Негативна ціна на нафту: що насправді відбулося на ринку

День 20 квітня вже увійшов в історію ринку нафти як день, коли фінансові зобов'язання на поставки – ф'ючерси – впали в ціни нижче нуля. Що, по суті, означає: продавці повинні доплачувати покупцям за те, щоб ті забрали у них зобов'язання щодо постачання видобутої нафти.

У понеділок на Лондонській біржі вартість травневих ф'ючерсів на американську нафту марки WTI протягом дня падала до мінус 37,63 долара. Слідом за цим поповзли вниз ціни і на нафту інших марок. Зокрема, російська нафта Urals деякий час теж торгувалася за ціною мінус 2 долари за барель. Нічого подібного раніше на біржах не спостерігалося.

Причиною такого серйозного падіння на нафтові ф'ючерси називають надвиробництво "чорного золота". Більшість коментарів зводилися до того, що в умовах світової карантину споживання нафтопродуктів помітно знизилося. А оскільки зменшити обсяги видобутку технологічно складно або навіть неможливо, нікому не потрібною нафтою нібито вже заповнені всі нафтосховища. Тому і виникла негативна ціна.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За нафту не доплачують і навряд чи будуть

У цій інформації про негативні ціни на нафту є як частка правди, так і трохи нерозуміння ситуації. Перш за все, експерти уточнюють: нижче нуля падали ціни не на нафту, а на нафтові ф'ючерси. А це не сам продукт, а договір на майбутні поставки нафти, похідний фінансовий інструмент. Причому купувати і продавати один і той же ф'ючерс можна нескінченну кількість разів, то дорожче, то дешевше, що, власне, і відбувається на біржах.

"Ця ситуація не має ніякого стосунку до цін на нафту. Тому що, по-перше, це не ціна, а котирування. А по-друге, не на нафту, а на фінансовий інструмент. Це котирування фінансового інструменту. На біржах нафтою не торгують. Зазвичай на біржах купують і продають ті ж спекулянти. Тільки одна угода зі 100 закінчується поставками реального товару. Решта – це перепродаж", – пояснює експерт в енергетичній сфері, директор спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев .

Крім того, нижче нуля впала ціна не всіх ф'ючерсів, а тільки травневих. І ось чому:

"Ф'ючерси, які впали в ціні 20 квітня, – це травневі ф'ючерси. Нафта по ним потрібно поставити в кінці квітня. А понеділок, 20 квітня, – це був останній день, коли торгувалися травневі ф'ючерси", – пояснює керівник компанії "EXANTE Україна" Володимир Позній .

Український економіст Владислав Рашкован наголошує на ще низці особливостей падіння цін у понеділок:

"Інструмент, за яким ми спостерігали в понеділок, – це ф'ючерс на WTI, який торгується на NYMEX з тікером CL. Особливість цього інструменту – це не фінансовий (спекулятивний) інструмент, де розрахунок відбувається тільки в грошах в залежності від того, хто краще вгадав курс на певну дату. CL – це поставних контракт (this contract is settled physically), тобто той, хто його продає (short side), зобов'язаний поставити нафту покупцеві (long side), який зобов'язаний її фізично прийняти (для нафти Brent таких жорстких умов немає). Іншими словами: продавець повинен мати нафту, а покупець повинен мати законтрактовані фізичні сховища для закачування купується нафти, швидше за все в Cushing в Оклахомі – саме цей порт використовується найчастіше для відвантаження нафти WTI" , – написав він у Facebook.

Червневі ф'ючерси, втім, у понеділок теж дещо знижувалися в ціні, але аж ніяк не до від'ємних значень. Наприклад, червневі ф'ючерси на WTI впали приблизно на 14% (до 22-23 долара за барель), на європейську нафту Brent – приблизно на 6% (до 26-27 долара).

У вівторок, коли травневі ф'ючерси вже не торгувалися, ціни на нафтобіржах вирівнялися і навіть виросли. Так, червневі контракти на поставки нафти WTI навіть піднялися в ціні на 3% (до 21 долара за барель). Ф'ючерси Brent торгувалися майже по 25 доларів.

Ціна на саму нафту безпосередньо "прив'язана" до цін на біржах, а тому під час "шторму" на фінансовому ринку теж знижується. Однак не настільки, наскільки знижуються ціни на ф'ючерси.

"Реальна ціна на нафту прив'язана до середньозважених котирувань на світових біржах. І це величезний мінус, найбільша проблема економіки – що реальний сектор прив'язаний до спекулятивного сектору", – говорить Геннадій Рябцев.

Чому не хочуть скорочувати видобуток нафти

Як уже згадувалося, основною причиною незатребуваності ф'ючерсів стало перевиробництво нафти і дефіцит нафтосховищ. Сайт "Сьогодні" вже писав про те, що країни ОПЕК + насилу досягнули домовленості про певне зниження нафтовидобутку, щоб ціни на нафту не впали нижче собівартості. Чому ж домовленості про скорочення виробництва нафти даються так важко?

Виявляється, причина – не тільки в небажанні втрачати прибуток.

"У вартості нафти є така складова як вартість зберігання. Коли споживання було стабільним, ніхто, за великим рахунком, не думав про те, скільки коштує зберігання нафти. Зараз ця складова стала грати набагато більшу роль. Через кризу попит на нафту істотно впав. Сховища вже практично заповнені, а скоротити виробництво такими ж темпами, як падає попит, неможливо. Видобуток нафти – це не просто "відкрити або закрити кран". Це складний технологічний процес, який не можна зупинити за короткий час", – каже Володимир Позній.

Геннадій Рябцев уточнює: одним країнам-виробникам легше скоротити видобуток нафти, іншим – практично неможливо.

"Не всі можуть скоротити видобуток. Американці можуть, саудівці можуть. Росіяни – ні. Це залежить від того, на якій стадії, на якому рівні знаходиться те чи інше родовище. У Росії більшість родовищ знаходяться на пізній, на завершальній стадії розробки. Це означає, що, якщо вони заглушають свердловину, відновити видобуток з неї вже неможливо. Тому Росія, у порівнянні з саудитам і американцями, знаходяться зараз в найгіршому становищі. А американці, завдяки власними технологіями, можуть дуже швидко скоротити видобуток. За тиждень вони можуть скоротити видобуток більш ніж на 500 тис. барелів. Або наростити на стільки ж. Вони вже зробили це. Починаючи з 28 березня по 4 квітня вони скоротили видобуток на 600 тис. барелів на добу", – говорить Геннадій Рябцев.

Дефіцит сховищ або інформаційна атака

Основною причиною падіння цін на нафтовому ринку, як уже говорилося, вважається перевиробництво, причому до такої міри, що в світі практично не залишилося незаповнених ємностей для зберігання нафти.

"По суті, виробники говорили: якщо ви купите у нас нафту, ми вам ще й доплатимо, тому що її ніде зберігати. Ми бачили схожу ситуацію в 2008-2009 роках. Тоді теж практично всі сховища були заповнені сирою нафтою, і дійшло до того, що компанії-виробники орендували танкери, заповнювали їх нафтою, і ці кораблі просто стояли в затоках. Цього року, швидше за все, буде відбуватися те ж саме", – вважає Володимир Позній.

Водночас, Геннадій Рябцев упевнений, що те, що сталося падіння цін на ф'ючерси – ажіотажне і пов'язано, зокрема, і з вміло проведеною інформаційною кампанією.

"У понеділок, коли закінчувалися торги травневими ф'ючерсами, у фінансових спекулянтів, які торгують тільки фінансовими інструментами і які навіть не знають, де брати нафту, кому її продавати і т. п., до вечора виявилося дві альтернативи. Або десь шукати реальну нафту і комусь її постачати, або продати комусь ці ф'ючерси. Купувати ф'ючерси у них ніхто не хотів. І тільки в кінці дня, після 10 годин, знайшовся якийсь фонд, який сказав, що згоден взяти травневі ф'ючерси і позбавити біржових клерків від головного болю. Але за це зажадав доплати. Якби фінансові спекулянти не продали ці фінансові зобов'язання з доплатою, їм би довелося дійсно купувати реальну нафту і дійсно її поставляти. Тобто, якомусь клерку, який зазвичай сидить у кабінеті в краватці й окулярах, довелося б з кимось домовлятися про постачання реальної нафти", – говорить Геннадій Рябцев.

В результаті компанія-"рятівниця" непогано заробила, вважає експерт. Про це говорить і Владислав Рашкован: "Варто сказати, що для тих, хто мав, куди вивантажувати нафту, це була дуже прибуткова операція" , – написав він у Facebook.

Крім того, Геннадій Рябцев упевнений, що падіння цін на біржі було спровоковане відповідною інформаційної підготовкою.

"В даному випадку це біржові спекулянти вважають, що нафта нікому не потрібна. Насправді нафта потрібна. Її споживання скоротилося, але нафта продовжує бути потрібним товаром. Попит дійсно скоротився, тому що різко скоротилася кількість перевезень, перш за все, авіаційних. Водночас триває йде дуже хороша інформаційна обробка. Зокрема, фонд Майкла Блумберга – один з основних гравців на біржі NYMEX. Природно, що його компанія буде організовувати інформаційні приводи, інформаційні зливи для того, щоб він зміг заробити. Фактично його компанія продукує новини, які допоможуть йому заробити", – вважає Геннадій Рябцев.

Що стосується самих ємностей, експерт вважає, що інформація дещо перебільшена.

"Насправді кажуть, що ємностей не буде, якщо видобуток збережеться на нинішньому рівні до кінця літа. Тоді восени може не вистачити ємностей. А станом на сьогодні вільними залишаються 25% світових потужностей зберігання. Про який дефіцит можна говорити? При цьому ніхто не знає, які обсяги сховищ у Китаї, тому що це секретна інформація. А Китай – основний споживач нафти", – пояснює експерт.

Чи повториться ситуація в травні

"Ціна на червневі ф'ючерси, поставки за якими повинні бути в кінці квітня, не падала нижче нуля, вона залишалася на рівні 20 доларів за барель. Це говорить про те, що ринок очікує нормалізації ситуації. Однак, на мою думку, фундаментальні фактори за місяць навряд чи зміняться. Тобто споживання навряд чи повернеться на докризовий рівень, і видобуток теж не скоротиться набагато. Це станеться після скасування карантинних заходів та відновлення промисловості і транспортного сполучення. Адже основні споживачі нафтопродуктів – саме транспорт: літаки, автомобілі. Якщо економіки почнуть відкриватися, поступово споживання буде зростати, і ситуація з цінами на нафту нормалізується. Якщо протягом травня цього не станеться, то цілком можливо, що в останні дні торгівлі червневими ф'ючерсами повториться те ж, що сталося 20 квітня: ціна нафти виявиться нульовою. Тому що, якщо нафту ніде зберігати, то немає сенсу її купувати", – аргументує Володимир Позній.

Владислав Рашкован радить не поспішати з негативними прогнозами: "Я б поки не ретранслював цю одноденну аномалію на майбутнє нафтового ринку. Для його розвитку є багато додаткових чинників: подальші дії ОПЕК + щодо обмеження видобутку, тривалість COVID-кризи і всесвітнього локдауна, поступове нарощування економічної активності в різних частинах світу, та й вплив зелених технологій не варто забувати. Ф'ючерси на червень знаходяться на рівні 20+ доларів за барель" , – перераховує він.

Геннадій Рябцев згоден, що попит на нафту повинен відновитися після закінчення карантинних обмежень та відновлення виробництв. При цьому він уточнює: про глобальні тренди зниження попиту на нафту поки що не йдеться. Навіть навпаки:

"Споживання нафти в світі збільшується. І є розрахунки, які говорять, що пік споживання і видобутку буде у 2041 році ", – каже він.

Детальніше про те, що відбувалося на ринку нафти у понеділок, дивіться в сюжеті: