Підвищення "мінімалки" в Україні: бути чи не бути

З початку квітня в Україні почало активно обговорюватися питання про чергове підвищення мінімальної зарплати. Нагадаємо: в п. 19 заключних положень закону про держбюджет на 2018 рік записано: "Кабінету Міністрів України на основі моніторингу виконання Державного бюджету України за підсумками першого кварталу 2018 року розглянути питання про можливість підвищення розміру мінімальної заробітної плати з визначенням її на рівні 4200 грн в місяць з другого кварталу 2018 року".

В останні роки мінімальна зарплата перераховувалася раз на рік. Пропозиція про додаткове підвищення, посеред року, була включена в закон про бюджет на цей рік за пропозицією президента Петра Порошенка.

Перший квартал підійшов до кінця, і на порядок денний постало питання: чи достатньо позитивні його підсумки? Чи є підстави для підвищення "мінімалки"? І які можуть бути економічні наслідки такого підвищення?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Нагадаємо, в 2017 році мінімальна зарплата була підвищена відразу в два рази: з 1600 до 3200 грн. З початку 2018 року вона зросла ще на 16% і зараз становить 3723 грн.

4000 грн? 4100 грн? 4200 грн?

Законом про держбюджет-2018 передбачено, що "мінімалка" за підсумками I кварталу 2018 року може зрости до 4200 грн, тобто ще на 13%. Але останнім часом перші особи називають різні цифри. Наприклад, президент кілька разів цього року говорив, що зарплата повинна складати 4000 грн, про що писалося в ЗМІ. Спочатку, ще в минулому році, Петро Порошенко називав цифру в 4100 грн в якості можливої мінімальної зарплати на 2018 рік. Зараз про таку ж суму каже віце-прем'єр Павло Розенко. "У листі до Кабінету міністрів і до Верховної Ради президент... запропонував розглянути можливість підвищити мінімальну зарплату до 4100 грн", – цитує віце-прем'єра урядовий портал.

А ось в бюджеті, проект якого готував Кабмін, цифра дивним чином трансформувалася в 4200 грн. Про цю ж суму говорять сьогодні в Міністерстві фінансів. Сума 4200 грн фігурує в свіжому "інфляційному прогнозі" Нацбанку, який оприлюднений в квітні. А ось прем'єр-міністр Володимир Гройсман каже обтічно про підвищення "мінімалки" до 4100-4200 грн.

Всі ці розбіжності змушують припускати, що єдиної думки з приводу підвищення мінімальної зарплати в уряду і адміністрації президента досі немає. А значить, найближчим часом воно навряд чи відбудеться.

При цьому прогнози чиновників – підвищать або не підвищать – теж діаметрально протилежні. Так, заступник фінансів України Сергій Марченко прямо заявив: підвищення в найближчому кварталі чекати не варто. "Оперативні дані Держказначейства за підсумками I кварталу свідчать про те, що ми не маємо можливості підвищити мінімальну зарплату", – пояснив він. За даними заступника міністра, за підсумками трьох місяців 2018 року держбюджет недовиконаний на 6,1 млрд грн, або на 3,1% (планувалося зібрати 199,7 млрд, а вдалося отримати тільки 193,6 млрд грн).

За інформацією Держказначейства, відставання від плану надходжень до держбюджету набагато більше: сальдо держбюджету станом на квітень становить всього 85,2% від плану.

При цьому міністр соціальної політики Андрій Рева упевнений: резерви для підвищення мінімальних зарплат є вже сьогодні. А віце-прем'єр Павло Розенко пропонує почекати. За його словами, "реальна картина" підсумків економічної діяльності I кварталу стане зрозумілою в кінці квітня – на початку травня. "Я думаю, що тоді ми і зможемо визначитися, коли ідея 4100 грн буде реалізована", – зазначив віце-прем'єр.

Ми розпитали експертів, чи є, на їхню думку, на сьогоднішній день підстави для підвищення мінімальних зарплат. Як підвищення вплине на інфляцію? Чи не вийде так, що виросли доходи підстебнуть інфляцію, яка, в свою чергу, "з'їсть" весь ефект від підвищення зарплат?

Ерік Найман: "Цей захід спрямований на збільшення надходжень до бюджету"

Фінансовий аналітик Ерік Найман вважає, що підвищення мінімальних зарплат в минулому році негативних наслідків для економіки не принесло – не принесе і на цей раз.

"Я думаю, уряд і президент позитивно оцінили наслідки від підвищення мінімальної заробітної плати в минулому році, хоча воно було досить несподіване і різке – з 1600 до 3200 грн. Вони побачили, що негативу для економіки України це не принесло. Навпаки, виросли податкові надходження. Тому, думаю, поетапне, поступове підвищення мінімальної заробітної плати продовжиться", – говорить фінансист.

На думку Еріка Наймана, плановане підвищення мінімальних зарплат в першу чергу направлено на збільшення надходжень до бюджету.

"Зростання зарплат відбувається і так. Через демографії та безвізового режиму. Плюс впливає пожвавлення економіки. Ці три чинники призводять до того, що зарплати в Україні зростають. І будуть рости, навіть якщо уряд не підніме мінімальну зарплату. А зростання зарплат в першу чергу впливає на бюджетні надходження. Невиконання бюджету за підсумками 1-го кварталу – це наслідок охолодження економіки, яке почалося в кінці минулого року. Економіка втрачає темпи зростання. І підвищення мінімальної заробітної плати в першу чергу направлено на увеличени е надходжень до бюджету", – говорить Ерік Найман.

Правда, на його думку, в якийсь момент бізнес може зіткнутися з тим, що просто фізично не зможе піднімати зарплати. "Але я думаю, що це відбудеться не в 2018 році", – прогнозує аналітик.

Ярослав Жаліло: "Підвищення мінімальної зарплати дозволяє навіть скорочувати витрати, заощадити бюджетні кошти"

Можливо, це прозвучить парадоксально, але директор з аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень, президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло стверджує, що в минулому році підвищення мінімальної зарплати дозволило заощадити бюджетні кошти. І в цьому році керівництво країни захоче повторити цей ефект.

"З одного боку, підвищення" мінімалки "несе додаткове навантаження на бюджет, тому що бюджетникам потрібно платити більше грошей. Але з іншого боку – збільшуються надходження до бюджету. І не тільки з бюджетного сектора, а з усіх галузей економіки. Збільшується надходження податку на доходи фізичних осіб, потім до Пенсійного фонду надходять великі суми соціального внеску. Крім того, після підвищення зарплат потрібно менше платити субсидій на комунальні послуги. І як наслідок – в минулому році вийшла така ситуація, що бюджет витратив додаткові суми на збільшення зарплат, але в той же час заощадив ще більше, за рахунок всіх цих "побічних ефектів". Тобто фактично виходить, що підвищення мінімальної зарплати відіграє таку "фіскально стабілізуючу" роль. І мені здається, саме це і є справжня причина планованого підвищення мінімальних зарплат", – говорить Ярослав Жаліло.

Що стосується соціального аспекту підвищення зарплат, економіст вважає, що тут теж є позитивний ефект.

"Зарплати повинні підвищуватися, щоб зберігалася купівельна спроможність населення. Причому розмір мінімальної зарплати повинен змінюватися пропорційно темпам інфляції. При збільшенні" мінімалки "на початку минулого року з 1600 до 3200 грн було враховано інфляційний зміна платоспроможності населення в порівнянні з докризовим періодом, і сталося приблизне вирівнювання, відновлення статус-кво платоспроможності щодо 2013 року. І тепер темп інфляції повинен стати тим індикатором, тим коефіцієнтом, на який повинна по ишаться зарплата", – вважає Ярослав Жаліло.

За підсумками 2017 року інфляція склала 14,4%. На поточний рік експерт прогнозує 12-14% інфляції. І вважає, що на такий же відсоток повинна змінюватися мінімальна зарплата. Причому підвищення цілком можна розбити на 2 етапи: один провести в середині року, а другий етап – з 1 січня 2019 року.

Важливою складовою економічної обґрунтованості підвищення зарплат експерт вважає зростання продуктивності праці:

"У минулому році у нас ВВП зріс на 2,5%, значить, в середньому і продуктивність зросла на стільки ж. Якщо ж підвищення зарплат більше, це означає, що роботодавець частину свого продукту додатково повинен направляти на оплату праці працівника і, відповідно, звідкись цей ресурс вилучати. У 2017 році відбулося зростання зарплат у багатьох секторах економіки, підвищення номінальної середньомісячної заробітної плати склало 37% – це набагато більше, ніж зростання мінімальної зарплати за минулий рік. Причин кілька. це і проблеми із залученням працівників, тобто роботодавець підвищує зарплату, щоб зберегти фахівців. Це і відображення зростання продуктивності праці на конкретних підприємствах. І, звичайно, підвищення зарплат бюджетникам".

Говорячи про вплив зростання зарплат на інфляцію, Ярослав Жаліло підтверджує: тиск буде істотним. Набагато більше тих 0,5%, про які заявляють в уряді.

"У минулому році інфляція прискорилася до 14,4%, і дуже великий внесок в цей процес принесло саме підвищення мінімальної зарплати. В цьому році підвищення зарплати теж однозначно буде інфляційним стимулом. І в цьому немає нічого поганого, якщо інші складові державної політики мінімум не заважають, а оптимально – сприяють зростанню пропозиції. тобто, наприклад, якщо проводиться така політика, коли бізнес може залучати ресурси, за допомогою якого зможе реагувати на збільшення внутрішнього попиту. У нас же ситуація протилежна я. Нацбанк проводить жорстку політику в рамках інфляційного таргетування. На високий рівень інфляції реагує високою процентною ставкою, що обмежує здатність виробників залучати кредитні ресурси. І це парадокс. З одного боку, у нас висока інфляція значною мірою тому, що пропозиція не в змозі адекватно реагувати на збільшення попиту. А з іншого боку, реакцією на цю високу інфляцію є збереження жорсткої монетарної політики, яке ще більше ускладнює реакцію пропозиції на увеличени купівельного попиту.

Тому у мене складається враження, що, плануючи підвищення зарплат, у нас дбають не про те, щоб людям дати більше грошей. Тому що при такій політиці все одно ці гроші у великій мірі будуть "з'їдені" інфляцією. А думають більше про те, як наповнити бюджет.Ну, і, звичайно, орієнтуються на вибори 2019 року", – вважає експерт.

Нагадаємо, нещодавно сайт "Сегодня" розповідав, про яку зарплату мріють самі українці.