Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Перші підсумки: що змінилося за рік після підписання економічної частини Угоди про асоціацію України і ЄС

27 червня 2015, 09:05

Сергій Гусєв

Головне — пройдена точка неповернення в цивілізаційному і економічному виборі країни

27 червня минулого року Україна і Європейський Союз підписали економічну частину Угоди про асоціацію. Цей документ являє собою міжнародний договір, який має на меті поглиблення інтеграції між Україною та Євросоюзом. У подібних угодах немає окремо політичної та економічної частини. Вони з'явилися тільки для України, зважаючи на трагічність ситуації в нашій країні, пов'язаною з підготовкою цієї Угоди.

Робота на тимчасовій основі

Для вступу в силу Угода про асоціацію має бути ратифікована Європарламентом, всіма 28 країнами-членами ЄС та Україною. Наша країна завершила процедуру ратифікації 16 вересня 2014 р. Більшість європейців також завершили або завершують її, але Австрія, Греція, Кіпр поки не приступали до ратифікації. Можливо, причина цього в тому, що ці країни уважно прислухаються до думки Росії, яка формально не повинна мати ніякого відношення до даного процесу, бо питання асоціації стосується тільки України і ЄС.
І все ж лідери ЄС врахували думку Москви і 12 вересня 2014 р. на переговорах "Україна — Росія — ЄС" була досягнута домовленість про відстрочення імплементації угоди про створення зони вільної торгівлі Україна – ЄС до 1 січня 2016 р. Потім росіяни намагалися відстрочити цю дату, але на поступки їм більше не пішли.

З 1 листопада 2014 р., незважаючи на те, що угода поки не вступила в силу, Україна приступила до реалізації низки її положень, крім створення зони вільної торгівлі

Зі свого боку Євросоюз пішов на безпрецедентний крок – з квітня 2014 р. діють автономні преференції. Це означає, що українські товари експортуються на ринки країн ЄС з митними ставками, аналогічними тим, які повинні бути протягом першого року дії угоди про вільну торгівлю або за квотами, але на пільгових умовах. При цьому європейські товари імпортуються в Україну у звичайному режимі. Це призвело до деякого зростання українського експорту в ЄС, але вагомою перешкодою для зростання найчастіше є неготовність українських виробників постачати в ЄС продукцію, що відповідає встановленим вимогам.

Зараз вітчизняні виробники виробляють товари згідно з місцевими стандартами, тому для експорту в ЄС потрібно проводити додаткову роботу. Одне із завдань асоціації і полягає в тому, щоб ліквідувати технічні бар'єри, які заважають бізнесу. Україні дається 7-10 років, щоб всі стандарти, починаючи від виробництва і закінчуючи зберіганням і транспортуванням товарів синхронізувати зі стандартами ЄС. Це здешевить підготовку до експорту в ЄС, таким чином він стане більш доступним і для малих і середніх українських підприємств.

В даний час Україна вже прийняла 24 з 27 технічних регламентів, передбачених угодою про асоціацію з ЄС, 10 з яких вже введені в дію

Цей процес дуже турбує Росію. Зараз вона вже не наполягає на перенесенні дати початку роботи зони вільної торгівлі України і ЄС, але просить відкласти на 10 років набрання чинності технічних регламентів, адаптованих до норм ЄС.
До кінця липня повинні бути завершені консультації фахівців України, РФ і ЄС, в ході яких сторони домовилися обговорити побоювання РФ, пов'язані з можливим впливом режиму вільної торгівлі Україна – ЄС на російську економіку. Найбільше занепокоєння Росії викликають технічне регулювання, митне адміністрування та поліпшення інформаційного обміну на тристоронньому рівні (зокрема, мова йде про санітарний та фітосанітарний контроль). Міністр економіки Росії заявив, що вони не будуть вводити мита для товарів з України, якщо отримають відповіді на всі невигідні питання.

Перші підсумки

Реклама

В кінці квітня Кабмін оприлюднив звіт про виконання Порядку денного асоціації та імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що зачіпає період з вересня 2014 р. по квітень 2015 р. Цей розлогий документ багато в чому наповнений відомостями, цікавими тільки чиновникам, які їх надали. Разом з тим у ньому є і інформація про конкретні кроки з реформування українського бізнес-середовища в європейському напрямку.

Наприклад, нагадується, що 10 лютого 2016 р. набуде чинності Закон "Про технічні регламенти і оцінки відповідності". Про важливість зближення вітчизняної та європейських систем ми вже сказали вище. Забезпечено визнання Національного агентства акредитації України на міжнародному рівні, що є, зокрема, необхідною умовою для визнання і вітчизняних випробувальних лабораторій.

Станом на 1.04.2015 р., перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, скорочено на 70% порівняно з 2009 р

Реформування митної сфери здійснюється на основі нової редакції Митного кодексу, яка розроблена з урахуванням положень Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур і Митного кодексу ЄС. До 87% митних декларацій вже оформлюється в електронному вигляді.

У грудні минулого року були внесені зміни до Податкового кодексу, якими розпочато процес податкової реформи. Робота в цьому напрямку йде важко, але уряд обіцяє до осені все ж подати концепцію податкової реформи.

Відзначена робота уряду, НБУ і Верховної Ради щодо зміцнення банківської системи країни.

В тренді
Домашнє завдання для нового кредиту: чого МВФ чекає від України
Фото: REUTERS/Yuri Gripas

Для захисту прав представників бізнесу та підприємців – фізосіб 20.05.2015 р. почала роботу Рада бізнес-омбудсмена.

Для захисту вітчизняного виробника від імпорту б/в одягу розроблена система вхідних цін (це питання дуже важливе для підприємств легкої промисловості).

З метою реформування системи держзакупівель внесені зміни в базовий закон та розроблена відповідна дорожня карта (стратегія).

Реклама

20 вересня 2015 року набуде чинності новий закон "Про основні принципи і вимоги до безпеки і якості харчових продуктів". Він побудований на принципах і вимогах до безпеки харчових продуктів, які діють в ЄС. Причому в Євросоюзі при розробці своїх вимог виходять не тільки з необхідності максимального захисту споживачів, але і з уникнення зайвого навантаження на бізнес. Такий же підхід намагалися використовувати і при розробці українського закону. Головною відмінністю нової системи від діючої є закріплення відповідальності за недотримання вимог законодавства про безпеку харчових продуктів за виробником товару, а не за контролером. Ще відмінність – введення превентивного підходу до контролю замість боротьби з наслідками. Також вводиться обов'язкове введення бізнесом принципу простежування, тобто підприємство у будь-який час повинно мати точну інформацію про те, звідки воно одержало сировину або харчовий продукт і куди його направили з підприємства.

Важлива не асоціація, а зміна самої України

Підписання цієї угоди вивело Україну лише на перший рівень євроінтеграції. Зараз на ньому також знаходяться Алжир, Чилі, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Марокко, ПАР, Сирія, Туніс, Грузія, Молдова. Велика частина з цих країн з різних причин навряд чи стануть коли-небудь членами Європейського Союзу. Але це не повинно применшувати значущість цієї події для нас. І не тільки тому, що за словами керівників ЄС, "наша" угода є безпрецедентною через смислове наповнення. Важливіше те, що підписавши угоду, країна (а не тільки керівники) позначила свій цивілізаційний вибір, вказала, на партнерів якого роду вона має намір орієнтуватися.

Формальне членство в ЄС зовсім необов'язкове для того, щоб будувати сучасну конкурентоспроможну країну

У сучасній Європі багато недоліків, вона страждає від надмірної бюрократії та нерозумної політкоректності. Але базові принципи її світоустрою, такі, як:

- стимулююча та регулююча роль держави;
- ринкова модель економіки;
- гарантія права приватної власності;
- рівність перед законом і невідворотність покарання за його порушення;
- безумовність виконання зобов'язань;
- опора на розвинений фінансовий ринок
цілком можуть бути сприйняті Україною і в процесі асоціації. І це потрібно самим українцям для розвитку власної країни, незалежно від її членства в будь-якій міжнародній організації.

00_06

001_01

0034

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...