Відставка Якова Смолія: яким буде новий курс

3 липня, 13:19

Олександра Романюк Олександра Романюк

Експерти називають різні причини конфліктів з главою НБУ, але впевнені, що катаклізмів не буде

Початок другого півріччя 2020-го ознаменувався несподіваною зміною в українському фінансовому секторі. 1 липня голова Національного банку України Яків Смолій написав заяву про складання з себе повноважень.

Реклама

Незважаючи на те, що розмови про можливу зміну керівництва НБУ ходили буквально з перших днів президентства Володимира Зеленського, відставка Якова Смолія саме зараз стала несподіванкою навіть для багатьох експертів. Стосовно ж громадського резонансу, то він виявився величезним. Нацбанк останніми роками сприймався суспільством як острівець стабільності і надійності при будь-яких економічних катаклізмах. Як гарант того, що українська фінансова система зможе пройти нинішню кризу без особливих потрясінь. Зміна керівництва Центробанку в такий складний період, в розпал кризи, навпаки, сприймається як руйнування основ економічної стабільності і впевненості людей у завтрашньому дні.

"За роки, коли в Україні були фінансово-економічні кризи, у людей склалася недовіра до банківської системи. Вони бачили, що багато вкладників постраждали, коли банки були виведені з ринку... Проте сьогодні банківська система вже інша. Ми провели велику роботу щодо її оздоровлення і підвищення її прозорості. З цією метою ми почали публікувати детальну статистику про фінансовий стан банків, виконання ними всіх нормативів. Тобто населення має достатньо інформації про кожен з 77 чинних банків України, щоб зробити зважений вибір. Цей комплекс заходів – частина нашого вкладу в підвищення довіри до банківської системи, щоб люди повернули ці кошти до банків, і вони могли спрямувати їх на кредитування" , – говорив Яків Смолій в інтерв'ю сайту "Сьогодні". І з таким результатом праці Нацбанку і його керівника не посперечаєшся.

Яків Смолій, який фактично очолив Нацбанк 2017 року (спочатку – як в.о., з 2018-го – як голова НБУ), причиною свого відходу назвав "систематичний політичний тиск", який мав місце "протягом тривалого часу". Хто саме тиснув на голову НБУ, він не уточнював. Однак в різний час закиди в спробах чинити тиск на НБУ звучали і на адресу команди президента, і на адресу деяких колишніх власників банків (зокрема, ПриватБанку), і на адресу Ради НБУ.

Сайт "Сьогодні" розпитав експертів про причини відставки і можливі наслідки.

Приводи для конфлікту: політичні, економічні, комунікаційні

Реклама

Те, що конфлікти існували, експерти не заперечують.

"Смолія вже давно збиралися відставляти з тієї причини, що він так чи інакше пов'язаний з попередньою владною командою. І тут нікуди не подінешся. Оскільки Нацбанк – це одна з ключових позицій, остільки він рано чи пізно повинен був піти", – вважає лікар економічних наук, завідувач сектору інституційної економіки Інституту економіки і прогнозування НАН України Олег Яременко.

Економічний експерт Борис Кушнірук зазначає, що відставка Якова Смолія вигідна скривдженим банкірам. Зокрема, "групі Приват" вкрай важливо "звалити" незалежне керівництво Нацбанку і поставити туди своїх людей.

"Причому для двох цілей. По-перше, заради збагачення. А по-друге – щоб ці люди, можливо, відіграли назад історію з ПриватБанком. Причому відіграли не так з точки зору повернення банку, як з точки зору інформаційної складової. Оголосити, наприклад, що націоналізація була неправильною, що ПриватБанк нічого не порушував і там було все добре. І це йому треба як в судових справах в межах України, так і щоб спробувати розрулити ситуацію в Великій Британії і США, де проти нього ведуться розслідування", – каже Борис Кушнірук.

Про існування розбіжностей правління НБУ і Ради НБУ повідомляв голова Ради Богдан Данилишин.

"Зокрема, за результатами засідання Ради, яке сталася 30 червня 2020 року, було прийнято рішення про те, що жорсткість грошово-кредитної політики Національного банку в 2018-2020 роках призвела до істотної деформації економічних стимулів діяльності банків і скорочення рівня кредитування економіки", – написав Богдан Данилишин в Facebook.

Реклама

/ Фото: Facebook

Пізніше голова НБУ Яків Смолій розповів, що він мав на увазі під політичним тиском на центробанк. Зокрема, він назвав рекомендований парламентським комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики проєкт постанови про оцінку діяльності голови НБУ, судові позови і рішення, а також подання, що надійшло від 64 народних депутатів до Конституційного суду України, про відповідність Конституції банківського закону, необхідного для співпраці з МВФ.

Ще одним елементом тиску Яків Смолій назвав часту публічну критику центробанку з боку Ради НБУ і Богдана Данилишина.

"Ми бачимо пряму політичну вмотивованість позицій і рішень деяких окремих членів Ради НБУ, зокрема голови. Я нагадаю, що голова Ради неодноразово публічно висловлював свої позиції щодо переговорів з колишніми власниками ПриватБанку, де-факто про повернення їм уже здорового банку, який держава декапіталізувала", – пояснив Смолій.

Радник президента Олег Устенко в коментарі сайту "Сьогодні" причиною події назвав "відсутність комунікацій".

"Повертаючись до питання політичного тиску, я думаю, через те, що Нацбанк не вибудовував нормальну комунікаційну стратегію, у нього могла скластися ілюзія того, що його недостатньо розуміють. Але коли ти хочеш, щоб тебе розуміли, ти повинен розповідати, що ти робиш і як ти робиш", – сказав Олег Устенко.

Реклама

Незалежність НБУ є однією з вимог міжнародних фінансових партнерів України. І після появи заяви Смолія посли країн "Великої сімки" закликали владу України зберегти незалежність НБУ.

Однак експерти задаються питанням: що вважати незалежністю?

"Ми повинні розуміти, що контроль над НБУ – це незмінна практика нашої політичної "візантійщини". Про яку політичну незалежність можна говорити, якщо ми прекрасно пам'ятаємо, що Гонтарева і Смолій – це були фактично люди Порошенка, люди з його команди", – говорить економічний експерт Олексій Кущ.

Емісія, інфляція, курс

Економічні наслідки заяви Якова Смолія про відставку не змусили себе довго чекати. Вже наступного дня курс долара злетів вище 27 грн, чого не було з моменту паніки через коронакризу. Мінфін скасував розміщення облігацій на 1,75 млрд доларів. Наскільки серйозними в подальшому можуть бути наслідки зміни голови НБУ?

"Зрозуміло, що фінансовий ринок не любить, не вітає і боїться будь-яких змін. Не тільки в Україні, це так в будь-якій країні світу. Тому ми маємо право очікувати, що ринок може панікувати протягом найближчих декількох днів. Але також правда, що як тільки будуть зроблені відповідні призначення і заяви про те, що монетарна політика залишатиметься в тому ж руслі, я думаю, ринок моментально заспокоїться", – каже Олег Устенко.

Стосовно віддаленіших перспектив, то Олег Яременко, наприклад, бачить як можливий негатив, так і позитив.

"Позитив у тому, що зараз формується функціональна єдність фінансового, грошово-кредитного блоку. А негатив може бути пов'язаний з певними розрахунками і планами Міжнародного валютного фонду. Оскільки Смолій так чи інакше був пов'язаний з отриманням ці кредитів, з співпрацею, брав участь в розробці Меморандуму. І, коли така людина йде, це, звичайно, недобре", – говорить експерт.

Борис Кушнірук уточнює: якщо МВФ отримає докази порушення незалежності НБУ, Україна може позбутися міжнародної фінансової допомоги, і тоді доведеться включати "друкарський верстат".

"Уявіть собі ситуацію, якби наші західні партнери припинили давати нам кредити та допомогу – наприклад, за те, що ми порушили незалежність Нацбанку. Тоді постане питання: за рахунок чого фінансувати дефіцит бюджету? Його можна фінансувати або за рахунок емісії, причому емісії на сотні мільярдів гривень, або, вибачте, закрити все бюджетне фінансування, і тоді настане катастрофа. Тобто реакції "сьогодні на завтра" не буде. Але вона може відгукнутися економіці досить швидко", – вважає Борис Кушнірук.

Чи ввімкнуть "друкарський верстат"?

Одне з питань, за якими існували розбіжності між керівництвом НБУ і низкою експертів, було питання емісії. Прихильники друкування грошей запевняють, що це допоможе прискорити інфляцію і розігріти економіку. Мовляв, багато держав під час нинішньої кризи вдалися до прихованої або відкритої емісії.

Противники масштабної емісії лякають, що якщо раз почати, потім буде важко зупинитися, і в результаті можемо отримати гіперінфляцію, як було в 90-х, з усіма наслідками, що випливають: подорожчанням продуктів, знеціненням зарплат, зубожінням населення і тощо

Експерти не заперечують: додатковий випуск грошей в зв'язку з кризою буде. Мало того, емісія, можна сказати, вже проводиться. Однак боятися повторення 90-х не варто.

Зазначимо, що раніше гроші дійсно "друкувалися". Готівкові. Зараз же вони випускаються насамперед в електронному вигляді. Емісія може проводитись декількома способами. Шляхом скупки цінних паперів (цей метод використовувався кілька років тому, але тепер НБУ до нього вже давно не вдавався), шляхом рефінансування банків, купівлі валюти на міжбанку (ці інструменти використовувалися раніше і використовуються зараз, питання – в яких масштабах).

"Емісія все одно буде. Прихована або відкрита емісія зараз триває у всіх країнах, і при цьому активно задіюється. У нашому випадку я б очікував, що буде прихована емісія, і тут точно не питання, хоче її Смолій чи ні. Це просто об'єктивна реальність. Прихована емісія – це вже обумовлений параметр і навіть не обговорюється. Але що значить "розкрутити інфляцію"? Вона сьогодні сповільнилася до менше 2% в річному численні. З одного боку, причина цього – жорстка монетарна політика, яка проводилася Нацбанком. А з іншого боку – це реакція на економічні проблеми, які є в країні. Країна зараз перебуває в такому двосторонньому хук. З одного боку – коронакриза, з іншого боку – економічна криза. І цей двосторонній хук якраз і є одним з каталізаторів того, що знижується інфляція. Тому що зменшується споживання. І це, скоріше, не результат, а індикатор того, що є економічні проблеми. І я ще раз кажу: всі використовують механізм відкритої або прихованої емісії", – пояснює Олег Устенко.

Однак побоюватися гіперінфляції немає підстав, запевняє експерт.

"Природа інфляції в 90-х була зовсім іншою. Вона полягала в тому, що дефіцит держбюджету в той період перевищував 30% ВВП. І він повністю гасився за рахунок звичайного друкування грошей. Інфляція тоді дійсно досягала 10 000% на рік. Але зараз дефіцит держбюджету всього 7,5%. Так, це втричі більше початкового прогнозу, тому що через коронакризу довелося збільшувати дефіцитну зону. Але все одно цей дефіцит легко фінансується і з зовнішніх джерел, і за рахунок запозичень у міжнародних фінансових інституцій. 7,5% – це близько 10 млрд доларів. А у нас тільки за програмою з МВФ підписано близько 4 млрд доларів. 1,2 млрд повинно зайти від Євросоюзу, близько 700 млн повинно зайти від Світового банку. Ну, і додаткові гроші, які може позичити Міністерство фінансів – це все повністю перекриває дефіцит", – каже Олег Устенко.

Експерти вважають, що зі зміною керівника НБУ монетарна політика в Україні зазнає мінімальних змін.

"Я вважаю, що у Зеленського зараз немає альтернативної монетарної політики, з якою могла б зайти нова команда в Нацбанк. Тому що ми говоримо не про персоналії насправді, ми говоримо про політику. Більш того, всі люди, які працюють з ним в Офісі президента, дотримуються приблизно тих же поглядів в монетарній політиці, що і Смолій. Тому нічого якісно нового ми не побачимо", – вважає Олексій Кущ.

Олег Устенко також говорить, що питання не в персоналіях, а в збереженні економічного курсу.

"Стосовно можливого нового керівника, тут не питання, хто буде керівником. Питання – чи буде збережена незалежність, розуміння макроекономічних основ і того мандата, який є у НБУ. У моєму розумінні – це завдання, яке легко можна вирішити. Незамінних у нас точно немає. І відхід Смолія з цієї посади не означає, що у нас можуть раптом виникнути проблеми монетарної стабільності. Інсинуації з цього приводу, що раптом порушиться монетарна стабільність, раптом різко зміниться курс, інфляція розкрутиться до якихось неймовірних меж, мені нагадують період передвиборчої кампанії перед другим туром, коли використовувалися такі "страшилки", що, мовляв, прийде Зеленський і курс стане 70, інфляція зросте до неймовірних меж. Я не бачу тут жодних проблем. У нас значні золотовалютні резерви, вони перевищують позначку в 25 млрд доларів, що абсолютно чітко забезпечує нашу курсову стабільність", – вважає експерт.

Правління Національного банку України після написання заяви про відставку голови НБУ Якова Смолія заявило, що працюватиме і далі, дотримуючись поточної політики для збереження стабільності економіки в Україні.

Зазначимо, що відставка голови Нацбанку була основною темою для обговорення в парламенті. Подробиці дивіться в сюжеті "Сьогодні":

Всі подробиці в спецтемі Відставка голови НБУ

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти