Чому голова НБУ не носить банківські картки і як дізнатися свій новий номер рахунку: інтерв'ю з Яковом Смолієм

Національний банк України почав 2019 рік з анонса низки важливих змін на ринку банківських послуг. Сайт "Сегодня" розпитав про них голову Національного банку України Якова Смолія.

- Однією з цілей НБУ заявляв про намір зменшити обіг готівки. Навіщо це потрібно? І чи реально нам у доступному для огляду майбутньому досягтипоказників безготівкових розрахунків, які є в країнах Західної Європи?

- Станом на 1 січня 2019 року в обороті в Україні перебувало близько 400 млрд грн готівки. В тому числі, близько 360 млрд грн – поза банками. Природно, частина грошей працює на тіньову економіку.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Рівень тіньової економіки, за даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, становить близько 32% ВВП. Але різні дослідницькі організації та аналітики називають і більш значні цифри – 40-50%.

Тобто, якщо судити за цими оцінками, майже половина економіки України знаходиться в тіні. Там підприємства обмінюються товарами і розраховуються готівкою. І цей бізнес не платить податків, платить зарплату "в конвертах", не здійснює відрахувань до Пенсійного фонду.

Фото: Анастасія Лесик

Нацбанк та інші органи влади – Мінекономрозвитку, податкова, правоохоронні органи – повинні об'єднати зусилля, щоб зменшити обсяг як тіньової економіки, так і готівкового обігу грошей поза банківським сектором. А люди, які отримують зарплату "в конвертах", повинні розуміти, що відрахування до Пенсійного фонду з їх зарплат не надходять, і думати про те, на що вони будуть жити в майбутньому.

Сьогодні у нас частка безготівкових розрахунків з платіжними картами становить понад 44% (Мається на увазі обсяг базготівкових операцій в загальному обсязі операцій з платіжними картками, емітованими українськими банками). Це означає, що понад половини коштів з платіжних карт просто переводять у готівку і далі використовують поза банківським сектором. Тому наша мета -зменшити кількість готівкових розрахунків, збільшивши безготівкові.

- Сьогодні готівкові в основному потрібні на зарплати?

- Не тільки. Дуже багато підприємств сьогодні ще беруть готівку в банку на закупівлю сільськогосподарської продукції, сировини для вторинної переробки (металобрухту, макулатури, наприклад). Ми розуміємо, що частина цієї готівки йде не на ті цілі, які озвучуються. Служби фінансового моніторингу відстежують це, застосовують відповідні заходи впливу. Але не можна просто заборонити. Потрібно економічними методами домогтися того, щоб було невигідно працювати в тіні, щоб було невигідно використовувати готівкові розрахунки. Інакше ми не виберемося з тієї ями, в якій перебуваємо, коли значна частина угод відбувається поза банківським сектором. Це неправильно, так не повинно бути.

До компетенції Нацбанку входить вводити в разі потреби адміністративні обмеження, і ми ввели обов'язкові безготівкові розрахунки між юридичними і фізичними особами на суму понад 50 тис. грн. Але у НБУ немає мандата на перевірку діяльності бізнесу, торгівля перебуває за межами нашого регулювання, це компетенція Державної фіскальної служби. Водночас, впроваджуючи безготівкові розрахунки, банки повинні одночасно давати своїм клієнтам знання, як скористатися, скажімо, картою або мобільним додатком. Тому що сьогодні у нас велика кількість пенсіонерів отримують гроші на картки, але крім як зняти гроші в банкоматі, більше нічим не вміють користуватися.

У мене навіть є знайомі, які пенсію отримують на банківську карту, йдуть знімають готівку і через 50 метрів на заправці розплачуються ними за бензин. При тому, що практично всі заправки обладнані POS-терміналами, де можна розрахуватися карткою, без готівки.

- Зараз ще в багатьох населених пунктах просто немає інтернету. Відповідно, люди просто не можуть користуватися мобільними банківськими додатками, здійснювати безготівкові операції. А чи є якась залежність між рівнем інтернетизації і кількістю грошей поза банками?

- Такої формули немає. Якщо економіка потребує грошей, НБУ випускає грошей стільки, скільки потрібно. У сучасному світі гроші випускаються переважно в безготівковій формі. Але іноді вони перекочовують через банківський канал, переходять у готівку, і далі працюють поза банками.

Є країни, наприклад, Швеція, де безготівкові операції значно переважають над готівкою. В Україні інша ситуація. Певна частина цих коштів сьогодні перебуває у людей на руках в якості заощаджень.

За роки, коли в Україні були фінансово-економічні кризи, у людей склалася недовіра до банківської системи. Вони бачили, що багато вкладників постраждали, коли банки були виведені з ринку. Не всі отримали свої заощадження в повному обсязі. І люди сьогодні не довіряють повною мірою банкам. Тримати заощадження в готівці вони вважають більш надійним.

Однак сьогодні банківська система вже інша. Ми провели велику роботу з її оздоровлення і підвищення її прозорості. З цією метою ми почали публікувати детальну статистику про фінансовий стан банків, виконання ними всіх нормативів. Тобто населення має достатньо інформації про кожного з 77 діючих банків України, щоб зробити зважений вибір. Цей комплекс заходів – частина нашого внеску в підвищення довіри до банківської системи, щоб люди повернули ці кошти в банки, і вони могли спрямувати їх на кредитування. Адже це як закон сполучених посудин. Банк приймає гроші на депозити і відправляє їх на кредитування. Але якщо люди не несуть гроші в банки, банкам ніде їх узяти для видачі кредитів. І це одна з причин, чому банківський сектор сьогодні не такий активний в частині кредитування, як хотілося б.

- Які банки можуть бути виведені з ринку в 2019 році? І взагалі, чи можливий в доступному для огляду майбутньому новий "банкопад"?

- Сьогодні всі 77 працюючих в Україні банків докапіталізовані, всі мають достатньо ліквідності, всі можуть працювати як з коштами населення, так і з коштами юридичних осіб. Залишився один банк, який повинен докапіталізуватися на 611 млн грн до кінця березня за результатами стрес-тестування. Інші банки вже виконали програми докапіталізації за базовим макроекономічним сценарієм.

З 2018 року ми розпочали щорічно проводити стрес-тестування і оцінку стійкості банків. Публікація їх результатів на сайтах банків і Національного банку є обов'язковою. І сьогодні ми не бачимо, що якийсь банк може найближчим часом втратити платоспроможність і бути виведеним до Фонду гарантування вкладів.

Зараз ми з упевненістю говоримо про те, що банківська система здорова, вона працює і має всі можливості для того, щоб надавати всі послуги. Вперше за останні 5 років банківська система, нарешті, стає прибутковою. Крім того, вона може зафіксувати рекордний за останнє десятиліття фінансовий результат. За 11 місяців 2018 року прибуток банківської системи-становить майже 20 млрд грн. І ми також цим пишаємося, бо це одне з досягнень банківської системи після того, як була проведена колосальна робота по відновленню її працездатності.

Ми не бачимо на 2019 рік, та й на перспективу, причин для виведення банків. Не будемо загадувати, але сьогодні ми з упевненістю говоримо, що в жодного банку немає ризиків бути визнаним неплатоспроможним.

- На 2019 рік Нацбанк уже анонсував низку важливих нововведень з галузі фінансових технологій, або ФІНТЕК. Розкажіть про них. І ще про те, чому Нацбанк приділяє так багато уваги розвитку фінтек-інструментів?

Сьогодні вже неможливо уявити існування банків без сучасних IT-рішень. IT-компанії, які займаються розробкою програмного забезпечення, сьогодні дуже тісно співпрацюють з банками. Ця індустрія настільки тісно переплетена – фінансові послуги, їх розробка, банківський сектор – що з часом буде важко провести якийсь вододіл.

У нас в Україні є досить потужний потенціал IT-фахівців, які розробляють хороші програмні продукти як для внутрішнього ринку, так і для зовнішнього. І сьогодні багато рішень, які використовуються у нас, вже тиражуються і за кордон. Я брав участь в конференції по фінтеку в Литві, і там були дуже хороші відгуки про наших фахівцях, про їхні досягнення.

Якщо озирнутися назад, то все починалося з банківських карт. І дистанційний сервіс – той, який можна отримати, не заходячи в банк, – був можливий виключно з використанням банківських карт. Але з часом напрацювання IT-компаній досягли такого технологічного рівня, що сьогодні ми можемо отримувати банківські послуги навіть без банківської карти, використовуючи тільки мобільний телефон. Правда, в деяких випадках цей телефон все-таки повинен бути прив'язаний до банківської карти.

Я, наприклад, навіть не ношу банківські картки, тому що вже можна розраховуватися телефоном, використовуючи Apple Pay або Google Pay.

Сьогодні є багато цікавих технологій. Але потрібно, щоб люди вміли і не боялися ними користуватися.

Багато ще бояться, що можуть втратити телефон, і всі їхні гроші пропадуть разом з ним. Однак їм потрібно розповідати, що у всіх платіжних програмах є певні обмеження, елементи забезпечення безпеки. Є ліміти по сумах, які встановлює або банк, або сам клієнт. Крім того, потрібні додаткові докази, що це саме власник карти робить дану транзакцію.

Щоб люди не боялись і безпечно використовували досягнення науково-технічного прогресу, фінансові організації повинні підвищувати освітній рівень своїх клієнтів, проводити навчання користувачів – як захистити свої дані, що потрібно робити і чого не можна робити, щоб не попастися на вудку шахраїв. Тому що науково-технічний прогрес має дві сторони. З одного боку, це сервіс і зручність. Щоб люди безбоязно і безпечно використовували досягнення науково-технічного прогресу, фінансові організації повинні підвищувати освітній рівень своїх клієнтів, проводити навчання користувачів – як захистити свої дані, що потрібно робити і чого не можна робити, щоб не попастися на вудку шахраїв. Тому що науково-технічний прогрес має дві сторони. З одного боку, це сервіс і зручність. А з іншого – це необхідність виконувати вимоги безпеки, використовувати відповідні засоби захисту, щоб зловмисники не могли скористатися вашими грошима.

Ми знаємо, що сьогодні діють дуже багато телефонних шахраїв, які можуть так увійти в довіру, що люди самі продиктують їм пін-код до карти, скажуть, в якому банку ця карта випущена ... Ми отримуємо дуже багато звернень щодо того, що люди втратили гроші в результаті обману. Кажуть, що їх обдурили, просять, щоб банки повернули гроші...

- Що, на вашу думку, більш безпечно використовувати: банківські карти чи мобільні платіжні сервіси?

- Не можна однозначно сказати, що більш безпечно. Якщо ви втратили карту і вчасно не повідомили в банк, зловмисник також може скористатися нею і зняти готівку. Для того, щоб провести операцію в інтернеті, досить номера картки, терміну дії і тризначного CVV-коду, який написаний на зворотному боці картки.

Мобільні додатки, можна сказати, навіть більш безпечні. Тому що припускають верифікацію користувача. Пароль, відбиток пальця. Сучасні телефони дозволяють навіть розпізнавати обличчя. Якщо не підтвердити, що це саме власник, телефон навіть не відкриється. Таким чином, менше шансів, що зловмисник отримає доступ до внутрішніх додатків.

Фото: Анастасія Лесик

Тобто все залежить від користувача. Ну, і від можливостей. Тому що будь-який гаджет коштує грошей. Карту вам видали безкоштовно або за якусь невелику плату. А для того, щоб використовувати спеціальні мобільні додатки, потрібно мати мобільний телефон, який коштує значні суми. Але якщо людина може це собі дозволити, зрозуміло, що вона як користувач отримує додаткові сервіси.

- Чому Нацбанк зацікавлений у розвитку таких технологій?

- Зміст банківських відділень і офісів вимагає досить багато капітальних витрат. Придбати приміщення, наповнити його обладнанням, засобами захисту, охороною. Плюс працівники банків. Це все витрати банків.

Звичайно, без цього не можна. Є певна категорія клієнтів, які хочуть виключно спілкуватися з банківським працівником обличчям до обличчя. І які б банки не пропонували їм інші канали доступу, ці люди все одно захочуть прийти в банк і поговорити зі співробітником.

Але більшість українців сьогодні – просунуті користувачі, особливо молодь. А для банків дистанційне обслуговування клієнтів обходиться дешевше з точки зору каналу доставки послуг. При цьому комісія, яку банк може отримати, вже закладена у вартість послуг, що надаються.

Дистанційне обслуговування також робить банківські послуги більш доступними для клієнтів. Наприклад, ви перебуваєте у відрядженні або у відпустці, а вам треба заплатити за комунальні послуги. У традиційному банкінгу вам потрібно приїхати і бігти в банк. А маючи сервіси з дистанційного обслуговування, ви відчуваєте себе комфортно. У вас не болить душа за те, що ви щось там не заплатили. Тому що ви маєте можливість зробити це звідки завгодно, маючи гроші на рахунку і доступ до банківського рахунку.

Тому банки, безумовно, зацікавлені в тому, щоб надавати послуги дистанційно. Маючи відповідні IT-рішення і засоби захисту, банк може обслужити велику кількість клієнтів, не несучи при цьому великих витрат.

Стосовно нашої зацікавленості, то розвиток технологій і ФІНТЕК-ринку сприяє зростанню рівня фінансової інклюзії в Україні. Фінансова інклюзія є однією з семи стратегічних цілей НБУ в найближчі роки.

Що таке "фінансова інклюзія" простою мовою? Багато хто називає це залученістю в фінансову систему. Я б охарактеризував це в першу чергу як доступність фінансових послуг – і в фізичному вимірі, і в ціновому. Доступність, в свою чергу, впливає на залученість. А залученість – на економічну активність населення, підприємницьку ініціативу і, як результат, економічне зростання країни.

- Ви повідомляли про нові, дуже довгі номера банківських рахунків, на які переходитиме Україна. Як люди зможуть дізнатися свій новий номер?

- Ми плануємо в цьому році ввести міжнародний код ідентифікації клієнта IBAN. Зараз йде доопрацювання необхідного програмного забезпечення, і ми очікуємо, що в II кварталі 2019 року банки почнуть відкривати для своїх клієнтів рахунки вже в іншому форматі. Це скоротить час проходження платежу, підніме якість ідентифікації клієнта і дозволить уникати помилок в реквізитах рахунків.

Для тих, хто вже має банківський рахунок, його номер буде розширено додатковою інформацією. Той рахунок, який сьогодні є, стане складовою частиною IBAN. Сьогодні для здійснення різних міжбанківських трансакцій людині потрібно знати номер банківського рахунку, МФО банку, іншу інформацію. А новий, міжнародний код ідентифікації включатиме в себе всі ці дані: і номер рахунку, і МФО, і код країни.

Клієнтам, які вже мають рахунок у банку, новий номер повідомлять працівники банку. У банк не потрібно буде йти. Банк може використовувати будь-який доступний канал для спілкування з клієнтом, щоб передати цю інформацію. Тобто людині може прийти СМС, може повідомлення електронною поштою, може бути використано мобільний додаток і т.д.

Найближчим часом читайте на сайті "Сегодня" другу частину інтерв'ю з Яковом Смолієм.