспективи турецька криза все ж змінить життя українських експортерів.

Водночас, девальвація ліри може мати і позитивний вплив: "Зміцнення гривні щодо ліри може привести до здешевлення турецької продукції в доларовому еквіваленті. ...Зокрема, це стосується турецьких овочів і фруктів, одягу і взуття, які мають вагоме значення в споживчому кошику в Україні", – вважає Чурій.

Детальніше про те, чого чекати Україні від обвалу турецької валюти, читайте на сайті "Сегодня" в матеріалі "Криза в Туреччині: як позначиться різка девальвація ліри на українцях" або дізнавайтеся з відеосюжету:

4. 12 млрд доларів від "Газпрому"

Судовий процес за новим позовом в Стокгольмі ризикує затягнутися, але Україна може отримати від "Газпрому" 12 мільярдів доларів, впевнені в "Нафтогазі".

Йдеться про розгляд за поданого 6 липня позову з вимогою переглянути тариф на транзит за контрактом з "Газпромом". "Нафтогаз" вимагає перегляду тарифу з березня 2013 року і попередньо оцінює свої грошові вимоги в 11,58 млрд доларів без урахування відсотків.

Як заявив головний комерційний директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко, судовий процес у цій справі може затягнутися більш ніж на 1,5 року. На той час уже буде відомо про те, чи збереже Росія транзит газу через Україну. У разі перемоги України в арбітражі "Газпрому" доведеться виплачувати компенсацію за економічне знецінення української ГТС.

"Ми просто розраховуватимемо на компенсацію вже постфактум. Тобто умовно 2021 року, якщо у нас не буде транзиту на той час, ми просто отримаємо компенсацію 12 млрд доларів", – сказав Вітренко в ефірі телеканалу "Прямий".

5. Допомога США Україні

Президент США Дональд Трамп підписав оборонний бюджет обсягом 716 млрд на 2019 фінансовий рік, який починається в США з 1 жовтня. Документ також передбачає надання військової допомоги Україні, а також низку заходів, спрямованих на протидію Росії у військовій сфері.

Так, в розділі 1233 "Продовження ініціативи підтримки України в сфері безпеки" зазначено, що "на 2019 фінансовий рік передбачено 200 млн доларів".

Крім того, в документі міститься положення про необхідність "зберігати міцну підтримку України в сфері безпеки, включно з наданням летальної допомоги оборонного характеру, і водночас сприяти необхідним інституційним реформам в галузі оборони".