Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Закон про ринок капіталу: українці отримають нові можливості заробити

13 січня, 07:51

Олександра Романюк

Законопроект називають "фінансовим безвізом" з ЄС

/ Фото: прес-центр НБУ

Реклама

В українців з'являться нові можливості для збереження і примноження своїх заощаджень. Нові інструменти стануть доступні після прийняття закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення залучення інвестицій і впровадження нових фінансових інструментів", який зараз розглядається Верховною Радою.

Законопроект №2284 був прийнятий у першому читанні незадовго до Нового року, зараз готуються зміни до другого читання. Очікується, що після набрання чинності цей закон дозволить запустити в Україні повноцінний ринок капіталу (цінних паперів тощо), який наразі, за оцінками експертів, у нас знаходиться тільки в зародковому стані. Крім того, майбутній закон називають "фінансовим безвізом" для України в Євросоюз, оскільки він повинен привести українське законодавство, що стосується ринків капіталу, в відповідність з європейськими нормами, після чого для громадян України буде відкритий доступ до європейських ринків цінних паперів. Імплементація норм європейського законодавства в цій сфері в українське законодавство передбачена Угодою про асоціацію з ЄС. А крім того, запуск повноцінного ринку капіталу, за словами експертів, буде одним з маяків в рамках нової кредитної програми Міжнародного валютного фонду.

Відзначимо ще, що це буде четверта спроба створити правила для функціонування в Україні цивілізованого ринку капіталу. Попередні три законопроекти, які були подані до Верховної Ради, так і не зуміли дійти до фінального голосування.

Що таке ринок капіталу

Ринком (або ринками) капіталу називають ту частину фінансового ринку, де задіяні "довгі гроші", тобто фінансові засоби та інструменти з терміном обігу більше одного року. Йдеться як, власне, про гроші, так і про цінні папери, з яких більшість українців чули, мабуть, лише про облігації внутрішньої і зовнішньої державної позики (ОВДП). Законопроект №2284 перераховує й інші види цінних паперів, які будуть узаконені в Україні і стануть доступними для широкого кола громадян. Наприклад, недержавні облігації, акції, інвестиційні сертифікати, ощадні та депозитні сертифікати банків, векселі, депозитарні розписки та інші.

У кожного з перерахованих видів цінних паперів свої особливості і сфери застосування, однак усіх їх об'єднує одне: за допомогою цих фінансових інструментів гроші можна перетворити на капітал і змусити їх "працювати", тобто приносити прибуток.

"Поки гроші лежать, умовно кажучи, десь у людей під матрацом, вони не працюють і втрачають свою платоспроможність. Щоб гроші стали капіталом, потрібно, щоб вони були кудись інвестовані, тобто вкладені", – говорить економічний експерт, президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.

На сьогоднішній день ринок капіталу в Україні практично відсутній. Однак без такого ринку економіка розвиватися не може, впевнений експерт.

"В Україні є дві протилежні проблеми. З одного боку, є люди, у яких є гроші, але вони не знають, куди їх вкласти. Не розуміють, не мають фінансової грамотності, щоб розібратися, куди можна, а куди не можна вкладати. З іншого боку, є українська економіка, яка гостро потребує інвестицій, капіталу. Начебто, проблеми зустрічні, економіка і громадяни могли б один одному допомогти, але з цілої низки причин ці дві проблеми продовжують існувати паралельно, не дозволяючи ні громадянам жити краще, ні економіці розвиватися. Вирішувати ці проблеми одночасно – це і є завдання ринку капіталу. Тобто ринок капіталу виступає в ролі посередника, який допомагає громадянам перетворити їх заощадження в капітал і вкласти цей капітал в економіку. Економіка, користуючись цим капіталом, зможе зростати і через певний час повернути громадянам вкладені гроші з відсотками, і таким чином, вони стануть багатшими. Тобто виграти повинні всі", – пояснює Тарас Козак.

Але одна з основних перешкод для повноцінного існування українського ринку капіталу – відсутність довіри громадян до небанківських фінансових установ. Багато хто пам'ятає, чим закінчилося "загальне акціонування" в 90-х роках. Ставши власниками акцій якихось підприємств, більшість українців не отримали ніякого доходу. Банківські кризи та "банкопади" також відбили у населення охоту віддавати свої заощадження в чужі руки. Разом з тим довіра – одна з головних умов функціонування ринків капіталу.

А довіра може з'явитися тільки за наявності надійного захисту покупців цінних паперів, надійної системи контролю та т. п. Такі механізми захисту і контролю і покликаний надати новий закон.

Випускати цінні папери зможе навіть фізична особа

Складовою частиною законопроекту є нова редакція закону "Про цінні папери та фондовий ринок". Точніше, замість нього з'явиться новий закон – "Про ринки капіталу і організовані товарні ринки". В цьому законі будуть перераховані всі дозволені види цінних паперів, а також деривативів – похідних фінансових інструментів. Передбачається, що і цінні папери, і деривативи стануть доступними і корисними не тільки багатим людям і великим підприємствам, але багатьом підприємцям і взагалі широкому колу громадян.

"Зараз дуже популярні ОВДП. Але облігації може випускати не тільки держава, а хто завгодно: компанії, місцева влада, банки і навіть фізичні особи, тобто звичайні люди. Зараз у покупців недержавних облігацій дуже мало захисту. Якщо людина купить облігації якогось заводу або банку, а потім ця компанія не захоче платити, захистити покупця не було жодної можливості. Цей закон впроваджує багато механізмів захисту покупців, щоб не було обманів і шахрайства", – каже Тарас Козак.

Ринок деривативів, або похідних інструментів, взагалі не знайомий більшості українців. Це слово ми чуємо хіба що тоді, коли заходить мова про нафту.

"Якщо коротко, деривативи – це можливість купити, наприклад, долари або якийсь товар за фіксованою ціною через якийсь час. Наприклад, якщо вам потрібні будуть долари наступного літа, зараз людина повинна купити їх відразу або купувати поступово. При цьому вона не знає, за яким курсом вони будуть навесні або влітку. А на ринку деривативів, заплативши невеликий відсоток, можна гарантовано купити долари саме тоді, коли вони потрібні, але не за тією ціною, яка буде на той момент, а за нинішньою. Так, якщо долар виросте, ви виграєте, а якщо впаде – програєте. Але ви точно будете знати, що зможете потім купити долари за тією ціною, про яку домовилися сьогодні. Біржа це гарантує", – пояснює Тарас Козак.

Можливо, для українців деривативи стануть можливістю не збирати долари сьогодні на старість, а купити їх через багато років за нинішньою ціною.

Але якщо для фізичних осіб ринок деривативів – це все ж певні ризики (хто знає, як зміняться ціни через півроку, через рік?), то для підприємців – це стабільність і можливість планувати. Сьогодні на багатьох товарних ринках діють деривативи: нафти, зерна, металу тощо.

"Тобто коли аграрій вирощує урожай, він вже сьогодні фіксує, за якою ціною його продасть. А заводи фіксують, за якою ціною куплять, наприклад, зерно, щоб зробити борошно. Це не планова економіка, але гарантована. Зараз же Україна, один з найбільших в світі виробників зерна, визначає ціну зерна по Чиказькій біржі. Тобто зерно вирощується у нас, а ціна встановлюється в Чикаго, і заробляють на цьому американські посередники, а не українські", – каже Тарас Козак.

Новий законопроект передбачає, що правила для похідних інструментів на всіх товарних ринках будуть однакові, і регулюватися обіг цих паперів також буде з одного центру.

З презентації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали про фінансовий гороскоп на 2020 рік.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...