Податок на виведений капітал: які "пряники" він обіцяє найманим працівникам та економіці України в цілому

4 липня в Верховній Раді був зареєстрований новий законопроект №8557 про податок на виведений капітал. Його подав президент України Петро Порошенко.

Законопроект передбачає, що звичний податок на прибуток буде в Україні скасовано, а замість нього – вже з 1 січня 2019 року – з'явиться новий податок: на виведений капітал (НВК). Прихильники цього податку стверджують, що таке нововведення сприятиме розвитку виробництва в Україні і висновку доходів підприємств з тіні.

Про введення податку на виведений капітал йдеться вже не перший рік. Схожа модель оподаткування була запропонована в законопроекті №3357, який був поданий ще в 2015 році просто рекордно великим авторським колективом. Правда, термін "податок на виведений капітал" в законопроекті не згадувався. Співавторами цього документа значаться понад 120 народних депутатів, включно з головою комітету з питань податкової політики Ніну жителя півдня. Незважаючи на це, до розгляду в сесійній залі за три роки справа так і не дійшла.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Чим не влаштовує податок на прибуток

Податок на прибуток сьогодні повинні платити більшість підприємств, крім неприбуткових організацій (наприклад, громадських), бюджетних установ (лікарень та ін.) І платники єдиного податку (ФОПи та ін.). Виплачувати податок належало раз на рік за підсумками фінансового звіту про витрати і доходи підприємства. При цьому суми розраховуються за складною і заплутаною формулою, де потрібно враховувати безліч різноманітних факторів: рід діяльності, амортизацію і види фінансових операцій.

У спробі мінімізувати податкові платежі підприємці винайшли безліч схем, які дозволяють їм не показувати реальний прибуток. У підсумку за звітами більшість українських підприємств проходять як збиткові чи з мінімальним прибутком. А такі підприємства не можуть інвестувати кошти у свій розвиток – грошей-то на це у них, за звітами, немає. А якщо "з'являться" – це може викликати питання перевіряючих органів.

З іншого боку, заплутаність і складність законодавства дозволяла цим самим перевіряючим органам оскаржувати правильність складання звітів і визначення розміру прибутку підприємствами. Більшість справ про "приховуванні доходів" і про "ухиленні від сплати податків" побудовані саме на такий казуїстиці. Хабарництво і штрафні санкції (або їх загроза) в підприємницькому середовищі теж багато в чому були породжені складністю податкового законодавства.

Разом зі скасуванням податку на прибуток повинні зникнути багато корупційних схем, вважають прихильники зміни податкового законодавства. А принцип дії нового податку – на виведений капітал – набагато простіше і зрозуміліше, ніж тонкощі податку на прибуток.

Доходи підприємств перестануть цікавити податківців

Введення нового податку – на виведений капітал – припускає, що доходи і прибуток підприємства взагалі не будуть цікавити контролюючі органи. Тому що цей показник перестає бути базовим при нарахуванні податків. А значить, приховувати прибуток більше не буде потреби.

Становити інтерес для фіскальних служб будуть тільки суми, які акціонери або власники отримають в якості дивідендів, виведуть за кордон або якимось іншим способом вилучать з бюджету підприємства. Ось саме з цих сум і передбачається стягувати податок на виведений капітал.

А ось прибуток, яку власники вирішать витратити на розвиток виробництва, поліпшення умов праці та інші корисні для підприємства речі, податками обкладатися не буде. Тому прихильники податку на виведений капітал вважають, що скасування податку на прибуток і введення податку на виведений капітал приведе до загальної модернізації підприємств, поліпшенню умов праці (в т. Ч. Зростання зарплат) і взагалі до розквіту економіки країни.

Власникам доведеться інвестувати в розвиток підприємств

Зношеність основних фондів українських підприємств вважають серйозним "гальмом" для розвитку економіки. У пояснювальній записці до президентського законопроекту говориться, що зношеність основних засобів в цілому по економіці становить 58,1%, а в провідному секторі – переробної промисловості – оцінюється в 76,4%!

Оскільки нова система оподаткування передбачає, що платити в казну доведеться якраз з тих коштів, які не будуть вкладатися в модернізацію і розвиток, власники захочуть більше коштів залишати на рахунках своїх компаній і вкладати їх в розвиток, вважають ініціатори нововведення.

В результаті спростяться умови ведення бізнесу, скоротяться витрати платників податків, підвищиться капіталізація підприємств і буде створений потужний стимул для залучення інвестицій в українську економіку. Це доводять, зокрема, приклади тих країн, які заснували податок на виведений капітал раніше: Естонії, Латвії, Грузії.

Правда, все це очікується не відразу, а в кращому випадку через кілька років після податкових змін. А ось в перші роки після внесення нововведень до Податкового кодексу бюджет недоотримає значні суми.

Саме ця обставина пояснює, чому введення податку на виведений капітал рік від року відкладається. Багато і зараз сумніваються, що новий податок буде введений з початку наступного року. Навіть незважаючи на те, що президентський законопроект визначений як "невідкладний". Один з аргументів противників нового податку – західні партнери України не рекомендують вводити новий податок, заперечуючи через скорочення доходів бюджету.

У той же час скептики вважають, що навіть під "загрозою" оподаткування багато власників не відмовляться від дивідендів. До того ж, знаючи "винахідливість" співвітчизників, вони вважають, що незабаром після введення нового податку з'являться і нові схеми "обходу" прямих законодавчих норм.

Скільки змусять платити

Згідно із законопроектом №8557, ставка податку на виведений капітал складе 15% для таких операцій:

• виплата дивідендів на користь фізичної або юридичної особи, яка не платить налогінеплательщіка
• виплата частини прибутку державними некорпоративних, казенними або комунальними підприємствами
• повернення внесків власнику корпоративних прав – неплатнику податку та ін.

До платежів, які прирівнюються до виплати дивідендів, відносяться наступні:

• відсотки, сплачені нерезидентам
• виплати за договорами страхування на користь страховиків-нерезидентів (в окремих випадках)
• безповоротна фінансова допомога, надана платником податку неплатнику
• грошові перекази на закордонні рахунки і багато інших.

Податкова ставка за такими операціями складе 20%. Виняток становитимуть операції щодо виконання боргових зобов'язань – за них стягуватимуть податок 5%.

Нацбанк зобов'яжуть розробити нову систему присвоєння коду фінансовим операціям. Обкладатися податком на виведений капітал будуть тільки ті кошти, які будуть підпадати під "податкові" коди.

Законопроектом передбачено, що перші три роки після введення нового податку підприємці зможуть вибирати, платити їм податки за старою схемою або за новою. А ось з 2022 року податок на виведений капітал стане обов'язковим для всіх.

Реєстр платників податків планується розмістити на сайті Державної фіскальної служби.