Підвищення тарифів як шокова терапія для населення: чому газ подорожчав в рази і чи подешевшає він

З початком опалювального сезону тема тарифів на газ знову стала однією з найгарячіших для українців. З приходом холодів витрати сімей на обігрів житла зростуть у рази і навіть "знижка" на газ при споживанні до 200 кубів мало рятує, адже і зі "знижкою" ціна кубометра складе 3,6 грн проти 1 грн з копійками торік. Та й вкластися в 200 кубів взимку при опаленні будинку практично нереально, так що тариф 7,2 грн за куб багато українців теж відчують на собі, якщо ще не відчули в літні місяці.

Політики і чиновники розуміють складність ситуації, тим більше вибори на носі. Так що спроби охолодити невдоволення українців високими тарифами вживають систематично. Ряд лідерів партій і зовсім зробили тему зниження цін на енергоносії своєю головним обіцянкою виборцям, нехай і малоймовірною.

Законом по тарифу

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Нацьому тижні – 6жовтняВерховна Рада ухвалилавпершомучитаннізаконопроект №2835, в якійпосилпро зниженнятарифузафіксованопрямовназві: "Про внесеннязміндо Податкового кодексуУкраїни щодо здешевленнявартостігазудлянаселення". "Метазаконопроектуполягаєу встановленніоднаковихставокрентноїплатидлявсіхпідприємств-видобувачівприродногогазубезрозподілу за типомспоживаннявидобутого газута встановлення справедливоїцінинагаздлянаселення, виходячи з реальноїплатоспроможностігромадян", – наголошується впояснювальнійзаписцідо документа. Логіказаконотворцівтака,щозниженнярентина видобутокгазупризведедо зростання видобуткуізниженнясобівартостіпалива, і, відповідно,тарифівнагаз.

Правда, про те щоб знизити тарифи на 2015 рік поки говорити не доводиться, адже законопроект прийняли лише в першому читанні, насилу набравши 228 голосів. Та й не всі згодні із закладеною в документі ідеєю, що тарифи для населення можна знизити при зниженні ренти на видобуток газу. Так, екс-директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін відзначає, що прийняття законопроекту викликало різку критику прем'єр-міністра.

"Якщо навіть буде знижено податковий тиск на видобувачів газу, і вони будуть видобувати більше, це не обов'язково призведе до зниження ціни на газ для населення. Тому що газ для населення дотується, в тому числі, з надходжень від податкових платежів видобувачів газу", – пояснює Саприкін.

За його словами, передумовою для зниження ціни на газ повинно було стати падіння цін на нафту, однак на практиці цього не сталося. "Ціноутворення тарифів на газ значно залежить від ціни на нафтопродукти. НКРЕКУ мав би перерахувати баланс і значно знизити тариф на газ для населення ще на початку року. Однак цього не відбувається", – зазначає Володимир Саприкін.

Валентин Землянський, директор енергопрограмм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАНУ, вважає, що на тарифи для населення законопроект не впливає: "Питання ренти і газовидобутку не має ніякого відношення до формування тарифів, тому що тарифи встановлюються урядом і НКРЕ. А рента і газовидобування – це сфера бізнесу. Затвердження зворотного – чистої води популізм".

Неринкова ціна для не-ринку

Раніше цього року Рада прийняла і інші закони, що впливають на ціни на газ. Так в рамках приведення українського законодавства до європейських норм депутати проголосували закони "Про ринок природного газу України" та "Про засади функціонування ринку природного газу". Нове регулювання передбачає, що ціни на газ в Україні не регулюються, а встановлюються на рівні ринкових – щоб виключити можливість покупки газу за низьким тарифом (як для населення) і перепродажу за високим тарифом (як для промисловості) з різницею в рази.

"Різні ціни дають можливість облгазам та теплокомуненерго зловживати своїм монопольним становищем", – пояснив міністр енергетики та вугільної промисловості України Володимир Демчишин в ході круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі 2 жовтня.

За словами міністра, приблизно 2 млрд кубометрів газу, які повинні були споживатися населенням, споживалися промисловістю, а різниця в тарифах для цих категорій створювала можливість для корупції в теплокомуненерго.

При цьому на погашення боргів і компенсацію різниці в цінах для населення і теплокомуненерго "Нафтогазу" в минулому році з держбюджету виділили понад 110 млрд грн. "Ці кошти не пішли на соціальні завдання, охорону здоров'я, освіти, будівництво доріг і багато інших правильні речі. Якщо ми витрачаємо ці кошти на "Нафтогаз", ми не витрачаємо їх на щось більш корисне", – зазначив міністр.

На необхідність встановлення ринкових відносин вказує і співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич: "Якщо ми будуємо ринкову економіку, ми не можемо продавати в країні щось за неринковою ціною".

Хоча згідно з прийнятими в 2015 році законам ціни на газ повинні формуватися на ринку, Кабмін поклав на постачальників соціальні зобов'язання і встановив пільгову ціну для побутових споживачів з індивідуальним опаленням на період жовтень 2015 р. – квітень 2016 р., а також регульовані оптові ціни на газ. Таким чином населення отримує право купувати газ як за регульованою ціною, так і за договірною, якщо ціна вигідніша або запропонований більш високий рівень сервісу. Однак поки законодавчі регулювання, що дозволяють вибирати постачальника і тарифи на 2015 рік – швидше формальність.

"Ринку на сьогодні немає. Поки прийняття всіх цих законів не вирішує проблему існування монополіста – НАК "Нафтогаз". Це тільки закладає основу для створення ринку газу в Україні", – пояснює Володимир Саприкін.

Крім того, населення на тлі тотального зубожіння сприймає зміни важко, а уряд, по суті, не пояснює, навіщо ці зміни потрібні, і які результати вони дадуть в майбутньому.

Чому тарифи підвищили

Сьогодні тарифи для населення передбачають дві ціни: 3,6 грн за кубометр – на 200 м3, і 7,188 грн при споживанні понад цю норму. Вартість газу як товару в цій ціні складає 5041 грн за 1 000 кубометрів, що переведення в доларовий еквівалент дорівнює 227,37 доларам. Саме така ціна закладена в договорі між НАК "Нафтогазом" і "Газпромом" на четвертий квартал 2015 року.

Однак поставок з Росії ще немає, нагадує експерт Володимир Саприкін. За словами Демчишина, вони почнуться найближчим часом. "При формуванні ціни на газ потрібно дотримувати баланс газу власного видобутку, його кількості, газ через Угорщину, Словаччину", – говорить експерт. Крім вартості самого газу, в тарифі враховано вартість транспортування, розподілу, витрати на зберігання і калорійність (якість).

Необхідність у підвищенні тарифів для населення Кабмін пояснював вимогами МВФ та проведенням реформ. Зокрема, український уряд зобов'язався скоротити дефіцит "Нафтогазу" до 3,1% ВВП до кінця цього року, а до 2017 року зовсім усунути дефіцит.

І хоча в меморандумі з МВФ немає прямої вказівки на підвищення тарифів, уряд вирішив, що скоротити збитки НАКу інакше неможливо, і тарифи були підвищені.

Експерти ж припускають, що можна було домовитися з МВФ на інших умовах. "В теорії, напевно, можна було б залучити якісь інші фінансові джерела. Януковичу вдавалося, не підвищуючи тарифи, закривати дефіцит "Нафтогазу" – за рахунок зростання держборгу. Чи могло це тривати далі? В принципі, могло до нескінченності, але Кабмін, враховуючи стан держфінансів на початок поточного року, прийняв рішення істотно скоротити дотації" – пояснює рішення уряду експерт Дмитро Марунич. Він додає, що, за даними проекту фінплану "Нафтогазу", в поточному році компанія продовжує зазнавати збитків у розмірі близько 6 млрд грн від продажу газу теплокомуненерго і населенню.

І це при тому, що державі газ вітчизняного видобутку дістається дійсно дешево. Так, за даними Валентина Землянського, "Нафтогаз" купує газ українського видобутку у "Укргазвидобування" по 1600 грн за 1000 куб. м. З 1600 грн 70% (1 120 грн) "Укргазвидобування" віддає до держбюджету у вигляді ренти за розробку корисних копалин. Тобто "свій" газ обходиться державі в 480 грн за 1000 кубів, з урахуванням транспортування "до конфорки" плити або до "пальника" газового котла виходить близько 700 грн або 70 копійок за кубометр. А з населення беруть 7,2 грн за кубометр або в 10 разів більше. За підрахунками Землянського, тарифи в 7,2 грн за куб. м завищені приблизно вдвічі.

"Зараз підвищення тарифів для українців не принесе нічого хорошого. Більше того, з урахуванням прийняття нового закону про ринок газу, який почав діяти з 1 жовтня, це тільки посилить ситуацію", – упевнений експерт. "А ось для монополістів на початковому етапі це дасть якийсь збільшення грошового потоку", – говорить він. Однак, враховуючи неплатоспроможність населення, зростання доходів НАК "Нафтогазу" і теплокомуненерго триватиме недовго – до тих пір, поки у людей буде можливість платити. Якась частина буде оплачена, але коли прийдуть нові платіжки, почне рости частина неоплачених квитанцій. "Плюс додамо сюди випадання платежів від державних організацій. До речі, за статистикою Міненерго, найбільші боржники зараз – водоканали", – відзначає експерт. За його словами, розвиток ситуації залежить від платоспроможності населення.

Дискусії та ініціативи

Критикують владу за підвищення тарифів не тільки громадяни, але і політики. Наприклад, "Опозиційний блок" зареєстрував у Верховній Раді законопроект, який вимагає скасувати підвищення цін на газ для населення. Входить до правлячої коаліції лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко також вимагає перегляду тарифів і виступає з відповідними ініціативами.

З цією тезою вона виступала і на круглому столі в УКМЦ 2 жовтня. "У всіх країнах світу на оплату послуг ЖКГ не йде більше 12-15% сімейного бюджету. Після підвищення тарифів і падіння курсу гривні на харчування сім'ї витрачають 60%, при тому, що кошик споживання скоротилася в 1,5 рази, а на послуги ЖКГ йде 35% бюджету. Іншими словами, сім'ї стали неплатоспроможними", – заявила Тимошенко.

На думкуполітика, підвищенітарифидлянаселеннязабезпечуютьзначне зростаннядоходівНАКу. "Ранішецінагазустановила 1309грн. Сьогоднівона підвищенав5,5разів, до7188грн. Адохід "Нафтогазу" збільшенов11,4рази", – сказалалідер "Батьківщини" ідодала, щовважаєНАК "Нафтогаз" джереломкорупціїна енергоринку. Вонатакожзазначила, щоза законом "Про засади функціонуванняринку природногогазу", 16,2млрдкубометрівгазув2015роціповиннібули бути направленінаселенню. Лідер "Батьківщини" продемонструваладані, згідно з якимиреальнонаселеннюпішлотільки10,6млрд.Вонавважає, що відсутні5,6млрдкубометрівпішлинанаближенідо урядукомерційніструктури, анаселення переплатило20,3млрдгрн.

У "Нафтогазі" жпояснюють, щогазувласного видобуткув Українівсе менше, ідлязадоволення потребнаселенняйоготреба "розбавляти" імпортним, звідсиівисокийтариф. "Нафтогаззаробивнаукраїнському газі1,8млрдгрн. Алеще8,2млрдкубометрівімпортованогогазумиповиннібулинадатинаселенню, іцейімпортованийгазмикупувалив8-10разів дорожче, ніжукраїнський, апродавали за тієюжціною. Витратилиминанього26,5млрд, апродализа6млрд.Нашдефіцитвминуломуроцісклав18,7млрдгрн. Цеосновнадіравбізнес-моделіНафтогазу", – прокоментувалавиступТимошенкопредставникНАК "Нафтогаз" входікруглогостолу.

Згідно з фінансовою звітністю НАК "Нафтогаз України" за 6 місяців 2015 року, компанія отримала чистий збиток у розмірі 4,5 млрд грн, що в 7 разів менше, ніж за аналогічний період минулого року (32,6 млрд грн).

При цьому експерти сходяться на думці, що реформу на ринку потрібно було проводити роки, а то й десятиліття тому. "В Україні немає дешевого газу", – заявила в ході круглого столу Ольга Белькова, заступник голови Комітету з питань ПЕК. На її думку, єдиний шлях для України набути газову незалежність – економніше використовувати газ і забезпечити розвиток своєї здобичі.

"Якщо раніше Україна купувала газу 540 доларів у Росії, яка постійно шантажувала нас ціною, цього року не ми просили, а "Газпром" фактично просив нас купити у нього газ по 240 доларів. Ця радикальна зміна відбулося за рахунок того, що у нас з'явилася можливість конкуренції", – сказав в УКМЦ експерт РПР Святослав Павлюк.

Також експерт вказав на надзвичайно низькі показники енергоефективності в Україні. Згідно з даними Міністерства паливної енергетики, за 2013 рік середній показник споживання енергії в Україні склав 263 кВт/м2 на рік. Якщо порівняти з ЄС, там ця цифра коливається між 90 і 120 кВт, а перспективний план зобов'язує всі будинки до 2030-го року перейти на споживання 40 кВт/м2 на рік.

"За результатами 2013 року сума субсидій на енергетичному ринку України склала 160 млрд грн при національному бюджеті 460 млрд. Тобто, ми 30% нацбюджету дали на субсидії для населення. Ні в одній іншій країні в світі, у якої такі гігантські обсяги споживання, таких величезних дотацій немає. Ми повинні захищати споживача не тарифом, а квитанцією, дати йому можливість і мотивацію скоротити споживання", – підкреслив Святослав Павлюк.

Наслідки реформи для населення

Експерти прогнозують, що підвищення тарифів на газ в тривалій перспективі призведе до того, що через значне падіння платоспроможності українців, певні верстви населення просто перестануть платити, а деякі перейдуть на альтернативні види опалення, тим самим знизять обсяги споживання енергії.

Перспектива глобального підвищення енергоефективності є, і її можна досягти за рахунок утеплення житла. Але це – питання грошей і часу. "За рахунок цього можна досягти економії в 20-30%, але якщо ми говоримо про масштаби країни, це буде коштувати десятки мільярдів доларів і 3-5 років часу", – каже Валентин Землянський.

"Ті, хто можуть собі це дозволити, відмовитися від газу на користь твердопаливних котлів, а ті, кому це буде не за коштами, повернуться до "дідівського способу" – до печей. Це буде в будь-якому випадку дешевше, ніж використовувати для опалення газ", – зазначає Валентин Землянський.

Але Дмитро Марунич вважає, що масового переходу на альтернативні види палива очікувати не варто, так як для цього потрібні величезні ресурси. "Далеко не кожне домогосподарство може дозволити собі поміняти газовий котел на інший, який коштує десятки тисяч гривень... Дорого вирубати ліси, вугілля подорожчало більше ніж у 2 рази. Я вже не кажу про сонячні колектори, ціна яких – близько 10 000 євро. Це, можливо, буде ефективно, але це дуже дороге задоволення", – відзначає аналітик.

Фахівці сходяться на тому, що підвищувати тарифи в будь-якому випадку рано чи пізно довелося б. Інше питання, що на підвищення тарифів наклався ще цілий ряд негативних факторів: відбулася девальвація, а рівень доходів населення різко знизився.

"Ефективно було б підвищувати тарифи поступово, на 20-30% на рік при відносно стабільному курсі валюти – це важливо, тому що у нас багато імпортованих енергоресурсів, і при зростанні реальних доходів населення. Тоді б люди платили, і можна було б залучати ресурси до енергозбереження. А зараз для людей це своєрідна шокова терапія: рахунок за комунальні послуги в 2,5 рази вище, ніж у минулому році, а реальні доходи, за даними Держстату, знизилися на 30%", – вважає Дмитро Марунич.

Дмитро Марунич вважає, що питання про те, чи будуть зростати борги за послуги ЖКГ і енергоресурсів, поки знаходиться в площині теоретики – мовляв, зараз платежі відносно низькі, і судити про те, наскільки ефективними виявляться субсидії, покаже зима. "Це експеримент уряду, результати якого ми зможемо оцінити тільки за підсумками опалювального сезону", – упевнений експерт.

Володимир Землянський впевнений, що на зниження тарифів в майбутньому розраховувати не варто. "Це політичне рішення, і в нинішній ситуації я не бачу ніяких передумов для зниження тарифів. Перегляду тарифів можуть сприяти хіба що масові неплатежі, погіршення ситуації в енергетиці. Тоді потрібно буде перераховувати співвідношення рівня тарифів і доходів населення", – вважає експерт.