Переговори України з МВФ про кредит: названі основні плюси і ризики

Переговори України з Міжнародним валютним фондом (МВФ) про продовження макрофінансової допомоги обумовлені серед іншого тим, що для Києва крім можливості доступу до фінансових ресурсів Фонду відкриваються ще й перспективи співпраці з іншими світовими фінансовими інститутами.

Про це сайту "Сегодня" розповів директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин, коментуючи досягнення домовленостей з МВФ про нову 14-місячну програму підтримки економічної політики stand-by (SBA), яка замінить програму розширеного фінансування (EFF).

"Справедливо, що почасти інші міжнародні фінансові інститути залежать від рішення МВФ. Той же Світовий банк, наприклад, дуже часто тільки після МВФ ухвалює позитивні рішення щодо тієї чи іншої країни. Але якщо згадати, як два роки тому в рішенні проблем із Грецією МВФ дуже гнучко підходив до ситуації з фінансуванням, як і Європейський центральний банк. Також ми бачили певне послаблення з борговими проблемами Італії та Іспанії", – зазначив він, позитивно оцінюючи в цілому продовження роботи з МВФ.

За словами Юрчишина, з одного боку Києву необхідно співпрацювати з МВФ, треба розвивати партнерські відносини з Фондом, але з іншого – Україна повинна була досягти успіху з реформуванням економіки, дерегуляцією бізнесу й іншими перетвореннями.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У свою чергу екс-міністр економіки Володимир Лановий в коментарі сайту "Сегодня" зазначив, що нові домовленості з МВФ допоможуть Україні більш-менш плавно пройти 2019 рік без економічних потрясінь, проте ризики для макроекономічної стабільності країни все одно будуть зберігатися, не виключено і збільшення дефіциту держбюджету.

"Великий дефіцит бюджету – це, по-перше, поганий стан ринку цінних паперів, тобто високі процентні ставки за ними, по-друге, за цим може послідувати встановлення високих процентних ставок на банківські кредити, а зростання тарифів на газ і електроенергію означатиме високу інфляцію (базову й виробничу), зростання цін на споживчі товари в цілому, можливу девальвація гривні, зменшення інвестиційного потенціалу та відсутність росту економіки", – спрогнозував він.

Водночас, як підтвердив нам експерт з енергетичних питань Володимир Саприкін, МВФ розглядав продовження співпраці з Україною з прив'язкою до зростання тарифів на газ. За його словами, якби ціна газу не підвищувалася й надалі, це зробило б неможливим отримання чергового траншу макрофінансової допомоги Фонду, що в результаті могло серйозно погіршити економічну ситуацію в країні. Це і було ключовим фактором, чому Київ пішов на виконання умов МВФ.

"За останній рік кардинально зросли ціни на нафту на світових ринках. Відповідно, зросла ціна на природний газ. Кабмін намагався перенести питання підвищення ціни на газ, але все-таки не зміг, і якщо говорити про формульні домовленості (яким чином формується вартість газу) , безумовно, тут чисто математично необхідно її підвищувати, адже ціна газу у продавців в Європі об'єктивно зросла", – зазначив експерт.

Саприкін при цьому уточнив, що МВФ наполягав на підвищенні вартості газу відповідно до тієї формули, яка була узгоджена і затверджена раніше, а Україні в цій ситуації просто нікуди було діватися. Також він зазначив, що уряду не вистачило часу знайти інші механізми, щоб зберегти ціну на "блакитне паливо" на нинішньому рівні або піти на мінімальне підвищення за рахунок низки компенсаційних інструментів.

Зазначимо, раніше в коментарі сайту "Сегодня" виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера, економіст Олег Устенко пояснював, що уУкраїни в 2015 році на переговорах з МВФ про макрофінансову допомогу  могли бути відсутні плани і розрахунки щодо ціна на енергоресурси на середньострокову перспективу. Коли ж ціни на нафту і, відповідно, на газ почали зростати, Україна опинилася під сильним тиском і подальші переговори з МВФ щодо тарифів на газ істотно ускладнилися.

"Очевидна помилка полягала у відвертому прорахунку. Він полягав у наступному: в березні 2015 року, коли Україна підписувала угоду з МВФ, на той момент вартість нафти перебувала на позначці трохи нижче $40 за барель. І на мій погляд, уряд перебував, по-перше, або в логіці, що така ситуація зберігатиметься нескінченно тривалий період (і коли обіцяли змінити тарифи на газ, то, швидше за все, думали про якісь незначній зміні), або, по-друге, був відвертий прорахунок через дуже нечисленні прогнози, які говорили про те, що ціна на нафту буде продовжувати зниження, навіть нижче за відмітку в $40. Тоді дуже обмежена кількість прогнозистів говорила про це. Але, схоже, взяли найоптимістичний прогноз, поставивши під ризик фактично всі питання, пов'язані з економічною і енергетичною політикою в країні", – зазначав Устенко.

Як повідомлялося, МВФ і Україна домовилися на рівні фахівців Фонду за новою програмою у форматі stand-by в розмірі 3,9 млрд доларів. Програма тривалістю 14 місяців замінить затверджену в березні 2015 року програму розширеного фінансування, яка закінчується в березні 2019 року. Угоду про 3,9 млрд доларів кредиту затвердять після прийняття держбюджету України на 2019 рік.

Заява МВФ послідувала протягом години після рішення Кабміну підвищити ціни на газ на 23,5% з 1 листопада.